Психолого-педагогічний аналіз лекційного заняття проведеного керівником від бази практики

1. Загальні відомості про заняття.

Дисципліна: Бухгалтерський облік Викладач: Євдокимова Наталя В’ячеславівна Курс: ІІ.

Група: 41Е Спеціальність: Економіка і підприємство Вид заняття: лекція.

2. Тема заняття: Основи організації бухгалтерського обліку і звітності.

Матеріал по даній темі є дуже важливий, так як від засвоєння цього матеріалу залежить подальше розуміння предмета, як правильно побудований бухгалтерський облік і звітність.

3. Мета заняття.

Зайшовши в аудиторію викладач привітався з аудиторією, потім повідомив тему, а потім уже мету зайняття.

Згідно педагогічним нормам тема і мета лекції повинні містити не більше 9 слів, а кількість завдань — не більше 4 слів. При озвученні теми і мети викладач дотримався цих норм. Після озвучення мети і теми, викладач також озвучив список потрібної літератури, нормативні документи та законодавчі акти, що стосуються лекції.

Викладач звернув увагу на готовність до зайняття студентів, задано декілька питань для того щоб знати чи раніше вивчався матеріал по даній темі, щоб знати на що потрібно звернути увагу і на що приділити більше часу.

Отже, на першому етапі лекції до сприймання мети й завдань лекції, до важливості поставленої теми в системі занять було все підготовлено.

4. Організація заняття.

Далі відбувається організаційна частина заняття: викладач проводить перекличку, тобто перевіряє присутніх на занятті. Викладачем задано декілька питань узагальнених, які допомагають зрозуміти чи розуміють студенти дану тему і взагалі що їм відомо, а що ні, для того щоб знати на чому слід довше зупинитись і акцентувати увагу.

З допомогою озвучення актуальності даної теми увага аудиторії мобілізувалась.

Типом даного заняття є лекційне заняття — це одна з основних форм занять студентів вищих навчальних закладів. Структура заняття відповідає цьому типові: на початку визначено тему, мету, завдання лекції, літературу; визначена чітка послідовність переліку питань, що висвітлювались в даній темі; зроблено висновки.

Викладач звертав увагу на найважливіших елементах лекції, які були повторені у висновку.

5. Аналіз змісту заняття.

Зміст лекції відповідає віковим особливостям студентів, їхнім індивідуальним якостям, так як тема була співставлень з потребами студентів у майбутньому. Зміст матеріалу відповідає найновішим науковим знанням із даної теми. Матеріал пов’язується з практикою студентів у майбутньому.

6. Аналіз прийомів і методів навчання на занятті.

При викладенні матеріалу було застосовано такі методи: вербальні та практичні. Було застосовано прийоми, що привертали увагу студентів (звернення до студентів із запитаннями). Поряд з використанням словесних методів, застосовано було наочні та практичні методи, також присутнє почуття міри у використанні даних методів.

Дані методи і прийоми навчання сприяють вихованню основної дидактичної мети. Видом домашнього завдання є доопрацювання поданого матеріалу та написання конспекту, який буде перевірено на семінарському занятті. І з виконання даного завдання є нагадування літератури.

7. Характеристика пізнавальної діяльності студентів:

Викладач використовував загально психологічні принципи організації уваги на занятті. Зовнішній вигляд викладача досить приємний, міміка присутня але не перебільшена, тон мовлення не монотонний, ритм і тем заняття чітко розподілений і відповідає рамкам пари. Викладачем матеріал викладено послідовно та дотримана логічність у викладанні. Коли увага студентів зменшувалась на певному етапі, викладач робив емоційну розрядку і через декілька хвили повертався до теми, це сприяло та забезпечувало стійку увагу студентів на різних етапах заняття.

8. Аналіз діяльності викладача та студентів на занятті.

Група уважно слухала викладача, лекція супроводжувалась тишею і дисципліною, отже студенти до викладача ставились з повагою та з цікавістю слухали лекцію.

9. Загальні висновки про ефективність заняття.

Дана тема проведеного заняття є досить важливою з точки зору подальшого вивчення даного предмета та інших пов’язуваних предметів, отриманні знання будуть потрібні у майбутньому молодому спеціалісту.

Позитивним у заняті є те, що тема підібрана відповідно з потребами студентів, структура заняття відповідала даному типу заняття, були застосовані правильно підібрані методи та прийоми.

Психолого-педагогічний аналіз практичного заняття проведеного керівником від бази практики.

1. Загальні відомості про заняття.

Дисципліна: Економічна теорія Викладач: Євдокимова Наталя Вячеславівна Курс: ІІ.

Група: 41Е Спеціальність: Економіка і підприємство Вид заняття: лекція.

2. Тема заняття: Економічні аспекти глобальних проблем.

Матеріал з даної теми є досить важливим, оскільки в подальшому вивченні інших тем, постійно матеріал буде пересікатись і не засвоєння його може значною мірою вплину на знання предмета.

3. Мета заняття:

Зайшовши в аудиторію викладач привітався з аудиторією, потім повідомив тему, а потім уже мету зайняття.

Студентам було задано декілька питання щоб вияснити, що їм відомо з даної теми. Вище написане підтверджує, що викладач готовий був до лекції, також для себе визначив готовність студентів до даної лекції. Мета лекції узгоджена з потребами аудиторії та відповідає мотивації студентів.

4. Організація заняття Далі відбувається організаційна частина заняття: викладач проводить перекличку, тобто перевіряє присутніх на занятті. Приміщення було приготовлене до заняття, викладач приніс плакати з інформацією по темі, що зразу же мобілізувало увагу студентів, адже всім відомо що наочна інформація краще запам’ятовується.

Інформація на плакатах містила не лише пізнавальну, але і розважальну інформацію, що давало змогу студентам краще запам’ятати матеріал.

5. Аналіз змісту заняття.

Зміст викладеного матеріалу відповідає віковим особливостям, так як на початкових курсах вивчаються загальні основи економіки і її побудови. В лекції використаний матеріал сучасних наукових знань, матеріал також був пов’язаний із життям, з власним досвідом студентів (було наведено приклади).Матеріал сприяє розвитку творчого самостійного мислення, присутні у ньому елементи пошуку, також присутній історичний аспект.

6. Аналіз методів і прийомів навчання на занятті.

Викладачем застосовано в міру різноманітні методи: практичні (наведення прикладу), наочні (показання таблички та плакатів), а також вербальні. Також до аудиторії було поставлене запитання (чи знають вони щось по даній темі і чи володіють матеріалом), що спонукало студентів до активності.Також використано методи і прийоми індивідуальної роботи на занятті (було дано індивідуальне завдання одному з студентів), та було поєднано їх із колективними формами роботи (те ж саме завдання пізніше задано всій групі та перевірено попередню роботу студента, якому було задане індивідуальне завдання).

7. Характеристика пізнавальної діяльності студентів Викладач використовував загально психологічних принципів організації уваги на занятті. Ним було використано такі засоби організації уваги як: зовнішній вигляд досить приємний, одяг строгий, міміка викладача виразна та чітка, тон не монотонний, викладачем застосовано паузи та інші засоби, що відповідали ритму та темпу заняття. Присутня також була яскравість та наочність (плакати були яркими та з чітко виразними заголовками).

8. Аналіз викладача і студентів на заняття.

Дана група, в якій викладалась лекція, була доволі дисциплінована, але як і завжди деякі студенти вели себе не досить етично, але викладач не дозволив порушити тишу на занятті, зробивши їм зауваження. Викладач спонукав групу до активності, різними запитаннями,інколи відволікався від теми, що давало змогу перепочити та розвантажитись. Студенти до викладача віднеслись з повагою, уважно слухали.

9. Загальні висновки про ефективність заняття.

Загалом заняття було ефективним, досягнено і освітню (закріпити знання, уміння і навички студентів з даної теми) і виховну (виховати позитивне ставлення студентів до проблематики даної теми) мету.

Сильними аспектами заняття було застосування методів та прийомів, що покращують засвоєння матеріалу, а саме плакатів.