Соціальні наслідки алкоголізації підлітків

Соціальні наслідки алкоголізації підлітків проявляються передусім у прогулах за місцем навчання або роботи.

Багато лікарів вважають, що алкоголь являє собою один із частих причин факторів хронічного випалення підшлункової залози. Особливо алкоголь впливає на нервові клітини.

Хронічний алкоголізм — це тяжке нервово-психічне захворювання при якому у чоловіка розвивається схильність до спиртних напоїв.

Одним з при знаків початкової стадії хронічного алкоголізму є зникнення блювотного рефлексу при прийомі великих доз спиртного. Цей симптом має важливе діагностичне значення для обмеження хронічного алкоголізму від частого п’янства.

Алкоголь чужий для організму, тому біохімічний механізм чоловіка звичайно не настроєні на його освоєння, а погана реакція на алкоголь проявляється при перших прийомах спиртних напоїв — з’являється нудота, відчуття дурості, блювота.

З часом після зустрічі з алкоголем в печінці основується специфічний фермент — алкогольдегідрогенеза, який алкоголь розчиняє до води і вуглекислого газу. Під впливом алкоголю наступає різке виражання зміни внутрішніх органів і нервово-психічні розлади. Психологічні причини захоплення алкоголю в останній час стали предметом дослідження патологоанатомів.

Споживання спиртних напоїв дуже шкідливо впливає на стан інших життєво важливих органів в першу чергу серця, шлунку, печінки. При алкогольній інтоксикації проходить різке зменшення постування крові кисню і іншими речовинами необхідними для споживання серцевої системи.

Оскільки органи травлення взаємопов'язані, алкоголь згубно впливає на печінку, викликаючи тяжке захворювання — цироз. При цьому різко зменшується здатність печінки вбивати отруйні продукти обміну речовин.

Алкоголізм знижує імунітет організму, послаблює імунобіологічні речовини.

Алкоголізм — багаторічний ворог, в організмі чоловіка практично нема ні одного органа в якому не лишив свій слід алкоголь. Але саме страшне — це безумство. По даним статистики біля 30% всіх психічних розладів викликані алкоголізмом. Часте вживання алкоголю змінює реакцію боротьби організму і тим самим виявляє в організмі умови зумовлюючи в одних випадках розвиток алкогольних психозів, а в іншому — появу ряду важких психічних захворювань, в тому числі таких як епілепсія і шизофренія.

Вплив алкоголю на обмінні процеси в клітинах мозку не викликає сумніву у більшості вчених.

В боротьбі з алкоголізмом світові важко подолати традиції пов’язані з способом життя, соціальною психологією людини. На даний час не всі розуміють і тверезо оцінюють всі ускладнення роботи.

В науці соціальні причини пияцтва і алкоголізму потребують нові підходи в вирішеннях, проблеми гінекологічного виховання населення з ухилом психології і людини сьогодення.

Алкоголь впливає на людину згубно, з шлунку і кишечника алкоголь виливає кров біля 10%, він видаляється нирками, легенями і шкірою, а 90% розходиться по всьому організму, включається в обмінні процеси, окислюючись до вуглекислоти, води і інших речовин.

Швидкість і ступінь сп’яніння залежить від ряду причин: індивідуального чуття, росту, витривалості, строку зловживання алкоголем.

Як правило людина п’яніє швидко і сильно, якщо випиває на голодний шлунок.

Добре затримують всмоктування спирту молоко і жири. Вплив алкоголю на обмінні процеси в клітинах мозку не викликають сумніву у більшості вчених. Разом з цим відзначимо, що дані про порушення обміну в центральній нервовій системі наступають під дією алкоголю.

Найбільш важке і саме небезпечне психічне захворювання, пов’язане з хронічною алкогольною інтоксикацією — біла гарячка. Хворий бачить різні кошмари, потвор, що загрожують йому, потім з’являється неприємний страх, переляк.

Хворі білою гарячкою, як правило, відчувають страх, нерідко кричать про допомогу, пробують тікати викидаються з вікон. Після приступів білої гарячки вони як правило нічого не пам’ятають о своїх вчинках.

Якщо при білій гарячці не прийняти спеціальних лікарських препаратів хворі могли загинути в результаті різкого порушення діяльності органів дихання і серцево-судинної системи.

При звичному п’янстві зберігається контроль за кількістю випитого. Ці особи не є алкоголіками. У більшості з них не втрачена сила волі, професійні навички, нема психологічної деградації і важких захворювань внутрішніх органів. Зі звичним пияцтвом легше боротися ніж з алкоголізмом. Дехто починає розуміти трагізм свого становища і знаходять сили, щоб перестати випивати.

Пияцтво і алкоголізм приносять нашому суспільству великі матеріальні й моральні втрати. При зловживанні алкогольними напоями знижується продуктивність праці, простоюють машини, верстати, втрачається трудові навички і кваліфікація, занепадає трудова дисципліна.

За розрахунками економістів, у осіб, які помірно випивають спиртне продуктивність праці знижується на 4−5%. Більше половини транспортних аварій пов’язано з вживанням алкоголю. Виробничі травми частіше бувають у понеділок, або у дні після свят, коли працездатність організму ще не відновилась після алкогольного сп’яніння.

При алкоголізмі, як правило, людина психічно деградує, втрачається не тільки здоров’я, а й людська гідність. Багато алкоголіків вмирають раптово в молодому віці.

Разом з пияцтвом у сім'ю приходять матеріальні нестатки, адже чоловік, батько чи син пропивають більшу частину зарплати. В сім'ї починаються сварки, обвинувачення, пізніше навіть бійки. Ще більшої моральної шкоди завдає пияцтво дітям і жінкам.

Якщо зловживання спиртним триває, колишні дози вже не викликають сп’яніння, а вино і пиво не приносять задоволення, з’являється потяг до міцних напоїв. Алкогольні напої вживають кілька разів на тиждень збільшуючи дози до 400−600 гр.

За даними ВООЗ, 6% людей, які систематично п’ють спиртне стають алкоголіками. Що ж спричиняє перехід пияцтва в алкоголізи? Пияцтво переростає в алкоголізм при наявності неврозів, ендокринних розладів, певну роль відіграє спадковість, спадковий обмін речовин. Частіше алкоголіками стають особи, діди і батьки яких зловживали спиртним.

Посилює можливість розвитку алкоголізму психічний інфантилізм. У таких людей слабка сила волі, нема самокритики, низькі духовні запити. Вони п’ють щоб забутись, бо інакше не можуть впоратися зі втомою. Труднощами, нудьгою, поганим настроєм. Алкоголь тонізує їх всі проблеми вирішуються простіше. Алкоголізм легше виникає у осіб схильних до асоціальних вчинків, морально нестійких за характером жорстоких. Чіткої межі між пияцтвом і алкоголізмом нема. Останній розвивається поступово. У алкоголіка появляється необхідність вживати спиртне, від цього залежить його фізичний стан. Внаслідок такої залежності виникають різноманітні розлади. Порушуються нормальні стосунки особи з колективом, що завдає шкоди суспільним і матеріальним інтересом того хто п'є. Втрачається контроль за кількістю випитого, підвищується пристосування організму до спиртного. Щоб сп’яніти такій людині потрібно дедалі більше.

Психічна залежність у алкоголіків проявляється пристрастю до спиртного, яку він уже не може побороти. Після вживання значної дози алкоголю стає злішим, агресивним, схильним до хуліганства і навіть убивства.

Він не може контролювати свою поведінку. Під впливом зовнішніх факторів алкоголік не завжди регулярно вживає спиртне. Такі люди не вважають себе алкоголіками і лікуватися не хочуть. Саме на цьому етапі лікування буває ефективним. Початкова стадія алкоголізму триває кілька років. Якщо зловживання спиртним продовжується, настає друга розгорнута стадія алкоголізму. Тепер фізична залежність виявляється в тому, що алкоголь стає необхідним для організму, потяг до нього зберігається постійно. Коли він надходить у організм, розвивається синдром похмілля: головний біль, розбитість, поганий настрій, тремтіння тіла тощо. Хворого пригнічує почуття страху, провини, тривоги. Він щодня п'є щоб хоч на кілька годин поліпшити самопочуття, п'є багато років підряд.

Одночасно відбувають зміни в психіці. Згасає почуття обов’язку та інтерес до сім'ї, роботи. Людина декваліфіковується. Тепер усі думки спрямовані на одне — де знайти гроші на випивку. Вся зарплата йде на спиртне, матеріальне становище сім'ї погіршується. Нерідко такому хворому усі події, навіть людське нещастя, здаються смішними.

У розгорнутій стадії алкоголізму поряд з фізичною залежністю від спиртного і розладами психіки розвиваються захворювання внутрішніх органів і нервової системи.

Незважаючи на слабкість і постійну тягу до спиртного, у алкоголіків є бажання кинути пити, але не виконує його.

Інколи це закінчується самогубством.

Погіршення психіки і функцій внутрішніх органів у другій стадії алкоголізму в більшості випадків оборотні, якщо зміни у психіці великі і прогресують, страх, почуття провини, галюцинації, хворих слід лікувати в психічній лікарні.

У третій кінцевій стадії алкоголізму психічна деградація призводить до алкогольного недоумства, частіше це стається з чоловіками 30−45р.

Пам’ять знижується, людина стає балакуча, повторює те саме. У алкоголіка псується характер, він втрачає роботу і паразитує за рахунок дітей, дружини, знайомих. Його постійно можна побачити біля пивного чи винного магазину. Він п'є одеколон, дезодорант, лак, палітру, втягує в пияцтво підлітків, стає соціально небезпечною особою, вступає в конфлікт з законом. Навіть дуже незначна кількість горілки викликає сп’яніння, а при більшій дозі швидко порушуються координація рухів, потьмарюється свідомість. Інколи раптово алкоголік засинає на вулиці мертвим сном, а наступного дня нічого не пам’ятає. У зв’язку з поганою витривалістю міцних напоїв він переходить на вино, потроху п'є протягом дня і постійно п’яний. Проте настрою це не піднімає, навпаки алкоголік стає недовірливим, злим, конфліктує з оточенням. У таких осіб бувають циклічні запої і безсистемне пияцтво.

У кінцевій стадії алкоголізму настають глибокі пошкодження внутрішніх органів і нервової системи. Кожен третій алкоголік страждає серцевою недостатністю, атеросклерозом судин серця, гастритом, панкреатитом, гепатитом, цукрозом, поліневритом. Дедалі більше деградує психіка, бувають гострі необоротні зміни у 13% алкоголіків бувають гострі і хронічні психози, частіше на фоні запійного пияцтва. Хворі з алкогольними психозами підлягають обов’язковій госпіталізації та лікуванню в психіатричній лікарні.

Поєднання соматичних і психічних захворювань у одного утруднює проведення терапії.

У алкоголіків непривабний зовнішній вигляд, шкіра обличчя у зморшках, набрякла, землисто-сірого кольору з темно-червоним відтінком. Розширені судини на носі, вухах, щоках, нижні повіки набряклі. Пальці рук тремтять, що особливо помітно при закритих очах, язик обкладений білим. Погляд похмурий, тупуватий, рідше очі блищать.

Пияцтво і алкоголізм слід розглядати як руйнівну силу, що поступово розкладає тіло і особистість того хто п'є.

Отже, алкоголізм — це хвороба, яка виникає внаслідок хронічного довготривалого отруєння організму винним спиртом.

Алкоголізм у жінок має свої особливості. Насамперед, він розвивається швидше ніж у чоловіків, досить нерідко у осіб молодого віку.

Найчастіше алкоголізм буває у тих, хто працює в торгівлі зі спиртними напоями — у сфері обслуговування. Посилюють можливість розвитку алкоголізму розлади в сімейному житті, мікро соціальне середовище. Жінки довго приховують свою пристрасть до спиртного, п’ють потай, щоб не бачили рідні й знайомі. При зловживанні спиртними напоями через деякий час жінка стає безсоромною, грубою, холодною, розбещеною. Вона легко порушує норми поведінки, опускається морально, зраджує сімейні традиції. У таких жінок вагітність нерідко закінчується викиднем або штучним абортом. Якщо ж народжуються немовля то з малою масою і зростом. У дітей відзначається затримка в психічному і фізичному розвитках.

Психічна деградація і захворювання внутрішніх органів серця судин печінки прогресують досить швидко. Пізніше під впливом горілки втрачається інтерес статевого життя, розвивається холодність, припиняється менструації, рано настає клімакс.

Втрачаються професійні навики. Людина веде асоціальний спосіб життя. Жінок, які страждають алкоголізмом потрібно якомога раніше лікувати в стаціонарі. Якщо цього вчасно не зробити, жінка-алкоголік дуже швидко деградує.

Легко звикають до алкоголю підлітки та юнаки. Ендокринні залози, особливо статева і нервова системи в них у стадії формування, тому вони швидко п’яніють, втрачають здоров’я і психічно деградують.

Молодим людям, які вечорами в під'їзді розпивають вино просто з пляшки, загрожує пияцтво та алкоголізм. Такі юнаки порушують норми поведінки, перестають займатись спортом.

Стають замкнутими втрачають інтерес до навчання, удосконалення професійних навичок, паразитують за рахунок батьків. Виходячи на вулицю п’яними, вони більше за дорослих схильні до агресивності, яка часом призводить до кримінальних злочинів.

При вживанні безалкогольних напоїв міцністю 20% і більше, виникає відчуття опіку в стравоході та шлунку. Коли міцні алкогольні напої вступають в контакт з клітинами слизової оболонки, у них порушується перебіг нормальних життєвих процесів. Настає коагуляція (згортання) білків протоплазми, клітини втрачають воду.

До 20% випитого винного спирту всмоктується через слизову оболонку шлунка, і уже через 10−15 хв. він потрапляє у кров. Решта алкоголю розбавляється шлунковим соком, до 5% концентрації. Надлишок спирту залишає шлунок через 15 хвилин і надходить у тонку кишку, де і всмоктується (до 80%). Максимальна концентрація алкоголю в крові досягається через 1−2 години, що виявляється гострим сп’янінням. Повністю спирт всмоктується з кишечнику через 2 години.

Якщо алкогольні напої вживати з їжею спирт довше затримується в шлунку. Особливо це стосується жирної їжі.

У вині і пиві є речовини, які сповільнюють всмоктування винного спирту. Вуглекислота ж прискорює проходження алкоголю з шлунка в кишечник і його всмоктування. Цим пояснюється той факт, що шампанське досить швидко «вдаряє в голову» після вживання. Без змін винний спирт проходить через слизову шлунка і тонкої кішки і потрапляє в кров. Концентрація його в крові залежить від швидкості всмоктування, кількості випитого, міцності, стану внутрішніх органів, центральної нервової системи та індивідуальних особливостей організму.

З крові спирт надходить у печінку і тканини, де є вода з якою він змішується в будь-якій концентрації. Найвищий вміст алкоголю в крові, він розчиняється в нирках, фіксується в мозку, легенях, печінці, серці і зберігається протягом 1−2 днів. Під час гострого сп’яніння спирт відсмоктує воду з клітин, що призводить до зневоднення і появи відчуття спраги.

У печінці алкоголь збуджує окислювальні процеси, розщеплюються до оцтового альдегіду, а потім до кінцевих продуктів — води і вуглекислоти з утворенням енергії. За 1 годину в печінці здорової людини окислюється від 4 до 12 г абсолютного спирту, що відповідає 10−35 гр. горілки. Якщо в організм надходить велика доза винного спирту, він починає окислюватись з утворенням проміжних токсичних продуктів і зсувом реакції в кислий бік.

Такі токсичні проміжні продукти, як альдегіди оцтової кислоти тощо призводять до отруєння організму. Насамперед уражаються нервова система і печінка.

Систематичне вживання спиртного веде підвищення стійкості до спирту. Щоб викликати сп’яніння, потрібно збільшувати дозу. Токсичні продукти обміну спирту затримуються в тканинах до 2 тижнів, від отруйної концентрації алкоголю організм звільняється через 8−12 годин.

Гостре сп’яніння супроводжується порушенням обміну речовин, сповільнюється окислення жиру, що призводить до жирової інфільтрації печінки, м’яза серця, підшлункової залози. Алкоголь впливає на обмін води. Організм втрачає значну кількість води з сечею і при блюванні. В тканинах затримуються натрій, азот, хлор.

При кожному гострому сп’янінні гине певна кількість клітин, порушується обмін речовин і перебіг життєвих процесів. Інтенсивність руйнування клітин і порушення функцій органів залежить від кількості випитого, стану внутрішніх органів, спадковості, віку і статі.

Поступово функціональні розлади переходять в органічні. Розвиваються такі тяжкі недуги як гастрит, гепатит, цироз печінки, панкреатит, хронічні захворювання легень, алкогольні психози тощо. При вживанні алкогольних напоїв погіршується перебіг гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, туберкульозу легень, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, анемічної хвороби серця, хронічних недуг нирок.

У більшості випадків при гострому сп’янінні раптова смерть молодих алкоголіків спричинена розладом коронарного кровообігу, зупинкою серця, травмою, нещасним випадком. Вживання алкоголю стимулює розростання сполучної тканини у внутрішніх органах. Отже пияцтво і алкоголізм зумовлюють передчасну старість людини.

Під час сп’яніння у чоловіків підвищується статева активність, що в деяких випадках закінчується статевим злочинством. У юнаків статеве збудження може закінчитись індивідуальним або груповим зґвалтуванням, після чого виникають судові процеси.

Поширення венеричних захворювань пов’язано з вживанням алкоголю жінками.

Більшість жінок, які хворіють на алкоголізм втрачають материнські почуття, відповідальність перед сім'єю, дітьми.

Попадання в шлунково-кишковий тракт дитини алкоголь починає свої нищівні дії. Слизові оболонки шлунку і кишечнику у дітей значно нижчі ніж у дорослої людини.