Банківський союз Європейського Союзу: правові аспекти організаціїї

Банківський союз європейського союзу: правові аспекти організаціїї

Кинів Б.Ю., здобувач юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

У статті проведено фінансово-правовий аналіз організації та функціонування Банківського союзу Європейського Союзу. У цих інтенціях досліджено три основні пільєри Європейського банківського союзу, а саме: 1) Єдиний механізм нагляду (Single Supervisory Mechanism); 2) Єдиний механізм рішень у кризових ситуаціях (Single Resolution Mechanism); 3) Систему гарантування вкладів (Deposit Guarantee Schemes). На підставі аналізу наукових доробок і базуючись на de lege lata, запропоновано низку висновків і розроблено de lege ferenda.

Ключові слова: банківський союз, банківська система, Європейський банківський союз, Банківський союз Європейського Союзу.

В статье проведен финансово-правовой анализ организации и функционирования Банковского союза Европейского Союза. В данных интенциях проведено исследование трех основных столпов Европейского банковского союза, а именно: 1) Единого механизма надзора (Single Supervisory Mechanism); 2) Единого механизма решений в кризисных ситуациях (Single Resolution Mechanism); 3) Системы гарантирования вкладов (Deposit Guarantee Schemes). На основании анализа научных работ и основываясь на de lege lata, предложен ряд выводов и разработан de lege ferenda.

Ключевые слова: банковский союз, банковская система, Европейский банковский союз, Банковский союз Европейского Союза.

The author of the article had financial and legal analysis of the organization and functioning of the banking union the European Union. These intentions conducted research three main parts European Banking Union, namely: 1) Single Supervisory Mechanism; 2) Single Resolution Mechanism; 3) Deposit Guarantee Schemes. On the basis of scientific results and based on the de lege lata author proposed and developed a number of conclusions de lege ferenda.

Key words: Banking Union, Banking System, European banking union, Banking Union of the European Union.

банківський союз законодавство европейський Актуальність теми. Глобальна економічна та фінансова криза (2007;2011 рр.) показала всім країнам необхідність посилення, покращення й підвищення ефективності правового регулювання вимог суб'єктів підприємницької діяльності, а особливо кредитних і фінансових інституцій. Відзначимо, що Економічний і монетарний союз Європейського Союзу базується на чотирьох ключових пільєрах: 1) інтегрованих фінансових рамках (так званий «Банківських союз»); 2) інтегрованих бюджетних рамках; 3) інтегрованих рамках економічної політики; 4) посиленні демократичної законності й відповідальності [1, с. 15−47; 2, с. 181−195; 4].

Автор окреслює проблему дослідження як розгляд та аналіз особливостей фінансово-правового регулювання формування Банківського союзу в Європейському Союзі (далі - ЄС). Метою публікації є в розрізі зовнішньополітичного напряму України до інтеграції в ЄС вирішити такі завдання: визначити засади формування Банківського союзу ЄС, визначити мету Банківського союзу, встановити та проаналізувати головні пільєри «архітектури» Банківського союзу ЄС і сформулювати науково-практичні рекомендації (de lege ferenda) щодо вдосконалення правового регулювання банківських відносин в Україні в розрізі адаптації українського законодавства до норм і стандартів ЄС. Варто відмітити, що цією проблемою займались такі юристинауковці: М. Сідак [1], Л. Драгомір [3], В. Бабіш [3], Е. Феран [4; 5], Е. Гайніш [6] та інші науковці країн Європи, якими були досліджені організація Банківського союзу ЄС і створення й діяльність кредитних інституцій у ЄС.

Виклад основного матеріалу. У розрізі визначеної проблеми, мети та завдання статті зупинімось на аналізі першого пільєра Економічного та монетарного союзу ЄС — Банківському союзі ЄС [1; 5]. На підставі положень Дорожньої карти Європейського банківського союзу під поняттям «Банківський союз» потрібно розуміти інтегровану систему регулювання та нагляду в межах європейських структур, при чому банківський нагляд повинен бути денаціоналізований, незалежний, із урахуванням місцезнаходження банків Поняття «Банківський союз» було вперше використано в доповіді голови Європейської Ради Г. ван Ромпея 26.06.2012 р., який представ-ляв свій проект під назвою «В напрямку до реального економічного та монетарного союзу» [16]. .

Банківський союз складається з трьох пільєрів: 1) Єдиного механізму нагляду (Single Supervisory Mechanism — SSM); 2) Єдиного механізму рішень у кризових ситуаціях (Single Resolution Mechanism — SRM); 3) Системи гарантування вкладів (Deposit Guarantee Schemes — DGS) [12; 13; 14; 15].

Головною метою Банківського союзу ЄС є забезпечення інтелігентного, сталого та інклюзивного економічного зростання (головної мети ЄС до 2020 р.), ефективного функціонування внутрішнього ринку ЄС, сталого й ефективного функціонування банківської системи, забезпечення цінової стабільності (головної мети Європейської системи центральних банків, Європейського центрального банку та національних центральних банків країн-членів ЄС). Зауважимо, що в цих інтенціях, з метою уніфікації й підвищення ефективності правового регулювання банківських відносин у ЄС, як зазначає проф. М. Сідак, Європейський Союз з 2013 р. вводить нові засади та підходи до інститутів банківського регулювання й нагляду, гарантування вкладів і механізму прийняття рішень у банківській системі ЄС При створенні Банківського союзу ЄС компетенція правового ре-гулювання діяльності суб'єктів фінансового ринку переноситься на рівень ЄС. Варто відзначити, що при створенні Банківського союзу правове регулювання банківських відносин (діяльності суб'єктів фі-нансового ринку загалом) належало субсидіарно до компетенції держав-членів ЄС і ЄС.

Проаналізуємо перший пільєр — Єдиний механізм нагляду, відзначимо, що основою правового регулювання створення та функціонування цього інституту є Договір про функціонування ЄС [26], Рішення Європейського парламенту та Ради від 23 червня 2013 р. № 575/2013, Директива Європейського парламенту та Ради від 2б червня 2013 р. № 2013/36/Eu, Директива Європейського парламенту та Ради від 16 квітня 2014 р. № 2014/49/eU [24], Директива Європейського парламенту та Ради від 15 травня 2014 р. № 2014/59/ES [22], Рішення Європейського парламенту та Ради від 15 жовтня 2013 р. № 1024/2013 [20], Рішення Європейського парламенту та Ради від 22 жовтня 2013 р. № 1022/2013 [19]. У контексті правового регулювання Єдиного механізму нагляду і вимог до діяльності кредитних та фінансових інституцій, як зазначає Е. Гайніш, європейські нормативно-правові акти базуються на міжнародному законодавстві - Базель ІІІ, але з деякими більш ефективними підходами до проведення пруденційного нагляду (європейські правові вимоги до діяльності кредитних інститутів називають «CRD IV», при цьому маються на увазі Рішення Європейського парламенту та Ради від 23 червня 2013 № 575/2013 і Директива Європейського парламенту та Ради від 26 червня 2013 р. № 2013/36/EU) [1; 9; 10; 11].

Єдиний механізм нагляду забезпечив у ЄС комплексне, ефективне й уніфіковане правове регулювання діяльності кредитних і фінансових інституцій, а саме: вимог щодо створення, реєстрації, отримання ліцензії, вимог до капіталу й структури капіталу, формування резервних «подушок» щодо здійснення діяльності, мінімального резервування, реорганізації та ліквідації, а також закріпив засади здійснення європейського банківського нагляду.

Першим пільєром Європейському центральному банкові (далі - ЄЦБ) делегуються повноваження щодо здійснення банківського нагляду над кредитними інституціями ЄС (особливу увагу законодавець звертає на здійснення пруденційного нагляду за банками), а також щодо надання та відкликання банківських ліцензій, погодження придбання часток з істотною участю, нагляду на консолідованій основі, здійснення додаткових доглядів і нагляду при проведенні оздоровлення банків і вчасної інтервенції. При здійсненні нагляду ЄЦБ співпрацює з Європейським банківським органом (EBA), Європейським органом зі страхування та пенсійного страхування працівників (EIOPA), Європейським органом із цінних паперів та ринків (ESMA) тощо. ЄЦБ здійснює свої повноваження у сфері нагляду у співпраці з національними органами держав-членів ЄС, які здійснюють банківський нагляд за діяльністю кредитних інституцій із місцезнаходженням на їхній території.

Другим пільєром є Єдиний механізм рішень у кризових ситуаціях (Single Resolution Mechanism — SRM), який створений на підставі Рішення Європейського парламенту та Ради від 15 липня 2014 р. № 806/2014 (зазначену директиву називають «BRRD»), Директиви Європейського парламенту та Ради № 2014/59/ EU [25]. Вищезазначеними нормативно-правовими актами створюється Єдина рада (Single Resolution Board) як незалежна юридична особа, яка у своєму розпорядженні має 5 млрд. євро. Кошти акумулюються країнами-членами в Єдиний фонд на рішення кризових ситуацій (Single Resolution Fund)4. Якщо виникне необхідність у більших фінансових ресурсах, то Єдина рада прийме рішення ex post щодо додаткового фінансування Фонду. Варто зазначити, що метою Єдиної ради є посилити внутрішній ринок із банківськими службами, забезпечити постійне надання фінансових послуг, запобігати поширенню проблем, мінімалізувати втрати для товариств, охороняти вкладників і понизити міру морального азарту банків. Після створення Єдиної ради країни-члени ЄС на національному рівні створюють Ради для вирішення кризових ситуацій (як незалежні інституції з участю національного центрального банку та представників міністерства фінансів). Для досягнення встановленої мети директива BRRD містить такі інструменти: обов’язок банків готувати оздоровчі плани (recovery plans), повноваження національного органу для вирішення кризових ситуацій підготовки оздоровчого плану (resolution plans), особливе регулювання угод про фінансову допомогу в межах групи (intragroup asset transfers), інструменти ранньої інтервенції (early intervention), комплексний механізм вирішення кризової ситуації банку (resolution), який базується на продажі підприємства і створенні тимчасового банку (bridge bank)6.

Третім пільєром є Система гарантування вкладів (Deposit Guarantee Schemes — DGS). Правові аспекти формування системи гарантування вкладів регулюються Директивою Європейського парламенту та Ради ЄС від 11 березня 2009 р. № 2009/14/ES, Директивою Європейського парламенту та Ради ЄС від 16 квітня 20І4 р. № 2014/49/EU [24]. Під поняттям «DGS» розуміють систему, створену кредитними інституціями, метою якої є забезпечення поверненості депозитів вкладникам (власникам рахунків) у випадку виникнення проблем одного з учасників. У цьому контексті варто відзначити, що на сьогодні не створений європейський орган гарантування вкладів у ЄС, але європейський законодавець уведенням третього пільєра закріпив загальні уніфіковані правила для всіх країн-членів ЄС щодо правового регулювання інституту гарантування (страхування) вкладів у ЄС, а саме: формування фінансових ресурсів на покриття виплат вкладникам чи власникам поточних рахунків, визначення кола суб'єктів серед клієнтів банку, яким гарантується повернення вкладів, закріплення процедури, етапів і часових меж щодо повернення коштів тощо.

Висновки. Аналізуючи вищенаведене та базуючись на de lege lata, автор дійшов таких висновків і розробив de lege ferenda: 1) для забезпечення стабільного й ефективного функціонування банківської системи ЄС Європейський Союз створив Європейський банківський союз; 2) поняття «Банківський союз ЄС» не потрібно ототожнювати з поняттям «банківська система ЄС»; 3) з організацією Банківського союзу ЄС закріплюється уніфікований підхід до регулювання та нагляду за діяльністю кредитних інституцій у ЄС; 4) з метою підготовки кредитних інституцій до вступу на внутрішній ринок ЄС, імплементувати в українське фінансове законодавство норми Рішення Європейського парламенту та Ради від 23 червня 2013 р. № 575/2013, Директиви Європейського парламенту та Ради від 26 червня 2013 р. № 2013/36/Еи, Директиви Європейського парламенту та Ради від 16 квітня 2014 р. № 2014/49/Еи, Директиви Європейського парламенту та Ради від 15 травня 2014 р. № 2014/59/ Еи, Рішення Європейського парламенту та Ради від 15 жовтня 2013 р. № 1024/2013, Рішення Європейського парламенту та Ради від 22 жовтня 2013 р. № 1022/2013 щодо вимог до діяльності банків і проведення банківського нагляду; 5) з метою забезпечення прав і законних інтересів вкладників, імплементувати в українське фінансове законодавство норми Директиви Європейського парламенту та Ради від 16 квітня 2014 р. № 2014/49/ Еи щодо максимального розміру гарантування вкладів, процедури повернення коштів, тощо.

Список використаних джерел

• 1. Sidak M. Finansovo-pravove rehuljuvannja bankivskych vidnosyn v Jevropejs’komu Sojuzi ta krajinach schidnoji Jevropy: porivnjal’nyj analiz. — Uzhorod: Lira, 2010. — 397 s.
• 2. Sidak M. Bankivs’ke pravo Ukrajiny. — Uzhorod: Lira, 2003. — 212 s.
• 3. DRAGOMIR L. European Prudential Banking Regulation and Supervision — The Legal Dimension. Oxon: Routledge, 2010. 445 s. ISBN 978−0-415−49 656−8.
• 4. Greca J., Jarema V. a kol.: Podatkove pravo: navcal’nyj posibnyk. — Kyjiv: Znannja, 2012. — 389 s.
• 5. Sidak M., Slezakova A. a kol.: Die Regulierung von Finanzmarktsubjekten und die Aufsicht ьber deren Tдtigkeit. — 1. vyd. — Bratislava: Univerzita Komenskйho v Bratislave, Pravnicka fakulta, 2013. — 158 s.
• 6. Sidak M., Hajnisova E. Zasady adaptaciji bankivs’koho zakonodavstva Ukrajiny do standartiv JES // Naukovyj visnyk Uzhorods’koho nacional’noho Universytetu: serija Pravo. — Vypusk 3 (2004), s. 108−111.
• 7. Hajnisova E., Sidak M. Spфsoby zalozenia akciovej spolocnosti — komparacia pravnych ьprav // Naukovyj visnyk Uzhorods’koho nacional’noho Universytetu: serija Pravo. — Vypusk 6 (2006), s. 208−212.
• 8. Hajnisova E. Zakladna charakteristika akciovej spolocnosti // Naukovyj visnyk Uzhorods’koho nacional’noho Universytetu: serija Pravo. — Vypusk 5 (2006), s. 178−179.
• 9. Marek K., Hajnisova E. Public contracts // Naukovyj visnyk Uzhorods’koho nacional’noho Universytetu: serija Pravo. — Vypusk 15 (2011), s. 28−36.
• 10. Hajnisova E., Sidak Sv. Administratyvne pravo ta proces. Finansove pravo: porivnjal’no-pravovyj analiz zasad orhanizaciji bankivs’koji systemy JES ta krajin Jevropy // Naukovyj visnyk Uzhorods’koho nacional’noho Universytetu: serija Pravo. — Vypusk 18 (2012), s. 151−152.
• 11. Hajnisova E., Fekete А. Narok a splatnost' pri p^rnzii v slovenskej pravnej щprave obchodnйho zastьpenia // Obchodni pravo. — Roc. 22, c. 3 (2013), s. 98−105.
• 12. BABIS V.: Single Rulebook for Prudential Regulation of Banks: Mission Accomplished?. University of Cambridge, Faculty of Law. Legal Studies Research Paper Series. Paper No. 37/2014. 2014. 39
• 13. FERRAN E.: European Banking Union: Imperfect, But It Can Work. University of Cambridge, Faculty of Law. Legal Studies Research Paper Series. Paper No. 30/2014. 2014. 29 s. [2015;02−23] [http://ssrn.com/abstract=2 426 247].
• 14. EUROPEAN COUNCIL — tHe PRESIDENT: Towards a Genuine Economic and Monetary Union. Report by President of the European Council Herman Van Rompuy, EUCO 120/12.
• 15. Nariadenie Rady (EЬ) c. 1022/2013 z 22. oktцbra 2013, ktorяm sa meni nariadenie (EЬ) c. 1093/2010, ktorym sa zriad’uje Eurцpsky organ dohl’adu (Eurцpsky organ pre bankovmctvo), pokial ide o poverenie Eurцpskej centralnej banky osobitnяmi ьlohami podl’a nariadenia Rady (EЬ) c. 1024/2013. Ьradnя vestnik Eurцpskej ьnie 29.10.2013, L 287/5.
• 16. Nariadenie Rady (EЬ) c. 1024/2013 z 15. oktцbra 2013, ktorяm sa Eurцpska centrдha banka poveruje osobitnymi ьlohami, pokial ide o politiky tяkajьce sa prudencialneho dohl’adu nad ьverovяmi institьciami. Ьradnя vestnik Eurцpskej ьnie 29.10.2013, L 287/63.
• 17. Nariadenie Eurфpskeho parlamentu a Rady (EЬ) c. 575/2013 z 23. jщna 2013 o prudencialnych poziadavkach na щverovй institщcie a investicnй spolocnosti a o zmene nariadenia (EЬ) c. 648/2012. Ьradnя vestmk Eurфpskej Unie 27.6.2013, L 176/1.
• 18. Smernica Eurфpskeho parlamentu a Rady 2009/14/Es z 11. marca 2009, ktorou sa meni a dopfaa smernica 94/19/ES o systйmoch ochrany vkladov, pokial' ide o щroven krytia s vяplatnou lehotou. Ьradnя vestmk Eurфpskej Unie 13.3.2009, L 68/3.
• 19. Smernica Eurфpskeho parlamentu a Rady 2013/36/EЬ z 26. jщna 2013 o prпstupe k cinnosti щverovяch institьcn a prudencialnom dohl’ade nad щverovяmi institUciami a investicnяmi spolocnost’ami, o zmene niektorяch smermc. Ьradnя vestnik Eurфpskej Unie 27.6.2013, L 176/338.
• 20. Smernica Eurфpskeho parlamentu a Rady 2014/49/EЬ z 16. aprila 2014 o systйmoch ochrany vkladov. Ьradnя vestnik Eurфpskej Unie 12.6.2014, L 173/149.
• 21. Smernica Eurфpskeho parlamentu a Rady 2014/59/EЬ z 15. maja 2014 ktorou sa stanovuje ramec pre ozdravenie a riesenie situacn щverovяch institьcif a investicnяch spolocnosfi a o zmene niektorяch smernic a nariadem. Ьradnя vestnik Eurфpskej Unie 12.6.2014, L 173/190.
• 22. Zmluva o fungovani Eurфpskej Unie v konsolidovanom zneni. Ьradnя vestmk Eurфpskej Unie 30.3.2010, C 83/47.