Адвокатура /Укр./

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ОДЕСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ КУРСОВА РОБОТА З ПРЕДМЕТА: СУДИ ТА ОРГАНИ ПРАВООХОРОНИ АДВОКАТУРА Студента І курсу ЧИГИРИНА ОЛЕКСІЯ Науковий керівник Кандидат історичних наук, доцент. БАБАК Т.С. КІРОВОГРАД — 1998. Зміст Вступ.

Розділ І Організація Сучасної адвокатури.

Принципи й гарантії адвокатської діяльності.Організаційні форми діяльності адвокатури.Фахові й соціальні права адвоката, його обов «язки.Дисциплінарна відповідальність адвоката.РОЗДІЛ II Адвокат у кримінальному процесі.Адвокат — захисник підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного.Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача й цивільного відповідача. РОЗДІЛ III Представництво адвоката в цивільномупроцесіАдвокат як правозахисник й представник у цивільному процесі.Процесуально-правові положення адвоката при веденні цивільних справ у суді першої інстанції.Діяльність адвоката як процес представника в стадіях касаційного й наглядового виробництва й перегляду судових рішень у зв «язку із нововиявленими обставинами.Процесуальне представництво адвоката в стадії суднового виконання.Висновки.Список літератури та джерел.Додатки.

ВСТУП.

«Это був самотній борець. У ньому на.

місце здебільшого.

виступала думку, ілюзорно полагающий,.

що праведне слово саме проб'є собі путь.

(Альберт Швейцер).

Світовий досвід адвокатської практики був узагальнений у підсумковому документі VIII Конгресу 00Н з запобігання злочинам, який відбувся у серпні 1990 року. У «Основних положеннях про роль адвокатів «на основі принципових засідок Статуту 00Н, Загальної декларації прав людини, Міжнародних пактів про громадянські, політичні, економічні, соціальні й культурні права, ряд інших загальновизнаних документів детально висвітлено усі сторони діяльності адвокатів, їхні права, обов «язки, а також вол «язання урядів, судових та адміністративних органів щодо забезпечення ефективної роботи адвокатів із консультування та надання допомоги усім, хто її потребує до судів, трибуналах та адміністративних органах.

Законодавчі акти України враховують міжнародний досвід. То в з статтею 129 Конституції України до основних засідок судочинства віднесені ряд положень, котрі сприяють діяльності адвокатури й перш на це пункт, згідно із яким звинувачуваному забезпечується декларація про захист. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права у з статтею 14 проголошує право кожної людини в разі її звинувачення у вчиненні протиправної дії захищати собі особисто чи через посередництво обраного нею захисника. Це ж положення закріплене й в з статтею 59 Конституції України. Варто вказати, що адвокатура представлена й у Вищій раді юстиції трьома представниками, рекомендованими із «їздом адвокатів України.

Безпосередня діяльність адвокатури в Україні регламентується Законом України «Про адвокатуру «від 9 грудня 1992 року, перша стаття якого дає визначення адвокатури як добровільного професійного громадського про «єднання, покликаного згідно із Конституцією України сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України та інших країн, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, зазначеним та іншими законами України, статутами про «єднань адвокатів й здійснюється за принципами верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму й конфіденційності.

РОЗДІЛ I.

Організація Сучасної адвокатури України..

Принципи й гарантії адвокатської діяльності..

Відповідно в Україну «про Адвокатуру України» адвокатура є добровільним фаховим суспільним про «єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та захищати законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм різноманітну юридичну допомогу.

Адвокатура України здійснює свою діяльність за принципами верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму й конфіденційність.

Закон про адвокатуру окремо закріплює норми, які стосуються гарантій адвокатської діяльності. Їй встановлено, що професійні права, честь й гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимога від адвоката відомостей, які складають адвокатську таємницю. По цих питаннях смердоті не можуть допитуватися як свідки.

Не припускається офіційне негативне реагування із боці органів дізнання, слідства, суду на правову позицію адвоката в справі.

Кримінальна справа проти адвоката може бути відкрита лише Генеральним прокурором, його заступниками і обласними прокурорами.

Адвокатом може бути:.

громадянин України, котрий має вищу юридичну освіту,.

стаж роботи юриста чи помічника адвоката не менше двох років,.

який здав кваліфікаційні іспити, здобувши посвідчення на право займатися адвокатською діяльністю,.

прийняв Присягу адвоката України.

визначен ня рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, створюються кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (на обласному рівні). Ці комісії діють у складі двох палат — атестаційної й дисциплінарної.

Атестаційна палата складається із 11 членів. У неї входять чотири адвокати, чотири судье й за одним представнику від Заради міністрів Автономної Республіки Крім, обласних, Київської й Севастопольської міських Радий народних депутатів й відповідних органів юстиції, а також відділення спілки адвокатів України.

При раді міністрів створюється Вища кваліфікаційна комісія адвокатури. У її склад входять за одним представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Верховного Суду, Мінюсту, спілки адвокатів.

При видачі кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури свідоцтва про декларація про заняття адвокатською діяльністю особа, якій вручено це свідоцтво, приймає Присягу адвоката України такого змісту :

П Р І З Я Р А.

адвоката України.

Я, ___________________________________________, беручи у собі обов «язки адвоката, урочисто клянуся: у своїй професійній діяльності суворо додержувати законодавства України, міжнародних актів про права й свободи людини, правил адвокатської етики, із високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на мене обов «язки, бути завжди справедливим й принциповим, чесним й уважним людям, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди й завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.

Адвокат ___________________________ (прізвище та ініціали) «» ____________ 19 року.

Тільки после цого він якщо вважатися справжнім адвокатом.

Організаційні форми діяльності адвокатури.

Особа, котра здобула посвідчення на право займатися адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально, відкривати свої адвокатські бюро чи про «єднуватися із іншими адвокатами в колегії, фірми, контори і інші адвокатські про «єднання, які діють у відповідності з Законом про адвокатуру й зі своїми статутами.

Діяльність адвокатських про «єднань грунтується за принципами: добровільності, самоврядування, колегіальності й гласності. Вони реєструються в Мінюсті, после чого повідомляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання посвідчення.

Адвокати України виконують за Законом такі функції:

дають консультації й троянд «яснення по юридичним питанням,.

усні й письмові довідки щодо законодавства;

складають заяви, скарги і інші документи правового характеру;

свідчать копії документів у справах, які смердоті ведуть;

здійснюють представництво в суді, інших державних органах;

надають юридичну допомогу підприємствам, про «єднанням, організаціям;

здійснюють правове забезпечення підприємницької й зовнішньоекономічної діяльності громадян й юридичних осіб;

виконують свої обов «язки, передбачені кримінально-процесуальним законодавством, под годину дізнання й попереднього слідства.

Фахові й соціальні права адвоката, його обов «язки.

До фахових прав адвоката Закон відносить:

представництво, захист прав й законних інтересів громадян й юридичних осіб по їхньому дорученню у всіх органах, про «єднаннях, організаціях;

збір відомостей про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах й справах про адміністративні правопорушення.

надає право адвокату матір помічника.

У відповідності з Законом адвокати користуються правом на відпустку й на усі види допомоги по державному страхуванню. Щодо розміру внесків у нього, то смердоті сплачуються адвокатом як особою, котра займається діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особини й винятково на його праці.

Оплата роботи адвоката здійснюється на підставі догоди між громадянином (юридичною особою) й адвокатським про «єднанням чи адвокатом. У випадку участі останнього в кримінальній справі по призначенню й при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість, оплата роботи адвоката здійснюється за рахунок держави.

Якщо договір розривається достроково, оплата роботи проводитися за фактично виконану роботу. При неналежному виконанні доручення, внесено плата повертається громадянину чи юридичній особі цілком чи частково, а при виникненні суперечки — за рішенням суду.

Якщо підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний визнає свою провину у вчиненні злочину, адвокат, при наявності підстав для цого, винен відстоювати перед судом, слідчим, прокурором його невинність. При цьому він вол «язаний узгодити свою позицію із підзахисним, оскільки колізія між позиціями адвоката й підзахисного неприпустима. Адвокат не може визнати доведену провину свого підзахисного, якщо останній її заперечує.

Адвокат вол «язаний зберігати адвокатську таємницю, предметом й змістом якої є обставини, котрі змусили громадянина чи юридичну особу звернутися до адвоката, а також зміст консультацій, порад, троянд «яснень й інших відомостей, отриманих адвокатом под годину здійснення професійних. обов «язків.

Дисциплінарна відповідальність адвоката..

Дисциплінарне виробництво проти адвокатів здійснюється дисциплінарною палатою, Яка створюється в кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях у складі 9 членів: п «ятьох адвокатів, двох суддів, за одним представнику від керівництва юстиції, Заради Міністрів Автономної Республіки Крім, обласної, Київської й Севастопольської місцевих держаних адміністрацій, відділення спілки адвокатів України.

Дисциплінарна палата:.

розглядає скарги громадян, а також окремі постанови судів, постанови, подання слідчих органів, заяви адвокатських про «єднань, підприємств, організацій на дії адвокатів;

вирішує запитання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності й розглядає збуджені по цих питаннях справи.

До адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

попередження,.

призупинення на термін до одного року дії посвідчення на право займатися адвокатською діяльністю, а також його анулювання.

До адвоката можуть бути використані дисциплінарні стягнення не пізніше дня виявлення проступку. Вони не можуть бути накладені пізніше шести місяців із дня його скоєння.

Через шість місяців з дня накладення стягнення дисциплінарна палата може зняти його достроково при бездоганній поведінці адвоката та добросовісному відношенні до виконання обов «язків.

РОЗДІЛ II.

Адвокат у кримінальному процесі..

Адвокат — захисник підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного..

Підозрюваний — це особа, котру затримали по підозрі у вчиненні злочину чи до якого застосовані запобіжні заходь до винесення постанови про притягнення її як обвинувачуваного.

Обвинувачуваний — це особа, щодо якої є достатньо доказів, які вказують на скоєння злочину, й на цій підставі слідчим винесена постанова про притягнення його як обвинувачуваного.

Після передачі до суду обвинувального називають підсудним, а после винесення вироку — засудженим чи виправданим.

Право зазначених осіб на захист включає, як право захищатися від підозри чи обвинувачення, то й декларація про захист своїх особистих й майнових відношень. Функція захисту виникає одночасно із функцією обвинувачення й здійснюється паралельно із нею на всіх етапах проходження кримінальної справ, поки існує обвинувачення.

Функцію обвинувачення в кримінальному процесі здійснюють слідчі органи, прокурор, суспільний обвинувач, а також потерпілий громадянин — позивач й його представники. Це — сторона обвинувачення.

Функцію захисту від підозри і обвинувачення виконує підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний й засуджений, їхній захисник, суспільний захисник, а також громадянин відповідач й його представник. Це — сторона захисту.

Порушення права на захист завжди означає вагоме порушення вимог кримінально-процесуального кодексу й є однієї із найбільш поширених підстав для скасування вироків чи інших рішень у справі.

Забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист полягає до того, що закон: наділяє їхні як учасників процесу такою сукупністю процесуальних прав, використання яких дозволяє їм особисто захищатися від підозри чи обвинувачення у вчиненні злочину, відстоювати свої законні інтереси; надає зазначеним особам право скористатися юридичною допомогою захисника (адвоката); покладає на особу, Яка проводити дізнання, слідчого, прокурора, суддю й суд обов «язок до Першого допиту особини троянд «яснити йому його право матір захисника. Скласти про це протокол, надати можливість захищатися встановленими законом засобами від перед «явленого обвинувачення, забезпечити охорону його особистих й майнових прав.

Закон визнає доля захисника при проведенні дізнання, попереднього слідства і у розгляді кримінальних справ у суді першої інстанції обов «язковим, крім випадків добровільної відмови особини від захисника, причому є випадки, коли добровільна відмова від захисника не можлива. Це відбувається в справах:

осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років;

осіб, які через свої фізичні чи психічні вади (німі, глухі, сліпі) не можуть сам реалізувати своє декларація про захист;

осіб, які не володіють мовою, на якій ведеться судочинство;

коли санкція з статтею, по якій кваліфікується злочин, передбачає страту;

при проведенні справ про застосування примусових мір медичного характеру.

Закон передбачає доля захисника в справі за згодою й по призначенню. По загальним правилам захисник допускається до участі у справі із моменту перед «явлення обвинувачення й може, таким чином, брати доля в справі в стадії попереднього розслідування й у всіх судових стадіях кримінального процесу, включаючи стадію виконання вироку.

У трьох випадках захисник допускається до участі в справі й перед «явлення обвинувачення:

у випадку затримки особини, підозрюваної у вчиненні злочину, чи застосування до неї запобіжного заходженню у вигляді взяття под варту до перед «явлення обвинувачення — з моменту оголошення їй протоколу про затримання чи постанову про застосування цого запобіжного заходженню, але й не пізніше 24 часів з моменту затримки;

у справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами в стані неврівноваженості, а також про злочини осіб, котрі занедужали психічним розладом после скоєння злочину, — з моменту одержання доказів про психічний розлад;

у справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми, — з моменту ознайомлення неповнолітнього й його батьків чи осіб, котрі їхнього замінюють, з постановою про закриття справ й із матеріалами справ. У випадку розміщення неповнолітнього в приймач-розподільник — не пізніше 24 часів з моменту розміщення.

Закон містить перелік обставин, котрі виключають доля в справі особини як захисника. Адвокат не має права прийняти доручення про надання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі надає чи раніше надавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особини, котра звернулася із проханням про ведення справ, чи брала доля як слідчий, особа Яка проводила дізнання, прокурор, суспільний обвинувач, суддя, секретар суднового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач (відповідач), свідок, перекладач, понять, а розслідуванні чи в розгляді справ бере доля посадова особа, із якою адвокат знаходиться в родинних відношеннях. При здійсненні своїх професійних обов «язків адвокат вол «язаний неухильно додержуватись вимог чинного законодавства, використовувати усі передбачені законом засоби захисту прав й законних інтересів громадян та юридичних осіб й помиляюся використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого у собі захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Адвокат помиляюся прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає чи раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси які суперечать інтересам особини, що звернулася із проханням про ведення справ, чи бравши доля як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар суднового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понять, а розслідуванні чи розгляді справ бере доля посадова особа, із якою адвокат перебуває в родинних стосунках.

Повноваження адвоката на доля в процесі винне бути підтверджено відповідним свідченням, а також ордером про наявність догоди чи доручення на доля в справі.

Одним з найбільш діючих засобів, котрі дозволяють адвокату виконувати свої професійні обов «язки в кримінальному процесі, є заява клопотань. З їхньою допомогою він доводити до відома слідчого, прокурора й суду свою думку про доведеність обвинувачення, обгрунтованості кваліфікації, доцільності прийняття конкретних процесуальних рішень, сприяє зборові, перевірці і оцінці доказів. Клопотання адвоката — це письмове чи усне його звертання до осіб, котрі уповноважені здійснювати кримінально-процесуальну діяльність по доведенню й прийняттю рішення в справі, про скоєння цими особами дій, котрі входять у їхню компетенцію, спрямовану на захист прав й законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. У клопотаннях адвоката можуть ставитися запитання про витребування й прилучення до справ документів й предметів, про виклик нових свідків, проведення допитів, очних ставок та інших слідчих й судових дій, про скасування чи заміну запобіжного заходженню, про закриття справ й т.д.

Адвокат вправі заявити відвід посадовим особам, що приймають доля в розслідуванні й розгляді справ. Адвокат може оскаржити будь-які дії й рішення слідчих органів, прокурора, судье й суду, котрий, на його думку заподіюють шкоду законним інтересам його клієнта.

З моменту допуску до участі в справі в стадії попереднього розслідування адвокат вправі: бути присутнім при допиті підозрюваного, перед «явленні обвинувачення, задавати запитання учасникам справ. Після завершення попереднього слідства адвокат має право разом із обвинувачуваним чи самому ознайомитися із усіма матеріалами справи.

При ознайомленні із матеріалами справ адвокат має право: робити виписки, матір побачення із обвинувачуваним, троянд «яснювати йому зміст обвинувачення, обговорювати із ним запитання про заяву клопотань, подавати докази, заявляти відводи, оскаржувати дії й рішення слідчого й прокурора.

Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача й цивільного відповідача..

Потерпілим признається особа, котрій злочином заподіяний моральний, фізичний чи майновий збиток. Цивільним позивачем признається громадянин, підприємство чи організація, які понесли матеріальний збиток від злочину й перед «виявили при виробництві в кримінальній справі до обвинувачуваного чи до осіб, котра несе матеріальну відповідальність за його дії, гражданський позов, тобто вимогу про відшкодування збитків, котрий розглядається судом разом із кримінальною справою. як цивільні відповідачі можуть бути притягнуті батьки, опікуни чи інші особини, а також підприємства, організації й організації, котра у силу закону несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочинними діями обвинувачуваного.

Про визнання потерпілим, цивільним позивачем, а також про притягнення як цивільного відповідача особу, котра проводити дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — рішення. З цого моменту смердоті стають учасниками кримінального процесу, одержують процесуальні права для захисту своїх законних інтересів, у тому числі й право, матір представника.

Потерпілий й адвокат як його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися із усіма матеріалами справ із моменту закінчення попереднього слідства; брати доля в судновому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особини, котра проводити дізнання, слідчого, судье й суду, але в вирок чи рішення суду й постанови судді.

РОЗДІЛ III.

Представництво адвоката в цивільному процесі..

Адвокат як правозахисник й представник у цивільному процесі..

Законом України покладено на адвоката виконання в цивільному процесі двох функцій:.

У відповідності із ст. 6 Закону «про адвокатуру» й глави 12 ЦПК при здійсненні професійної діяльності адвокат має право: представляти й захищати права та інтереси громадян й юридичних осіб за їхнього дорученням у всіх органах, підприємствах, установах й організаціях, до компетенції які входити вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, котрі можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах й справах про адміністративні правопорушення, зокрема: запитувати й отримувати документи чи їхні копії від підприємств, установ, організацій, про «єднань, а від громадян — за їхнього згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах й організаціях із необхідними для виконання доручення документами й матеріалами, за винятком тихий, таємниця які охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців із питань, що потребують спеціальних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати клопотання й скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання й скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань й скарг на засіданнях колегіальних органів й давати пояснення щодо суті клопотань й скарг; виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Доля адвоката в цивільному процесі складається в здійсненні ним представництва й в захисті суб «єктивних майнових й особистих немайнових прав, що охороняються законом інтересів громадян й юридичних осіб та в сприянні суду у всебічному, повному і про «єктивному розгляді справ, прав й обов «язків сторін. У процесуальному представництві адвоката про «єднуються два види правовідносин — між адвокатом й особою, інтереси якої він захищає, між адвокатом й судом у цивільному процесі. Правовідносини між адвокатом й довірителем мають матеріально-правовий та процесуально-правовий характер. Матеріально-правовий грунтується на договорі доручення. Процесуально-правовий зв «язок виникає з приводу оформлення й визначення обсягу повноважень представника в цивільному процесі.

Процесуально-правові положення адвоката при веденні цивільних справ у суді першої інстанції..

На підставі наданих повноважень адвокати допомагають зацікавленим особам звернутися через захистом їхніх прав. Для цого використовуються цивільно-процесуальні засоби — позовна заява, у справах, які виникають із адміністративно-правових відносин — скарга й заява, а при окремому виробництві - заява.

Позовна заява складається адвокатом у письмовій формі і у відповідності із визначеним ст. 137 ЦПК утриманням. Суддя, до якого надійшла заява, вирішує запитання про його прийняття. Відмова в прийнятті оформляється мотивованою постановою. З прийняттям позовної заяви виникають цивільно-процесуальні правовідносини, у які бере доля адвокат, котрий одержує права і обов «язки процесуального представника.

При оформлених повноваженнях по веденню справ в с уді адвокат відповідача може використовувати загальні процесуальні засоби захисту, передбачені ст. 99, 103 й іншими статтями ЦПК, а також спеціальні засоби — заперечення покличу й зустрічний позов.

Діяльність адвоката як процес представника в стадіях касаційного й наглядового виробництва й перегляду судових рішень у зв «язку із нововиявленими обставинами.

Касаційні оскарження й перевірка судових рішень й постанов, котрі не набрали сили, є важливою процесуальною гарантією захисту прав осіб, що приймають доля в справі. Право касаційного оскарження процесуальні представники реалізують шляхом подачі касаційної скарги в письмовому виді за формою, передбаченої законом.

Цивільно-процесуальним засобом реалізації права на оскарження виступає заява співучасників й третіх осіб про приєднання до касаційної скарги. Заява про це подається в письмовому виді, вільного змісту й державним митом не оподатковується. Алі заява представника про приєднання співучасника чи третьої особини до касаційної скарги рахується такою, коли по правових засадах й правових наслідках сходитися із касаційною скаргою. Приєднання до касаційної скарги реалізується подачею заяви до суду першої чи касаційної інстанції.

Перевірка в порядку нагляду судових рішень й постанов, які набрали законної сили, є процесуальною гарантією, котра забезпечує захист прав сторін й інших осіб, які брали доля в справі, а також державних інтересів. Вони, а також їхні представники, вправі звернутися зі скаргою до уповноважених осіб суду й прокуратури про опротестування судових рішень у порядку нагляду.

Процесуальним забезпеченням захисту прав й законних інтересів осіб, які беруть доля в справі, є також перевірка законності і обгрунтованості рішень й постанов суду, котрі набрали сили у зв «язку із нововиявленими обставинами.

З цією метою особини, котрі беруть доля в справі, й їхні уповноважені представники мають право збудити справу по перегляду рішення чи постанови в зв «язку із нововиявленими обставинами, вступити в процес у справі, брати доля в судновому засіданні, здійснювати іншу процесуальну діяльність.

Процесуальне представництво адвоката в стадії судового виконання.

Право на порушення суднового виконання у відповідності зі ст. 356 ЦПК мають прокурор й суб «єкти захисту прав інших осіб, а також уповноважені ними представники, коли в їхніх повноваженнях передбачене декларація про перед «явлення виконавчого документа до стягнення. Реалізація представником цого права поставлено залежність від наявності визначених умів: віднесення рішення судових й несудових органів до підвідомчості суднового виконання; заяви направляти до органу суднового виконання із прикладеним до нього виконавчим документом; учинення дій после подачі заяви в межах процесуальних термінів з дотриманням правил про підсудність.

Висновок.

Адвокат — професійний спеціаліст-юрист, покликаний своєю діяльністю в відповідності із Конституцією й законами України:

а) сприяти захисту прав й свобод, представляти інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм юридичну допомогу;

б) діяти в складі адвокатури України, Яка у відповідності із Законом України «Про адвокатуру» (09.12.1992 р.) є добровільним професійною спілкою, діючою на підставі верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму, конфіденційності;

в) давати, у межах своєї компетенції, консультації та троянд «яснення, довідки по законодавству, складати заяви, скарги та інші документи правового характеру, сприяти правовими способом, а здійсненню підприємницької діяльності;

р) володіти глибокими знаннями над межах юриспруденції, бути тонким психологом, матір хорошу мову, неухильно дотримуватись адвокатської етики та професійного призначення — захищати не злочин, а людину.

При підготовці цієї курсової роботи автор керувався декількома принципами:

максимально наблизити собі до тими, чи можливо, моєї майбутньої діяльності;

максимально докладно викласти матеріал, який стосується всіх аспектів діяльності адвоката та взагалі юриста;

відкрити перш на горизонти, перспективи цієї галузі права.

Перечитавши ще раз викладений матеріал, автор прийшов до висновку, що адвокат обов «язково винен стояти на захисті прав та свобод людини, котрі їй надала держава, Конституція, закони та інші нормативно-правові акти. Адвокат винен в, досить нездоровому суспільстві, захищати людину від різного роду посягань на її честь та гідність, у тісній сполуці з законом.

Список літератури та джерел.

Мережа Internet:.

internet.

internet.

internet.

Інша література:.

Кримінальний кодекс України, прийнятий 28 грудня 1960 року та уведень в дію 1 апреля 1961 року.

Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-XII.

Закон України «Про атестаційну комісію».

Кримінально Процесуальний Кодекс України.

Цивільно-процесуальний Кодекс України.

Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. — До. — Юрінком інтер. — 1997.

С.В. Бородіна «Процесуальные акти попереднього розслідування». — М. — «Юридична література». — 1978.

О.В Ефіменко, К. В. Манжул «Основи галузевого законодавства». — Кіровоград. — 1998.

«Моральні засади захисту». — М.1978 «Етика» № 5.

«Слово адвокату». — М. «Юридична література» 1968 г.

Борщевський М.Ю. «Бізнес — адвокат США, Німеччини» — М. 1995 г.

Єрмакова С.В. «Практичні поради юристам.» Симфирополь. 1997 р.

«Юридичний енциклопедичний словник» — М. 1987.

Гальченко У. «Розмови юриста» — До. 1976.

А.Д. Бойко «Етика професійної захисту за кримінальних справ» — М. 1978.

ДОДАТКИ..

ДОДАТОК 1..

З, А До Про М У До Р, А Ї М И.

Про адвокатуру.

(Відомості Верховної Заради (ВВР) 1993, N 9, ст.62) (Вводитися в дію Постановою ВР N 2888−12 від 19.12.92, ВВР 1993, N 9, ст.63).

Стаття 1. Адвокатура України та її завдання.

Адвокатура України є добровільним професійним громадським про «єднанням, покликаним згідно із Конституцією України (888−09)сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Стаття 2. Адвокат.

Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста чи помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, здобувши свідоцтво пр0о декларація про заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, котра має судимість.

Стаття 3. Правове регулювання діяльності адвокатури.

Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України й статутами адвокатських про «єднань.

Стаття 4. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури.

Адвокатура України здійснює свою діяльність за принципами верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму й конфіденційності. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, про «єднуватися із іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські про «єднання, котрі діють відповідно до цого Закону та статутів адвокатських про «єднань. Адвокатські про «єднання діють на засідках добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських про «єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. Адвокатські про «єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських про «єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов «язки керівних органів, порядок їхнього обрання та інші запитання, що належати до їхні діяльності, регулюються статутом відповідного про «єднання. Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські про «єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські про «єднання відкривають розрахунковий та інші рахунки у трилітрові банки на територї України, а й у встановленому чинним законодавством порядку й у трилітрові банки, мають печатку й штамп з своїм найменуванням.

Стаття 5. Види адвокатської діяльності.

Адвокати дають консультації та троянд «яснення із юридичних питань, усні й письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, котрі смердоті ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян й юридичних осіб, виконують свої обов «язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства. Адвокат може здійснювати і інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

Стаття 6. Професійні права адвоката.

Пр и здійсненні професійної діяльності адвокат має право: представляти й захищати права та інтереси громадян й юридичних осіб за їхнього дорученням у всіх органах, підприємствах, установах й організаціях, до компетенції які входити вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, котрі можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах й справах про адміністративні правопорушення, зокрема: запитувати й отримувати документи чи їхнього копії від підприємств, установ, організацій, про «єднань, а від громадян — за їхнього згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах й організаціях із необхідними для виконання доручення документами й матеріалами, за винятком тихий, таємниця які охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців із питань, що потребують спеціальних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати клопотання й скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання й скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань й скарг на засіданнях колегіальних органів й давати пояснення щодо суті клопотань й скарг; виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Стаття 7. Обов «язки адвоката.

При здійсненні своїх професійних обов «язків адвокат вол «язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати усі передбачені законом засоби захисту прав й законних інтересів громадян та юридичних осіб й помиляюся використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого у собі захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Адвокат помиляюся прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає чи раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси які суперечать інтересам особини, що звернулася із проханням про ведення справ, чи бравши доля як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар суднового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понять, а розслідуванні чи розгляді справ бере доля посадова особа, із якою адвокат перебуває в родинних стосунках.

Стаття 8. Помічник адвоката.

Адвокат може матір помічника чи кількох помічників з числа осіб, котрі мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським про «єднанням) й помічником адвоката із додержанням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, котрі знаходяться у провадженні адвоката, крім тихий, що належати до процесуальних повноважень останнього. Не можуть бути помічниками адвоката особини, вказані у два цого Закону.

Стаття 9. Адвокатська таємниця.

Адвокат вол «язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є запитання, із які громадянин чи юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, троянд «яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов «язків. Дані попереднього слідства, котрі стали відомі адвокату у зв «язку із виконанням ним своїх професійних обов «язків, можуть бути розголошені лише із дозволу слідчого чи прокурора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей попереднього слідства, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством. Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських про «єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, й використовувати їхнього у своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб.

Стаття 10. Гарантії адвокатської діяльності.

Професійні права, честь й гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб й технічних працівників адвокатських про «єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань смердоті не можуть бути допитані як свідки. Документи, заговорили українською у «язані із виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв`язку із оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Республіки Крім, області, міста Києва. Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі. Адвокату гарантується рівність прав із іншими учасниками процесу. Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена лише Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республіки Крім, області, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності чи погрожувати її застосуванням у зв «язку із поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно із законом.

Стаття 11. Соціальні права адвоката та його помічника.

Адвокат та його помічник користуються правом на відпустку та на усі види допомоги по державному соціальному страхуванню. Внески на державне соціальне страхування сплачуються адвокатом та його помічником на рівні осіб, котрі займаються діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особини та виключно на її роботи. Призначення й виплата адвокату та його помічнику допомоги й пенсій по державному соціальному страхуванню провадяться відповідно до законодавства про соціальне страхування й соціальне забезпечення.

Стаття 12. Оплата роботи адвоката та його помічника.

Оплата роботи адвоката здійснюється на підставі догоди міжгромадянином чи юридичною особою й адвокатським про «єднанням чи адвокатом. У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата роботи адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. Порядок призначення адвоката для подання юридичної допомоги громадянам визначається кримінально-процесуальним законодавством. Якщо договір розривається достроково, оплата роботи адвоката провадиться за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадянина чи юридичної особини, котрі уклали договір із адвокатом чи із адвокатським про «єднанням, внесено плата повертається їм повністю чи частково, а при виникненні спору — за рішенням суду. Порядок оплати роботи помічника адвоката визначається угодою між ним та адвокатом чи адвокатським про «єднанням. Заробітна плата помічника адвоката не може бути нижчою від встановленого Державою мінімального розміру заробітної плати.

Стаття 13. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури та їхнього повноваження.

Для визначення рівня професійних знань осіб, котрі мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Республіці Крім, областях, містах Києві та Севастополі утворюються строком на 3роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Ці комісії утворюються у складі двох палат — атестаційної та дисциплінарної. Формування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та організаційне забезпечення їхнього діяльності покладається на Раду міністрів Республіки Крім, обласні та Київську й Севастопольську міські Заради народних депутатів. Атестаційна палата утворюється у складі 11 членів, до неї входять 4 адвокати, 4 судье та за одним представнику від Заради міністрів Республіки Крім, обласної, Київської й Севастопольської міських Радий народних депутатів, управління юстиції Заради міністрів Республіки Крім, обласної, Київської й Севастопольської міської державної адміністрації, відділення спілки адвокатів України. Рішення про видачу свідоцтва про декларація про заняття адвокатською діяльністю чи про відмову у видачі свідоцтва приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів палати. Особа, котра не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їхні повторно через рік. Дисциплінарна палата утворюється у складі 9 членів, до неї входять 5 адвокатів, 2 судье, за одним представнику від управління юстиції Заради міністрів Республіки Крім, обласної, Київської й Севастопольської міської державної адміністрації, відділення спілки адвокатів України. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням двома третинами голосів від загальної кількості членів палати. У роботі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії із правом дорадчого голосу можуть брати доля вчені юристи та народні депутати. Рішення про відмову у видачі свідоцтва про декларація про заняття адвокатською діяльністю чи на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури. Порядок організації й діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії визначається Положенням про неї, яку затверджується Президентом України.

Стаття 14. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вона має право скасовувати чи змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Кабінеті міністрів України. До складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури входять за одним представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, спілки адвокатів України. Порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури регулюється Положенням про неї, яку затверджується Президентом України.

Стаття 15. Присяга адвоката України.

При видачі кваліфікаційно-дисциплінар ною комісією адвокатури свідоцтва про декларація про заняття адвокатською діяльністю особа, якій в вручено це свідоцтво, приймає Присягу адвоката України такого змісту:

«П Р І З Я Р А».

адвоката України.

Я, ___________________________________________, беручи у собі обов «язки адвоката, урочисто клянуся: у своїй професійній діяльності суворо додержувати законодавства України, міжнародних актів про права й свободи людини, правил адвокатської етики, із високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на мене обов «язки, бути завжди справедливим й принциповим, чесним й уважним людям, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди й завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі. Адвокат ___________________________ (прізвище та ініціали) «___ «____________ 19 року.

Стаття 16. Дисциплінарна відповідальність адвоката.

За порушення вимог цого Закону, інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: попередження; зупинення дії свідоцтва про декларація про заняття адвокатською діяльністю на рядків до одного року; анулювання свідоцтва про декларація про заняття адвокатською діяльністю. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури чи судновому порядку. Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката — члена адвокатського про «єднання регулюється також статутом відповідного про «єднання.

Стаття 17. Припинення адвокатської діяльності.

Адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцтво анульоване у випадках: засудження адвоката за скоєння злочину — после набрання вироком законної сили; обмеження судом дієздатності чи визнання адвоката недієздатним; втрати громадянства України; грубого порушення вимог цого Закону та інших актів законодавства України, котрі регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України.

Стаття 18. Відносини адвокатури із Міністерством юстиції України, місцевими органами державного управління.

Міністерство юстиції України: забезпечує необхідне фінансування оплати роботи адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги; узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність; сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів. Місцеві органи державного управління у межах своєї компетенції сприяють адвокатам та адвокатським про «єднанням у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати за використання приміщень тощо.

Стаття 19. спілки та асоціації адвокатів.

Адвокати та адвокатські про «єднання можуть створювати регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації. спілки та асоціації адвокатів представляють інтереси адвокатів у державних органах й про «єднаннях громадян, захищають соціальні та професійні права адвокатів, здійснюють методичну й видавничу роботу, сприяють підвищенню професійного рівня адвокатів, можуть створювати спеціальні фонди й діють відповідного своїх статутів.

Президент України Л. КРАВЧУК м.

Київ, 19 грудня 1992 року N 2887-XII.

ДОДАТОК 2..

СЛОВАРИК АДВОКАТА.

(у карному судочинстві).

найбільш суворий запобіжний захід, що являє собою примусову ізоляцію обвинувачуваного (підозрюваного) шляхом ув «язнення його в спеціальне місце, що охороняється. Ті ж саме, що взяти под варту.

інстанція.

колегія із трьох судів вищестоячого суду, вол «язана в передбачених законом випадках при надходженні протесту прокурора чи скарги іншої сторони перевірити законність й обгрунтованість суднового рішення, що не перейшло лише законну силу; у карному судочинстві для приношення таких протестів й скарг установлень 7-добовий термін з дня винесення вироку, визначення, постанови суду.

Слідчий.

співробітник органів дізнання, уповноважений робити розслідування кримінальної справ, як правило, опер уповноважений органів внутрішніх справ.

Законний представник.

батько, усиновитель, опікун, попечитель обвинувачуваного (підозрюваного); повноваження законного представника не потребують спеціального визнання — достатньо перед «явити документ, що підтверджує родинні ставлення з сином (дочкою), факт усиновлення (удочеріння), опіки чи піклування.

Ізолятор тимчасового утримання (ІТУ).

місце утримання затриманих; як правило, розташовується при відділі внутрішніх справ.

Інкримінувати.

поставити в провину.

Виправно-трудове заснування (ВТЗ).

різних режимів виправно-трудова колонія, виховно-трудова колонія, колонія поселення, в «язниця, де відбувають покарання особини, засуджені до позбавлення волі.

Касаційна інстанція.

ті ж, що «друга інстанція » .

Особа, що проводити дізнання.

слідчий, що розслідує конкретну справу в повному обсязі чи виконуючий по ньому невідкладні слідчі дії до передачі його слідчому.

Наглядова інстанція.

складається із органів, що судити вищестоящий суд, що розглядає протести прокурорів, голів судів на вироки, визначення, постанови суду, що вступив у законну силу.

Обвинувачуваний.

особа, у відношенні якого винесена постанова органу карного переслідування про притягнення його до справ в якості обвинувачуваного; на різних етапах виробництва обвинувачуваний може іменуватися «підсудним », «засудженим », «виправданим » .

Визначення.

усяке, крім вироку, винесене колегіально, рішення суду першої інстанції, а також рішення суду другої інстанції.

дізнання.

міліція, органи безпеки, прикордонної охорони, митні й податкові органи, а також інші органи й посадові особини.

Органи карного переслідування.

особа, що робить дізнання, орган дізнання, слідчий, прокурор.

Підозрюваний.

особа, затримана по підозрі у вчиненні злочину, а також особа, до якоi застосований запобіжний захід до перед «явлення і обвинувачення; максимальний термін перебування особини в положенні підозрюваного — 10 доби.

Постанова.

рішення особини, що робить дізнання, слідчого, прокурора, судье, а також рішення президій судів.

рішення суду першої інстанції по питанню про провину чи невинність підсудного й про застосування чи незастосування до нього покарання.

Прокурор.

посадова особа прокуратури, що має повноваження відповідно до законодавства про прокуратуру й Конституції; у более широкому змісті - прокурор, його заступники й помічники; частку заарештованого впливають щонайменше 2 прокурора.

Санкція.

дозвіл на взяття под варту чи застосування іншої міри процесуального примусу, що дається прокурором, як правило, у виглядi короткого напису на постанові слідчого: «Взяття под варту (обшук й т.д.) санкціоную. Дата. Підпис. Гербова печатка » .

Слідчий.

посадова особа прокуратури, органів внутрішніх справ чи СБУ, що проводити по кримінальних справах попереднє слідство.

Слідчий ізолятор.

місце утримання в умовах ізоляції осіб, у відношенні які, у виглядi запобіжного заходженню, обрано взяття под варту.

Сторона.

органи і особини, на засідках змагальності здійснюючі в карному судочинстві карне переслідування (особа, що робить дізнання, орган дізнання, слідчий, прокурор) чи захист (обвинувачуваний (підозрюваний), його захисник й законний представник).

орган влади, що розглядає карні й цивільні справ відповідно до правил підсудності й підвідомчості; крім судів загальної юрисдикції, є арбітражні суди й Конституційний Суд .

другої інстанції.

ті ж, що «друга інстанція » .

Судовий розгляд.

процедура розгляду по сутності кримінальної справ судом першої інстанції.

першої інстанції.

суд, що має право ухвалити вирок у справі.

посадова особа судової влади, призначена на посаду для здійснення правосуддя по карних й цивільних справах.