Словники неологізмів. 
Одномовні словники

Це словники тлумачного типу, в яких зібрані слова, що недавно з’явилися в мові. Як приклад можна навести словники «Новые слова и значения» за редакцією H.3. Котелової (М., 1973; М., 1984), «Словарь новых слов русского языка (середина 50-х — середина 80-х годов)» за редакцією Н.З. Котелової (С. — Петербург, 1995), «Словарь новых слов/Dictionary of New Words» Джонатана Гріна (M., 1996).

Словники іншомовних слів

Ці словники охоплюють запозичену лексику, вказують на джерело запозичення слова, наводять іншомовну форму в оригіналі і тлумачення слова рідною мовою. Українською мовою видані такі словники іншомовних слів: «Словник чужомовних слів» А. Орла (Нью-Йорк, 1963), «Словник іншомовних слів» за редакцією О. С. Мельничука (К., 1975), «Словник іншомовних слів» М.П. Коломійця і Л.В. Молодової (К., 1998).

Діалектні словники

У діалектних словниках зібрано й розтлумачено лексику одного діалекту або декількох діалектів однієї мови. Як правило, такі словники охоплюють лише ті слова, яких немає в літературній мові або які мають семантичні відмінності порівняно з такими самими словами літературної мови. Серед словників української діалектної лексики можна назвати «Словник бойківських говорів» М. Й. Онишкевича (К., 1984), «Словник полтавських говорів» B. C. Ващенка (Харків, I960), «Словник поліських говорів» П. С. Лисенка (К., 1974), «Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини» в 4-х томах В. А. Чабаненка (Запоріжжя, 1992), «Гуцульські говірки: Короткий словник» за редакцією Я. Закревської (Львів, 1997) та ін.