Для тих, хто хоче бути високим

Реферат на тему:

Для тих, хто хоче бути високим

Виявляється, наші кістки — не тільки кістки, на них розташовані так звані епіфізарні паросткові зони, що склада­ються з хрящових пластинок. Вони здатні рости в довжину під дією особливого гормону — соматотропіну, який так і називають «гормоном росту». Його виробляє гіпофіз — орган внутрішньої секреції, розташований в основі головного мозку. Але прихо­дить час, і людина перестає рости.

Ріст організму-явище тимчасове. Звичайно до моменту на­стання статевої зрілості (як правило, це відбувається до 18 років, у когось — трохи раніше, у когось — трохи пізніше) організм, образно кажучи, вважає, що свою задачу із росту виконав: паро­сткові зони костеніють і до 20 років закриваються. Це природ­ний процес.

Нерідко невисокий ріст пояснюється спадковістю. Якщо мама з батьком самі невисокі, їхня дитина навряд чи стане клієнтом магазину «Богатир».

На ріст впливають різні ендокринні порушення, при яких зовсім не виробляється гормон росту (чи його недостатньо продукується), деякі хронічні захворювання травного тракту (ви­явити їх — завдання гастроентеролога), а також особливі ста­ни, що вимагають консультації психотерапевта (наприклад не­рвова анорексія) — природна неповноцінність кісткової тканини чи інша її патологія.

Сучасні вчені довели: на здоров’я можна і потрібно «налаштовуватися». Втім, ще на початку XX століття видатний німець­кий лікар Гуфеланд написав: «Ніхто не сумнівається, що мож­на занедужати від уявлення про хворобу. Чому ж не можна уявити себе здоровим, щоб видужати?!» Зараз науково вста­новлено: до 70% людей здатні на подібний самонастрій і са­монавіювання.

— Але що робити, якщо батьки нормального росту, а їхня дитина серед однолітків виглядає «горобчиком»? У подібних випадках треба пройти серйозне і всебічне обстеження у фахівців. Виявляється, сучасні ескулапи «лікують» і від малень­кого росту, якщо він заподіює страждання і незручності. Але при одній умові: треба встигнути звернутися до фахівців до 18 років. Після закриття зон росту допомогти вже набагато важче. Батькам невисокого росту краще обстежувати свою дитину, яка помітно відстає в рості від однолітків, якомога раніше, але не пізніше 12−13 років — до формування в нього вторинних статевих ознак.

Якщо у вас є симпатична приятелька — однокласниця, одно­курсниця, сусідка чи двоюрідна сестра сантиметрів так на де­сять вища за вас, спробуйте спілкуватися з нею частіше (чисто по-дружньому, залицятися необов’язково). Це прекрасно допо­магає набути впевненості у власних силах.

Женіть геть смуток, тугу, поганий настрій. Вони, як й інші негативні емоції, здатні придушити гормональні функції організ­му. Якщо ваші переживання стали занадто тривожними, ви­никла депресія, неодмінно зверніться за допомогою до психо­терапевта.

На початку XX століття відомий психотерапевт Еміль Кує прийшов до висновку: найчастіше переважна кількість людей для себе більші авторитети, ніж найбільш блискучі лікарі, і здатні вселити собі не тільки уявну хворобу, але й здоров’я! Для цього він запропонував під час пробудження — в особли­вому «напівсонному» стані, який знайомий кожному, а також перед засинанням вимовляти про себе яку-небудь позитивно-стверджувальну формулу. Наприклад, для тих, хто зациклився на своєму рості, страждає через цю особливість, вона може бути такою:

«Я випрямляюся.

Мій хребет витягується.

Я тягнуся до сонця".

Можете скласти іншу формулу-навіювання (тільки запам’я­тайте: слів «ріст», «виросту», «стаю вищим» згадувати не мож­на, інакше вся справа піде нанівець). Не лінуйтеся повторювати її щодня по 30 разів спросоння і на сон прийдешній. Ваше ста­рання неодмінне позбавить від комплексу неповноцінності, а можливо, і додасть росту.

Приблизний комплекс спеціальних вправ.

1. Вправи розминки, «розігріваючі», які зміцню­ють поставу: махи й обертання руками і ногами у всіх сугло­бах, ривки руками вгору назад, у боки назад, нахили вперед (спина пряма).

2. Енергійна ходьба з розгонистими рухами рук.

3. Біг-активний, з одночасним обертанням уперед зігнути­ми руками (кулаки притиснуті до пліч) — швидкісний біг і біг стриб­ками (дистанція 25−50 м залежно від підготовленості: зробіть 4−6 пробіжок, відпочиваючи та відновлюючи дихання після кож­ної) — біг із гірки.

4. Потягування — руками тягніться вгорупотім у боки, одно­часно піднімаючись на носки (по 6−8 разів з паузами на відпо­чинок).

5. Вправи на поперечині та кільцях:

а) висіння (від 20 секунд до хвилини) — висіння з поворотами корпуса вправо і вліво (ноги разом) — розгойдування назад, у боки, кругові (за і проти годинникової стрілки);

б) підтягування (дівчата можуть виконувати цю вправу, не відриваючи ніг від підлоги);

в) підтягування зі стрибками: присядьте (спина пряма), вис­трибніть вгору, схопіться за поперечину й підтягніться, викори­стовуючи інерцію стрибка.

У заняття включайте не більше 4−6 різноманітних вправ на поперечині, беручись за неї то широко, то близько поставлени­ми руками, хватом то зверху, то знизу. Досить 6−8 повторів кож­ного руху. 6. Стрибки:

а) у висоту-щоразу намагайтеся підстрибнути ще вище чи дотягтися до якогось предмета або позначки, розташованих над вами;

б) униз — зістрибуйте з невеликих узвиш, при приземленні пружно згинайте ноги;

в) стрибки з положення навприсядки.

Робіть 30−60 різноманітних стрибків, відштовхуючись від землі із усієї сили. Корисно пострибати і протягом дня (усього до 200 разів).

Не поспішайте включати в заняття всі пропоновані варіанти вправ (досить вибрати декілька) і з перших же тренувань роби­ти зазначену кількість повторень. Навантаження збільшуйте по­ступово, особливо, якщо погано підготовлені. Наприкінці занят­тя ви повинні не звалитися з ніг від утоми, а відчути легку, при­ємну втому.

Після виконання кожної вправи відпочиньте: спокійно по­ходіть, потрушуючи руками і ногами, чи, зробивши вдих, підніміть руки вгору, на видиху безвільно опустіть їх. Закінчив­ши заняття, ляжте на підлогу. Напружте максимально м’язи спини та сідниць, злегка прогніться в попереку. Помітили: при цьому мимоволі напружилися і м’язи обличчя? Розслабте їх і одночасно інші м’язи, розпластайтеся на підлозі. Якщо ви правильно виконали вправу і вам дійсно вдалося розслабити­ся, з’явиться відчуття, начебто ви на твердій підлозі «потопає­те», як на пуховій перині.

А тепер відправляйтеся під душ. Контрастний, як і інші за­гартовуючі процедури, стимулює утворення гормону росту.

Якщо у вас є гарна література із точкового масажу, можете, відшукавши особливі біологічно активні точки, впливати на них, спонукаючи організм до росту.

Улітку використовуйте будь-яку можливість, щоб викупати­ся. Найкраще «витягування» хребта відбувається саме під час плавання. Благотворно впливають на ріст заняття веслуванням, волейболом, баскетболом, узимку — ковзанярським і лижним спортом.

І пам’ятайте: для тих, хто хоче підрости, набагато важливіше не високий рівень навантажень-надмірні (у тому числі заняття силовими видами спорту, важкою атлетикою) навантаження галь­мують ріст, а регулярність занять (не рідше З разів у тиждень по 35−45 хвилин), їхня послідовність, ваш прекрасний настрій і впевненість в успіху.

Вважається, що расові ознаки впливають на процеси рос­ту. Наприклад, представники монголоїдної раси нижчі ростом, ніж європейці. Однак нещодавні дослідження, проведені япон­ськими й американськими вченими, підтвердили: як тільки ра­ціон жителів Японії став різноманітнішим, харчування — більш калорійним і збалансованим, вони повільно, але неухильно прийнялися набирати сантиметри. Добре помітно це приско­рення росту на сьогоднішнім поколінні японців, які вже «звисо­ка» поглядають на своїх батьків.