Командитні товариства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАИНЫ.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ИНСТИТУТ.

Реферат по курсу «Фінансова діяльність господарюючих суб'єктів» на задану тему: «Особливості діяльності командитних обществ».

Виконала студентка фінансовооблікового факультету специальности.

«Фінанси» групи Ф-41−99.

Левшук Наталья.

Сімферополь 2003.

Командитним суспільством визнається суспільство, у якому разом із однією або більш учасників, здійснюють від імені суспільства підприємницьку діяльність й несучих відповідальність за зобов’язаннями суспільства всім своїм майном, є одна або як учасників, відповідальність яких обмежується внеском на майнових питаннях суспільства (вкладників). Якщо коммандитном суспільстві беруть участь двоє або як учасників із повної відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за борги суспільства. Командитне суспільство, як і повне, за своїми правовим характеристикам може бути віднесене до персональним об'єднанням. Особливістю командитного суспільства, отличающей його від повного суспільства, є у ньому двох різняться зі свого правовим статусом категорій учасників — повних учасників (комплементариев) і вкладників (коммандистов). На повних учасників покладаються обов’язки із управління суспільством, ведення від імені підприємницької діяльності, вони несуть відповідальність усім своїм майном за зобов’язаннями суспільства. Функції вкладників обмежуються наданням суспільству певного капіталу обмін що у прибутку суспільства. Виникає командитне суспільство, у тому випадку, коли повні учасники не може власними силами сформувати необхідний діяльності суспільства капітал. Для акумулювання такого капіталу склад суспільства допускаються вкладники, проте без права управління суспільством. Відносини між суспільством, і вкладниками мають не кредитний, а інвестиційний характер, що вигіднішим суспільству (вкладники не втручається у його, доходи з капіталу виплачуються вкладникам лише за наявності прибутку в суспільства, капітал вкладається на необмежений термін). Для командитного суспільства характерні наступні правові ознаки: 1) наявність двох категорій учасників: вкладників та повних учасників (хоча би за одному кожної категорії), правової статус яких істотно різниться; 2) статутного фонду в коммандитном суспільстві не формується, вклади учасників становлять складочный капітал, величину і порядок формування визначається самі учасники. У цьому сукупна частка вкладників неспроможна бути щодня понад 50% капіталу суспільства, на момент реєстрації командитного суспільства кожен із вкладників повинен внести не менш 25% свій внесок; 3) командитне суспільство немає органів управління — у відносинах третіми особами суспільство представляють його учасники з повним відповідальністю; 4) діє підставі установчого договору, зміст якого визначається ст. 76 Закону «Про господарські товариства». Установчий договір єдиний документом, виходячи з якого створюється і діє командитне суспільство. Установчий договір складається в письмовій формах, і якщо у складі учасників є фізичні особи, їх підпис на договорі мусить бути нотаріально посвідчено. Установчий договір крім відомостей, вказаних у ст. 4 Закону «Про господарські товариства» (інформацію про вигляді суспільства, предметі і цілі його діяльності, найменування і місцезнаходження), має включати інформацію про: 1) розмірі складочного капіталу суспільства; 2) розмірі, складі - й порядку внесення вкладів кожним із учасників із повної відповідальністю; 3) розмірі частки кожного з учасників із повної відповідальністю (визначається ставленням розміру вкладу учасника до спільної величині складочного капіталу; частка має дробовим числом чи відсотках); 4) сукупному розмірі часткою вкладників в капіталі суспільства; розмірі, складі - й порядку внесення ними вкладів; 5) відповідальності учасників за невчасне внесення вкладу; 6) формі участі учасників із повної відповідальністю на ділі суспільства (може бути врегульоване порядок управління діяльністю нашого суспільства та ведення підприємницької діяльності від імені суспільства); 7) субсидиарной, солідарної і необмеженої майнової відповідальності учасників із повної відповідальністю за зобов’язаннями суспільства; 8) правах, обов’язки і персональної відповідальності вкладників (з урахуванням положень статей 79 — 82 Закону «Про господарські товариства»); 9) порядку розподілу прибутків чи збитків командитного суспільства (даний порядок не визначається чинним законодавством) — за загальним правилу прибуток і збитки розподіляють між учасниками пропорційно їх у спільному капіталі; інший порядок розподілу (заснований на рівному розподілі прибутку/ збитків чи з урахуванням особистого вкладу кожного учасника у діяльність суспільства) може бути передбачений в установчому договорі чи окремому угоді учасників; заборонена усунення когось із учасників від участі у розподілі прибутку чи збитків. 10) додаткові підстави для припинення діяльності командитного суспільства (з огляду на вимоги ст. 83 Закону «Про господарські товариства»). Багато сучасних державах діє принцип анонімності особистості вкладників, який і є головним стимулом їхнього вступу до суспільство. Законодавством України цей питання регулюється суперечливо, що призводить до нераспространенности командитного суспільства як форми ведення спільної підприємницької діяльності. Так було в частини статті 76 закріплюється, що у установчому договір про коммандитном суспільстві в відношенні вкладників вказуються лише сукупний розмір їх часток в майні суспільства, і навіть розмір, склад парламенту й порядок внесення ними вкладів. Чи варто розуміти це положення як який виключає вимога ст. 4 Закону «Про господарські товариства» вказувати в установчих документах склад товариства, і якщо так, хоч документом має підтверджуватися участь вкладників у суспільстві? Чинне законодавство доки містить коштів на дозволу даних питань. У світі правовідносини між учасниками з повним відповідальністю і вкладниками в коммандитном суспільстві часто оформляються так. У установчому договорі визначається лише сукупний розмір частки вкладників в капіталі суспільства, а інформацію про персональний склад вкладників не вказуються. Підписується установчого договору лише учасниками з повної відповідальністю. Паралельно зі установчим договором полягає договір про участь у коммандитном суспільстві, який підписується як учасниками з повним відповідальністю, і вкладниками. Цей договір не підлягає державної реєстрації речових, має конфіденційний характері і визначає персональний склад вкладників командитного суспільства, розмір, склад парламенту й порядок внесення кожним із них вкладу. Може вживатись і іншу схему, через яку договір про участь у коммандитном громадянському суспільстві полягає повними учасниками з кожним вкладником окремо. Такий їхній підхід полегшує порядок внесення змін до документи змін, що з рухом вкладників (виходом, вступом, винятком вкладника, поступкою частки, правонаступництвом і успадкуванням тощо.) Такий їхній підхід перестав бути єдиним, що використовуються задля забезпечення анонімності вкладників У деяких країнах установчого договору має конфіденційний характер, а органам публічної влади й іншим зацікавленим особам пред’являється виписка з цього договору, не яка містить даних про особистості вкладників Принцип анонімності втілюється і існування акціонерної коммандиты (командитне суспільство з акціями), відому законодавству багатьох країн (ФРН, Франція, Італія, Іспанія та інш). У цьому різновиду командитного суспільства сума капіталу, що підлягає внесення вкладниками, розбивається вдатися до акцій, що ширяться потім серед вкладників. Командитне суспільство створюється і функціонує тих-таки принципах, що і повний. Тому законодавець замість розробки спеціальних норм, регулюючих питання діяльності командитного суспільства, підкоряє його нормам, визначальним правової статус повного суспільства (з декотрими винятками). Норми, які у статтях 67 — 74 Закону «Про господарські товариства», застосовувати з урахуванням положень, які у статтях 78−83 даного Закону. Останні відбивають особливості правого становища вкладників в коммандитном суспільстві. Виходячи з цього правила, статті 69, 71, 72, 73 Закону «Про господарські товариства» застосовують у однаковою мірою і до учасникам з повним відповідальністю, і до вкладникам. Статті 68, 70, 74 в відношенні вкладників не діють (вони виключаються положеннями статей 79 — 82). Якщо учасників із повної відповідальністю в коммандитном суспільстві кілька, всі вони утворюють подобу повного суспільства всередині командитного і їх співпраця регулюється нормами, розрахованими на застосування до учасників повного суспільства. Вкладник може розпочати командитне суспільство у вигляді внесення грошових чи матеріальних вкладів. Ця норма є спеціальної стосовно нормі, закріплене у год. 1 ст. 13 Закону «Про господарські товариства». За загальним правилом, закріпленому в год. 1 ст. 13, внесками товариства може бути будинку, споруди, обладнання та інші матеріальних цінностей, цінні папери, права користування землею, водою, іншими на природні ресурси, будинками, спорудами, устаткуванням, інші майнових прав (у цьому тому числі й інтелектуальну власність), кошти, зокрема й у іноземній валюті. Вкладники ж можуть розпочати суспільство лише шляхом внесення чи матеріальних вкладів. На учасників із повної відповідальністю дані, обмеження не поширюються. Пояснюється такий різний підхід різними функціями повних його учасників і вкладників в відношенні суспільства. Вкладники не займаються управлінням суспільством, не ведуть підприємницької діяльності від імені, їх основне завдання — надати суспільству необхідні фінансові чи матеріальні ресурси. Вкладник має підтвердити серйозність своїх і наявність в нього необхідного майна чи коштів. Тому законом встановлено, що на момент реєстрації командитного суспільства кожен із вкладників повинен внести щонайменше 25% свого вкладу (год. 3 ст. 80 Закону «Про господарські товариства»), до учасників з повним відповідальністю таке вимога не пред’являється. Права вкладників істотно відрізняються від звичайного обсягу корпоративних прав учасників, закріпленого в ст. 10 Закону «Про господарські товариства». Вкладники немає права під управлінням суспільством чи віданні справ від імені суспільства. У виняткових випадках учасники з повним відповідальністю можуть доручити вкладнику виконання окремих дій від імені суспільства. Такий вкладник діє від імені командитного суспільства до підставі міг би належно оформленого договору доручення і відповідно до йому. Якщо ж вкладник укладає від імені Ілліча та у сфері суспільства без відповідних повноважень, він або дорівнює повного учаснику до цієї угоди, або несе самостійно відповідальність по укладеним угоді усім своїм майном. Таким чином, вкладники можуть діяти не лише як договірні представники на підставі доручення, виданої суспільством. Проте її наслідки дії вкладників без доручення регулюються не нормами ЦК України про представництві, а спеціальними нормами Закону «Про господарських суспільствах» (ст. 82). Вкладники мають право частини прибутку суспільства пропорційно внесеного ними внеску, але вони беруть участь у вирішенні питання порядку розподілу прибутків командитного суспільства. Повні учасники самі визначають частку підлягає розподілу серед усіх учасників командитного суспільства. Вкладники мають право отримання інформації про діяльність суспільства: річних звітів і балансів, документів підтверджують правильність їх складання. Вкладники заслуговують поступитися земельну частку іншому вкладнику, повного учаснику чи третій особі з дозволу всіх інших учасників. Повний учасник у разі придбання частки вкладника зберігає свого статусу і стає одночасно вкладником. У цьому розмір сукупної частки вкладників, відбитий в установчому договорі, зменшується (з допомогою збільшення частки учасника з повним відповідальністю). Вкладник може вийти з акціонерного товариства із дотриманням вимог ст. 71 Закону «Про господарські товариства». Вкладники наділені правом першочергового повернення вкладу (перед учасниками з повним відповідальністю) у разі ліквідації товариства. Основний обов’язком вкладників внесення вкладів і додаткових внесків у капітал командитного суспільства на порядку і розмірі, передбачених установчим договором. Рішення про внесення додаткових внесків може оформлятися окремим договором, підписаному усіма учасниками. Додаткові внески не впливають на величину капіталу командитного нашого суспільства та розмір часткою його, якщо інше не передбачено установчим договором, тому відомостей про їх внесенні можуть відбиватися в установчому договорі. Вкладники не зобов’язані брати участь у управлінні суспільством, і віданні його справ. Зі згоди вкладника йому то, можливо доручено виконання окремих дій від імені суспільства. Вкладники нічого не винні перешкоджати діям учасників із повної відповідальністю із управління справами командитного суспільства. Вкладники зобов’язані дотримуватися становища установчого договору ЄС і інших угод, ув’язнених усіма учасниками командитного суспільства. Вкладники зобов’язані не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльності суспільства. Що стосується невиконання чи неналежного виконання своїх зобов’язань чи перешкоджання досягнення цілей суспільства вкладник можна виключити з командитного суспільства на порядку, передбаченому установчими документами. Управління командитним суспільством, і здійснення підприємницької діяльності від імені покладається законом виключно на учасників із повної відповідальністю. Порядок управління та проведення справ у коммандитном суспільстві визначається установчим угодою з урахуванням положень ст. 68 Закону «Про господарських суспільствах». У установчому договорі обов’язково має бути визначено порядок прийняття учасниками рішень із питань діяльності суспільства. З положень коментованій статті, вкладники немає права в розв’язанні тих завдань управління командитним товариствам. У той самий час, рішення таких питань може пов’язуватися із необхідністю внесення змін — у установчого договору. Оскільки чинне законодавство України ні звільняє вкладників від підписання установчого договору, то не можуть бути усунуті повною мірою від функцій управління суспільством. Ця колізія може бути вирішена лише шляхом внесення змін — у Закон «Про господарські товариства» щодо порядку підписання установчого договору учасників командитного суспільства. Порядок ведення справ у коммандитном суспільстві (здійснення підприємницької діяльності від імені суспільства, представництва в стосунки з третіми особами) може бути докладно врегульоване установчим договором. Ведення справ у коммандитном суспільстві може здійснюватися в різний спосіб: 1) усіма учасниками з повним відповідальністю; 2) кількома їх; 3) однією з учасників; 4) єдиним учасником з повним відповідальністю. Якщо ви трохи учасників із повної відповідальністю ведуть справи суспільства, то кожен із новачків може становити суспільство самостійно. У установчому договорі може бути закріплений положення про необхідності діяти спільно (завжди чи лише стосовно певних дій чи угод). У разі з метою дії чи угоди необхідно згоду всіх учасників із повної відповідальністю. Якщо все ведуться не усіма учасниками з повним відповідальністю, а одним чи декількома їх, то обсяг повноважень учасників, яким доручено ведення справ, оформляється договором доручення, підписаним іншими учасниками з повним відповідальністю. Повноваження учасника з повним відповідальністю ведення справ суспільства припиняються у зв’язку з: припиненням діяльності самого суспільства; відмовою учасника від доручення; скасуванням доручення з вимозі хоча самого з інших учасників із повної відповідальністю. Відповідно до год. 1 ст. 75 Закону «Про господарські товариства», відповідальність вкладників за зобов’язаннями командитного суспільства обмежується їх внеском на майнових питаннях суспільства. Це означає, що лише після повного внеску у вигляді, певному установчим договором, вкладник може бути притягнутий на майнової відповідальності за борги суспільства. Характер відповідальності вкладника за зобов’язаннями командитного суспільства" може змінитися у разі укладення ним угоди від імені Ілліча та в інтересах суспільства без відповідних повноважень. Якщо угода, ув’язнена при таких умовах, згодом була схвалена суспільством (одноголосним рішенням учасників із повної відповідальністю), то вкладник відповідає за нею усім своїм майном солідарно з рештою учасників з повним відповідальністю. Те є, відповідальність учасника ставати повної, але він поділяється останнім учасники з повним відповідальністю командитного суспільства (в відношенні конкретного зобов’язання вкладник набуває статусу повного учасника). Якщо схвалення суспільства нічого очікувати отримано, вкладник відповідає перед третіми особами самостійно усім своїм майном. Законом не визначається, чи є угода, ув’язнена вкладником без відповідних повноважень і отримавши схвалення суспільства, дійсною. У такій ситуації має запрацювати хоча б принцип, що у відношенні інших господарських товариств — акціонерного чи суспільства з обмеженою відповідальністю. Угода, ув’язнена вкладником без відповідних повноважень, може бути визнана недійсною лише у разі, якщо доведе, що третя особа на даний момент укладання угоди знало чи мало знайомитися з відсутності в вкладника права діяти від імені суспільства. У плані першої статті 83 встановлюється додаткове підставу припинення діяльності командитного суспільства — вихід із її складу всіх учасників із повної відповідальністю. Ця норма є імперативній, законом заборонена перетворення командитного суспільства на інший вид суспільства після виходу всіх учасників із повної відповідальністю. Якщо решта учасники мають намір продовжувати спільну діяльність, вони зобов’язані здійснити ліквідацію командитного суспільства на передбаченому законом порядку, та був створити нове господарське товариство у іншій організаційно-правовою формі. Витрат, що з ліквідацією суспільства, можна запобігти, якщо виходу всіх учасників із повної відповідальністю здійснити перетворення командитного суспільства на інший вид господарського суспільства. Що стосується такого перетворення проводиться перереєстрація суспільства на встановленому законом порядку. Після перереєстрації колишні учасники з повним відповідальністю вийти з акціонерного товариства і це потягне про його ліквідацію. Крім цього можливий варіант, коли хтось із вкладників змінює свій правової статус і в світі початку й стає учасником з повним відповідальністю (деяких випадках це може викликати зміна найменування командитного нашого суспільства та, як наслідок, необхідність її перереєстрації). Що стосується виходу з командитного суспільства всіх вкладників суспільство або ліквідується, або перетворюється на повне суспільство. Учасники командитного суспільства вносять зміни у установчий договір, пов’язані з перетворенням, і подають необхідні документи у орган державної реєстрації речових щодо перереєстрації суспільства на встановленому законом порядку. Частина третя цієї статті закріплює особливості проведення ліквідаційної процедури щодо командитного суспільства. Законом встановлений такий порядок розподілу майна, що залишилися після розрахунків із усіма кредиторами суспільства за його ліквідації. Передусім з в суспільстві майна вкладникам повертаються їх вклади у вигляді, зафіксований у установчому договорі. Що стосується недостатності коштів товариства до повного повернення вкладникам їхніх вкладів наявні кошти розподіляють між вкладниками в відповідність до їх часток в капіталі суспільства. Вкладники що неспроможні вимагати від повних учасників повернути їм відсутні суми вкладів. Що Залишилося майно розподіляється між учасниками з повним відповідальністю гаразд і можна за умов, передбачених ст. 21 Закону «Про господарські товариства» і установчим договором. Зазвичай майно розподіляється між учасниками з повним відповідальністю відповідно до розмірами їх часток в капіталі общества.

Список літератури: 1. закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. 2. Кибенко О. Р. Науково-практичний коментар закону України «Про господарські товариства». — Х.:фирма «Эспада», 2000. 3. Економіка підприємства. Навчальне попсобие для економічних вузів./ Під редакцією проф., д.э.н. Руденко А.І., проф. Швиданенко Г. А./ Видання 2-ге, перераб. і доп. — Сімферополь: Таврія, 2000.