Основи створення і концепція функціонування ІС державних і комерційних структур (ІСДКС)

Основи створення і концепція функціонування ІС державних і комерційних структур (ІСДКС)

Тема 1: Основи створення і концепція функціонування ІС державних і комерційних структур (ІСДКС).

1. Стадії та етапи розвитку систем автоматизованої обробки даних.

2. Організаційно-методичні основи побудови ІСДКС.

3. Розвиток комунікацій для збору і передачі інформації (І).

4. Принципи організації ІС в державних структурах.

1. Стадії та етапи розвитку систем автоматизованої обробки даних.

Три стадії:ПЕРША — до 1965р. характеризується локальним вирішенням задач на базі різних за технічними можливостями та засобами ОС. Чергувались ручні і машинні операції. Це період механізації. В листопаді 1997 р. проводилась конференція по створенню АСУ (ОГАС — общество государственных автоматизированных систем). ДРУГА — Період розробки підходів (концепцій). Глушков пропонував теорію від загального до часткового, а Москва — знизу до верху (підприємство — галузь — держава). Розроблялась друга концепція. Друга стадія характеризується високим рівнем автоматизації. Вона функціонувала за принципами централізованої обробки даних. Технологію не можна назвати безпаперовою, бо були паперові документи. ТРЕТЯ — (з 85 р.) характеризується розподіленою обробкою даних, створенням АРМ, локальних і територіальних обчислювальних мереж. В окремих напрямках (наприклад, НБУ) впроваджується безпаперова обробка даних.

2. Організаційно-методичні основи побудови ІСДКС.

Система — це сукупність елементів, які знаходяться у певних зв? язках між собою та створюють цілісність, що має властивості, яких немаі в його елементах.

При створенні ДІС використовується системний підхід. Його суть — аналіз всіх елементів системи, їх взаємодії і співвідношення з зовнішнім середовищем. Принциповим питанням при створенні ІС державного управління є визначення структури систем. ІС відносяться до складних об?єктів і включають безліч елементів (підсистеми, блоки, модулі). Найбільш суттєвим підходом до визначення ІС є визначення з функціональної (виділяються функціональні системи (АРМи), в ДІС функціональні підсистеми виділяються у відповідності з адміністративно-територіальними принципами) і технологічної позиції (перелік типових забезпечуючих підсистем).

Системи бувають закритого і відкритого типу. Основні принципи створення ІС: загальні - системність, типовість, модульність, розподілена обробка інформації, ефективність, спеціальні - ієрархічність (державний, обласний, районний рівень), адекватність загальної структури ІСДУ адміністративно-территориальному розподілу України, обов? язковість зворотнього зв? язку (постійне порівняння прогнозуємих дій з фактичним станом об?єкту), динамічна цілісність моделі, стійкість об?єктів управління, поєднання галузевого і територіального управління.

3. Розвиток комунікацій для збору і передачі інформації (І).

В зв? язку із складністю і розгалудженістю системи управління стала проблема передачі інформації. Збір використовується: традиційними способами (пошта, телефон, факс) і на базі засобів обчислювальної техніки. Передача І виконується як через локальні, так і через глобальні, територіальні обчислювальні мережі. Локальні обчислювальні мережі створюються на кожному рівні або в окремій установі. До засобів комунікацій відносяться: апаратні (ЕОМ, що функціонують для виходу в канал), канали зв? язку (це спеціально виділені комутовані, телефонні канали зв? язку (КЗ), волокно-оптичні КЗ, радіорелейні КЗ, термінали супутникового зв? язку). ПЗ включають загальносистемні пакети і спеціальні програми, які організовують передачу даних за світовими стандартами. Включають 7 рівнів: фізичний, канальний, мережовий, транспортний, сеансовий, представницький, прикладний.

4. Принципи організації ІС в державних структурах.

ІБ (інф.база) — сукупність даних, які організовані відповідним чином і є вихідними в процесах виконання Ітехнологій.

При визначенні структури ІБ в державних структурах впливають 2 сукупності факторів: 1 — техніко-економічна сутність І, її спільність, місце виникнення і застосування, 2 — логічний і фізичний рівень організації даних, технологія ъх обробки і використання в управлінні. Якщо виходити з (1), то структуру БД ІСДКБ можна розглядати таким чином: ІБ фінансових установ, ІБ статистики, ІБ управління економікою (виробництвом) і так далі. Крім того БД поділяються по рівням: районий, обласний і державний або по іншому. Якщо виходити з (2), то ІБ поділяються на: внутрисистемні (внутримашинні) і позасистемні (позамашинні). Позасистемна ІБ — це сукупність вхідних і вихідних повідомлені (первинні документи, паперові чи електронні, сигнали чи інші повідомлення). Внутрисистемна ІБ являє собою сукупність спеціальним чином організованих даних в формі файлів, а також комплекс ПЗ, що виконують організацію збереження та подання цих даних — Банки даних.

Бувають загальні і спеціальні принципи організаціъ БД ІСДКС.

До спеціальних принципів відносяться: ІЄРАРХІЧНІСТЬ БД (адекватно — організаційні структури). Можна виділити: локальні, центральні і глобальні БД.

Локальні БД організовуються на кожному АРМі користуваче, який і підтримує їх. Тут створюються файли НДІ і оперативної інформації.

Центральні БД створюються в кожній локальній системі, на кожному рівні. ЦБД включають НД файли, файли оперативної інформації і архивні файли. ЦБД огранізовує і підтримує адміністратор БД. НДІ організовується в ЦБД, а в локальній вона передається з ЦБД повністю або частково. НДІ (як правило, це текстові файли, але в деяких випадках на основі текстових файлів складаються таблиці, які використовуються для розрахунків, це вже дбф-файли) — законодавчі акти, інструктивні матеріали відомства. Друга частина НДБД — це довідники або класифікатори. Довідники бувають загально-державні, галузеві і внутрішні. Загально-державні довідники, як правило, формуються в комітеті статистики. Бувають: система позначень органів державного управління (СПОДУ, 4-разряда), система позначень адміністративно-територіальних об?єктів (СПАТО, 7-разрядів), загальний класифікатор галузей економіки, загальний класифікатор підприємств і організацій (ЗКПО), класифікатор техніко-економічних показників, класифікатор промислової і сільськогосподарської продукції. Бувають відомчі довідники, які формуються у відповідності з специфікою установи (в банках — касових і розрахункових операцій, Податкова Інспекція — класифікатор платників податків). До галузевих класифікаторів відносять перелік форм звітності, в якому крім кода звіту міститься зміст шапки звіту. Внутрішні довідники — використовуються в рамках однієї системи.

Глобальні БД: бувають національні (як загальнодержавні) і міжконтинентальні (Інтернет). Національні бувають 2 типів: 1 — службові, до яких мають доступ за рівнями спеціалісти адміністративно-територіальних органів, 2 — БД, до яких є вільний доступ, вони організовуються на госпрозрахункових або комерційних засадах (наприклад, БД «Закон»).

ДИНАМІЧНІСТЬ виражається у вимозі адекватного відображення об?єкту, рівені дійсності задається інтервалом внесення змін. РОЗПОДІЛЕНІСТЬ БД характерна для локальних систем, які організовуються на кожному рівні. Між рівнями обмін інформації проводиться в формі закритих файлів в конверті. ІНТЕГРАЦІЯ — сукупність районних показників дає обласний рівень, сукупність обласних — державний.

Проблемним є питення інтеграції неоднорідних БД. Однорідні БД — це БД, які організовані на сумісних ЕОМ і однорідному ПЗ, ці БД називаються «прозорими», т.т. доступними зверху донизу. А інтеграція неоднорідної БД досягається за рахунок розширення опису в схеміБД вищого рівня інформаційних оі?єктів нижчого рівня. Інформаційні об?єкти, що не зберігаються в БД, а отримуються за допомогою алгоритмів називаються вертуальними.

Безпека інформації досягається двома способами: 1 — апаратний (схемний), т.т. в конструкцію ЕОМ, або локальній мережі закладуються способи захисту інформації, 2 — програмний (паролі, рівні доступу), 3 — технологічний, коли в технологічний процес вводяться контрольні операції (наприклад, дублювання БД), 4 — організаційні.

Тема2: ІС в банках.

1.Задачі, структура та принципи функціонування.

2.Засоби комунікації НБУ.

3.Системи обробки інф-ції в комерційних банках.

1.Задачі, структура та принципи функціонування.

Основною задачею ІСБ є автоматизація функцій управління всіма видами діяльності банка:

прогнозування.

планування.

облік.

аналіз.

регулювання діяльності.

Структура ІСБ включає два рівня: нижній рівень — ІС комерц. Банків, які можуть бути:

однорівневими.

дворівневими.

трохрівневими, з якої працюють «Промінвестбанк», «Украсоцбанк», «Аваль», які мають обласні управління і відділення (районні). «Ощадбанк» — чотирьохрівневий — нижній — філії районних відділень «Ощадбанку». Філіїї не зареєстровані, як самостійні організації, вони функціонують за принципом.

віддалених робочих місць (напр., обмінні пункти).

Другий рівень — ІС НБУ, яка має чітко виділених два рівня: державний та регіональний.

НБУ нараховує 27 регіональних управлінь, в яких функціонують регіональні розрахункові палати на основі локальних обчислювальних мереж. В кожному регіональному управлінні (РУ) облік і контроль діяльності комерц. банків ведеться за допомогою пакету ОДБ, тут формується щоденний баланс міжбанківських розрахунків.

На рівні центр. апарату НБУ функціонує дві локально-обчислювальні мережі, обмін інформації між якими виконується через поштові сервери: одна мережа в центральному апараті, а друга — функціонує як центральна розрахункова палата (ЦРП).

В НБУ ІС включає такі підсистеми: ЦРП, підсистема банківського нагляду, валютного контролю, емісійно-касових операцій, вторинного ринку цінних паперів, кредитне регулювання, економічний аналіз, внутрішньо-банківського обліку, валютна біржа, АРМ операціоністки, банківської безпеки.

Приведений перелік підистем на держ. Рівні характерний і для РУ НБУ, і для комерц. банків, за виключенням підсистеми валютна біржа.

Валютна біржа функціонує в двух режимах: режим торгів та режим роботи.

При режимі торгів в локальній мережі працюють такі АРМи: АРМ брокера, на якому формуються масиви попиту та прогноз, АРМ довідників, він є загального користування, може містити перелік банків, курс валют, АРМ оформлення угод (заготовка документів), АРМ виходу в канал: а) для вільного користування (модеми), б) для службового користування (передається інформація в систему електронних платежів для ЦРП), АРМ керівника торгів (інформативний).

В період між торгами крім названих АРМів існують АРМи внутрішньогосподарського обліку.

Коцепція функціонування.

ІСБ функціонує у реальному масштабі часу. На кожному робочому місці організований АРМ. Ці АРМи об`єднуються в локальну обчислювальну мережу, яка створюється в кожній окремі й банківській установі. Між банківськими установами функціонує система передачі даних. Всі комерц. банки підпорядковані НБУ і тому загальна структура ІС має древовидну форму. Всі платежі, які виконуються по міжбанківським розрахункам проходять через систему електронних платежів НБУ, і тому НБУ може отримувати інформацію із ІС про стан любого комерц. банку на заданий момент часу.

2.Засоби комунікації НБУ.

Засоби комунікацій — це апаратні і програмні засоби. Апаратні засоби — це ЕОМ, які використовуються длф передачі даних, модеми, канали передачі даних. Канали передачі даних в НБУ використовуються комутаторні, телефонні, волокно-оптичні канали, радіорелейні канали зв`язку, спутниковий зв`язок. Програмні засоби — пакети загальносистемні, системноприкладні (сім рівнів) і спеціальні пакети, за допомогою яких функціонує СЕП (система електр. платежів) і пакети для функціонування спец. АРМів СЕП: АРМ-3, АРМ-2, АРМ-1.

Структура СЕП (див.схему 1).

СЕП є загальнодержавною платіжною системою, яка виконує міжбанківські розрахунки. Вона основана на безпарперовій технології і передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ. СЕП на сьогодняшній день організаційно явяляє собою розрахункові палати НБУ, регіональні розрахункові палати (РРП) і ЦРП. В РРП кожному комерц. банку, що є учасником СЕП відкривається кореспондентський рахунок, на якому ведеться автоматизованим способом облік руху коштів банку при міжбанківських розрахунках. АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3 (АРМи НБУ) являють собою програмно-технічні комплекси, за допомогою яких виконуються міжбанківські розрахунки. АРМ-3 (АРМ НБУ) організується в окремому приміщенні з обмеженим доступом. Він обмінюється інформацією з ОДБ та АРМ-2.

Основні функції в головному меню:

1. Початок дня. На початку дня проходить тестування системи, корегування списку учасників СЕП і прийом виписки із кореспондентського рахунку.

2. Прийом-передача платіжних електронних документів та іншої інформації. При цьому інформація формується в конверт, який має заголовок (адресне призначення інформації тощо), інформація про платіжні поручення, технологічна інформація (контрольні суми, електронні підписи).

Між АРМ-3 та АРМ-2 передаються файли:

1) пакет проміжних документів (тип файлу «А»).

2) квітанція — підтвердження РРП на получений пакет платіжних документів (тип «Т»).

3) пакет платіжних документів з АРМ-2 до АРМ-3 (тип «В»).

4) квітанція АРМ-3 до АРМ-2 (тип «S»).

5) в кінці кожного сеансу з АРМ-2 до АРМ-3 передається інформація про динамічний стан коррахунку (тип «К»).

6) офіційний файл змін списку учасників СЕП (тип «U») від ЦРП.

7) файл з випискою з технологічного коррахунку від РРП в кінці кожного робочого дня (тип «Z»).

8) протокол роботи АРМ-3 у формі контрольних сум по видам операцій з АРМ-3 РРП при завершенні робочого дня.

Функції АРМ-2:

Проводить обмін інформацією з:

1) АРМ-3 по каналам.

2) ОДБ РРП.

3) АРМи-2 інших РРП.

4) АРМ-1.

Між РРП передається інформація за типами файлів «А», «Т», «В», «S». Між АРМ-2 та АРМ-1 передається інформація з АРМ-2 у вигляді зведених синтетичних показників про електронні платежі. Ця інформація використовується на рівні ЦРП для регіонального правління. З АРМ-1 на АРМ-2 відправляється вся службова директивна інформація, включаючи файл «U». АРМ-1 обмінюється інформацією з відділами міжнародних розрахунків з АРМ-2, ОДБ ЦРП.

З 4 січня 1998 року вводиться в експлуатацію нове покоління СЕП, його особливістю є:

1) На рівні ЦРП буде вестись аналітичний облік міжбанківських розрахунків в головний книзі. Це дасть можливість центральному НБУ в реальному масштабі часу аналізувати діяльність комерц. банків.

2) Вводиться два типа системи платежів:

а) система термінових платежів (on-line) — це система оперативних розрахунків з великими сумами,.

б) система клірингових форм розрахунків (off-line) буде функціонувати в системі БРУТТО.

3) на ряду з СЕП в засобах комунікації буде проводитись обмін інформацією такого характеру:

а) фондовий ринок України.

б) національна система масових електронних платежів.

в) інші платіжні системи, зокрема SWIFT.

Міжнародні розрахунки поводяться за технологіями:

1. Комерц. банки відкривають коррахунки в зарубіжних банках. Для оперування коштами на коррахунку комерц. банк підключається до міжнародних банківських систем (на Україні SWIFT). Вона функціонує за тими ж принципами, що і СЕП. Аналогічно АРМ-3 в банку відкривається робоче місце для роботи з SWIFT. Через електронну пошту з АРМу SWIFT інформація скидується в робочі сервери, яка потім розподіляється по головним комп`ютерним центрам світу. Це є трьохрівневою системою (АРМ, електронна пошта, комп" ютерні центри).

Функції SWIFT:

платіжні доручення клієнтів.

платіжні доручення фінансових установ.

обмін валюти.

інкассо.

цінні папери, дорогоцінні метали.

гарантії.

дорожні чеки.

балансові звіти.

Комерц. банки підключаються до системи СЕП за 8 моделями (0−7), базові 0, 2, 3. При нульовій моделі кожен комерц. банк чи його філіал має АРМ-3 і відкриває коррахунок в РРП. При другій моделі, яка впроваджена в Ощадбанку, АРМ-3 і коррахунок мають обласні управління Ощадбанку, районні відділення мають МФО. При третій моделі («Промінвестбанк») банк має один коррахунок в СЕП, а в середині банку є своя СЕП. При 4, 5, 6, 7 моделях являються різновидом третьої моделі, тобто банк має один регіональний коррахунок НБУ, але технічний коррахунок відкривається для низових структур.

3. Системи обробки інформації в комерційних банках.

В кожному комерційному банку (КБ) обов" язково повинні функціонувати система автоматизованої обробки інформації, яка може автоматизувати всі функції, при цьому обов" язково повинні бути автоматизовані такі функції:

*облік руху коштів на рахунках клієнтів,.

* формування бухгалтерського балансу,.

*формування статистичних звітів у вигляді звітних файлів.

Ці функції автоматизуються за допомогою пакету ОДБ.

НБУ провів ліцензування всіх ОДБ, що є в банках.

В КБ виділяються такі підсистеми:

1) обслуговування банківських рахунків, включаючи банкомати,.

2) каса і сховище,.

3) депозити і депозитні сейфи,.

4) валютне господарство і валюті операції, включаючи АРМ-SWIFT,.

5) підсистема аналізу АРМ-NORM,.

6) міжбанківські рахунки АРМ-3,.

7) підсистема міжфіліальних розрахунків, контролю роботи філій,.

8) внутрішньогосподарський облік, облік розрахунків по з/п, матеріальних цінностей,.

9) бухгалтерський модуль (бух. звіти),.

10) центральна БД.

На практиці існують технології, в яких перелік вище названих підсистем чи функцій, автоматизуються повністю, частково за допомогою пакету ОДБ. Напр., інтегрований пакет має головне меню структури:

А — обслуговування банківських рахунків,.

Б — обсл-ня кредитів,.

В — обсл-ня кас і сховищ,.

Г — бух-рія,.

Д — адміністрування системи,.

Е — зарубіжні перерахунки,.

Ж — обсл-ня цінних паперів,.

З — обсл-ня депозитних сейфів,.

Ї - інф-ція та аналіз,.

К — обробка за день.

Л — обробка періодична,.

М — архів,.

Н — власне госп-во,.

О — обсл-ня обмінних пунктів,.

Я — кінець роботи.

Довідник звітних файлів:

Файли оперативної інф-ції містять дані про залишки і рух коштів на розрахункових та поточних рахунках:

1) файл договорів (угоди по кредитам і депозитам),.

2) файл обліку цінних паперів,.

3) файли обліку цінностей,.

4) файли внутрігосподарського обліку (розрахунки по з/п, облік матер. цінностей, облік основних засобів — файли типу _.obj),.

5) файл аналітичного обліку руху коштів і засобів всіх видів.

Архівні файли формуються на основі файлів оперативної інф-ції і звітних файлів. В цілому по банкам формується більше 20 форм звітності, а в НБУ, крім цих, формується і використовується ще 17форм.

Файли НДІ формуються як повні, так і часткові копії файлів цього типу, записаних в центральну БД. В локальних БД на функціональних АРМ спеціалісти можуть сформувати і підтримувати свої файли НДІ незалежно, які вони особисто будуть використовувати (напр., особистий календар, нормативи тощо).

Файли оперативної інф-ції в локальних БД формуються як первинні, а потім вони акумулюються в центральній БД. В більшості файлів оперативної інф-ції формуються як вхідні файли з первинних док-ів.

Підсистема обслуговування рахунків:

Основне завдання — авт-ція руху коштів на розрахункових і поточних рахунках. Це завдання виконується за допомогою пакету програм ОДБ. Ф-ція обсл-ня банк. рахунків на даному рівні ієрархії меню деталізується такими процедурами:

А — відкриття рахунку,.

Б — відкриття рахунків в рамках існуючого номера,.

В — внесок,.

Г — виплата,.

Д — безготівкові операції,.

Е — ліквідація рахунку,.

Ж — обсл-ня переводів,.

З — перегляд розрахунків клієнтів банку,.

І - допоміжні ф-ції,.

К — анулювання операцій,.

Л — підтвердження операцій касиром,.

Я — ви хід з меню.

Техпроцес підсистеми обсл-ня рахунків включає такі етапи:

збір інф-ції,.

формування бази,.

форм-ня виписок,.

видача довідок,.

форм-ня звітних файлів.

збір інф-ції: первинні дані для автоматизації обліку руху коштів на рахунках клієнтів надходить по 3 каналам:

1) в формі первинних док-тів через АРМ-операціоніста операціоністу надходять платіжні доручення, чеки, розпорядження керівників банку, операціоніст через АРМ заносить інф-цію в вхідний файл.

2) вхідні дані поступають по системі «клієнт-банк». Ця система включає 2 АРМ або 2 частини: клієнтську і банківську. В клієнтській частині при роботі підключаються 3 АРМ:

*АРМ виконавця-бухгалтера.

*АРМ гол. бух-ра.

*АРМ керівника.

Технологія формування платіжних документів включає такі процедури:

на АРМ бух-ра складається первинний документ.

по мережі він передається на АРМ гол. бух-ра, де док-т в електронній формі (запис) доповнюється електронним підписом гол. бух-ра.

док-т попадає на підпис кер-ка, де виконуються ті ж самі процедури по підписуванню.

електронний док-т повертається на АРМ бух-ра, комплектуються такі док-ти в спец. файл, який проходить шифровку (кліптографічну обробку) і передється по комутованим каналам зв" язку в банк на АРМ системи «клієнт-банк», де з переданих док-тів формується вхідний файл.

3) потік платіжних док-тів, що надходять від ін. Банків на АРМ-3.Після розкриття (розшифровки) цього потоку інф-ція передається на вхідний файл ОДБ.

формування бази: виконує технолог системи, який за допомогою спец. програми проводить виконання процедур, закладених у вхідних док-тах, і записує їх в робочий файл, який відображає рух коштів на розрахункових і поточних рахунках.

форм-ня виписок (звіт про стан рахунку): по закінченню робочого дня банку всім клієнтам формуються док-ти на паперових носіях у формі виписок із розрахункових рахунків, де вказується сальдо вхідне, код операцій — цільове призначення, операції і сальдо на кінець дня. Цей док-т видається за кожний день на наступний день через операціоніста або по каналу системи «клієнт-банк».

видача довідок: заключається у видачі довідок по запиту про залишки і рух коштів на розрахункових рахунках. Такі запити можуть надходити з АРМ операціоніста та ін.спец-тів банку та кер-ків банку. Процедура виконується в будь-який момент робочого дня банку. Такий запит може надходити і від клієнта, який має систему «клієнт-банк». Клієнт в банк надсилає в банк док-ти і запити, а з банку отримує підтвердження про одержання.

форм-ня звітних файлів: в банках щоденно складається баланс і формуються звіти, які мають періодичність: щоденну, п" ятиденну, місячну, квартальну, річну. На основі робочого файлу про залишки і рух коштів на рахунках, а також файлів з аналітичними даними по бух. рахункам і довідкового файлу, розкриваючого структуру балансу формується звітний файл: 01 — Дані про залишки на рахунках (формується щоденно), 02 — Дані про обороти та залишки на рахунках (форм-ся щомісячно). Ці файли форм-ся в банках на АРМ-стат, який має 3 рівні: *КБ, *регіональний, *НБУ.

АРМ кредитного відділу банку реалізує ф-ції з обліку виданих кредитів в розрізі одержувачів та термінами дії, за цільовим призначенням. Вхідною інф-цією для роботи цього АРМ є угода, яку укладає банк з кредитором. Інф-ція з цього док-ту заноситься в довідковий файл угод, який форм-ся і підтримується на АРМ кредитного відділу, а також на основі цього док-ту виписується розпорядження кер-ва банку про відкриття кредитного рахунку і зарахування коштів на нього.

ОДБ має ф-цію нарахування % ставок за користування кредитом. Сформований док-т на екран про нараховані % ставки за користування кредитом передається на АРМ кредитного відділу для аналізу.

На АРМ кредитного відділу, який функціонує як довідковий, ведеться контроль за термінами погашення кредиту та сплати % та ін. ф-ції. В кредитному відділі можуть використовуватися локальні пакети для орг-ції роботи по кредитам.

Технології авт-ції валютних операцій.

Вал. операціями займається той банк, який має на це ліцензію, авт-ся такі ф-ції:

1. облік руху вал. коштів на розрахункових вал. рахунках і кор. рахунках в ін. банках,.

2. облік роботи обмінних вал. пунктів,.

3. облік і регулювання кредитних і депозитних операцій (активно-пасивних) операцій з валютою,.

4. формування звітності і передача її в НБУ.

Технологія обробки інф-ції по вал. операціям аналогічна тій, яка здійснюється з нац. валютою, особливістю є те, що для авт-ції обліку вал. операцій можна використовувати окремий пакет «ОДБ».

В пунктах обміну валюти обов" язково повинні використовуватися касові апарати або ЕОМ, тобто повинно ф-ти АРМ обмінного пункту. На такому АРМ ведеться облік кожної операції обміну, друкується квитанція клієнту і формується звіт, в якому вказується загальний обсяг купівлі-продажу і доход. Такий звіт передається щоденно у формі док-ту чи через модем по каналам зв" язку в банк. При автоматизації обліку вал. операцій на ряду із заг. класифікаторами використовуються клас-ри кодів валют, країн (через які проводяться операції чи куди переводяться кошти) і підтримується файл статистичних даних про курси валют за всі періоди.

Для передачі інф-ції по вал. розрахункам в ін. банки можуть використовуватися 2 канали:

1) наявний в банку АРМ-SWIFT.

2) передача інф-ції через АРМ-3 в ЦРП, а далі у відділ по міжнародним розрахункам.

По руху вал. коштів складаються окремі звіти у вигляді файлів, що передаються в НБУ:

щоденно «Дані про курси валют та обсяги операцій з іноземною валютою» — 39.

щомісячно «Дані про надані дозволи на продовження терміну завершення розрахунків за експортно-імпортні операції» — 37.

щомісячно «Дані про порушників законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортні операції» — 36.

33,34,35 містять дані про інвестиції, довгострокові кредити і гарантії.

щомісячно «Дані про кількість пунктів обміну іноземної валюти, купленої-проданої в пунктах» — 32.

Крім звітних форм, для контролю формуються на екран і до друку виписки із вал. рахунків, таблиці про заг. рух вал. коштів із їх цільовим призначенням.

Автоматизована підготовка інф-ції для розрахунку ек. нормативів і аналізу діяльності КБ.

Згідно з інструкцією № 10 НБУ для контролю за дія-тю КБ передбачається розрахунок таких показників:

1. min розмір статутного фонду (3 млн. екю),.

2. платоспроможність банку,.

3. ліквідність банку (оперативна, поточна, прогнозна),.

4. розмір ризику на одного позичальника,.

5. обов" язкові резерви, що розміщуються в НБУ.

Технологія розрахунку цих показників виконується за допомогою пакету «АРМ-NORM», який переданий в усі КБ з НБУ. Вихідною базою для виконання цих розрахунків є робочий масив, на основі якого формується щоденний баланс, тобто оборотний баланс за аналітичними рахунками за попередній день. Ці розрахунки можуть розраховуватися на задану дату. Сформовані дані видаються для аналізу кер-кам банку і передаються в канал через АРМ-3 в НБУ.

Авт-ція внутрібанківського (в/б) обліку.

До в/б обліку відносяться розрахунки: по з/п, обліку осн. засобів, фін. розрахунки по госп. операціям, включаючи розрахунки за послуги з клієнтами. Для авт-ції цих розрахунків використовуються типові пакети програм. Вхідна і вихідна інф-ція теж є типовою.

Особливості орг-ції роботи ощадбанку.

Ощадбанк — 4-рівнева банк. структура. Державний і обласний рівні виконують ф-ції управлінського хар-ру і контролю за низовими рівнями на цих рівнях теж функ-є ОДБ, де ведеться розрахунок з клієнтами, що мають відкриті рахунки в центральному апараті чи обласному упр-ні ощадбанку.

Найбільш масові операції виконуються на районному рівні, тут створюються і функ-ть такі АРМ:

I. АРМ операціоніста, який реалізує такі ф-ції (кожна ф-ція — окреме робоче місце):

облік коштів на рахунках клієнтів.

облік цінних паперів.

облік комунальних і митних платежів, які вносяться в державний бюджет.

II. АРМ бух-ра на рай. рівні з такими ф-ми:

заг. облік руху коштів на розрахункових рахунках.

облік внутрібанковських розрахунків.

складання всіх типів звітності.

Ощадбанк функ-є за другою моделлю підключення в СЕП.

Тема 3: ІС ДФУ.

1.Основні задачі, структура і концепція функціонування.

2.Організація інформаційної бази (ІБ) в ДФУ.

3. Системи обробки даних при формуванні держбюджету.

4.ІС в податкових адміністраціях (ПА).

5.ІС казначейства України (ІСК).

1.Основні задачі, структура і концепція функціонування.

Основна задача ІС ДФУ — автоматизація фукцій по формуванню і контролю за виконанням держ. бюджету в розрізі його статей і безпосередніх виконавців.

Структура ІС ДФУ — включає 3 рівні:

державний, обласний, районний.

Крім того, виділяються окремі структури, які складають бюджет і контролюють його виконання: МінФін, Податкова адміністація, казначейство.

Бюджет планується першочергово на районному рівні, узагальнюється на обласному і державному.80% статей на всіх рівнях однакові, але на кожному є свої особливості по формуванню.

Концепція функціонування: на кожному рівні в кожній вертикалі створюється локальна ситсема обробки даних, яка автоматизує функції через АРМи. Передача інформації зверху вниз і знизу вверх — по комутованим каналам зв"язку.

2.Організація інформаційної бази (ІБ) в ДФУ.

Позасистемна ІБ ДФУ включають 1) нормативні акти, до яких відносяться закони України, 2) постанови КабМіну, обласних, районних, державних установ 3) відомчі інструктивні матеріали.

*класифікатори бувають загальнодержавні і відомчі.

*планова інформація, яка поступає від міністерства економіки чи обласних чи районних планових комісій.

*оперативна інформація від бюджетних і госпрозрахункових установ у вигляді розрахунків чи звітів (поступає по каналам зв"язку чи на машинних носіях чи на папері).

Внутрішньосистемна ІБ.

*центральна БД — створюється на кожному рівні ієрархії ДФУ.

*локальна БД — організується на АРМ-ах спеціалістів.

В ЦБД та ЛБД створюються і підтримуються три типи файлів:

1.нормативно-довідкова інформація.

2.оперативна інформація.

3.архіви.

Засоби комунікації:

1.апаратні - ЕОМ, через які організується передача даних в мережах по каналам зв"язку, розвиток яких організується через систему ел пошти або відкриту передачу даних через модем.

2.програмні - загальносистемні оболочки, пакети прикладних програм, сервісні пакети.

3. Системи обробки даних при формуванні держбюджету.

При формуванні держ бюджету виконуються 2 етапи технологічної обробки:

1.виконання розрахунків окремих статей бюджету.

2.отримання зведених показників і документів бюджету.

На 1 розв"язується комплекс різнорідних задач (розрахунків). Вони вирішуються за такими методиками:

1.Нормативний метод — на кожний вид витрат бюджету встановлюється норма, яка фіксуєтьтся в нормативно-довідкові БД.

2.Дослідно-статистичний (базовий) — вхідні дані беруться з архівних даних за попередні роки. Розрахунки виконуються за допомогою Статграф.

1.Метод узагальнення (накопичення) сум — узагальнені потреби в топливі, ресурсах, поданих в заявках низових структур (використовується на верхніх структурах).

2.Розрахунковий метод — де не можуть бути застосовані 3 попередні методи, тобто коли процес немає закономірностей і не може бути формалізований. В більшості використовується на районному рівні.

На рівні Мінфіна при формуванні держ бюджету використовуються методи прогнозування.

На 2 етапі технології формуються зведені документи, в яких відображається загальні суми витрат по кожній статті бюджету. Для вирішення таких задач використовуються методики, запропоновані мінфіном для складання бюджету на наступний рік. Цими методиками часто задаються нормативні коефіціенти приросту/зниження показників в порівнянні з попереднім роком. Всі сформовані документи видаються на друк і після затвердження на районному рівні передаються на обл рівень. На обл рівні складається консолідований бюджет, в який входять 2 частини: районний бюджет, бюджет витрат підприємств обласного підпорядкування. При формуванні держ бюджету результати можуть видаватися за 3 видами:

1.у вигляді затверджених форм, таблиць.

2.таблиці для аналізу, які можуть формуватися користувачем за допомогою електронних таблиць.

3.формування відповідей на задані запити системі.

Протягом планового періоду, починаючи з моменту затвердження бюджету проходять його коригування. На кожне коригування поступає документ у формі закону чи постанови. На основі таких документів вносяться зміни в ІБ, яка відображає структуру державного чи муніципального бюджету. Затверджений бюджет формується в БД в окремий файл, який використовується для контролю за виконанням держ бюджету. Виконавці на районному рівні - юридичні особи і державні установи. Виконавці на обл рівні - районний рівень + юридичні особи на обласному рівні.

4.ІС в податкових адміністраціях (ПА).

Основна задача ІС в ПА — автоматизація функцій контролю за поповненням бюджетів і фондів в розрізі статей бюджету і джерел їх поповнення.

ПА на аналітичному рівні веде контроль за нарахованими сумами, які підлягають відрахуванням до бюджету і фактичними надходженнями коштів на рахунки. В ПА створена ІС, яка включає 3 рівні: державний, обласний, районний. На кожному з 3 рівнів — центральна БД і локальні БД. В ЦБД підтримуються:

1.текстові файли нормативних актів.

2.файли розрахункових таблиць.

3.довідники, до яких відносяться:

*національний реєстр платник.