Результати досліджень та їх обговорення

З січня 2013 року по серпень 2013 року для виявлення дріжджоподібних грибів було досліджено — 63 особи, з котрих у 37 були виявлені гриби роду Candida, що склало 58% від усіх обстежених .

При мікроскопії препаратів, виготовлених з нативного матеріалу — харкотиння, виявлено, що клітини дріжджоподібних грибів виглядали овальними, брунькуючимися, з можливими елементами псевдоміцелію (табл. 3). Виявлення нитчастої фази збудника (міцелію або псевдоміцелію) є важливим свідченням розвитку кандидозу і свідчить о набуттям грибами патогенних властивостей (()).

Таблиця 3. Частота виявлення дріжджоподібних грибів роду Candida у обстежених з захворюваннями лор-органів.

На щільному середовищі Сабуро дріжджоподібні гриби роду Candida утворювали маслянисті колонії, іноді трохи зморшкуваті, блискучі, чисто білі або з кремовим відтінком, вони дечим нагадували краплини густої сметани. Діаметр колоній здебільшого сягав 5 мм, проте лише поодинокі колонії не досягали діаметру в 3 мм. Ті штами грибів, котрі було виділено у людей, що не проходили лікування розміром колоній досягали 9−11 мм.

Вивчення біохімічних властивостей дріжджоподібних грибів роду Candida показало, що всі штами здатні утилізувати глюкозу. Жоден не утилізував лактозу. Більшість — утилізували мальтозу і галактозу. По відношенню до сахарози були варіабельні (таблиця 4).

На підставі вивчення морфологічних, культуральних і біохімічних властивостей, всі виділені штами були ідентифіковані як дріжджоподібні гриби роду Candida і представлені наступними видами Candida albicans, Candida tropicalis, та Candida crusei.

Таблиця 4. Біологічні властивості дріжджоподібних грибів роду Candida.

Примітка: «+» — реакція позитивна; «-» — реакція негативна; «+/-» — реакція позитивна, але у деякіх штамів негативна; «-/+» — реакція негативна, але у деякіх штамів позитивна.

Частота виявлення ідентифікованих видів грибів Candida у обстежених була різною. Гриби виду C. lusitaniae виявлені тільки в 2,7% випадків, а у більшості пацієнтів виділені гриби виду Candida albicans (табл. 5).

Таблица 5. Частота виявлення різних видів грибів роду Candida у обстежених.

Якщо розглядати чисельність штамів, ізольованих з різних клінічних матеріалів, то видно, що частка штамів, виділених з зіву обстежених, значно перевищує частку штамів з інших біотопів — відокремлюваного носу, вух, калу, раньових поверхонь, слизу мигдалин та мокротиння (таблиця 7). Більше половини усіх виділених збудників кандидозу була виділена саме з зіву пацієнтів, у той час як на другу половину випадків припадають інші досліджувані біотопи.

Таблиця 7. Частота виділення грибів роду Candida з різних біологічних матеріалів з різних біотопів.

Таблиця 8. Чутливість грибів роду Candida spp. до антимікотичних препаратів.

Ністатин, як і клотримазол, синтетичний протигрибковий препарат. До цього препарату було чутливими 70,3% досліджених штамів. Не ефективним по відношенню до штамів грибів роду Candida виявився синтетичний препарат кетоконазол — тільки 21,6% штамів були чутливі, 21,6% штамів — помірно чутливі та 56,8% штамів — резистентні до дії даного препарату.

Таким чином, у хворих з лор-патологіями у яких були виявлені гриби роду Candida антимікотичні препарати Амфотерицин та інтраконазол можуть бути використані, як препарати вибору, а флуконазол, як «препарат другого ряду» .

Лікування хворих мікозами повинно бути комплексним і засновано на принципах курсової терапії: вплив на етіологічний фактор за допомогою протигрибкових антибіотиків або інших препаратів, усунення або послаблення дії виявлених патогенетичних факторів, зменшення вираженості алергії і аутоалергії; підвищення специфічної та неспецифічної імунологічної реактивності.