Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Етапи досліджень. 
Аналіз і оформлення результатів досліджень

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Процес і результати науково-педагогічного досліджен­ня фіксуються багатьма способами. Для цього вироблено певні типи документації: анкети, плани спостереження, здійснення педагогічних експериментів, втілення резуль­татів дослідження в практику, магнітофонні записи, фо­токартки, кінострічкипротоколи обговорення уроків, ви­ховних заходів та ін.- конспекти опрацьованої літератури, архівних… Читати ще >

Етапи досліджень. Аналіз і оформлення результатів досліджень (реферат, курсова, диплом, контрольна)

РЕФЕРАТ

на тему:

Етапи досліджень.

Аналіз і оформлення результатів досліджень"

1. Головні етапи дослідження Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з’ясува­ти його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження.

Проблема дослідження в широкому значенні - складне теоретич­не або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення.

Проблема має бути відображена насамперед у темі до­слідження.

Об'єкт дослідження — частина об'єктивної реальності, яка на цьо­му етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності лю­дини як соціальної істоти (суб'єкта).

Об'єктами педагогічних досліджень можуть бути діяль­ність педагогів, учнів, педагогічні стосунки між суб'єктом і об'єктом навчально-виховної роботи, особистістю та ко­лективом, між вихованням і самовихованням, організація пізнавальної діяльності учнів, навчально-виховний процес тощо.

Предмет дослідження — зафіксовані в досвіді, включені в процес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини дослід­жуваного об'єкта з певною метою за даних умов. Предмет дослідження вужче поняття, ніж об'єкт до­слідження. Об'єктами, наприклад, можуть бути методи виховання, а предметом — тільки одна група цих методів, наприклад, методи стимулювання виховання.

Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою дослідник. Формулюючи мету дослідження, дослідник з’ясовує, який результат передбачає отримати і яким він має бути. Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його результатів. Вона повинна формулюватися так, щоб з цього форму­лювання проглядалися положення, які потребують пере­вірки у процесі дослідження.

Завдання дослідження — його конкретизована мета. Завдання дослідження: а) вирішення певних теоретич­них питань, що є загальною проблемою (наприклад, з’ясу­вання сутності дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознак) — б) експериментальне вив­чення практики вирішення проблеми, виявлення її типо­вого стану, типових недоліків, їх причин, типових рис пе­редового досвіду та ін.- в) обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення поставленого завданняг) ек­спериментальна перевірка пропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності- ґ) вироб­лення методичних рекомендацій для тих, хто використо­вуватиме результати дослідження на практиці.

Нижче наведено приклад формулювання вихідних по­ложень конкретного педагогічного дослідження.

Реформування діяльності виховно-трудових колоній відповідно до міжнародних норм виконання покарання по­требує підвищення ефективності процесу морального пе­ревиховання неповнолітніх засуджених, зведення до міні­муму рецедиву після відбуття ними покарання. Цим ви­значається актуальність проблеми дослідження.

Оскільки головною причиною повторної злочинності не­повнолітніх є їх моральна невихованість, постає потреба посилення морального виховання неповнолітніх засуджених під час відбуття ними покарання. Звідси формулювання те­ми дослідження: «Особливості морального виховання не­повнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях».

Об'єктом дослідження є процес морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій колонії. Предмет дослідження — оптимізація змісту, форм, мето­дів і засобів морального виховання неповнолітніх засудже­них. Мета дослідження — розробити, теоретично обґрун­тувати і експериментальне перевірити оптимальний зміст, найефективніші форми, методи й засоби морального вихо­вання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій коло­нії. Гіпотеза дослідження — підвищенню ефективності мо­рального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій колонії сприяє така його організація, яка пере­дбачає: відповідність змісту, форм, методів і засобів цієї роботи специфічним особливостям особистості даної кате­горії неповнолітніхурахування режимних умов їх утри­маннясистематичні контакти вихованців з батьками, представниками громадськості, яким притаманні високі моральні якостіорганізацію життя й діяльності неповно­літніх згідно з нормами моралі та права. Завдання дослід­ження — проаналізувати стан педагогічної теорії та прак­тики морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніяхвиявити моральні особливо­сті неповнолітніх засуджених і встановити типові трудно­щі в їх моральному перевихованнівизначити специфіку змісту морального виховання неповнолітніх засуджених відповідно до їх індивідуальних особливостейвиявити умови підвищення виховної ефективності провідних засо­бів перевиховання в процесі морального виховання непов­нолітніх засуджених і шляхи їх реалізаціївизначити критерії рівня морального виправлення неповнолітнього засудженогорозробити методичні рекомендації для вчи­телів щодо використання навчальних предметів у мораль­ному вихованні неповнолітніх засуджених.

Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, дотримуються певної послідовності, а саме:

1. Визначення проблеми дослідження, яка має акту­альне, життєве значення.

2. Ґрунтовне, всебічне і глибоке вивчення встановле­них наукою фактів, положень, висновків.

Під час вивчення літературних джерел з’ясовують го­ловну ідею, позицію автора та особливості наукового до­робку з досліджуваної проблеми. Важливо також просте­жити причину та логіку полеміки автора з іншими дослід­никами, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо його позиції. Аналіз проблеми, яка не знайш­ла відображення в його праці, допоможе чіткіше сформу­лювати завдання щодо глибшого вивчення проблеми.

3. Вивчення шкільної практики.

У процесі аналізу літератури про досвід школи слід з’ясувати: що у вирішенні цієї проблеми вчитель здійснює найуспішніше, з якими труднощами він стикаєтьсятипо­ві недоліки в його роботі з цього питання, головні причи­ни труднощів і недоліків. Важливо знати, чи досягає вчи­тель успіхів у роботі, раціонально витрачаючи час, чи во­ни пов’язані з перевантаженням його роботою в якомусь одному напрямі на шкоду іншим.

4. Формулювання гіпотези, тобто наукового припущен­ня, ймовірного висновку з дослідження.

5. Здійснення експериментальної роботи.

6. Вивчення передового досвіду.

7. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою.

8. Узагальнення результатів дослідження, формулю­вання наукових висновків, доведення або спростування гі­потези.

9. Оформлення результатів дослідження, їх упрова­дження в життя.

Процес і результати науково-педагогічного досліджен­ня фіксуються багатьма способами. Для цього вироблено певні типи документації: анкети, плани спостереження, здійснення педагогічних експериментів, втілення резуль­татів дослідження в практику, магнітофонні записи, фо­токартки, кінострічкипротоколи обговорення уроків, ви­ховних заходів та ін.- конспекти опрацьованої літератури, архівних матеріалівописи досвіду роботи шкіл та інших виховних закладівстатистичні дані, математичні обчис­лення.

2. Аналіз і оформлення результатів дослідження.

1. Опрацювання за критеріями якості. Для вивчення особливостей засвоєння понять можуть бути використані такі загальноприйняті якісні показники:

• повнота вирізнення ознак;

• їх правильність;

• ступінь суттєвості;

• інше.

Аналіз організованості школяра можна проводити за такими показниками:

• час виконання завдання;

• рівень сформованості навичок;

• ставлення до діяльності;

• інше.

2. Кількісне опрацювання матеріалів дослідження.

Найширше використовуються методи альтернативного, кореляційного, варіативного аналізу.

Альтернативний аналіз. Найчастіше використовуються різні процентні показники: співвідношення між цілим і частиною, між частинами цілого.

Кореляційний аналіз характеризує ступінь взаємозв'язку (або, як кажуть, тісноту зв’язку) ознак психічних процесів.

Кореляційна залежність визначається принципом багатозначності. Зі зміною однієї ознаки інші ознаки набувають різних значень:

Наприклад, залежність між віком і довільним запам’ятовуванням буде кореляційною, бо зі зміною віку не спостерігається чіткої залежності у зміні довільного запам’ятовування. Пояснюється це тим, що зміна довільного запам’ятовування залежить не тільки від віку, а й від ряду інших чинників: рівня розвитку волі, концентрації уваги в момент запам’ятовування, інтересу до матеріалу тощо.

Приклад. Під час дослідження особливостей пам’яті учнів стояло завдання встановити тісноту зв’язків між довільним і мимовільним запам’ятовуванням. Результати оцінювались у балах. Оцінку «1 бал» отримувала відповідь, яка свідчила про прояв в експерименті довільного і мимовільного запам’ятовування. Решта відповідей оцінювалась у 0 балів.

Для визначення г існує така формула:

х — результат довільного запам’ятовування (у балах) — у — результати мимовільного запам’ятовування (у балах) — X — додавання всіх балів, отриманих за оцінювання ознак х або у.

Висновок: Зв’язок між досліджуваними видами запам’ятовування виражений досить слабко.

Варіативний аналіз. Різниця у значенні досліджуваних ознак називається варіацією. Типові ознаки для досліджуваної групи визначаються вирахуванням середніх величин (наприклад, середньої арифметичної) за формулою:

де: X — середня арифметична, ХрX, — Х3 … Хпвеличина ознаки у різних досліджуваних або в того самого за різних вимірів, п — загальне число всіх досліджуваних (або вимірів).

Середній обсяг уваги складає 5,9 одиниці.

Достовірність одержуваних результатів доводиться обрахуванням спеціальних коефіцієнтів.

Найчастіше для визначення рівня достовірності обраховується коефіцієнт Стьюдента (І). Способи його визначення за кореляційного, альтернативного, дисперсного аналізу є різними.

Наприклад, за альтернативного аналізу коефіцієнт Стьюдента обраховується за формулою:

де: у — постійна величина, що відповідає певним значенням р

(визначається за таблицею) — п, п2 — кількість досліджуваних (або ознак). Результат достовірний, якщо різниця не перевищує 5%, тобто 1 = 0,95.

Використана література:

  1. 1.Бабанский Ю, К. Проблеми повышєния зффективности педагогических исследований. — М., 1982.

  2. 2.Гаасс Дж., Стонен Дж. Статистические методы в педагогике й психологии. — М., 1996.

  3. 3.Завягинский В. Й. Методология й методика дидактического исследования. — М.1982.

  4. 4.Ительсон Л. Б. Математические й кибернетические методу в педагоги­ке.-М., 1968.

  5. 5.Скалова Я. Методология й методы педагогических исследований. — М. 1989.

  6. 6.Шилова М. П. Изучение воспитанности школьников. — М., 1989.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою