Розглянемо більш детальніше деякі з груп показників

Якщо договір страхування або перестрахування укладений з компанією-нерезидентом доцільно починати перевірку з країни, в якій вона зареєстрована, на основі даних про рівень протидії відмиванню злочинних доходів, рівень корупції в країні, рівень податкового навантаження для нерезидентів, правопорушення у фінансовій сфері та міжнародні санкції. Так, FATF системно проводить моніторинг діяльності установ і організацій різних країн світу та визначає країни, які пов’язані з легалізацією доходів одержаним кримінальним шляхом та фінансуванням тероризму. Станом на червень 2014 р. такими країнами стали Іран, Північна Корея, Алжир, Еквадор, Індонезія, Мьянма [4].

У той же час, справедливо зауважити, що при дослідженні схемних страхових операцій доцільно враховувати рівень корупції в політичній, судовій та фінансовій системах країні. В основу даної оцінки можна запропонувати індекс сприяння корупції, який щорічно розраховується Transparency International [9]. Даний індекс формується за допомогою опитувань та досліджень експертів різних країн світу. Кожна країна отримує від 0 до 100 балів. За результатами 2014 р. найменший рівень корупції зафіксовано в Данії (значення індексу — 92), Новій Зеландії (91), Фінляндії (89), Швеції (87), Сінгапурі (84), тоді як Україна (26) посіла 142 позицію з 175 та займає місце поряд з Бангладешем (25), Кенією (25).

До країн з низьким рівнем податкового навантаження у більшій мірі відносяться офшорні зони, які мають вільний режим або пільгові умови оподаткування для нерезидентів. І тому інцидентом для проведення додаткової перевірки стосовно ймовірного використання схемних операцій, на нашу думку, є також співпраця страхової компанії з перестраховиком, який зареєстрований в офшорній зоні.

Наявність численних правопорушень у фінансовій сфері, зафіксованих міжнародними організаціями, створюють умови для розвитку тіньового сектору економіки, в тому числі в страхуванні, чим і обумовлений вибір даного показника для ідентифікації схемних операцій.

Страхова компанія та/або страхувальник, які представляють державу, стосовно якої запровадили санкції міжнародні організації та уряди інших країн, потребує додаткового контролю з боку регулюючих органів, оскільки їх діяльність може бути пов’язана з легалізацією злочинних доходів, виведенням грошових коштів з обороту тощо.

Вагоме місце в ідентифікації проявів схемного страхування займає моніторинг діяльності страхових компаній за параметрами, які визначені в таблиці 1.

Рівень страхових виплат характеризує ступінь виконання страховиком своїх зобов’язань перед страхувальниками. Ознаки схемності даний показник набуває у випадку занадто високого або низького його рівня, тобто страхова компанія здійснює страхові виплати на суму, співставну акумульованим страховим преміям (послуги страхової компанії використовуються для легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, та трансформація коштів у готівкову форму), або навпаки — майже відсутні або на низькому рівні (страховик вчиняє шахрайські дії з метою зменшення або невиконання зобов’язань перед власниками страхових полісів).

З метою ухилення від оподаткування та отримання більшого прибутку, суб'єкти господарювання в більшій мірі схильні до здійснення схемних страхових операцій, ніж громадяни. Якщо частка фізичних осіб у загальному обсязі страхувальників менше 30%, то даний показник набуває ознак схемності.

Деякі учасники вітчизняного страхового ринку використовують деякі види страхування (страхування фінансових ризиків, страхування від вогневих ризиків, страхування ризиків стихійних явищ) як суто технічний прийом для легалізації капіталу та зменшенні податкового навантаження. Для страхування фінансових ризиків характерним є абстрактна природа об'єкта страхування, складнощі в обрахунку ймовірності настання фінансового ризику, низький рівень контролю за настанням страхового випадку. Для страхування від вогневих ризиків та страхування ризиків стихійних явищ притаманні низький рівень настання страхових випадків. У випадку перевищення даних видів страхування в структурі страхового портфелю (40% і більше) виникають сумніви до прозорості даної компанії у наданні страхових послуг.

Частка вихідного внутрішнього перестрахування у співвідношенні до валових страхових премій може вказувати на використання перестрахових операцій в мінімізації податкових зобов’язань страховика за рахунок зменшення оподаткованого доходу на суму страхових платежів, сплачених за договорами перестрахування з резидентами. Ознак схемності даний показник набуває при значенні 40% і більше. Фактично перестрахування в Україні досить часто використовується не як механізм перерозподілу ризиків, а як інструмент оптимізації сплати податків.

Будучи учасником фінансово-промислової групи, послуги страхової компанії можуть використовуватися для легалізації незаконних фінансових та господарський дій афілійованих осіб (банків, підприємств, інших фінансових установ).

Крім страхової компанії, вагома роль в ініціюванні та проведенні шахрайських дій належить страхувальнику. В своїй більшості, страхувальники намагаються завищити суму страхових виплат, фальсифікувати страхову подію або отримати страхову винагороду іншими незаконними шляхами.

З метою захисту прав споживачів страхових послуг та недопущення їх залучення в схеми, які за своєю суттю є шахрайськими або побудовані як «фінансова піраміда» страхова компанія повинна чітко виконувати нормативно-правові вимоги національного регулятора. На основі даних про кількість порушень та обсяг штрафів, скарг від страхувальників та обсягу заборгованості можна проаналізувати діяльність страхової компанії на факт використання нею схемних операцій.