Удосконалення обліку зобов"язань з оплати праці

ВСТУП Метою дослідження є розкриття методики обліку та аналізу зобов`язань з оплати праці на прикладі підприємства «ПрАТ «СК «МОСТ». Та надання пропозицій щодо вдосконалення їх обліку, а також пошук резервів підвищення ефективності та використання зобов`язань з оплати праці.

В Законі України «Про оплату праці» зазначається, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робіткинів та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Джерелом засобів на оплату праці робітників господарських підприємств є частина доходу та інші засоби, отримані внаслідок їх господарської діяльності.

Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, — це засоби, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого внаслідок господарської діяльності та з інших джерел .

В умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, безробіття в організації праці та її оплати відбуваються значні зміни.

Підвищення ефективності виробництва, достовірну інформацію про витрати праці на кожній виробничій дільниці, використання робочого часу і його оплати повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Вимогами побудови обліку заробітної плати є: визначення завбань, система показників, документація і система розрахунків. Виходячи з цього, основними завданнями обліку заробітної плати є:

1) правильне визначення витрат робочого часу і облік праці;

2) нарахування заробітної плати кожному працівникові відповідно до кількості та якості затраченої ними праці;

3) виявлення фактичного обсягу фонду заробітної плати всьому колективу підприємства і здійснення контролю його як за складовими частинами (відділами, цехами тощо), так і в цілому по підприємству.

4) облік кожної суми нарахованої заробітної плати працівником підприємства як складової частини витрат підприємства за господарськими процесами відповідно до місця і об'єкту застосування праці;

5) контроль правильності використання заробітної плати в кожному підрозділі підприємства і встановлення відповідності за зниження продуктивності праці; відображення всіх витрат по заробітній платі на рахунках бухгалтерського обліку.

Основними показниками заробітної плати, що підляягають обліку, є: чисельність працівників, їх професії і кваліффікація, витрати робочого часу в годинах і годино-днях, кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт, розмір фонду оплати праці різним категоріям працівників і за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум нарахованих і використаних на оплату відпусток і на соціальне страхування працівників, розмір відрахувань за їх видами. Ці дані необїідні для обчислювання таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та ін.

1. Економічна сутність зобов`язань з оплати праці.

Зі сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються обов’язкові та добровільні утримання. Обов’язкові утримання включають: податок на доходи фізичних осіб, внески до Пенсійного фонду. Із нарахованих сум заробітної плати здійснюються утримання у соціальні внески.

Об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткова заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тім числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону про оплату праці.

Фонди соціального страхування вони формують за рахунок утримання із заробітної плати працівників згідно із законодавством.

Обчислення внесків до Пенсійного фонду здійснюється платником щомісяця за встановленими ставками. При цьому не мають значення джерела фінансування, статті витрат і види платіжних документів (розрахунково-платіжні відомості, особові рахунки, по яких здійснювалися розрахунки по оплаті праці). У разі отримання від підприємств доходів у натуральній формі, тобто продукцією власного виробництва, розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у поточному місяці, коли здійснене нарахування доходів. Внесок на державне обов’язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з отриманням коштів в установах банків на оплату праці.

Внески на обов’язкове державне пенсійне страхування платники внесків сплачують до Пенсійного фонду України, який не включається до Державного бюджету України.

Нарахований внесок, за винятком виплат, здійснених у рахунок внеску, платники сплачують безготівковим перерахуванням відповідних сум зі своїх банківських рахунків на рахунок органу Пенсійного фонду.

Суми внеску, своєчасно не сплачені до фонду, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені. Пеня нараховується на суму заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати, з розрахунку 10% від суми недоїмки за перші 30 днів заборгованості та усі наступні з розрахунку 20% від суми заборгованості.

Пеня, нарахована на суму недоїмки, зараховується в дохід бюджету Пенсійного фонду. Нарахування пені здійснюється, починаючи з наступного дня після настання терміну сплати внеску по день сплати включно.

Підприємство може погашати заборгованість перед Пенсійним фондом шляхом виплати пенсій пенсіонерам продукцією власного виробництва. Обов’язковими умовами для цього є: наявність продукції, яка може бути видана; згода пенсіонера на виплату йому пенсії в натуральній формі; наявність заборгованості по виплаті пенсій.

Розрахунки з нарахування суми внеску госпрозрахунковими підприємствами відображаються по дебету рахунків обліку витрат на виробництво, адміністративних витрат, витрат на збут, використання прибутку, капітальних інвестицій, надзвичайних витрат, інших операційних витрат і по кредиту рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням» субрахунок 651 «За пенсійним забезпеченням» .

Утримання внеску з працюючих громадян відображається по кредиту рахунка 65 субрахунок 651 і дебету рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» .

При перерахуванні коштів до Пенсійного фонду дебетується рахунок 65 субрахунок 651 і кредитується відповідний рахунок грошових коштів у банках, які зосереджені на рахунку 31 «Рахунки в банках» .

Витрати, здійснені за рахунок внеску до Пенсійного фонду, відображаються по дебету рахунка 65 субрахунок 651 у кореспонденції з рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці».

Підприємство щомісячно складає в двох примірниках звіт про нарахування єдиного соціального внеску.

Справляння внеску до Пенсійного фонду сплачується на підставі: Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Єдиний соціальний внесок сплачують перед отриманням коштів на оплату праці в установах банку або перед їх перерахуванням на поточні рахунки співробітників і зараховують на рахунок Державного бюджету України.

Підприємства відображають розрахунки по внеску на обов’язкове соціальне страхування з Пенсійним фондом на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» та його субрахунках.

По кредиту названого рахунка відображаються суми:

— нарахованого соціального внеску в кореспонденції з дебетом рахунків, на які віднесена нарахована заробітна плата, премії і винагороди;

— отриманої від працівників часткової сплати за путівки, видані за рахунок коштів фонду, у кореспонденції з дебетом рахунка ЗО «Каса» ;

По дебету рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» та його субрахунках ведеться облік сум перерахованих з поточного рахунку у сплату здійснених відрахувань, а також сум, які відповідно до діючих положень виплачуються за рахунок коштів фонду, різних видів допомоги, що виплачуються працівникам.

Суми нарахованої допомоги та інші витрати, здійснені за рахунок відрахувань на соціальне страхування, відносяться з кредиту рахунка 66 в дебет рахунка 65 та його субрахунків.

На субрахунку 654 відображаються розрахунки за індивідуальним страхуванням на підставі письмових доручень працівників підприємства про перерахування із належної їм оплати праці на рахунки страхових організацій. При цьому дебетується рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» і кредитується рахунок 654 «За індивідуальним страхуванням». По дебету субрахунку 654 відображається перерахування з поточного або іншого аналогічного рахунка, сума страхових внесків по договорах добровільного страхування, які утримані з оплати праці працівників, а також виплату їм страхових сум по договорах страхування.

Субрахунок 655 «За страхуванням майна» передбачений для узагальнення інформації про розрахунки по страхуванню майна.

2. Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази та спеціальної літератури На підприємствах незалежно від форми власності і господарювання трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством, Генеральною і галузевими угодами та колективними договорами.

До основних чинних законодавчих і нормативних актів з питань оплати праці України, зокрема, належать:

— Конституція України;

— Кодекс законів про працю України;

— Закон України «Про оплату праці»;

— Закон України «Про колективні договори і угоди»;

— Закон України «Про підприємства України»;

— Закон України «Про господарські товариства»;

— Закон України «Про кооперацію»;

— Закон України «Про зайнятість населення»;

— Закон України «Про відпустки»;

— ПКУ України РОЗДІЛ IV «Податок на доходи фізичних осіб».

— постанови Кабінету Міністрів України щодо визначення умов оплати праці працівників бюджетних сфер, керівників державних підприємств, порядку розрахунку середньої заробітної плати та ін.

Створена в Україні законодавча база з питань оплати праці має ринкову спрямованість і покликана забезпечити:

1) роздержавлення тарифної системи, всього процесу організації та регулювання оплати праці, переведення його від принципів державно-централізованих методів на систему колективних переговорів з одночасним введенням, поряд з економічними механізмами, певної частини адміністративно-державного регулювання оплати праці методами, що притаманні державам з розвинутою економікою;

2) систему диференціації оплати праці, що включає:

— міжгалузеву диференціацію мінімальної заробітної плати;

— кваліфікаційну диференціацію тарифних ставок (окладів) робітників та посадових окладів керівників, фахівців і службовців;

— міжпрофесійну (міжпосадову) диференціацію оплати праці;

— диференціацію доплати за умови праці;

3) становлення такої системи господарювання, коли регулятором розмірів заробітної плати виступає зароблені колективом підприємства кошти на оплату праці. Основним джерелом коштів на оплату праці всіх госпрозрахункових підприємств і організацій повинен бути доход, одержаний в результаті їх господарської діяльності;

4) зближення економічних умов оплати праці найманих працівників на підприємствах різних видів, форм власності та господарювання.

При організації трудових відносин на підприємстві необхідно виходити з того, що основні права й обов’язки щодо організації оплати праці передано державою підприємствам. Отже, організація, нормування, оплата і стимулювання ефективної праці повинні бути у центрі всієї економічної роботи. В нинішніх, все ще важких економічних умовах раціонально організована праця та її оплата на нових, демократичних засадах дозволить створити додаткові джерела для заохочення вищих показників, збільшити доходи працівників і залучити широкі їх верстви до активного пошуку ефективних рішень в організації праці та виробництва.

Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р., забезпечує права і свободи громадян України на задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Останнє видання Кодексу (за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 листопада 1997 р.) має назву «Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами» з окремим додатком — Закон України «Про внесення змін про працю України» від 18 вересня 1998 р. № 117-XIV, який не був врахований в основному тексті. Додаткові зміни до Кодексу внесені Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 24 червня 1999 р. № 1356-XIV.

Це видання містить найбільш повне систематизоване зібрання законодавчих актів про працю, що зумовило включення до нього, крім Кодексу законів про працю України, близько 250 додаткових нормативно-правових актів, а саме: законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, великої кількості нормативних актів міністерств і відомств.

Основні положення з питань зайнятості, оплати праці, гарантій і компенсацій, трудової дисципліни, охорони праці, праці жінок і молоді, трудових спорів та трудового колективу наведені в Кодексі законів про працю України.

Окремі питання соціального захисту громадян, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Умови роботи за сумісництвом регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (ЗП України, 1993, № 9, ст. 184) і Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінфіну України від 28 червня 1993 р. № 43 (Людина і праця: Інформ бюл. Мінпраці України, 1993, № 8).

Питання про відпустки регулюються Конституцією України, Законом України від 15 листопада 1996 р. «Про відпустки» (ВВР, 1997, № 2, ст. 4), Кодексом законів про працю України, Законом України «Про внесення змін, що стосуються відпусток, до Кодексу законів про працю України «, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується внесок на обов’язкове державне пенсійне страхування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 р. № 697 «Про затвердження Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується внесок на обов’язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій».

Але проголошені закони не можуть забезпечити вирішення економічних проблем, однією з найважливіших з яких є гідна людини заробітна плата.

З 1 січня 2011 року збори до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування замінив єдиний соціальний внесок.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) об'єднав чотири внески, що існують сьогодні: до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За визначенням цього Закону, під єдиним внеском необхідно розуміти консолідований внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб і членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ) не входить до системи оподаткування. Тому податкове законодавство не регулює порядок обчислення та сплати цього внеску. Як і раніше, страхувальниками за новим Законом у загальному випадку є роботодавці, а застрахованими особами — фізичні особи, які підлягають державному соціальному страхуванню і сплачують (або за яких сплачується) ЄСВ.

Єдиний внесок встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників ЄСВ з урахуванням видів їх економічної діяльності, Класів професійного ризику виробництва є 67, а розмір ЄСВ складає від 36,76% до 49,7% (Дод. А) від обєкта оподаткування.

3. Коротка організаційно-економічна характеристика «ПрАТ «Страхова компанія «МОСТ».

«ПрАТ «Страхова компанія «МОСТ» була створена згідно з рішення загальних зборів акціонерів (протоколом № 1, від 15 липня 2005 року). Страхова компанія у своїй діяльності керується чинним законодавством України та обліковою політикою.

Найменування:

«ПрАТ «Страхова компанія «МОСТ».

Місцезнаходження:

Юридична адреса: Бессарабська площа 7Б м. Київ — 1 004 Україна Фактична адреса: Бессарабська площа 7Б м. Київ — 1 004 Україна Страхова компанія є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Підприємство має поточні рахунки у гривні та поточні рахунки в іноземній валюті в установах банків, печатку із своїм найменування та ідентифікаційним кодом, може мати поточний то інші рахунки в банківських установах, штампи, товарний знак та інші реквізити.

Страхова компанія створюється для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності у сфері надання страхових послуг. Страхова компанія «МОСТ» є учасником обєднання групи підприємств «Бессарабський дворик» який налічує більше 20 учасників. Страхова компанія «МОСТ» діє на основі приватної власності, з правом наймати робітників.

Підприємство здійснює наступні види діяльності:

· Надання послуг у сфері добровільного страхування такі як:

· Страхування майна юридичний та фізичних осіб.

· Страхування відповідальності перед третіми особами.

· Страхування наземного транспорту.

· Страхування повітряного та водного транспорту.

· Страхування фінансових ризиків.

· Страхування вантажів та багажу.

· Страхування ризиків стихійних явищ.

· Страхування будівельно-монтажних робіт Підприємство може самостійно визначати основні напрямки діяльності, планувати і здійснювати свою діяльність в залежності від попиту на продукцію, роботи, послуги.

Переходячи безпосередньо до форми організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, то слід зазначити, що основні принципи облікової політики, форма бухгалтерського обліку (як певна система регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з урахуванням особливостей діяльності і технології обробки облікових даних) визначені і регулюються прийнятим на підприємстві Наказом «Про облікову політику» [18]відповідно до єдиних засад встановлених Законом «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» [1] і П (С)БО. Телеканал веде автоматизований облік в налагодженій на ній комп’ютерній мережі використовуючи пакет прикладних програм «1С: Предприятие 7.7» з 2007року. До обліку включається:

— ведення синтетичного і аналітичного обліку стосовно потреб підприємства;

— можливість ведення кількісного багатоваріантного обліку;

— одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів по синтетичному і аналітичному обліку;

— можливість автоматичного друку вихідних (первинних) документів.

Вихідними даними для програми є господарські операції, що вносяться до Журналу господарських операцій декількома способами:

1. ручне введення операцій;

2. використання типових операцій;

3. використання режиму «документи і розрахунки» .

На підставі введених господарських операцій програма формує звітність по синтетичному обліку та різні допоміжні документи:

— сальдово-оборотну відомість за рахунками та субрахунками;

шахматку;

— аналіз рахунка за підсумками і кореспонденцією даного рахунка відповідними рахунками;

— обороти по дебету і кредиту рахунка і відповідне сальдо, обороти і сальдо по рахунках за відповідний період, журнал-ордер і відомість по рахунку;

— зведеш проводки-підсумки за відповідною кореспонденцією;

— аналіз рахунка за датами;

— звіт по журналу операцій — вибірку проведень із журналу операцій за визначеними рахунками, кореспонденцією та іншими ознаками;

— картку рахунка і всі проводки за даним рахунком.

Для ведення аналітичного обліку програма дозволяє вводити необмежену кількість довідників об'єктів аналітичного обліку (субконто): за видами продукції, матеріалами, підприємствами, співробітниками та ін.

Програма дає змогу створювати звіти довільної форми, що використовують дані не лише синтетичного, а й аналітичного обліку.

Але не усі дані вводяться в комп’ютер і частина обліку виконується вручну.

Відповідно програма не може формувати остаточні регістри бухгалтерського обліку і фінансову звітність, що й надалі здійснюється вручну.

На даному підприємстві оплата праці проводиться згідно встановлених посадових окладів які затверджені штатним розписом підприємства. На підприємстві між працівниками. Колективний договір укладається щорічно, додатками до колективного договору є: штатний розпис працівників підприємства, графік роботи, графік основних та додаткових відпусток.

Зі сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються обов’язкові та добровільні утримання. Обов’язкові утримання включають: податок на доходи фізичних осіб, внески до Пенсійного фонду, внески на соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності та на випадок безробіття, утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб.

Із нарахованих сум заробітної плати здійснюються у тримання у соціальні фонди.

4. Документальне оформлення зобов’язань з оплати праці.

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюються необхідні відрахування. Розрахунок на підприємстві здійснюють у Розрахунково-платіжній відомостях. У Розрахунково-платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами (погодинно, премії та інші нарахування), а в правій — утримання за їх видами і суми до видачі.

Розрахунково-платіжні відомості складають щомісячно по кожному відділу з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій.

Групування заробітної плати у відомостях по структурних підрозділах за категоріями працівників і видами заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат.

Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (на основі штатного розкладу); про присвоєні розряди (на основі наказів директора підприємства), а також дані табельного обліку відпрацьованого ним часу за відповідний період (місяць тощо).

Виплата зароробітної плати працівників підприємства проводиться по розрахунково платіжній відомості.Строк виплати заробітної плати на ПрАТ «СК «МОСТ» визначений в колективному договорі даного підприємства 05−10 числа наступного місяця за який нарахована заробітна плата. При виплаті заробітної плати перераховуються внески до Пенсійного фонду.

Якщо кошти для виплати заробітної плати отримують в установах банку, то внески до Пенсійного фонду повинні перераховуватися в день отримання коштів.В тому випадку коли виплата заробітної плати проводиться з каси підприємства (виручка реалізації товарів, робіт, послуг) перерахування до Пенсійного фонду має проходити до виплати заробітної плати. Якщо коштів на виплату заробітної плати не вистачає і виплата провидиться не вповному обсязі, тоді перерахування до Пенсійного фонду повинно проводитись пропорційно до сум виплати заробітної плати.

Заробітна плата, як і інші доходи, що отримують фізичні особи, підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Утримання податку на доходи фізичних осіб із доходів, нарахованих (виплачених) у вигляді заробітної плати, здійснюють за такою формулою:

Пдох = (ДЄСВ — СоцП) х СтПдох де Пдох — податок на доходи фізичних осіб;

Д — дохід, нарахований (виплачений) у вигляді заробітної плати;

ЄСВєдиний соціальний внесок на обов’язкове державне соцільне страування;

СоцП— податкова соціальна пільга (якщо працівник має право на соціальну пільгу).

Розмір ставки податку на доходи та розмір соціальної податкової пільги (Дод. Б).

Згідно із ПКУ України РОЗДІЛ IV Податок на доходи фізичних осіб платник податку на доходи з фізичних осіб (працівник) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Причому треба зауважити, що податкова соціальна пільга враховується лише тоді, коли сума доходу працівника не перевищує суми, що становить ставки прожиткового мінімуму для працездатного населення, встановленого на 1 січня відповідного року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. На 01.01 2012 року ця сума відповідала 1017 грн. (1017 грн. х 1,4 = 1423 грн.). На 01.12. 2012 року 2012році ця сума відповідала 1095 грн.

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.13р.складає 1147 грн. А з 01.12.2013 року буде складати 1218 грн.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Для того, щоб при утриманні податку із заробітної плати можна було враховувати соціальну пільгу, працівник повинен подати працедавцю відповідну заяву за формою, визначеною центральним податковим органом. При прийнятті на роботу працівника, починаючи з 2004 року, для того, щоб можна було враховувати соціальну пільгу, така заява є необхідною.

Якщо працівник отримує дохід в кількох місцях праці, то соціальна пільга може враховуватися по одному з них за бажанням працівника. Тобто можна відмовитися від соціальної пільги за основним місцем праці і застосовувати її за сумісництвом, подавши відповідні заяви, а також довідку про те, що за основним місцем праці працівник не має соціальної пільги.

У місяць звільнення працівник, якщо він не відпрацював повний місяць, права на соціальну пільгу не має. Отримати право на соціальну пільгу за весь місяць можна по новому місцю праці в разі, якщо працівник подасть відповідну заяву і надають довідку про доходи, отримані на попередньому місці праці за цей неповний місяць.

Право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам від прийнятої у відповідному році суми пільги, мають громадяни, які:

а) для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину;

У розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, — для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ;

Право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам від прийнятої у відповідному році суми пільги, мають громадяни, які є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу» ;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ;

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

При наявності у громадянина права на пільги з кількох підстав йому надається одна з них за його вибором.

Не підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб:

* матеріальна допомога в межах прожиткового мінімуму (якщо сума такої матеріальної за рік не перевищує величини прожиткового мінімуму);

* сума відпускних у зв’язку з вагітністю і пологами, нарахованих на підставі листка непрацездатності;

* одноразова допомога при народженні дитини;

* допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI внески до Пенсійного фонду утримуються з сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-праьового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб На підприємстві ПрАТ «СК «МОСТ» утримання до Пенсійного фонду здійснюються в розмірі 3,6%, нарахування у розмірі 36,8% від загальної нарахованої суми заробітної плати.

Граничною сумою, з якої здійснюється утримання до Пенсійного фонду в 2013 р. становить 19 499 грн. нарахованої заробітної плати.

5. Фінансовий облік забов’язань з оплати праці.

Облік заробітної плати в системі рахунків — це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об'єктами калькулювання.

Рахунок № 66 «Розрахунки з оплати праці» призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці: заробітної плати, премії, виконання громадських обов’язків та ін.

Для обліку розрахунків по оплаті праці використовують два субрахунки:

№ 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

№ 662 «Розрахунки з депонентами».

На кредиті субрахунку № 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображаються (Дод. В):

— нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних виробництв;

— нарахована заробітна плата робітникам за обслуговування і ремонт обладнання цехів основного виробництва;

— нарахована заробітна плата службовцям та обслуговуючого персоналу;

— нарахована заробітна плата спеціалістам;

— нарахована плата працівникам житлово-комунального підприємства;

— нарахована заробітна плата за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів;

— суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;

— сума премій, нараховані за рахунок коштів Фонду економічного стимулювання або Фонду спеціального призначення;

— оплата праці за рахунок коштів Резерву наступних витрат і платежів та інші.

На кредиті субрахунку № 662 «Розрахунки з депонентами» відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомоги тощо працівникам підприємства.

На дебеті субрахунку № 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображаються виплачена заробітна плата, депонована заробітна плата, відрахований прибутковий податок із заробітної плати працівників та службовців на користь державного бюджету, відраховані аліменти та інші відрахування згідно з виконавчими листами, відрахування у розмірі 3,6% з заробітної плати кожного працюючого до Пенсійного фонду та від 36,76% до 49,7% від нарахованої заробітної плати залежно від класу професійного ризику виробництва на підприємстві, сплачені дивіденди за акціями, відрахування сум за лікарняними листами, 0,5% - внесок на випадок безробіття та ін.

На дебеті субрахунку № 662 «Розрахунки з депонентами» відображаються видачі депонованих сум.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стільки ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичного рахунку (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунка № 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка № 66. Сума в графі Розрахунково-платіжної відомості «Сума, належна до виплати» аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунка № 66 «Розрахунки з оплати праці». Кредитове сальдо рахунка № 66 показує заборгованість підприємства робітникам і службовцям на 1-ше число кожного за звітним місяця.

По рахунку 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість підприємства працівникам підприємства по заробітній платі, і дебетовий, що показує заборгованість працівників підприємству по заробітній платі.

Журнал-ордер відкривається на місяць. В журналі-ордері відображають нараховану заробітну плату та пов’язані з нею суми відрахувань на соціальні заходи та забезпечень майбутніх витрат. Крім того в журналі-ордері. виділено окремий розділ для відображення дебетових оборотів по рахунку № 66. Підставою для відображення дебетових оборотів є Розрахунково-платіжні відомості або Книги обліку розрахунків по оплаті праці підсумок обороту за місяць по кореспондуючим рахункам.

Для контролю за використанням фонду оплати праці і станом розрахунків по оплаті праці з робітниками і службовцями складається відомість «Зведена відомість по розрахунках з робітниками і службовцями». Ця відомість складається на підставі показників розрахунково-платіжних відомостей за звітний місяць або книги розрахунків по оплаті праці.

Облік розрахунків з органами страхування підприємства ведуть на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням», який має такі субрахунки:

651 «За пенсійним забезпеченням» ;

652 «За соціальним страхуванням» ;

653 «За страхуванням на випадок безробіття» ;

654 «За індивідуальним страхуванням» ;

655 «За страхуванням майна» .

6. Удосконалення обліку забов’язань з оплати праці.

Оцінка в бухгалтерському обліку необхідна в процесі господарювання при надходженні і вибутті активів; при виникненні прав і зобов’язань; при здійсненні таких операцій, як: купівля-продаж, оренда майна, застава, страхування, інвестування. Переоцінка основних засобів, виділення часток у статутному капіталі при створенні підприємств та в процесі діяльності, об'єднанні підприємств, встановленні ціни на акції, ліквідації підприємства, встановленні ціни розміщених емітованих акцій, і т.ін.

Враховуючи принцип безперервності діяльності, зобов’язання підприємства оцінюють, враховуючи припущення, що його діяльність триватиме й надалі. Щодо принципу історичної (фактичної) собівартості, то на його основі визначено пріоритет оцінки активів, враховуючи витрати на їх виробництво та придбання. Проте найважливішим принципом, який необхідно застосовувати в процесі оцінки зобов’язань, є принцип обачності. Він передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які запобігають заниженню сум визнаних зобов’язань.

Сьогодні міжнародна практика не дає остаточної відповіді на питання, чи доцільно оцінювати за справедливою вартістю кредиторську заборгованість і чи має така оцінка враховувати власний кредитний ризик компаній.

Зобов’язання перед бюджетом необхідно оцінювати цей вид заборгованості за сумою погашення. Вчасно не сплачені податки призводять до виникнення пені та застосування штрафних санкцій до підприємства — платника податку, які необхідно відображати в обліку збільшенням інших витрат операційної діяльності. Якщо ж підприємство погасило заборгованість перед бюджетом, а пеня за прострочення платежу не була нарахована, то у цьому випадку при проведенні аудиторської перевірки виявляється помилка, і підприємство повинно відкоригувати зобов’язання перед бюджетом у складі інших операційних витрат, а зобов’язання перед бюджетом повинні бути збільшені на суму пені.

Отже як висновок можна зазначити що для кожного підприємства необхідно ввести систему планування розрахунків з бюджетом країни по зобов’язаннях які виникають у процесі економічних взаємовідносин зокрема оплати праці.

ефективність зобов`язання оплата праця ВИСНОВОК Заробітна плата — це точка перетину інтересів багатьох: підприємства; працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати, якщо не як найважливіших. У зв’язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов’язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Є тільки один спосіб уникнути таких помилок абсолютно точно знати, як проводити будь-які розрахунки, пов’язані із заробітною платою.

Питання нарахування заробітної плати, а також податкового і бухгалтерського обліку оплати праці займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожного підприємства.

З одного боку, це пов’язано з відношенням до таких питань власне робітників, для яких заробітна плата служить основним джерелом матеріальних благ.

З іншого боку, з тою обставиною, що суми, що спрямовуються підприємством на оплату праці, так чи інакше служать мірою, що визначає надходження податків і обов’язкових зборів у бюджет і цільові фонди.

Бухгалтерський облік на підприємстві повинен забезпечувати: точний розрахунок заробітної плати кожного робітника відповідно до кількості і якості витраченої праці, що діють формами і системами його оплати, правильний підрахунок утримань із заробітної плати; конроль за дисципліною праці, використанням часу і виконанням норм виробітки робітниками, своєчасним виявленням резервів подальшого росту продуктивності праці, витратою фонду заробітної плати (фонду споживання) і т.п.; правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань у Пенсійний фонд України.

Перехід до ринкових відносин економіки України, у якій раніше панувала централізована система планування і керування, потребує переробки системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю, аналізу, а також придбання фахових навичок і уміння робітників приймати правильні й ефективні управлінські рішення.

Основою ефективної діяльності будь-якого суб'єкта господарювання виступає чітко налагоджена система урахування і контролю. Незалежно від форми власності фірмі необхідний бухгалтерський облік як основа, що підтверджує юридичну і фінансову обгрунтованість дій фірми, її взаємодії з органами державного керування і правопорядку і дотримання встановлених норм і правил.

Останнім часом законодавчі і нормативні документи, що регламентують оподатковування витрат на оплату праці, змінювалися досить часто. Яскравим прикладом служить Закон України «Про внесок на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р № 1058−1 ВР, із змінами і доповненнями У цей документ дев’ять разів вносилися зміни і доповнення відповідними законами України Два з них стосувалися безпосередньо зміни бази оподатковування збором у Пенсійний фонд для підприємств, а один — ставки внеску для робітників підприємства .Тому бухгалтеру важливо знати, як здійснювати оподаткування тієї або іншої виплати в даний час Особлива увага виділена порядку проведення індексації заробітної плати, і виплати компенсації робітникам утрати частини заробітної плати в зв’язку з затримкою термінів її виплати.

Бухгалтерський облік тісно пов’язаний із багатьма категоріями економічних наук, і насамперед — із категоріями споживчого ринку — ціною, рентабельністю, прибутком, фінансовою усталеністю, ліквідністю. Бухгалтерський облік служить першоосновою ефективної господарської діяльності.

Список використаної літератури.

1. Закон України «Про оплату праці».

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.99 р. ;

2. Положення про П © БО ;

3. Закон України «Про власність» ;

5. Закон України «Про підприємства» ;

6. Закон України «Про господарські товариства» ;

7.Грабова Н. М., «Теорія бухгалтерський обліку «.

8. Завгородний В. П. «Бухгалтерський облік в Україні».

9. Собко А. В., Кузьмінський А.М., «Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу».

10. Ткаченко Н. М. «Бухгалтерський фінансовий облік».

12. «Бухгалтерський фінансовий облік» — під редакцією Ф. Ф. Бутенця 2011 р.;

13. Білуха М.Т. «Теорія бухгалтерського обліку» 2010р. ;

14. «Вісник податкової служби України» 2012р-2013р

15.Все про бухгалтерський облік 2012р-2013р.

16. Галицькі Контракти, 2006р.

17. Урядовий кур'єр, 2012 р.

18.Пенсійний кур'єр, 2012р.

19. План рахунків бухгалтерського обліку та інструкція по його застосуванню, затвердження наказом міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 ;

20. Пархоменко В.І. «Бухгалтерський облік в Україні «2005р.

21.Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Додатки Додаток А.

Додаток Б.

Додаток В.

Додаток Г.