Облік у бюджетних установах

МІНІСТЕРСТВО освіти і науки, молоді та спорту УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Кафедра обліку і аудиту

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ

ЗАВДАННЯ

з навчальної дисципліни

«Облік у бюджетних установах»

Варіант 1

Виконала:

студентка 407 ОА групи Сайкевич Христина

ЛЬВІВ — 2012

Зміст

I.Теоретична частина:

1. Основи побудови бухгалтерського обліку у бюджетних установах

2. Визначити сутність і зміст звіту про виконання загального фонду кошторису бюджетної установи

II. Практична частина:

Задача 1

Задача 2

III.Тестові завдання

Список використаних джерел

Додатки

I. Теоретична частина

1. Основи побудови бухгалтерського обліку у бюджетних установах

Бюджетна система України — сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. бухгалтерський облік бюджетний установа Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що утворюють бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року.

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами визнають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнають бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їхніх об'єднань. Для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави використовують поняття зведеного бюджету, який є сукупністю показників Державного бюджету України, зведеного бюджету АР Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетна установа — це орган, заклад чи організація, відповідний статус якої визначено Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади або місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок бюджету — державного чи місцевого.

До бюджетних належать також наукові установи системи НАНУ, інших міністерств і відомств, які здійснюють фундаментальні наукові дослідження та наукове обслуговування (науково-дослідні інститути, наукові бібліотеки, ботанічні сади, дендрарії, зоопарки), установи й організації органів законодавчої та виконавчої влади, юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби, інших міністерств і відомств. З 1 січня 2001 року на бухгалтерський облік військового майна, зобов’язань та господарських операцій перейшли установи й організації Міністерства оборони України, інших силових міністерств.

Як юридичні особи бюджетні установи мають свій статут (положення), свою печатку, рахунки в органах Державного казначейства, баланс, певні права, обов’язки і несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України. Вони реєструються в органах виконавчої влади, державної податкової служби, соціального страхування, а також можуть включатися до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ характеризується низкою особливостей, які впливають на методику й організацію бухгалтерського обліку:

· бюджетні установи функціонують на засадах державної чи комунальної форми власності та не можуть створювати орендні чи спільні підприємства, приватизуватися, ставати банкрутами, самоліквідовуватися;

· бюджетні установи належать до неприбуткових організацій і реєструються як такі. Метою їхньої діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг;

· нематеріальні послуги, що їх надають бюджетні установи, на відміну від будь-якої готової продукції, не є носіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на склад. Немає поняття виробничого браку, здійснені витрати не порівнюються з отриманими результатами. Отримання негативного результату може розглядатися також як результат. Соціально-культурні потреби суспільства в нематеріальних послугах не мають межі задоволеності й відіграють важливу роль у саморегуляції кожної людини;

· бюджетні установи не наділяються оборотними коштами. Їхній фінансовий стан визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів;

· бюджетні установи мають тенденцію до постійного відставання продуктивності праці порівняно із суб'єктами матеріального виробництва. Це пояснюється тим, що можливості заміни живої праці технікою у сфері послуг дуже обмежені. Адже праця лікарів, учителів, викладачів, науковців є творчим процесом, який не завжди закінчується на робочому місці та не піддається автоматизації. Технічні засоби можуть лише розширювати професійні можливості таких працівників. Через це виробництво послуг характеризується високою трудомісткістю, великою питомою вагою витрат на заробітну плату;

· бюджетні установи є складовою бюджетної системи країни і беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частини бюджету, виконуючи кошторис доходів і видатків — плановий документ, що підтверджує повноваження кожної установи стосовно отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і напрямки витрачання коштів.

Бюджетні установи є первинною ланкою галузей невиробничої сфери, де щоденно відбуваються численні господарські операції, що вносять зміни до складу та розміщення господарських засобів (рис. 1.1) і джерел їх утворення, використання яких потребує ретельного контролю.

Рис. 1.1. Класифікація господарських засобів бюджетних установ за складом і розміщенням

Класифікацію засобів установи за джерелами утворення і призначення наведено на рис. 1.2. Джерелами формування господарських засобів є власні кошти (капітал), доходи і зобов’язання. До власного капіталу належать фонд у необоротних активах і фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах, які становлять частку державного (комунального) майна, переданого в постійне безпосереднє розпорядження бюджетних установ. Останні, не маючи власних оборотних коштів, покривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних коштів (доходів загального і спеціального фондів).

Рис. 1.2. Класифікація господарських засобів за джерелами їх утворення і призначенням

Нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність бюджетних установ в Україні, є: Конституція України, Бюджетний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про державний бюджет», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість» та інші нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, рішення органів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені на одержання бюджетних асигнувань, узяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в бюджетних установах є надання користувачам для прийнятої рішень повної, правдивої й неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.

Предметом обліку в бюджетних установах є фінансово-господарська діяльність установи, яка спрямована на виконання функцій держави та процес виконання бюджету.

Об'єктами обліку в бюджетних установах є господарські засоби, джерела їх утворення, господарські процеси, крім того, доходи та видатки бюджетної установи.

В Україні ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах та складання звітності ґрунтуються на використанні наступних принципів:

· законність — звітність повинна відповідати правилам і процедурам, передбаченим законодавчими та нормативними актами;

· достовірність — правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;

· повнота бухгалтерського обліку — всі операції бухгалтерського обліку в бюджетних установах підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні результати операцій бюджетних установ, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею. Повнота та достовірність в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури бюджетних установ забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку, а також якщо ці правила застосовуються без відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій, подій та ситуацій;

· дата операції - операції реєструються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку;

· прийнятність вхідного балансу — залишки за рахунками на початок звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на кінець попереднього звітного періоду;

· превалювання сутності над формою — операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юридичною формою;

· суттєвість — у фінансових звітах має відображатися уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або неповнота (перекручення0 може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;

· доречність — корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень;

· відкритість — фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача;

· сталість — постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;

· правильність — сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;

· обережність — обґрунтована, розсудлива оцінка фактів;

· незалежність — відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів) ;

· спів ставність — можливість визначення тенденцій виконання бюджету через співставлення інформації, що міститься в бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу;

· безперервність — оцінка активів здійснюється з огляду на т. е. Що процес виконання бюджетів є постійним;

· окреме відображення активів та пасивів — цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді.

Сутність обліку в бюджетних установах найбільш повно виявляється в його функціях:

— функції нагляду, яка використовується в процесі створення і використання грошових коштів держави — бюджету як за доходами, так і видатками;

— функції відображення, яка базується на тому, що всі операції, виконувані за бюджетні кошти, відображаються у відповідних документах, на рахунках та ін.;

— функції узагальнення, яка провадиться під час здійснення всіх операцій за розрахунками, результатом яких є баланс доходів і видатків як бухгалтерський звіт;

— функції контролю, яка виявляє себе у проведенні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліком виконання видаткової частини бюджету у відповідних галузях, установах і організаціях, котрі фінансуються з бюджету;

— функції управління і керування процесом виконання бюджету і забезпечення планування бюджету;

— функції забезпечення збереження коштів бюджету як державної власності.

Завданнями бухгалтерського обліку бюджетних установ є:

1. забезпечити правильну організацію обліку, точність і своєчасність відображення всіх господарських операцій з виконання кошторисів (облік фінансування, грошових коштів, видатків, розрахунків, матеріальних цінностей, фондів тощо);

2. забезпечити раціональне та ефективне використання коштів бюджетної установи за цільовим призначенням відповідно до затвердженого кошторису;

3. забезпечити повноту і своєчасність проведення інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків;

4. забезпечити повноту та достовірність складання звітності;

5. забезпечити контроль за виконанням зобов’язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;

6. своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення .і мобілізація внутрігосподарських резервів;

7. формування повної, достовірної інформації про господарські процеси та результати діяльності організації, установи, необхідної для оперативного керування та управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, статистичними та банківськими установами та іншими зацікавленими органами та організаціями.

Стратегія передбачає роботу за трьома основними напрямками:

1.Модернізація системи бухгалтерського обліку в секторі державного управління.

2.Удосконалення системи фінансової і бюджетної звітності.

3.Створення уніфікованої організаційно-інформаційної облікової системи.

2. Визначити сутність і зміст звіту про виконання загального фонду кошторису бюджетної установи

Звітність бюджетної установи — це спосіб узагальнення та систематизації інформації про її діяльність з метою контролю за рухом бюджетних коштів та поліпшення управління ними. Звітність складається за встановленою методикою на підставі даних бухгалтерського обліку установи.

Одними з форм звітності бюджетної установи є форми № 2д, 2 м «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи».

«Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» (ф.№ 2д, 2м) складається установами, що отримують кошти загального фонду Державного або місцевих бюджетів про отримані і використані асигнування згідно з кошторисом та планом асигнувань. Звіт складається за кожним кодом програмної класифікації видатків та кредитування Державного бюджету або тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету. Крім того, складається зведений звіт форми № 2д, № 2м за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування Державного бюджету або за всіма кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

Заповнення окремих граф звітів форми N 2д, N 2 м здійснюється у такому порядку:

у графі 4 «Затверджено кошторисом на рік» проставляється затверджена в кошторисі річна сума планового асигнування загального фонду з урахуванням змін, унесених до кошторису протягом звітного періоду;

у графі 5 «Залишок на початок року» — залишку не повинно бути;

у графі 6 «Надійшло коштів за звітний період» відображається сума коштів загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, яка фактично надійшла на ім'я установи.

У цій графі наводиться сума курсової різниці на залишки коштів на валютному рахунку;

у графі 7 «Касові видатки» відображається сума касових видатків загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету, тобто видатків, що проведені шляхом перерахування коштів з реєстраційних (поточних) рахунків установи, відкритих в органах Державного казначейства України (установах банків) за всіма операціями. Видатки зменшуються на суми, що надійшли на реєстраційні (поточні) рахунки на відновлення касових видатків, які були проведені в поточному році;

у графі 8 «Фактичні видатки» наводиться сума фактичних видатків, тобто дійсних витрат, що оформлені та підтверджуються відповідними документами, у тому числі видатків за несплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою заробітною платою, за стипендіями тощо, мінус суми відновлених касових видатків, проведених у поточному році, на які коригуються фактичні видатки.

У цій графі наводиться сума курсової різниці при проведенні переоцінки зобов’язань, узятих в іноземній валюті.

Одержувачі у формі N 2д, N 2 м «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» графу 8 «Фактичні видатки» не заповнюють;

у графі 9 «Залишок на кінець звітного періоду» залишку не повинно бути.

II. Практична частина

1. На підставі наведених операцій скласти кореспонденцію рахунків.

2. Установа придбала комп’ютерну програму «1С: Бухгалтерський облік для бюджетних установ України» за 2400,60 грн. (зокрема ПДВ — 400,60 грн.). Крім того установа оплатила інформаційно-консультаційні послуги фірмі за встановлення програми в сумі 750 грн. (зокрема ПДВ — 125 грн.). Установа не є платником ПДВ. Визначити суму формування фонду у необоротних активах та відобразити на рахунках бухгалтерського обліку.

III. Тестові завдання

1. Назвіть правильне визначення терміна «бюджетні призначення»

а) документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації;

б) повноваження, надане головному розпоряднику коштів, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;

в) сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів;

г) документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обгрунтуваннями щодо обсягубюджетних коштів.

2. Включення бюджетних установ до реєстру неприбуткових установ ведеться:

а) Міністерством фінансів України

б) Державною податковою адміністрацією України;

в)Облдержадміністрацією України;

г)Міністерством економіки України.

3. Головними принципами бюджетного фінансування є:

а) безповоротність надання коштів;

б) зв’язок між обсягом фінансування та виконанням планів бюджетною установою;

в) цільове призначення та контроль за використанням наданих коштів;

г) всі відповіді правильні.

4. Головний розпорядник бюджетних коштів має право:

а) витрачати кошти на утримання апарату управління, яке він очолює;

б) затверджувати кошториси підпорядкованих їм розпорядників;

в) затверджувати плани асигнувань підпорядкованих їм розпорядників;

г) всі відповіді правильні.

5. Рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу на перерахування конкретному розпоряднику бюджетних коштів — це:

а) спеціальні реєстраційні рахунки;

б) реєстраційні рахунки;

в) особові рахунки;

г) зведені особові рахунки.

6. Платіжні доручення подані до органів Державного казначейства України дійсні протягом:

а) одного дня;

б) тижня;

в) десяти днів;

г) місяця.

7. Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства:

а) у чотирьох примірниках;

б) у трьох примірниках;

в) у двох примірниках;

г) в одному примірнику.

8. Бюджетний розпис:

а) обсяг коштів на рахунках відповідного бюджету та розпорядників коштів цього бюджету на кінець дня;

б) документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації;

в) погашення зобов’язання, що виникло в поточному або попередніх бюджетних періодах;

г) видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

9. Касові видатки за кодом економічної категорії 1111 «Заробітна плата» — це:

а) перерахований до бюджету прибутковий податок із громадян;

б) виплачена з каси заробітна плата працівникам;

в) нарахована заробітна плата працівникам за посадовими окладами;

г) отримана з вкладного рахунка готівка на виплату заробітної плати.

10. Фактичні видатки за кодом економічної категорії 1111 «Заробітна плата» — це:

а) перерахований до бюджету прибутковий податок із громадян;

б) виплачена з каси заробітна плата працівникам;

в) нарахована заробітна плата працівникам за посадовими окладами;

г) отримана з вкладного рахунка готівка на виплату заробітної плати.

11. Рахунки 80 «Видатки загального фонду» і 81 «Видатки спеціального фонду» щодо балансу належать до:

а) активних;

б) пасивних;

в) активно-пасивних;

г) збалансованих.

12. Сума, на яку платник податку отримує право зменшити податкове зобов’язання до оплати в бюджет — це:

а) податковий депозит;

б) податковий кредит;

в) податкове стягнення;

г) немає правильної відповіді.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями).

2. Бюджетний кодекс України, прийнятий ВРУ 21.06.2001 р. № 2542 (із змінами та доповненнями).

3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

4. Закон України «Про Державний бюджет України».

5. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

6. Наказ Головного управління Державного казначейства України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 10.12.1999 р. № 114.

7. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: [практичний посібник] / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. — Львів: Аверс, 2001. — 304 с.

8. Джога Р. Т., Свірко С. В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: [підручник]. — К.: КНЕУ, 2004. — 483 с.

9. Облік у бюджетних установах: [навчальний посібник] / За загальною редакцією О. А. Заїнчковського, Т. М. Сторожук. — Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. 535 с.

10. Свірко С. В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: [навчальний посібник]. — К.: КНЕУ, 2004. — 380 с.

11. Облік у бюджетних установах: [навчальний посібник] / І. Д. Ватуля, М. І. Ватуля, З. М. Шевченко та ін. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 368 с.

12. Черничук Л. В., Маниліч М. І. Облік у бюджетних установах: [навчальний посібник]. — Чернівці: Книги — XXI, 2007. — 400 с.

13. http://www.dtkt.com.ua/school/ukr/2003/44/44sc5.html