Проектирование торгових комплексів і критих рынков

Будівництво культурно-побутових зданий.

Задля більшої кращої системи обслуговування населення, соціальній та цілях містобудування закладу і підприємства обслуговування мають у суспільних центрах міст планувальних і житловими районами, мікрорайонів і сільських населених пунктов.

Громадські будівлі і підприємства обслуговування формують громадські наукові центри й є складовою планувальної структури міста. У громадських центрах мікрорайонів і житловими районами розміщують заклади і підприємства обслуговування микрорайонного і районного значення, в громадських центрах міст і сільських населених пунктів — установи обслуговування міського значення. Для полегшення доступності та створення кращої зв’язку населення з відповідними установами обслуговування встановлюють припустимий радіус не більше пішохідного повідомлення до дитячих яслей-садов — 300 м, до загальноосвітніх шкіл, підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування — 500 м. Громадські центри міст проектують так, щоб час поїздки не перевищувало 1 год 30 мин.

Класифікація громадських зданий.

Громадські будівлі і споруди призначені розміщувати у яких різноманітних установ і, покликаних забезпечити соціальне, побутове, культурне і комунальне обслуговування населення. До них відносять установи: охорони здоров’я, фізичної культури та соціального забезпечення (лікарні, госпіталі, поліклініки, санаторії, Будинки відпочинку, спортивні будівлі і споруди, інтернати та інших.); освіти (дитячі садки, дитячі ясла, загальноосвітні школи, профтехучилища, технікуми, вищі навчальні заклади та інших.); культури (бібліотеки, музеї, ботанічні сади, вдома культури, клуби та інших.); мистецтва (театри, кінотеатри, цирки, концертних зал) установи науку й наукового обслуговування (академії і, науководослідницькі інститути, конструкторські бюро архіви та інших.); установи фінансування, кредитування і державної страхування (банки, ощадні каси та інших.); установи комунального господарства (готелю, вдома колгоспників, гуртожитки, мотелі, кемпінги, пожежні команди, і ін.); підприємства побутового обслуговування (лазні, пральні, душові, перукарні, вдома побуту, прийомні пункти та ін.); 1 торгівлі, і комунального харчування (торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, ресторани, столові, фабрики, кухні, кав’ярень і ін.); зв’язку (поштамти, телеграфи та інших ,); транспорту (залізничні вокзали, річкові вокзали, авиавокзалы, автодорожні вокзали та інших.); будівництва (проектні і проектно-пошукові організації, майстерні, проектно-конструкторські і архитектурно-планировочные організації та др.).

Основи объемно-планировочных решений.

Громадські будинку мають найрізноманітнішу объемно-планировочную композицію, залежну переважно від функціонального призначення і архітектурного рішення. Проте, із великої кола композиційних форм громадських будівель чітко виділяються коридорні і зальні. Більша частина громадських будівель представляє «змішана група», отримавши більш стала вельми поширеною при сучасному обслуговуванні населення міст, робочих містечок і сільських населених місць. Будуються будинку на анфиладной схемою, у якій рух людського потоку прямує з кімнати у кімнату з розташуванням дверей за однією осі. Таке планування й у приміщень музеїв, картинних галерей, деяких типів выставок.

Всім видів громадських будівель притаманні основні планировочные елементи: приміщення основного функціонального призначення (в будинках — робочі кабінети, кімнати; в зальных приміщеннях — зали, у будинках і будинках комунального харчування — торгові й обідні зали, в бібліотеках — читальні зали і книгосховища тощо. буд.); вхідний вузол — у складі тамбура, вестибюля і гардероба; вузол вертикального транспорту — драбини, ліфти; приміщення руху, і розподілу людських потоків в коридорних будинках — коридори і рекреації; в театральних — фойє і кулуари; санітарний вузол — туалети, умивальники, кімнати особистої гигиены.

Взаємна розташування основних планувальних елементів відповідно до функціональним призначенням, і кращої організацією людських потоків вказує на якість планування здания.

Громадські будинку обслуговування населення житлового району. Основними громадськими будинками обслуговування населення житлового району є магазины.

Торговий центр житлового району. Магазини можуть розташовуватися окремими будинках по функціональному ознакою (булочна, овочі-фрукти тощо) й у торгових центрах. Останніми роками ширше торгівлі поширення набули торгові центри. Розміщення торгових центрів — і объемно-планировочное рішення необхідно передбачати з функціонального призначення, розташування торгових підприємств і виду товарів: товари повсякденного користування (хліб, м’ясо, риба, бакалія, молочних продуктів та інших.) і товари періодичного користування (промтовари, одяг, головні убори, радіо та фототовари, велосипеди, парфумерія тощо, п.). Товари першої групи переважають в українських магазинах мікрорайонів і видача торговельних центрах житловими районами, другий — магазинах торгових центрів житловими районами і городов.

При плануванні торгових центрів вирішити такі основні питання, як доступом до місцеві торгівлі, під'їзди і стоянки легкового транспорту, під'їзди вантажного транспорту, що доносить товари до магазинів, місце розвантаження товарів, місце для зберігання товарів хороших і використаної тари. Треба проектувати будинку те щоб доставка товарів, її розвантаження, розпакування були абсолютно ізольовані від потоків покупців. Кооперовані торгові центри компонують по осередкової структурі з сіткою колон переважно 6 X 6 чи 6 X 12 м. Під час проектування доцільно передбачати індивідуальні входи до приміщення різного призначення — у зв’язку, аптеку чи приміщенні побутового обслуживания.

Висота торгових залів мусить бути 3,3 м при площі до 300 м², в залах більшої площі висоту встановлюють 4,2 м, в підвальних приміщеннях — 2,7 м, а до виступаючих конструкцій — щонайменше 2,4 м. Склад й Бессарабської площі приміщень призначають відповідно до СИиП II-Л. 7−70.

Криті рынки.

Однією з комплексів торгових будинків районних лікарнях та міських центрів є криті ринки. Такі торговими підприємствами, кака криті ринки, бувають двох типів: ринки на продаж сільськогосподарських продуктів і комплексні ринки, де є можливість та продати сільськогосподарські продукти, і купити необхідні промтовари. У першому типі ринків місця продажу сільськогосподарських продуктів перебувають у центрі залу і з периметру будинку. У критих рынках предусматривают торгові місця постійні, займані державними торговими підприємствами, і разові, призначені на продаж товарів колгоспами й окремими лицами.

Торгові місця розподіляють по зонам: продаж картоплі, овочів, фруктів, ягід, м’яса, дичини, риби тощо. д.

Проходи проектують різної ширини: основні 4—10 м, бічні 2,5—7 м, поперечні 1,5—5 м. Загальну площа торгового залу ринку встановлюють з розрахунку 0,5 м² однієї покупця, а площа одне торгове місце приймають від 6 до 13 м². Температура усередині приміщень ринку мусить бути взимку щонайменше +5°С, влітку трохи більше 4−18—20° С.

Композиційне рішення ринків — центрическое-компактное, блокове і павильонное. Центрическая композиція більш вдала, вона потребує значно меншою площі ділянки, кошторисна вартість будинків менше на 10—14 і її економічніша і з поточним затратам.

Проектування залів просторової безопорной структури з крупнопролетными покриттями підвищує на 7—10% економічне використання площадей.

У ринку проектують службово-допоміжні приміщення: санітарного обслуговування, адміністративних приміщень. З іншого боку, би мало бути буфети і туалети. У приміщеннях санітарного обслуговування перевіряють продукти, які у продажу.

У административно-обслуживающих приміщеннях продавці забезпечуються устаткуванням для торговли.

У багатьох ринків є підвальні приміщення, часто забезпечені холодильниками для зберігання не проданих швидкопсувних товаров.

У ринках другого типу поруч із продажем сільськогосподарських продуктів продають промислові товари. На малюнку (див. рис. ниже) в центрально острівних лавах торгують продуктами сільського господарства, а задньої частини й навкруг мають магазини промтоваров.

До ринків повинні прагнути бути хороші підходи, не пересічні транспортними магістралями, і навіть під'їзди, майданами перед ринками передбачають стоянки легкових автомашин.

У критих ринків необхідно мати майданчики з торгівлі влітку безпосередньо з автомашин чи з відкритих торгових мест.

Обсяг будинку банку по одне торгове місце з аналізу низки типових проектів коливається в межах —від 70 до 110 м.

———————————;

Однозальный критий рынок:

1 — магазини, 2 — торгові місця, 3 — входы.

5 — аптека 6 — промтоварний магазин 7 — перукарня 8 — підприємства господарськимпобутового обслуживания.

а) — план першого поверху б) — план другого этажа.

1 — продовольчий магазин 2 — ресторан 3 — приміщення персоналу 4 — відділення связи.

Торговий центр житлового району на 45 тис. жителей:

1 — вхідний узел.

2 — торговий зал.

3 — лифты.

4 — административно-обслуживающие помещения.

Однозальный критий рынок:

Об'ємно-планувальні рішення торгових центрів можуть бути різноманітні: групи окремо що стоять будинків, розміщених у один ряд; удвічі низки, створюючи внутрішню вулицю; за периметром торговельній площі; в одному будинку і т.д.