Розділ. 
Особистісний характер наукової творчості

Науково-дослідна робота, здійснювана як в аудиторний, так і поза аудиторний час, вимагає постійної копіткої розумової праці вісімнадцяти — дев’ятнадцятирічних студентів, формування у них таких вольових якостей, як наполегливість, уміння подолати перешкоди, здатність до саморозвитку, внутрішнього прагнення до пізнання нового і більш повного виявлення і розвитку власних можливостей: переходу до абстрактно-логічного мислення, аргументовано доказових суджень.

Виникає питання: як же розпочати, «увійти», «втягнутися» в написання наукової роботи? Слушними є поради науковців, психологів, педагогів стосовно режиму: вибору оптимального часу для виконання певного розділу роботи (вранці, вдень чи увечері) і відпочинку. Кожен із нас — індивідуальність; головне — бачити перед собою мету, якої слід досягнути, тобто визначити для себе, з якою метою (оцінка тощо) виконується дана робота, які відкриття вона принесе особисто тобі, чому навчить, які риси характеру виховає.

Багато педагогічних авторитетів підкреслювали визначену роль особистості викладача в навчанні. У статті «Три школи» К. Д. Ушинський писав: «Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, як би хитро він не був придуманий, не може замінити особистості в справі навчання і виховання.

Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця істинне виховання, проникаюче в характер, неможливе. Тільки особистість може діяти на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна утворити характер" [6, с.483]. Таким чином, лише педагогічну творчість викладача, його прагнення до наукової самореалізації, постановка їм нестандартних творчих завдань здатне надихнути і зацікавити студента. Педагогічна творчість також містить в собі певні елементи новизни, але частіше за все ця новизна пов’язана не стільки з висуванням нових ідей і принципів навчання і виховання, скільки з видозміною прийомів навчально-виховної роботи, їх певною модернізацією. У цьому зв’язку воно має схожість з раціоналізатором, який широко поширений на виробництві. Раціоналізатор не створює чогось принципово нового, а вносить лише певні вдосконалення в наявну технологію і таким чином проявляє своєрідну творчість [6, с.479]. Формування і реалізація творчих якостей майбутніх дослідників залежить від особистісних якостей викладачів, котрі працюють на факультеті, в університеті.

Авторка цього видання у вісімдесятих роках уже минулого, двадцятого століття, навчалася глибоко шляхетної духовності, набиралася наукового досвіду в одному з найстаріших вищих навчальних закладів України — Харківському державному університеті - у викладачів-представників «старої інтелігенції «Л. Авксентьєва, З. Голубєвої, І. Муромцева, В. Калашника, Л. Венєвцевої, Ф. Медвєдєва, Н. Корж [7, с.53].