Результати досліджень та їх обговорення
При мікроскопії препаратів, виготовлених з нативного матеріалу — харкотиння, виявлено, що клітини дріжджоподібних грибів виглядали овальними, брунькуючимися, з можливими елементами псевдоміцелію (табл. 3). Виявлення нитчастої фази збудника (міцелію або псевдоміцелію) є важливим свідченням розвитку кандидозу і свідчить о набуттям грибами патогенних властивостей (()). Лікування хворих мікозами… Читати ще >
Результати досліджень та їх обговорення (реферат, курсова, диплом, контрольна)
З січня 2013 року по серпень 2013 року для виявлення дріжджоподібних грибів було досліджено — 63 особи, з котрих у 37 були виявлені гриби роду Candida, що склало 58% від усіх обстежених .
При мікроскопії препаратів, виготовлених з нативного матеріалу — харкотиння, виявлено, що клітини дріжджоподібних грибів виглядали овальними, брунькуючимися, з можливими елементами псевдоміцелію (табл. 3). Виявлення нитчастої фази збудника (міцелію або псевдоміцелію) є важливим свідченням розвитку кандидозу і свідчить о набуттям грибами патогенних властивостей (()).
Таблиця 3. Частота виявлення дріжджоподібних грибів роду Candida у обстежених з захворюваннями лор-органів.
Всього обстежено. | Кількість осіб у котрих виявлені дріжджоподібні гриби. | З них чисельність грибів, які утворюють псевдоміцелій. | |
абс. | %. | абс. | %. |
На щільному середовищі Сабуро дріжджоподібні гриби роду Candida утворювали маслянисті колонії, іноді трохи зморшкуваті, блискучі, чисто білі або з кремовим відтінком, вони дечим нагадували краплини густої сметани. Діаметр колоній здебільшого сягав 5 мм, проте лише поодинокі колонії не досягали діаметру в 3 мм. Ті штами грибів, котрі було виділено у людей, що не проходили лікування розміром колоній досягали 9−11 мм.
Вивчення біохімічних властивостей дріжджоподібних грибів роду Candida показало, що всі штами здатні утилізувати глюкозу. Жоден не утилізував лактозу. Більшість — утилізували мальтозу і галактозу. По відношенню до сахарози були варіабельні (таблиця 4).
На підставі вивчення морфологічних, культуральних і біохімічних властивостей, всі виділені штами були ідентифіковані як дріжджоподібні гриби роду Candida і представлені наступними видами Candida albicans, Candida tropicalis, та Candida crusei.
Таблиця 4. Біологічні властивості дріжджоподібних грибів роду Candida.
Тест/субстрат. | Candida albicans. | Candida tropicalis. | Candida crusei. |
Морфологія клітин. | Овальні, що брунькуються. | ||
Здатність утворювати псевдоміцелій. | ; | ; | |
Консистенція колоній. | Маслянисті гладкі. | Маслянисті зморшкуваті. | Суховаті часто линзоподібні. |
Глюкоза. | |||
Мальтоза. | ; | ||
Сахароза. | -/+. | ; | |
Лактоза. | ; | ; | ; |
Галактоза. | ; | ||
Ростові трубки. | ; | ; |
Примітка: «+» — реакція позитивна; «-» — реакція негативна; «+/-» — реакція позитивна, але у деякіх штамів негативна; «-/+» — реакція негативна, але у деякіх штамів позитивна.
Частота виявлення ідентифікованих видів грибів Candida у обстежених була різною. Гриби виду C. lusitaniae виявлені тільки в 2,7% випадків, а у більшості пацієнтів виділені гриби виду Candida albicans (табл. 5).
Таблица 5. Частота виявлення різних видів грибів роду Candida у обстежених.
Вид. | Кількість осіб з дріжджеподібними грибами. | Кількість випадків. | |
абс. | %. | ||
Candida albicans. | 70,28. | ||
Candida tropicalis. | 16,22. | ||
Candida crusei. | 5,40. | ||
Candida famata. | 5,40. | ||
C. lusitaniae. | 2,70. |
Якщо розглядати чисельність штамів, ізольованих з різних клінічних матеріалів, то видно, що частка штамів, виділених з зіву обстежених, значно перевищує частку штамів з інших біотопів — відокремлюваного носу, вух, калу, раньових поверхонь, слизу мигдалин та мокротиння (таблиця 7). Більше половини усіх виділених збудників кандидозу була виділена саме з зіву пацієнтів, у той час як на другу половину випадків припадають інші досліджувані біотопи.
Таблиця 7. Частота виділення грибів роду Candida з різних біологічних матеріалів з різних біотопів.
Досліджуваний матеріал відокремлювання: | Кількість осіб у яких знайдені гриби роду Candida. | |
Загальна кількість. | ||
абс. | %. | |
зіву. | ||
носу. | 5,4. | |
вуха. | 2,7. | |
Мокротиння. | 5,4. | |
Кал. | 13,5. | |
Рана. | 8,1. | |
слиз мигдалин. | 2,7. |
Таблиця 8. Чутливість грибів роду Candida spp. до антимікотичних препаратів.
Препарат. | Загальна кількість штамів. | чутливі. | помірно-чутливі. | не чутливі. | |||
абс. | %. | абс. | %. | абс. | %. | ||
Кетоконазол. | 21,6%. | 21,6%. | 56,8%. | ||||
Ністатин. | 70,3%. | ; | ; | 29,7%. | |||
Клотримазол. | 70,3%. | ; | ; | 29,7%. | |||
Флуконазол. | 32,4%. | 10,8%. | 56,8%. | ||||
Амфотерицин В. | 67,6%. | ; | ; | 32,4%. | |||
Інтроконазол. | 48,6%. | ; | ; | 51,4%. |
Ністатин, як і клотримазол, синтетичний протигрибковий препарат. До цього препарату було чутливими 70,3% досліджених штамів. Не ефективним по відношенню до штамів грибів роду Candida виявився синтетичний препарат кетоконазол — тільки 21,6% штамів були чутливі, 21,6% штамів — помірно чутливі та 56,8% штамів — резистентні до дії даного препарату.
Таким чином, у хворих з лор-патологіями у яких були виявлені гриби роду Candida антимікотичні препарати Амфотерицин та інтраконазол можуть бути використані, як препарати вибору, а флуконазол, як «препарат другого ряду» .
Лікування хворих мікозами повинно бути комплексним і засновано на принципах курсової терапії: вплив на етіологічний фактор за допомогою протигрибкових антибіотиків або інших препаратів, усунення або послаблення дії виявлених патогенетичних факторів, зменшення вираженості алергії і аутоалергії; підвищення специфічної та неспецифічної імунологічної реактивності.