Зовнішньоекономічний договір

року міністерство освіти Украины.

Донецький інститут предпринимательства.

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ.

По курсу: Господарське право.

Тема: Зовнішньоекономічний договор

Розробив студент грн. ПЮЗ -95.

Сидоренко Леся Александровна.

____________________________.

Принял.

Сысоева Вікторія Владимировна.

____________________________.

Донецьк 1999.

РЕФЕРАТ.

Сторінок 18, докладання А, Б, У, використаних джерел 3.

Объект дослідження: Зовнішньоекономічний договір (контакт).

Діяльність дана характеристика зовнішньоекономічного договору (контракту), проаналізовані його структура, основні тези, визначено його функції і значение ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКАЯ ДІЯЛЬНІСТЬ, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР (КОНТРАКТ), ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА УГОДА, БАЗИСНІ УМОВИ ПОСТАВКИ.

| |Реферат |2 | | |Запровадження |4 | | |Характеристика зовнішньоекономічного договору |5 | | |Види зовнішньоекономічних договорів і методик здійснення |8 | | |міжнародних комерційних операцій | | | |Терміни у зовнішньоекономічних договорах |9 | | |Базисні умови поставки у зовнішньоекономічних контрактах |9 | | |Визначення ціни, і знижки цінується, умови платежів з |10 | | |контракту | | | |Визначення у зовнішньоекономічному контракті кількості і |12 | | |якості товару | | | |Умови непереборної сили (форс-мажор) |12 | | |Питання відповідальності, органи розглядають суперечки, |13 | | |виникаючі між учасниками ЗЕД | | | |Транспортні, «інші «умови в контракті |15 | | |Порядок реєстрації зовнішньоекономічних договорів |15 | | |(контрактів) | | | |Укладання |17 | | |Перелік літератури |18 |.

|Додаток А. «Приблизний їх контракт купівлі-продажу за умов СИФ». | | | |Додаток Б. «Приблизний їх контракт експорту своєї продукції умовах «вільно на борту судна». | | | |Додаток У. «Приблизний їх контракт на імпорт товарів». | | |.

Діяльність від суб'єктів господарської діяльності України та іноземних від суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносини між ними, яка простежується як у території України, так її межами характеризується як зовнішньоекономічна. Усі взаємовідносини суб'єктів ЗЕД оформляються з допомогою зовнішньоекономічних договорів (контрактів), під ними розуміють матеріально оформлене угоду двох і більше суб'єктів зовнішньоекономічної роботи і їх іноземних контрагентів, спрямоване встановлення, зміну або припинення їх взаємних правий і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. {3}.

Міжнародний характер договору випливає речей, що його суб'єктами (сторонами) комерційні підприємства (фірми), перебувають у різних странах.

Контракт нічого очікувати вважатися міжнародним, якщо він укладений між фірмами різною державної приналежності, підприємства яких є територією однієї держави (наприклад, між філіями чи дочірніми компаніями фірм різних країн, які перебувають біля третьої країни). У той самий час контракт носить зовнішньоекономічний характер, коли він укладеного сторонами одній державній приналежності, якщо їх фірми є територією різних государств.

Під терміном «зовнішньоекономічна угода» розуміються з усіма угодами, пов’язані з обміном товарами в матеріально-речовинною форми і наданням послуг. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її тільки загальним нормам громадянського права, а й спеціальним нормам торгового права, визначальним правила їх ув’язнення й исполнения.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності під час підписання контракту може використати міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних організацій («Загальні умови поставок товарів між організаціями країн — членів РЕВ 1968/1988 років», «Загальні умови інших технічних послуг, що з поставками машин і устаткування між організаціями країн — членів РЕВ» та інших.) як факультативних документів, тобто коли боку прямо посилаються ними чи їх положення в контракте.

Зовнішньоекономічний договір залежить від письмовій формах, якщо інше встановлено законом чи міжнародним договором Украины.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ДОГОВОРА.

Перед укладанням контракту бажано провести комплексне дослідження ринків з метою визначення попиту товари, запропоновані до експорту, оцінити конкуренцію, рівень добробуту і тенденції зміну цін, з’ясувати вимоги споживачів до товару. Таке дослідження можна визначити найперспективніший для збуту товару сегмент рынка.

При імпорті товарів також потрібен попереднє дослідження зовнішнього ринку здобуття права визначити найперспективніших постачальників, технічний рівень і той і їхня продукції, виявити рівень цін, і тенденції зміну, надійність гаданих партнеров.

Зробивши вибір постачальника чи покупця товарів, необхідно направити їм ініціативна пропозиція з обов’язковим зазначенням істотних умов майбутнього договору (яку продукцію, що не об'ємі та за яку ціну й у які терміни підприємство готове закупити чи може поставить).

Завершальній стадією підготовки зовнішньоекономічної операції є ділові переговори. Сторони зазвичай виходять переговори із заздалегідь укладеними проектами контрактів, попередньо пристосовані до юридичним відділом зовнішньоекономічних зв’язків та інші компетентними посадовими особами свого підприємства. Найвища вимога до форми і змісту зовнішньоекономічного контракту викладені у наступних нормативних актах: — Цивільному кодексі Україні; - У законі України «Про зовнішньоекономічної діяльності»; - Положенні про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому Указом президента України от.

7/11/1994 р.; - Положенні форму зовнішньоекономічних договорах (контрактах), затвердженому наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків от.

9/10/1995 р № 75 і др.

Зовнішньоекономічний контракт складається відповідно до чинним законодавством України, а також із використанням міжнародними нормами, правив і обычаев.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) залежить від письмовій формах. У разі, якщо зовнішньоекономічний контракт підписується котра фізичною особою, потрібно лише підпис цієї особи. Від інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності контракт підписують дві особи: обличчя, що має такого відповідно до посади на відповідність до установчими документами, і трагічне обличчя, уповноважена доручення, виданої по підпис керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноосібно, якщо установчі документи не передбачають иное.

Права й обов’язки сторін зовнішньоекономічного угоди визначаються правом місця реєстрації, якщо боку не узгодили інше. Форма зовнішньоекономічного контракту визначається правом місця його від вчинення. Разом про те контракт, досконалий по закордонах, може бути визнаний при розгляді спору до судів України недійсним внаслідок недотримання форми, якщо чи дотримані вимоги законів Украины.

До зовнішньоекономічному контракту про створення спільного підприємства застосовується право країни, біля якої спільне підприємство і створюється і регистрируется.

Зовнішньоекономічний контракт мусить мати такі становища: — Назва; - Номер контракту; - Дату і важливе місце реєстрації; - Преамбулу, у якій вказується повне найменування сторін і найменування документів, якими вони керуються під час укладання договору; - Предмет договору (контракту), вказується який товар (робота, послуги) боку мають представляти, його марка, ГОСТ тощо. буд., якщо товар потребує більше детальної характеристики, це вказується в поданій специфікації; - Кількість і якість товару, у цьому підрозділі визначається одиниця виміру, прийнята для товарів такого виду (тонна, кілограм, і т.д.), його загальну характеристику. — Базисні умови поставок товарів. — Ціни і загальна вартість контракту, у цьому підрозділі визначається ціна однієї одиниця виміру товару і загальна вартість поставленого товару за контрактом, валюта платежу; - Умови платежу, цей розділ визначає спосіб, лад і терміни фінансових розрахунків й гарантії виконання сторонами взаємних платіжних обов’язків; - Умови прийому-передачі товару, визначаються строки й місце фактичної передачі товару, перелік товаросопроводительных документів, прием.

-передача здійснюватися за кількістю відповідно до товаротранспортным документами та якості - за документами, які б якість товару; - Упаковка і маркірування, розділ містить інформацію про упаковці товара.

(ящики, контейнери, барабани, мішки тощо. буд), нанесення ними маркировки.

(найменування продавця та покупця, номер контракту, місце призначення, габарити, спеціальні умови складування, транспортування, а за необхідності також умови повернення); - Форс-мажорні обставини; - Санкції і рекламації, розділ визначає застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків і пред’явлення рекламацій у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням сторонами своїх зобов’язань; - Арбітраж, вказується місце арбітражного суду (країна, право, яке), випадки, у яких боку можуть звернутися до суду; - Юридичні адреси реквізити, і підпису сторін. З іншого боку, за згодою сторін у контракт можна включати додаткові умови: страхування, гарантії якості, порядок оплати податків, митних зборів і мит, можливість і Порядок внесення зміни й доповнення, і т. д.

У додатку А, Б і У до цього курсовому проекту дано зразки зовнішньоекономічних контрактів: «Приблизний їх контракт купівлі-продажу за умов СИФ», «Приблизний їх контракт експорту своєї продукції условиях.

«вільно на борту судна» і «Приблизний їх контракт імпорту товаров».

Односторонній розрив контракту можливо, якщо ця умова буде записано в контракті. Водночас у контрактах звичайно домовляються, що у внесення змін — у договір чи його анулювання необхідно письмове згоду обох сторін, оформлене з усіх правил про порядок підписання зовнішньоекономічних сделок.

Усі докладання і до контракту становлять його невід'ємну частина. Додатка зазвичай мають технічну документацію, на сто обов’язкова посилання у самому контракте.

Доповнення до контракту містять, зазвичай, зміни чи доповнення до раніше узгодженим умовам контракту. Він повинен бути узгоджена й підписано сторонами.

Розглянемо докладніше ключові моменти зовнішньоекономічного договору (контракту), і навіть умови ув’язнення й виконання контрактів участников.

ВЭД.

2 ПЛАНИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРОВ І МЕТОДИКИ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ.

МІЖНАРОДНИХ КОМЕРЦІЙНИХ ОПЕРАЦИЙ В міжнародної комерційної практиці взаємне волевиявлення може наділятися до форми контракту купівлі-продажу, ліцензійного, орендного контракту, контракту страхування, перевезення, зберігання, майнового найму, комісії, доручення, дарування, кредитування, контракту на туристичні послуги, про торгівлю технічними послугами і др.

У доповіді міжнародної практиці використовують дві основні методу здійснення комерційних операцій: прямий і косвенный.

Прямий метод передбачає встановлення перетинів поміж виробником (постачальником) і кінцевим споживачем; поставку товарів безпосередньо кінцевого споживача і закупівлю товарів у безпосереднього самостійного виробника з урахуванням договору купівлі продажи.

Непрямий метод передбачає купівлю і продаж товарів через торговопосередницька ланка з урахуванням укладання спеціального договору із торговим посередником, що передбачає виконання останнім певних зобов’язань у зв’язку з реалізацією товару продавца.

Вважається, що здійснення безпосередніх комерційних операцій, особливо експортних, має низку переваг. Зокрема, дозволяє налагоджувати тісніші контакти з іншими споживачами, краще вивчати умови ринку нафтопродуктів та швидше пристосовувати свої виробничі програми до попиту та санітарним вимогам іноземного рынка.

Використання торгових посередників доцільно при збуті стандартних видів машин і устаткування, потребують післяпродажного технічного обслуговування. У цьому наявність в посередницьких фірм власної мережі технічного обслуговування (ремонтних майстерень, кадрів фахівців, складів запасними частинами тощо.) значно полегшує часом з’являтимуться нові ринків. Позитивно позначається спеціалізація діяльності торгових посередників на операції з певної групою товаров.

3 СТРОКИ ВО ВНЕШНИЭКОНОМИЧЕСКИХ ДОГОВОРАХ.

Під терміном поставок товарів розуміється момент, коли продавець зобов’язаний передати товар у власність покупцю чи з його дорученням особі, чинному з його имени.

Термін постачання контракті купівлі-продажу може бути встановлений визначенням календарного дня поставки або визначенням періоду, протягом якого має бути зроблена постачання (місяць, квартал, час місяці чи квартала).

Часто в контрактах вживається термін — «Негайне постачання». Під негайної розуміється постачання протягом певної кількості днів після підписання договору. Вона визначається торговими звичаями та практикою від торгівлі окремими товарами і як зазвичай від 1 до 14 дней.

У контракті може бути передбачене право продавця поставити товар достроково. Якщо цього права не обумовлено в контракті, дострокова постачання можливе тільки з дозволу покупця Зазвичай дострокова постачання передбачає і дострокову оплату товару покупателем.

Датою поставки називається дата передачі товару у розпорядження покупця. Залежно від способу доставки датою поставки може вважатися: — дата документа, що його видають транспортної організацією, прийняла товар для перевезення; - дата розписки транспортноекспедиторської фірми у прийомі груза.

4 БАЗИСНІ УМОВИ ПОСТАВКИ ВО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ КОНТРАКТАХ.

Для зовнішньоекономічних договорів характерні базисні умови поставки прийняті в світі. Засадничими умовами в контракті купівлі -продажу називають спеціальні умови, які визначають обов’язки продавця та покупця з доставки товару. Ці умови називаються засадничими, оскільки вони встановлюють базисні ціни товару надають впливом геть рівень ціни товара.

Міжнародна торговельна палата розробила та опублікувала міжнародні правила за тлумаченням комерційних термінів під назвою «Міжнародні комерційні терміни» («Інкотермс») 1990 року, які уперше опубліковано в 1936 року і переглядалися в 1980 року. У «Інкотермс» 1990 року дається тлумачення різноманітних комерційних термінів, які розглядають у порядку зростання обов’язків і витрат продавця по доставці товару (їх близько 15). З усіх базисних умов найбільше торгівлі поширення набули умови: «вартість, страхування, фрахт»…"наименование пункту призначення" і «вільно в аэропорту».

5 ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ І ЗНИЖКИ У ЦІНІ, УМОВИ ПЛАТЕЖІВ ПО КОНТРАКТУ.

При фіксації в контракті ціни товару велике значення має тут визначення її базису щодо місця поставки. Базис ціни встановлює, чи транспортні, страхові, складські та інші витрати з доставки товару у ціну товару. Ціни, встановлювані в контракті, може бути виражені у валюті країни експортера, імпортера чи третьої країни. У залежність від способу фіксації розрізняють такі види цін: тверда, рухлива, і ковзна із наступною фиксацией.

Тверда ціна встановлюється під час підписання контракту і підлягає зміни протягом строку його дії. Рухлива ціна то, можливо переглянута надалі, якщо ринкова ціна товару на момент його постачання змінитися, причому у контракті слід зазначити на джерело зниження чи підвищення ціни. Ковзна цінаце красна ціна, обчислена з час виконання контракту шляхом перегляду договірної (базисної ціни) з урахуванням змін — у витратах производства.

Під час укладання контракту можна використовувати опубліковані ціни, до яких відносяться довідкові ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни у загальних статистичних справочниках.

Опубліковані ціни носять довідковий характері і частенько істотно відхиляються від фактично сплачуваних покупцем цін внаслідок широко він системи спеціальних скидок.

Загальна (проста) знижка дається продавцем у випадках, коли довідкова ціна передбачає короткостроковий кредит, а покупець згоден оплатити готівкою. Вона становить 2−3% довідкової цены.

Знижка за оборот (Бонусная знижка) надається постійним покупцям виходячи з спеціальної домовленості, може становити 15−30% обороту. Бонусная знижка надається виробником своїм постійним посередникам по сбыту.

Сезонні знижки надаються купити товару поза сезону. Знижки під час продажу підтриманого устаткування становлять іноді до 50% початкової ціни товара.

При визначенні умов платежу в контракті встановлюються: валюта платежу; термін платежу; спосіб платежу і форми розрахунків; застереження створені задля зменшення чи усунення валютного риска.

Основними способами платежу є: готівковий платіж, платіж з авансом і платіж в кредит (відповідно до Постановою КМУ і КБУ № 444 від 21.06.1995 р. «Про типових платіжних умовах зовнішньоекономічних договорів (контрактов))».

Готівковий платіж здійснюватися через банк до або проти передачі експортером товаросопроводительных документів. Платіж з авансом передбачає виплату покупателем-импортером постачальнику -експортерові узгоджених в контракті сум має значення належних за договором платежів до передачі товару у розпорядження; а найчастіше на початок виконання замовлення. Платежі за угодою з урахуванням наданого партнеру кредиту здійснюються у товарної й найкомплекснішою грошовою форме.

Основними формами розрахунків є: інкасова, акредитивна, чекова, вексельная.

Акредитивна форма розрахунків має певні переваги по порівнянню з інкасової формою. Для експортера ці переваги складаються, уперших, в гарантії оплати відвантаженого товару банкам, який відкрив акредитив, а при підтвердженому акредитиві - також банком, його яким підтвердили, удругих, отриманні платежу відразу після поставок товарів і пред’явлення банку документів, свідчить про цієї поставке.

6 ВИЗНАЧЕННЯ У КОНТРАКТІ КІЛЬКОСТІ І ЯКОСТІ ТОВАРА.

У контракті купівлі-продажу встановлюється одиниця виміру кількості товару, порядок визначення цієї кількості, система заходів і весов.

Кількість товару, підлягають поставці, можна визначити фіксованою цифрою, або у встановлених межах. Слід враховувати, що у країнах Західної Європи, Центральній Азії та Латинської Америки, більшість держав Африки і Південно-Східної Азії вже дотримуються метричної системи, але застосовують й свої, системи заходів. навіть Канада вживають американську систему, і навіть метричну систему заходів і свої, системи мер.

Визначення якості товару в контракті передбачає встановлення якісної характеристики товару, тобто. сукупності властивостей, визначальних придатність товару від використання його за назначению.

У доповіді міжнародної торгової практиці якість товару то, можливо визначено за стандартом, технічних умов, за специфікацією, доданої договору, у якій можуть бути вказані необхідні технічні параметри, на зразок, за описом, після виходу готового продукта.

За відсутності в контракті розпоряджень стосовно якості зазвичай, що якість поставленого товару має відповідати середньому якості, що є країни продавця чи країні на походження товару звичайним для цього виду товара.

7 УМОВИ НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ (ФОРСМАЖОР).

Обставини непереборної сили, які дозволяють переносити термін виконання договору чи взагалі звільняють боку від повного чи часткового виконання своїх зобов’язань у разі наступу обставин, що перешкоджають висновку договору, можна розділити на тривалі і кратковременные.

До тривалим ставляться заборони експорту (часом і імпорту), війна, блокада. До короткочасним ставляться пожежі, повені та інші стихійні бедствия.

Сторона, на яку створилася неможливість виконання зобов’язань за договором внаслідок форс-мажорних непередбачених обставин, повинна негайно в письмовій формах повідомити інший бік, як і справу наступі, і про яке припинення дії цих обставин. Зазвичай, свідчить шляхом видачі довідки про непереборної силі Торговопромислова палата країни, у яких такі обставини мають місце. При обставин непереборної сили термін виконання договору відсувається пропорційно часу, протягом якого буде діяти ці обставини чи його наслідки. Якщо такі обставини триватимуть довше узгодженого в контракті терміну, кожен із сторін проти неї відмовитися від подальшого виконання своїх зобов’язань за контрактом, й у цьому випадку жодна зі сторін це не матиме декларація про відшкодування інший стороною можливих убытков.

8 ЗАПИТАННЯ ОТВЕТСТВЕЕНОСТИ, ОРГАНИ, РОЗГЛЯДАЮТЬ СУПЕРЕЧКИ ВОЗНИКАЮЩИЕ.

МІЖ УЧАСНИКАМИ ВЭД.

Зазвичай боку вправі включити до контракті різноманітних санкції як пені, неустойки, штрафу, сплачуваних стороною, не виконала своїх зобов’язань щодо однієї з договірних умов. Неустойка — штраф за прострочення постачання товару або його недопоставку — найпоширеніший вид санкцій. За законами Великій Британії та США неустойка зізнається, а передбачається відшкодування збитків, причому практика допускає встановлення в контракті можливих, у майбутньому збитків розмірі «розумно» і заздалегідь певного відсотка вартості товара.

У країнах розміри санкцій за невиконання зобов’язань встановлюється сторонами за домовленістю, проте, практично де вони перевищують загалом різних видів порушень 10% вартості груза.

У багатьох контрактів передбачається можливість розв’язання спорів, що виникають у процесі виконання договору, в арбітражний суд р. Стокгольма, арбітражний суд при Міжнародній торговій палаті чи третейському суді. Як арбітражу може бути обрана арбітражна комісія, створена при товарній біржі чи торгової палаті. За згодою сторін суперечка може розглядатися у Вищому арбітражний суд України у відповідності зі ст. 14,16 Арбітражно-процесуального кодексу Украины.

Відповідно до правил Міжнародній торговій палати під час розгляду спору в арбітражний суд там на вирішення спору між двома фірмами обираються два арбітра, громадяни тієї країни, як і спорящие контрагенти, і навіть один суперарбитр, громадянин третього держави. При зверненні на арбітраж покупець немає права ні припиняти платежі, які має провадити у відповідність до договором, ні відмовитися від прийняття інших партій товару, складових предмет тієї самої договору. Кожна зі сторін зобов’язана виконати у найкоротші терміни, встановлені рішенням чи правилами арбітражного органу, винесене проти нього арбітражне решение.

Слід враховувати, що вибір арбітражу тягне у себе і вибір матеріального права країни з місцеві перебування арбітражу чи суда.

Відповідно до ст 6 Закону України «Про зовнішньоекономічної діяльності» правничий та обов’язки сторін зовнішньоекономічних контрактів визначаються правом країни, обраної сторонами під час підписання контракту чи шляхом подальшої договоренности.

За відсутності угоди між сторонами щодо права, яке має застосовуватися до зовнішньоекономічному контракту, застосовується право країни, де перебувати, чи проживає, чи має основне місце діяльності сторона, що є: продавцем — у договорі купівлі-продажу; наймодавцем — у договорі майнового найму; ліцензіаром — у ліцензійній договорі про використання виняткових чи аналогічних прав; комітентом — у договорі комісії; довірителем — у договорі доручення; перевізником — у договорі перевезення; експедитором — у договорі транспортно — експедиційного обслуговування; страхователем — у договорі страхування; кредитором — у договорі дарування; поручителем — у договорі поручения.

До зовнішньоекономічним договорами про виробничому співробітництві, спеціалізації і кооперуванні, виконання будівельник але — монтажних робіт застосовується право тієї країни, відбувається діяльність чи де створюються результати діяльності, передбаченої контрактом, якщо боку не узгодили другое.

До зовнішньоекономічному контракту, укладеним з аукціону, в результаті конкурсу чи біржі, застосовується право країни, біля якої проводитися аукціон чи перебувати биржа.

9 ТРАНСПОРТНЫЕ, «ІНШІ «УМОВИ У КОНТРАКТЕ.

Зазвичай, у транспортних умовах передбачається: найменування порту навантаження (вивантаження) товару, пункту перевалки, передачі вантажу; вибір умов чартеру чи коносамента для оформлення договору перевезення; порядок інформації прихід судна до порту навантаження (вивантаження) й визначення готовності судна до виконання вантажних перевозок.

Серед «інших умов» в контракті то, можливо зроблено обмовка про тому, жодна зі сторін немає права передавати своїх прав за контрактом третій стороні без письмової згоди з іншого боку, крім цього, сказано у тому, що лише по підписання контракту вся попередня листування і переговори з контракту втрачають свою силу.

10 ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРОВ (КОНТРАКТОВ).

З метою скорочення державного бюджету і здійснення контролю над виконанням порядку в іноземній валюті, забезпечення обліку окремих видів зовнішньоекономічних контрактів указом президента України від 7/04/1994 р. запроваджено облік й затверджено Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактов).

Реєстрації підлягають зовнішньоекономічні договору (контракти), ув’язнені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України, предметом яких є товари, вказаних у переліках, затверджених Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі. Такі переліки утримуватися в додатках № 6,7,8 і 9-те Порядку реєстрації зовнішньоекономічних договорів. Вони періодично Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків вносяться доповнення та изменения.

Приміром, в доповненні № 6 вказані: товари сільськогосподарського призначення: тварини, м’ясо і м’ясопродукти, крупи, зерно, цукор, виноградні вина, шкіри великої рогатої худоби; цемент; руди, чорний метал; мінеральні добрива та д.р.

У додатку № 7 вказані товари текстильного провадження з зазначенням ГОСТов.

У додаток № 8 включені уран, аміак, магній, корунд, прокат з заліза і нелегованої сталі та др.

Реєстрація здійснюється Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі, і його органами, діючими при обласні держадміністрації. Для реєстрації зовнішньоекономічного контракту суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності представляє такі документи: 1. інформаційну картку зовнішньоекономічного контракту формою, встановленої Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків; 2. оригінал зовнішньоекономічного контракту та її копію, завірену керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (оригінал повертається після розгляду матеріалів представлених на реєстрацію); 3. документ, підтверджує сплату реєстраційного збору. У разі потреби органи реєстрації можуть вимагати та інші що їм документи. Орган реєстрації розглядає представлені документи у перебігу 20 днів із дати обігу євро і приймають рішення про реєстрації чи відмову регистрации.

Документом, які б реєстрацію зовнішньоекономічного контракту є картка реєстрацію ЗМІ й обліку зовнішньоекономічного договору (контракта).

У реєстрації зовнішньоекономічного контракту можуть відмовити, якщо: 1. представлені в усіх документи, передбачені Положенням реєстрацію; 2. умов зовнішньоекономічної договору не відповідають законодательству.

України; 3. до суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності застосовані санкції у зв’язку з порушенням законодавства України засвідчують зовнішньоекономічної діяльності; 4. існує заборона з боку іноземних держав з ввезення з їхньої митну територію відповідних товарів, походженням з «України; 5. вичерпані встановлені імпортні квоти, встановлені іноземними государствами.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

У представленому курсом проекті розглянуто договір, який полягає між суб'єктами підприємницької діяльності, які входять у зовнішньоекономічні відносини. Вочевидь, що зовнішньоекономічна діяльність об'єктивно є невід'ємною частиною економіки будь-якого у тому мірою економічно розвиненої держави. Нині зовнішньоекономічної діяльності безпосередньо беруть десятки тисяч підприємств, підприємців, яким необхідно орієнтуватися у тонкощах зовнішньоекономічної діяльності, юридичну в основі якої становить зовнішньоекономічний договір. У проекті визначено функції зовнішньоекономічного договору, пророблена робота з розкриття засад зовнішньоекономічного контракту, проаналізовано його структура, докладно розкрито значення сенс його розділів, описаний порядок реєстрацію ЗМІ й види, і методик укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактов).

ПЕРЕЛІК ЛИТЕРАТУРЫ.

1. Зовнішньоекономічна діяльність. Збірник наукових робіт, під ред. д.э.н., академіка АЭН України Макогона Ю. В. Донецьк: КП «Регіон», 1998 -.

292 з. 2. Юридична пам’ятка учаснику зовнішньоекономічної діяльності в.

Україні. Под.ред. Аверьянова В. Б. Москва, СП Х.Г.С., 1992 — 106 з. 3. закон України «Про зовнішньоекономічної діяльності» від 16/04/91 г.