Рецептори інсуліну.
Фізіологія підшлункової залози
В-субодиниця рецептору інсуліну — це тирозинкіназа. При взаємодії б-субодиниці з інсуліном кіназна активність в-субодиниці стимулюється і відбувається її аутофосфорилювання. Активована в-кіназа може фосфорилювати не тільки сама себе, але і різні інші білки. У зруйнованих клітинах у складі в-субодиниці фосфорилюється тільки тирозин, але в інтактних клітинах (під дією інсуліну), крім в-субодиниці… Читати ще >
Рецептори інсуліну. Фізіологія підшлункової залози (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Прийнята гетеротетрамерна структура рецептору може бути зображена наступним чином: вЅ - ЅбЅ - ЅбЅ - Ѕв; (загальна мол. маса 360 К).
Субодиниця б має мол. масу 125 К, в-90 К. Обидві субодиниці являють собою глікопротеїни з вуглеводною частиною на зовнішній стороні мембрани [5].
Фософрилювання рецептору
в-субодиниця рецептору інсуліну — це тирозинкіназа. При взаємодії б-субодиниці з інсуліном кіназна активність в-субодиниці стимулюється і відбувається її аутофосфорилювання. Активована в-кіназа може фосфорилювати не тільки сама себе, але і різні інші білки. У зруйнованих клітинах у складі в-субодиниці фосфорилюється тільки тирозин, але в інтактних клітинах (під дією інсуліну), крім в-субодиниці активуються і інші кінази; в результаті цього фосфорилюються і залишки серину і треоніну [1,2].
Ці цікаві дослідження інтенсивно розвивалися в багатьох лабораторіях, але так і не було отримано задовільних відповідей на такі питання: 1) чи можна вважати фосфорилювання тирозину в-субодиниці необхідним етапом трансмембранної передачі сигналу, яка обумовлює всю або частину плейотропної реакції на інсулін, а якщо це так, то 2) яким чином це відбувається [5]?
Існує багато даних про тісну кореляцію біологічних ефектів інсуліну з фосфорилюванням в-субодиниць рецептору. Однак є й інші, які свідчать про те, що відповідна реакція на зв’язування інсуліну з рецептором відрізняється від наслідків фосфорилювання останнього. Але якщо навіть знехтувати цими даними і прийняти точку зору, згідно якої фосфорилювання служить важливим етапом ініціації складної клітинної реакції на інсулін, то все одно не можна відповісти на питання, яким чином це відбувається.
Слід зазначити, що фосфорилювання в-субодиниці не по тирозину, а по серину і треоніну, каталізується цАМФ-залежної протеїнкіназою. Це є гарним прикладом контррегуляції на молекулярному рівні, оскільки фосфорулювання в-субодиниці по серину і треоніну знижує спорідненість б-субодиниці до інсуліну. Іншими словами, підвищення концентрації цАМФ в клітині викликає інсулінорезистентність. Не можна забувати про те, що інсулін може знижувати продукцію цАМФ, прискорювати його руйнування фосфодіестерази і тим самим перешкоджати активації цАМФ-залежної протеїнкінази. в-субодиниця рецептору інсуліну служить маленькою ареною, на якій відбувається боротьба двох гормональних «гладіаторів» — інсуліну і глюкагону [5].