Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»

ЗвітДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Відповідно до законодавства оплата праці може здійснюватися за відпрацьований і невідпрацьований на підприємстві час. У першому випадку вона включає оплату по тарифним ставкам і посадовим окладам, відрядним розцінкам, різного роду доплати і надбавки (доплати за роботу в нічний час, у вихідні і святкові дні, за понаднормовий час, надбавки за вислугу років, за сумісництво професій і ін.), текуче… Читати ще >

Аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» (реферат, курсова, диплом, контрольна)

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Характеристика ВАТ НЗФ Основною метою Товариства є отримання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності та наступного його розподілу між акціонерами Товариства, а також для задоволення соціально — економічних інтересів та членів трудового колективу Товариства, що не є акціонерами Товариства. Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації, засноване без обмеження терміну діяльності, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту відноситься до металургійної діяльності.

Основними документами, що регулюють діяльність підприємства є Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про господарські товариства» статут, колективний договір та інші. Підприємство розпочинає свою діяльність з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України у порядку встановленому Кабінету Міністрів України.

ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» — найбільший в світі виробник марганцевих феросплавів. Офіційною датою заснування ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» є 6 березня 1966 року — день, коли була вироблена перша продукція. Місце для будівництва заводу було обумовлено близькістю до місцезнаходження марганцевої руди, джерелам електроенергії, транспортним артеріям.

Основною продукцією ВАТ НЗФ є марганцеві феросплави: силікомарганець, феромарганець. Річний об'єм продажу становить в середньому 800 тис. тонн феросплавів.

ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» являється одним з основних постачальників марганцевих феросплавів на світовий ринок. Споживачами продукції ВАТ НЗФ є металургійні підприємства України, країн ЄС, Японії, США, Канади, Ближнього і Далекого Сходу і другі країни.

Крім основної продукції, на заводі перероблюються відвальні феросплавні шлаки в будматеріали.

На цей час у склад заводу входять 33 структурних підрозділи. До основного виробництва відноситься цех виробництва феросплавів, плавильний цех № 9, який спеціалізується на виробництві електроплавильних флюсах, а також цехи: агломераційний, електродної маси і вторинної переробки відвального шлаку.

ВАТ НЗФ — підприємство орієнтоване на експорт (6,5% світового виробництва феромарганцю, 22,6% силікомарганцю і в цілому більш ніж 60% всеукраїнського виробництва феросплавів).

ВАТ НЗФ — вигідне підприємство, за рахунок його податкових відрахувань формується до 70% дохідної частини міста Нікополь.

Товариство має самостійний баланс, розрахункові (поточні), валютний та інші рахунки в банках, товарний знак, який затверджується Правлінням товариства та реєструється в відповідно до чинного законодавства України, круглу печатку зі своїм найменуванням, ідентифікаційний код і фірмовий бланк.

Підприємство має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним і фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати і відчужувати їх іншими засобами, що не суперечать чинному законодавству України і Статуту.

Товариство самостійно планує свою виробничо-господарську та іншу діяльність, а також соціальний розвиток трудового колективу. Основу плану складають договори, укладені із споживачами і постачальниками, а також вішення Загальних зборів акціонерів, Спостережної Ради та Правління Товариства.

Предметом діяльності товариства є:

— виробництво та реалізація продукції виробничо-технічного та промислового призначення, у тому числі феросплавів, флюсів, електродної маси, чавуну, сталі, кольорових металів, будівельних матеріалів і виробів, щебеню, гран шлаку, іншої продукції переробки відходів виробництва;

— розробка й серійне виробництво, реалізація у встановленому порядку товарів народного споживання на території України та за її межами;

— виготовлення, випробування, та налагодження дослідно-експериментальних зразків нової техніки та нестандартного обладнання для промисловості;

— здійснення операцій з металобрухтом;

— підготовка і підвищення кваліфікації фахівців з різних видів діяльності, навчання спеціалістів на комерційній основі;

— здійснення торгово-посередницьких операцій;

— брокерська діяльність, маркетинг, інжиніринг, менеджмент;

— виробництво, закупівля і реалізація вітчизняної і зарубіжної продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, продукції сільського господарства, створення та експлуатація магазинів, кафе, об'єктів громадського харчування;

— проектування, реконструкція і експлуатація об'єктів промислового, житлового, культурно-побутового і соціального призначення, складання проектно-кошторисної документації;

— створення та впровадження нової техніки та технологій, науково-технічної продукції, ноу-хау, та проведення пов’язаних з цим дослідних та проектних робіт, інноваційна та інжинірингова діяльність;

— створення та експлуатація мережі магазинів, салонів, ресторанів та інших об'єктів громадського харчування для реалізації товарів народного споживання та надання побутових послуг;

— продаж товарів та продукції в кредит;

— діяльність у галузі будівництва, в тому числі будівельно-монтажні роботи, капітальне будівництво, ремонт та реконструкція промислових споруд і будівель, житла та об'єктів соціально-культурного призначення, спеціальні види робіт з проектування та будівництва, монтаж, демонтаж, ремонт, пуск, налагоджування, обслуговування технологічного обладнання та вантажопідйомних машин, виконання проектних робіт;

— надання послуг в галузі будівництва, проектування, виробництва будівельних матеріалів і конструкцій;

— розробка проектно-кошторисної і конструкторської документації та інженерно-геодезичні вишукування на капітальні ремонти, технічне переозброєння, реконструкцію та нове будівництво об'єктів промислового, сільськогосподарського та комунального призначення, житла;

— організація і здійснення рекламної і видавничої діяльності, виготовлення поліграфічної продукції;

— зовнішньоекономічна діяльність, здійснення експортно-імпортних операцій на умовах договорів з українськими та іноземними юридичними та фізичними особами;

— організація культурно-масових, спортивних заходів;

— виконання необхідних робіт і впровадження проектів щодо забезпечення охорони праці;

— здійснення оздоровчих заходів для учасників ВАТ НЗФ членів трудового колективу товариства, що не є його акціонерами;

— випуск і реалізація цінних паперів.

— транспортно-експедиційне обслуговування, в тому числі міжнародних перевезень, авто технічне й сервісне обслуговування;

— забезпечення державної, службової та комерційної таємниці.

1.2 Облікова політика ВАТ НЗФ ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

«Нікопольський завод феросплавів»

НАКАЗ

м. Нікополь

Наказую:

1. Ведення бухгалтерського обліку здійснювати бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером Пономаренко Р.В.

2. Забезпечити дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання в зазначені терміни фінансової звітності на підставі ведення бухгалтерського обліку.

3.Забезпечити відображення господарських операцій згідно з робочим планом рахунків, розробленим і затвердженим на підставі плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов`язань і господарських операцій підприємства (наказ Мінфіну України від 30.08.1999 р. № 291) з урахуванням особливостей їх застосування на підприємстві.

4.Організувати бухгалтерський облік основних засобів відповідно П (С)БО 7. До основних засобів відносити матеріальні активи, строк корисного використання яких більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року та вартістю понад 1000 грн. Основні засоби класифікувати за групами та нараховувати знос із використанням прямолінійного методу нарахування амортизації. За необхідністю переоцінку об'єктів основних засобів проводити згідно з вимогами пунктів 16−21 П (С)БО 7.

5. Суми витрат пов`язаних з покращанням основних фондів, що призводять до збільшення очікуваної економічної вигоди, приєднувати до первісної вартості основних засобів.

6. Витрати, що здійснюються для підтримки об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включати до складу витрат.

7. До малоцінних необоротних матеріальних активів відносити активи вартістю до 1000 грн. включно та строком корисного використання більше 1 року або одного операційного циклу, якщо він більше року.

8. До інших необоротних матеріальних активів відносити змінне устаткування строком корисного використання більше 1 року.

9. Нарахування амортизації малоцінних необоротних активів здійснювати:

— у бухгалтерському обліку — в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості;

— аналітичний облік вести за кожним об`єктом окремо.

10. Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядати в разі зміни очікуваної економічної вигоди від його використання. Амортизацію об'єкта основних засобів нараховувати, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

11. Для об'єктів основних засобів залишкова вартість яких дорівнює нулю:

— у разі придатності для подальшої експлуатації застосовувати норми пункту 2.3.8 даного наказу;

— у разі непридатності даного об'єкта для подальшої експлуатації списувати з балансу підприємства.

12. Організувати бухгалтерський облік нематеріальних активів відповідно до П (С)БО 8.

13.Встановити прямолінійний метод амортизації по всіх об`єктах нематеріальних активів.

14. Встановити, що строки корисного використання нематеріальних активів можуть періодично переглядатися в міру необхідності та доцільності

15.Організувати бухгалтерський облік запасів відповідно до П (С)БО 9.

16. Сировину, матеріали, готову продукцію відображати в обліку та звітності за їх фактичною собівартістю.

17. Первісною вартістю запасів, виготовлених власними силами, вважати собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П (С)БО № 16 «Витрати».

18. Оцінку вибуття матеріалів та запчастин здійснювати за методом собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО). Оцінку вибуття сировини, палива, готової продукції, напівфабрикатів, незавершеного виробництва здійснювати за методом середньозваженої одиниці запасів.

19. У податковому обліку облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції вести наростаючим підсумком з початку року.

20. До малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП) відносити ТМЦ, які використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше року у тому числі:

— інструменти;

— інвентар;

— спеціальне оснащення;

— спеціальний одяг, який видається працівникам підприємства для виконання ними професійних обов’язків та інші.

При передачі МШП в експлуатацію їх вартість виключати зі складу активів (списувати з балансу) та переносити на балансовий рахунок 23 «Виробництво» та відповідні рахунки класу 9 «Витрати діяльності».

21. У подальшому їх облік вести в кількісному вираженні за місцями експлуатації та матеріально відповідальними особами протягом всього строку фактичного використання.

22. Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), які неможливо віднести безпосередньо до собівартості придбаних запасів, загальною сумою відображати на окремому субрахунку 209 «ТЗВ» рахунку 20 «Виробничі запаси» та розподіляти за методом середнього відсотка при визначенні суми ТЗВ, які припали на запаси, що вибули. Транспортно-заготівельні витрати, які можна відразу віднести до певного виду запасів, включати безпосередньо до собівартості даних запасів.

23. Бухгалтерський облік товарів, що реалізуються підрозділами роздрібної торгівлі, вести за продажними цінами.

24. Організувати бухгалтерський облік дебіторської заборгованості і зобов`язань згідно з П (С)БО 10 і 11, відповідно.

25. Створювати резерв сумнівних боргів відносно поточної дебіторської заборгованості (за продукцію, товари, роботи, послуги, векселі одержані), розмір якого обчислюється на 31 грудня звітного року. Розрахунок резерву проводити за методом класифікації дебіторської заборгованості по групах в залежності від періоду прострочення платежу.

26. Суми списання безнадійної дебіторської заборгованості на яку не створювався резерв відносити на інші операційні витрати. Суми списання кредиторської заборгованості відносити на інші операційні доходи. У роботі з різними видами дебіторської заборгованості керуватися Положенням «Про організацію роботи з кредиторською та дебіторською заборгованістю на ВАТ НЗФ», затвердженого наказом № 226 від 18.11.03.

27. Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображати в балансі за їх існуючої вартістю. Визначення існуючої вартості залежить від умов і виду зобов’язання. Поточні зобов’язання відображати в балансі за сумою погашення.

28. Аналітичний облік розрахунків по кредиторській заборгованості за товари, роботи, послуги вести окремо по кожному контрагенту.

29. Організувати бухгалтерський облік довгострокових фінансових інвестицій в інші підприємства по собівартості згідно П (С)БО 12.

30. Організувати бухгалтерський облік доходів по видам діяльності згідно з П (С)БО 15.

31. Датою реалізації продукції (робіт, послуг) по Україні вважати дату відвантаження (передачі) такої продукції (робіт, послуг) або дату підпису документів про виконання робіт, надання послуг. При базисі поставки FОВ датою відвантаження вважати дату коносаменту. Датою реалізації продукції (робіт, послуг) на експорт вважати дату складання ВМД, дату підпису документів при виконанні робіт, надання послуг.

32. Встановити порядок оцінки попутної продукції за цінами розробленими планово-економічним відділом та затвердженими у встановленому порядку

33. До складу доходів майбутніх періодів включати суми доходів, нарахованих протягом поточного періоду, що будуть визначені в наступних звітних періодах.

34. Фінансові результати щомісяця списувати на рахунок «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

35. Організувати бухгалтерський облік витрат по видам діяльності згідно з П (С)БО 16. При визначенні витрат, що відносяться до собівартості продукції (робіт, послуг) керуватися П (С)БО 16.

36. Встановити порядок накопичення даних про валові витрати і валові доходи з метою оподаткування на підставі первинних документів, які фіксують здійснення господарської операції.

37. Організувати бухгалтерський облік відстрочених активів і зобов`язань згідно П (С)БО 17. Відстрочені податкові активи або відстрочені податкові зобов`язання відображати в річній звітності, в квартальних звітах про фінансові результати в статті «Податок на прибуток від звичайної діяльності» проводити суму поточного податку на прибуток, а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності здійснювати відповідні коригування суми витрат з податку на прибуток виходячи з облікового прибутку за звітний рік.

38. Організувати бухгалтерський облік валютних операцій і курсових різниць згідно з П (С)БО21. Суму авансу отриману чи попередньо сплачену в іноземній валюті за готову продукцію, роботи виконані та надані послуги перераховувати у валюту звітності. Перерахунок заборгованості в іноземній валюті, що перебуває на обліку підприємства, проводити щомісячно згідно з вимогами чинного законодавства.

39. Виправлення помилок за минулі періоди, виявлені в поточному році, здійснювати відповідно до П (С)БО 6.

40. Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві залучати інвентаризаційні робочі комісії затверджені наказом по заводу для проведення річної інвентаризації. Позапланові інвентаризації проводити комісіями призначеними розпорядженням головного бухгалтера.

41. Забезпечити протягом року незмінність прийнятої методології відображення окремих господарських операцій і оцінки майна на підставі організації бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою обліку та своєчасність подання достовірної бухгалтерської звітності відповідним органам.

42. Вести бухгалтерський облік із використанням автоматизованих підсистем, які знаходяться в промисловій експлуатації, а також діючих локальних задач з бухгалтерського обліку.

43. При визначені терміну зберігання документів користуватися наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 № 41 «Про затвердження переліку типових документів» зі змінами і доповненнями.

44. Бухгалтерам, при веденні журналів-ордерів, робити позначку про обробку на первинних документах, яка б свідчила про відображення цього документа в облікових регістрах.

45. При внесенні змін та доповнень до положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших законодавчих актів, що регулюють сфери діяльності підприємства, і які впливають на окремі пункти положення про облікову політику, дозволяю до даного наказу вносити зміни та доповнення.

46. Бухгалтерський облік на підприємстві вести головною бухгалтерією (додаток К).

47. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну звітність складати щоквартально з наростаючим підсумком з початку року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

48. Начальникам структурних підрозділів забезпечити неухильне виконання вимог цього наказу, а також розпоряджень головного бухгалтера, що здійснюються в межах його повноважень відносно ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

49. Контроль за виконанням цього наказу покласти на головного бухгалтера Пономаренко Р.В.

Голова правління

Генеральний директор заводу

Директор з комерційних питань

Директор з фінансів та економіки

Головний бухгалтер

Директор з економічної безпеки

Директор юридичного управління

1.3 Характеристика використання трудових ресурсів ВАТ НЗФ Повноту використання трудових ресурсів на даному підприємстві можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним робітником за період часу, який аналізується, тобто за рік, а також за ступенем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводять за кожною категорією робітників, по кожному виробничому підрозділу та в цілому по підприємству.

Основними джерелами інформації, використовуваних в аналізі трудових ресурсів (таб.1.1) є: дані звітності з праці, форма № П — 4 «Сводки про чисельність, заробітну плату та руху робітників», дані табельного обліку, одночасовий облік робітників за професією та кваліфікацією, дані вибіркових оглядів за використанням трудових ресурсів, свідки про трудомісткість продукції та завданнями по їх зниженню.

Таблиця 1.1 Використання трудових ресурсів ВАТ НЗФ

Показник

2009 р.

2010 р.

Відхилення

План

Факт

план

Середньорічна чисельність робочіх (ЧР)

+8

— 1

Відпрацьовано одним робочім за рік Днів (Д)

Годин (Г)

— 10

— 8

— 10

— 20

Середня тривалість робочого дня (П), г.

7,85

7,95

7,8

— 0,05

— 0,15

Фонд робочого часу, г.

— 6587

— 6836

У тому числі надурочно відпрацьований час, г.

;

+3314

+935 707

Якщо фактично одним робочім відпрацьовано менше днів і годин, ніж передбачалось за планом, то можна визначити надпланові втрати робочого часу:

ПРВд = (Дф — Дпл) * ЧРф * Ппл (1.1)

де ПРВд — цілодені втрати робочого часу ;

ЧРф — середня чисельність працівників (фактично);

Дф — відпрацьовано одним працівником днів (фактично);

Дпл — відпрацьовано одним працівником днів (планово);

На основі цих формул бачімо:

ПРВд = -10 * 517= -5170 * 7,95= -41 101,5 г.

ПРВв = -0,15 * 210= -31,5 * 517= -16 285,5 г.

1.4 Характеристика фінансового стану ВАТ НЗФ Стан і основні джерела формування майна підприємства можна побачити у зведеному звіті про фінансові результати за 2009р.(додаток Б), а також порівнявши показники фінансової стійкості (таблиця 1.2) за 3роки (2007;2009).

Таблиця 1.2 Показники фінансової стійкості підприємства

№ п. п

Показники

Значення показника

Розрахунок показника

На 31.12.2008

Коефіцієнт фінансової незалежності

Кафн

Власний капітал (р.380) + забезпечення (р.430)/підсумок балансу (р.640)

0,592

2.

Коефіцієнт фінансової стабільності

Кфс

Власний капітал (р.380) + забезпечення (р.430) + довгострокові зобов’язання (р.480) / поточні зобов’язання (р.620)

0,9

3.

Коефіцієнт забезпеченості власними і оборотними коштами

Кквк

Власні оборотні кошти (р.260) — поточні зобов’язання (р.620)/ матеріальні оборотні активи (р.р.100−140)

0,23

4.

Коефіцієнт ефективності використання активів

Ква (рік)

Чистий прибуток (р.220) / підсумок балансу (620:2)

0,021

5.

Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу

Кввк (рік)

Чистий прибуток (р.220) / власний капітал (р.380:2)

0,0893

6.

Коефіцієнт співвідношення необоротних та оборотних активів

Кос/об

Необоротні активи (р.080) / оборотні активи (р.260)

0,815

Показники фінансової активності є позитивними, відповідно підприємство знаходить на стадії розвитку та процвітання, що можна підтвердити показники аналізу наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.5 Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності

№ п/п

Показники

Джерело інформації

Значення

Аналіз стану основних фондів

Коефіцієнт зносу ОС

ф.1 стр. 032 гр.4

ф.1 стр. 031 гр.4*100

57,4

Коефіцієнт оновлення ОС

ф.5 стр. 260 гр.5

ф.1 стр 031 гр.4

0,073

Коефіцієнт оновлення ОС

ф.5 стр. 260 гр.8

ф.1 стр. 031 гр.3

0,012

Аналіз фінансової стійкості

Коефіцієнти капіталізації

Коефіцієнт фінансової незалежності

ф.1 стр.380

ф.1 стр.640

0,26

Коефіцієнт фінансової незалежності

ф.1 стр.640

ф.1 стр.380

3,8

Коефіцієнт фінансового ризику

стр. 430 + стр. 480 + стр. 620 + стр.630

ф.1 стр.380

2,8

Коефіцієнт маневреності капіталу

ф.1 стр. 380 — стр.080

ф.1 стр.380

0,23

Коефіцієнти покриття

Коефіцієнт структури покриття вкладень

ф.1 стр.480

ф.1 стр.080

0,0062

Коефіцієнт позичкового капіталу

ф.1 стр.480

ф.1 стр. 380 + стр.480

0,0076

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталотворчих джерел

ф.1 стр.380

ф.1 стр. 380 + стр.480

0,999

Аналіз ліквідності підприємства

Коефіцієнт загальної ліквідності

ф.1 стр. 220 + стр. 230 + стр.240

Аналіз ділової активності підприємства

Коефіцієнт оберту активів

ф.2 стр.035

½ (ф.1 стр. 280 гр.3 + стр. 280 гр.4)

2,63

Коефіцієнт оберту дебіторської заборгованості

ф.2 стр.035

½ (ф.1 стр. 160 гр.3 + стр. 160 гр.4)

2,632

Коефіцієнт оберту кредиторської заборгованості

ф.2 стр.040

½ (ф.1 стр. 530 гр.3 + стр. 530 гр.4)

20,10

Коефіцієнт оберту запасів

ф.2 стр.040

½ (стр.100−140 гр.3 + стр.100−140 гр.4)

67,896

Коефіцієнт фондовіддачі

ф.2 стр.035

5,28

½ (стр. 030 гр.3 + стр. 030 гр.4)

Коефіцієнт оберту капіталу

ф.2 стр.035

4,03

½ (стр. 380 гр.3 + стр. 380 гр.4)

Аналіз рентабельності підприємства

Коефіцієнт рентабельності активів

ф.2 стр. 220 или стр.225

0,002

½ (стр. 280 гр.3 + стр. 280 гр.4)

Коефіцієнт рентабельності власного капітал

ф.2 стр. 220 или стр.225

0,004

½ (ф. стр. 380 гр.3 + стр. 380 гр.4)

Коефіцієнт рентабельності діяльності

ф.2 стр. 220 или стр.225

0,001

ф.2 стр.035

Коефіцієнт рентабельності продукції

ф.2 стр. 100 + стр. 090 — стр.060

0,028

ф.2 стр. 040 + стр. 070 + стр.080

2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Облік необоротних активів В економічній теорії під необоротними активами розуміють вилучені підприємством з господарського обороту власні кошти, але які продовжують обліковуватися на балансі.

Для здійснення статутної діяльності підприємством необхідні засоби праці, під якими в економічній літературі розуміють річ або комплекс речей, за допомогою яких працівник здійснює вплив на предмет праці.

Від предметів праці вони відрізняються при цьому свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконану працю. Під впливом засобів праці предмети праці змінюють свої фізико-хімічні властивості перетворюючись на кінцеву продукцію.

До засобів праці відносять машини, обладнання, інструменти, тобто основні засоби підприємства.

Основні засоби класифікуються за їх функціональним призначенням, галузями, речовими та натуральним характером, видами, за використанням і належністю. За функціональним призначенням розрізняють виробничі основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівля, споруди) і невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої участі у процесі виробництва і призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб працівників (обладнання для задоволення потреб працівників).

За використанням основні засоби поділяють на діючі (всі основні засоби, що використовуються на підприємстві), недіючі ті, що не використовуються у цей період часу), запасні.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в П (С)БО № 7 «Основні засоби». До основних засобів згідно П (С)БО належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів та послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікувальний строк корисного використання яких більше одного року.

В П (С)БО № 7 визначені наступні види оцінки основних засобів:

Первісна вартість — визначається як історична собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбані або створені необоротних активів.

Переоцінена вартість — це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.

Вартість, яка амортизується — первісна або переоцінена вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість — визначається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації основних засобів по закінченню періоду використання, що передбачений за вирахуванням очікувальних витрат на вартість цього об'єкта.

Справедлива вартість об'єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими сторонами.

Залишкова (балансова) вартість основного активу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизації).

Група основних засобів — сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначеннями та умовами використання основних засобів.

Для ведення бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за наступними групами (рис. 2.1)

— інвестиційна нерухомість;

— земельні ділянки;

— капітальні витрати на поліпшення земель;

— будинки, споруди, машини, обладнання;

— тварини;

— інструменти, інвентар;

— багаторічні насадження;

— бібліотечні фонди;

— МШП;

— права на користування;

— капітальні інвестиції

Рисунок 2.1. Класифікація основних засобів Рахунок 10 «Основні засоби» призначений для обліку господарських засобів, узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. Він є активним, балансовим.

Згідно балансу ВАТ НЗФ наа1 грудня 2009 року основні засоби значаться по первісній вартості на 1 111 776 грн., знос основних засобів на 638 434 грн., залишкова вартість на суму — 473 342 грн.

Основні засоби поступають на ВАТ НЗФ від поставщиків згідно з акту приймання — передачі в бухгалтерів ВАТ НЗФ (додаток М).

В бухгалтерії будуть зроблені наступні кореспонденції:

Дт. 152 Кт.631 сума 956,67 грн.

Дт. 641 Кт.643 сума 159,45 грн.

Дт. 152 Кт.10 сума 797,22 грн.

розробки нематеріальних активів, а по кредиту — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або від його використання, а також сума уцінки нематеріальних активів. Цей рахунок є активним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів.

Для відображення в бухгалтерському обліку сум амортизаційних відрахувань використовують рахунок 1300 «Знос необоротних активів».

По кредиту рахунку записують суми щомісячних амортизаційних відрахувань на реконструкцію та модернізацію основних засобів. При цьому дебетують рахунки основного і допоміжного виробництва, загальновиробничих і адміністративних витрат, обслуговуючих виробництв та господарств, витрат обігу — в залежності від того, де того, де знаходяться ті чи інші основні засоби. По дебету рахунку відображається зменшення суми зносу.

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Він є активними, балансовим.

По дебету рахунку відображається збільшення понесених витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів. За кредитом — їх зменшення (введення в експлуатацію придбаних або створення матеріальних активів).

Рух господарських засобів, пов’язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформлюють типовими формами первинної облікової документації (таб. 2.1).

Більшість основних засобів надходять на підприємство шляхом здійснення капітальних інвестицій.

Таблиця 2.1 Типові форми первинних документів з основних засобів

№ форми

Назва

Опис

ОЗ — 1

Акт приймання — передачі основних засобів (дод. М)

Складають на кожний об'єкт окремо, а на декілька — лише втому разі коли об'єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальне зберігання однією й тією самою особою

ОЗ — 2

Акт приймання — здачі відремонтованих об'єктів

Зазначають технічну характеристику та первісну вартість об'єкта. Актом такої форми оформлюють приймання завершених робіт після добудови, реконструкції або модернізації основних засобів

ОЗ — 3

Акт на списання основних засобів (дод. Н)

Після ліквідації основних засобів і складання актів на списання основних засобів перший примірник передають до бухгалтерії, де на його підставі роблять запис до інвентарного списку основних засобів

ОЗ — 6

Інвентарна картка обліку основних засобів

Здійснюють на підставі актів приймання — передачі основних засобів та акта списання основних засобів; для обліку окремих об'єктів основних засобів. Як правило, заповнюють в одному примірнику та передають в бухгалтерію.

ОЗ — 8

Картка обліку руху основних засобів

Застосовують для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривають у бухгалтерії в одному примірнику

ОЗ — 14

Розрахунок амортизації основних засобів

Використовують під час нарахування зносу основних засобів

Капітальні інвестиції - сукупність на створення, придбання і поліпшення якісного стану основних засобів. Витратами, які включаються до собівартості капітального будівництва є:

— вартість підготовки будівельного майданчика;

— початкові витрати на транспортування та заготівельні витрати основних засобів;

— витрати по страхуванню ризиків;

Накопичення витрат по капітальному будівництву наведено в таблиці 2.1:

Таблиця 2.1 Приклад накопичення витрат по капітальному будівництву

Зміст господарських операцій

Кореспондуючі рахунки

Сума

Дт

Кт

1.

Відображено вартість витрачених матеріалів

6000,00

2.

Нарахована заробітна плата робітникам, які зайняті будівельними роботами

4500,00

3.

Відображено вартість монтажних робіт

600,00

4.

Відображено податковий кредит

100,00

При надходженні основних засобів, придбаних за плату у постачальників, бухгалтерські проводки надані в таблиці 2.2:

Таблиця 2.2

Зміст господарських операцій

Кореспондуючі рахунки

Сума

Дт

Кт

1.

Відображено вартість основних засобів за договором постачання

18 000,00

2.

Відображено суму ПДВ

3000,00

3.

Відображено суму послуг та інших витрат пов’язаних х придбанням основних засобів

1800,00

4.

Відображено суму ПДВ

300,00

5.

Зараховано об'єкт до складу основних засобів

19 800,00

Переоцінка основних засобів проводиться за рішенням керівництва та оформлюється наказом підприємства. Частота проведення переоцінки залежить від коливань справедливої вартості основних засобів, тобто якщо їх справедлива вартість суттєво відрізняється від балансової вартості.

Операції з переоцінки основних засобів включають операції зі збільшення первісної вартості об'єкта основних засобів та їх зносу — дооцінку, та операції зі зменшення первісної вартості об'єкта основних засобів та їх зносу — уцінку.

Переоцінена сума первісної вартості та зносу об'єкта основних засобів визначається відповідно як добуток первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкту, який переоцінюється на його залишкову вартість.

Якщо переоцінка вартості даного об'єкта здійснюється вперше, то в бухгалтерському обліку її результати буде відображено в таблиці 2.3, згідно приказу № 432.

Таблиця 2.3 Відображення в бухгалтерському обліку результатів переоцінки вартості основних засобів (інвентар)

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума

Дт

Кт

1.Дооцінка основних засобів

1.

Відображено суму дооцінки зносу основного засобу

2556,86

2.

Відображено суму дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів

1 523,13

2.Уцінка основних засобів

1.

Відображено суму уцінки зносу основного засобу

598,15

2.

Відображено суму уцінки залишкової вартості об'єкта основного засобу

1 732,52

На основі приказу № 786 від 19.06.2010року, затвердженого комісією.

На балансі підприємства обліковується об'єкт основних засобів, первісна вартість якого 6000грн., сума нарахованого зносу 1000грн. Справедлива вартість об'єкта становить 5000грн. Для цього об'єкта переоцінка є першою.

Індекс переоцінки 5000 / 4000 = 1,25

Застосовуючи індекс можна розрахувати:

— первісну вартість 6000 * 1,25 = 7500грн.;

— нарахований знос 1000 * 1,25 = 1250грн.

Сума дооцінки первісної вартості складає 1500грн.(7500−6000)

Сума дооцінки нарахованого зносу 250грн.(1250−1000).

Якщо за будь-яких причин основний засіб не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання.

Основний засіб списується з балансу підприємства в наступних випадках:

— продаж за плату в порядку реалізації майна;

— списання внаслідок морального або фізичного зносу;

— ліквідація при аваріях, стихійних лихах та інших надзвичайних ситуаціях, викликаних екстремальних умовах.

Прибуток або збиток від вибуття основних засобів відображають у Звіті про фінансові результати відповідно у складі інших доходів або витрат звичайної діяльності. Проте, якщо причиною списання основних засобів була надзвичайна подія відповідну суму прибутку або збитку відображається як фінансовий результат від надзвичайних подій.

Реалізація, ліквідація, безоплатна передача та передача основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства оформлюється наступними бухгалтерськими проводками (таб. 2.4).

Таблиця 2.4 Бухгалтерські проводки з обліку вибуття основних засобів

Зміст операції

Кореспондуючі рахунки

Сума

Дт

Кт

Реалізація основних засобів

1.

Відображено дохід від реалізації основних засобів (піч № 269)

12 000,00

2.

Відображено суму податкових зобов’язань

2000,0

3.

Списано знос реалізованих основних засобів

3000,00

4.

Відображено залишкову вартість основних засобів

5000,00

5.

Відображено фінансовий результат

7000,00

7000,00

Ліквідація основних засобів

1.

Списано знос ліквідованих основних засобів

3000,00

2.

Відображено залишкову вартість основних засобів

5000,00

3.

Відображені витрати пов’язані з ліквідацією

7000,00

4.

Відображено дохід від ліквідації

6500,00

5.

Відображено фінансовий результат

12 000,00

5500,00

На кожен об'єкт відкривається інвентарна картка.

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, зношуються можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.

Амортизація — систематичний розподіл вартості, яка амортизується протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (або погашення) вартості об'єкта протягом строку корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співставлення витрат з доходами.

Знос основних засобів — сума амортизації об'єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання.

Строк корисної експлуатації основних засобів — це період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або з їх використанням буде виготовлено очікуваний підприємством обсяг продукції.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу та фіксується в наказі про облікову політику.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

— прямолінійного;

— зменшення залишкової вартості;

— кумулятивного;

— виробничого.

Розглянемо детальніше прямолінійний метод. Він полягає в тому, що вартість, що амортизується рівномірно списується (або розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об'єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість зменшується.

На НЗФ використовують податковий метод нарахування амортизації.

Приклад. Первісна вартість основного засобу 12 000грн. Очікуваний термін використання — 5років. Ліквідаційна вартість у вигляді матеріалів 2000грн.

Можна розрахувати вартість об'єкта, що амортизується:

= = 2000

Сума амортизації за рік складає:

(12 000 / 2000) * 100% = 20% щорічно.

Нарахування амортизації за прямолінійним методом можна відобразити наступним чином (таб. 2.5)

Таблиця 2.5 Нарахування амортизації прямолінійним методом

Роки

Первісна вартість

Річна сума амортизації

Накопичений знос

Залишкова вартість

Поняття та облік інших необоротних активів Активи, призначені для використання протягом періоду більшого за один рік, відносяться до необоротних. Термін використання інших необоротних активів встановлюється підприємством.

Бухгалтерський облік інших необоротних матеріальних активів регламентується П (С)БО № «Основні засоби». Для цілей бухгалтерського обліку інші необоротні матеріальні активи класифікуються за такими групами:

— малоцінні необоротні матеріальні активи;

— тимчасові споруди;

— природні ресурси;

— інвентарна тара;

— предмети прокату;

— інші необоротні матеріальні активи.

Процес документального оформлення операцій з іншими необоротними активами ідентичний до оформлення операцій з основними засобами.

Об'єкти, які формують бібліотечні фонди складаються з книг, журналів, підшивок газет. Аналітичний облік бібліотечних фондів ведеться за тематичним, алфавітним або лінгвістичним принципами. Підприємство веде сумарний та індивідуальний облік книг, що надходять до бібліотечного фонду, у встановлених одиницях. Одиницею обліку бібліотечного фонду є примірник — кожна окрема одиниця книги, що надходить. Вибуття окремих одиниць бібліотечного фонду відображається в Книзі сумарного обліку та оформлюється актом про виключення окремої одиниці з бібліотечного фонду.

Приклад. ВАТ НЗФ у червні придбало журнали на загальну суму 1500грн. У таблиці 2.6 наведені операції по обліку журналів.

Таблиця 2.6 Бухгалтерські операції по обліку надходження інших необоротних активів

Зміст операцій

Кореспондуючі рахунки

Сума

Дт

Кт

1.

Отримано НА від постачальників

2.

Відображено ПДВ

3.

Оплачено вартість журналів

4.

Передано в експлуатацію журнали

5.

Відображено суму зносу

2.2 Облік запасів Для здійснення господарських операцій підприємство використовує товарно-матеріальні запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різни сфер діяльності. Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, що формують економічні ресурси.

Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин.

Виробничі запаси включають більшу кількість об'єктів в порівнянні з матеріалами, але при цьому не дозволяють враховувати запаси, що не використовуються в ході виробничого процесу.

Термін «товарно-виробничі запаси» найбільшою мірою відображає характерні властивості речових елементів виробництва, основне призначення яких — обробка в процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість знаходження їх в складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі, або готових виробів чи товарів, що перебувають на складах.

Поряд з цим не можна забувати про існування терміну «запаси», який згідно з П (С)БО № 9 «Запаси» об'єднує основні складові оборотних матеріальних активів.

Згідно П (С)БО запаси визнаються активом, якщо:

— існує ймовірність того, що підприємство одержить в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням;

— їх вартість може бути достовірно визначена.

Якщо хоча одна з вимог не може бути виконана, то такі запаси не відображаються в балансі, а є витратами періоду.

Якщо розглянути систему руху запасів на підприємстві враховуючи вимоги П (С)БО № 9, то можна побачити, що вона здійснюється на 3 етапах:

— при надходженні запасів;

— при вибутті запасів;

— на дату складання звітності.

Основою достовірності визнання вартості запасів є вартість їх придбання або собівартість. Первісна вартість запасів визначається залежно від способу їх надходження на підприємство:. Запаси можуть надходити в результаті:

— придбання за грошові кошти та їх еквіваленти;

— виготовлення;

— внесення засновниками;- обміну на інші запаси;

— безоплатної передачі.

Необхідні документи для обліку надходження запасів;

— договір з постачальником;

— товарно-транспортна накладна (через ж/д транспорт);

— сертифікат якості;

— сертифікат кількості;

— акт приймання ТМЦ (товарно-матеріальні цінності);

— приходний ордер;

— супроводжувальна декларація;

— рахунок-фактура;

— податкова накладна;

— транспорт накладна.

Товарно-заготівельні витрати (ТЗВ), що виникають в процесі придбання запасів прямо включаються до собівартості придбаних запасів.

Важливе значення має оцінка запасів при їх вибутті, так як сам тут виникають проблеми з вибором варіанту, з врахуванням впливу оцінки на вартість продукції, що виготовляється, ціну готових виробів, попит споживачів і розмір прибутку, одержаного від реалізації продуктів праці. Тому ВАТ НЗФ обчислює запаси, що вибули за методами середньозваженої собівартості, та за методом ФІФО.

Метод середньозваженої собівартості застосовується окремо для кожної сукупності взятих на облік запасів, однакових за призначенням і споживчими характеристиками. Середньозважена собівартість одиниці, що вибуває визначається за формулою:

СВс =, (2.1)

де Зпоч — залишок на початок місяця;

Оміс — отримано запасів протягом місяця;

КЗпоч — кількість запасів на початок місяця;

КЗміс — кількість запасів, отриманих протягом місяця.

Це можливо показати наступними кореспонденціями:

— Дт. 943, Кт. 20 сума 5976,34 реалізація запасів покупцям;

— Дт. 949, Кт 20 сума 169,17 природний збиток;

— Дт. 947, Кт. 20 сума 64,89 при бої, порчі;

— Дт. 23, Кт. 20 сума 7619,54 списано на виробництво продукції.

Приклад. Залишок на початок місяця 800шт. Надійшло 800 запасів по ціні 100грн., 200 по ціні 120грн., 400 по ціні 150грн., 300 по ціні 200грн. Залишок на кінець місяця 600. Списуються 1000шт.

Ціна за одиницю запасів = 131,8грн.

Загальна вартість запасів на кінець місяця = 600*131,8=79 080грн.

Вартість запасів при списані = 800+144 000−79 080= 65 720грн.

Запаси з однаковими вхідними параметрами обліковуються в одній інвентарній картці незалежно від ціни придбання. Облік по партіям не ведеться.

При розрахунку ціни вибуття та періодичній оцінці беруться до уваги всі дані з надходження запасів за звітний період, а при постійній — лише дані за період, що передував даті останнього вибуття запасів.

Метод ФІФО засновується на хронології надходження, тобто базується на припущені, що одиниці запасів, які були придбані першими, продаються чи використовуються першими, що запобігає їх псуванню, а також на припущені, що грошова одиниця є стабільною.

Одиниці, що залишаються в запасах на кінець періоду, оцінюються за цінами останніх надходжень товарів.

Перевага методу ФІФО полягає в тому, що він простий, систематичний і об'єктивний, а також перешкоджає маніпулюванню даними в сторону штучного завищення або заниження вартості запасів, тобто запобігає можливості маніпулювання прибутком, забезпечує відображення у балансі суми запасів, яка приблизно збігається з поточною ринковою вартістю.

Документи мають важливе значення в організації і управлінні діяльністю підприємства. Призначення первинного обліку — підтвердити певний господарський факт, звернути увагу того чи іншого виконавця або керівника. Первинні облікові документи служать засобом підтвердження облікових записів, є основою для побудови бухгалтерського обліку. Від правильності оформлення в документах залежить повнота і достовірність показників. Для забезпечення первинного обліку виробничих запасів є такі документи:

— М-1 журнал обліку запасів, що надійшли;

— М-4 прибутковий ордер;

— М-7 акт про приймання матеріалів;

— М-8 лімітно-забірна картка;

— М-11 накладна-вимога на відпуск;

— М-12 картка складського обліку;

— М-16 матеріальний ярлик;

— М-26 довіреність;

— рахунок-фактура;

— акт про брак;

— відомість про брак;

— накладна на здачу готової продукції на склад.

Інформація, відображена в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах систематичного та аналітичного обліку подвійного запис.

Залежно від того, з яких джерел надходять на підприємство виробничі запаси, складаються бухгалтерські проводки (таб. 2.7).

Таблиця 2.7 Основні бухгалтерські проводки, що відображають надходження запасів

Зміст операції

Кореспонденція

Сума

Дт

Кт

1.

Оприбутковані запаси вироблені власними силами

5000,00

2.

Зменшено суму браку на вартість відходів від бракованої продукції

3000,00

3.

Переведено до складу запасів активи, що були придбані для продажу

1500,00

4.

Оплачено витрати за транспортування

5000,00

5.

Оприбутковано запаси придбані підзвітною особою

4500,00

6.

Проведено дооцінку запасів

1500,00

7.

Відображено надходження виробничих запасів

6500,00

8.

Оприбутковано лишки запасів, виявлених в результаті інвентаризації

2000,00

Відповідно до П (С)БО списання виробничих запасів відбувається у таких випадках:

— відпуск у виробництво;

— списання у зв’язку з невідповідністю критеріям;

— списання у зв’язку з псуванням;

— реалізація на сторону;

— передача до статутного капіталу;

— безоплатна передача.

У таблиці 2.8 наведено бухгалтерські проводки зі списання запасів Таблиця 2.8 Відображення в обліку операцій з списання запасів

Зміст операції

Кореспонденція

Сума

Дт

Кт

1.

Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції

9000,00

2.

Списано виробничі запаси на витрати, пов’язані з виправленням браку

5000,00

3.

Відвантажено виробничі запаси в обмін на подібні товари

8000,00

4.

Списано виробничі запаси для загальновиробничих потреб, цехам основного виробництва

4500,00

5.

Списано запаси для забезпечення витрат зі збуту продукції

2000,00

На ВАТ НЗФ за необхідністю відображаються в балансі запасів за найменшою з двох оцінок — первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Згідно облікової політики ВАТ НЗФ малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм — строк служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

Для МШП характерна базова участь у виробництві і збереження натуральної форми. Крім того, будь-які предмети, що придбаються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

МШП поділяються на 2 групи:

— оборотні - термін корисного використання менше одного року або менше одного циклу, якщо він перевищує рік;

— необоротні - термін корисного використання більше одного року або більше одного циклу, якщо він перевищує рік.

В бухгалтерському обліку МШП відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.

В таблиці 2.9 відображено бухгалтерський облік операцій з руху МШП.

Таблиця 2.9 Облік операцій з руху МШП

Зміст операцій

Кореспонденція

Сума

Дт

Кт

1.

Відображено отримання МШП внаслідок ліквідації браку

192,00

2.

Відображення надходження МШП в рахунок погашення дебіторської заборгованості

38 000,00

3.

Відображено МШП призначених для основного виробництва

890 600,00

4.

Повернуто МШП з виробництва

9870,00

5.

Відпущено МШП на:

— виробництво продукції

— загальновиробничі потреби

— адміністративні потреби

— забезпечення збуту

50 000,00

900,00

7300,00

5600,00

6.

Списано вартість реалізованих МШП

46 500,00

7.

Списано нестачу МШП

4690,00

2.3 Аналіз використання трудових ресурсів та його оплати Вироблення ефективної державної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та забезпечення його зайнятості потребує вивчення трудових ресурсів.

Трудові ресурси — це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві.

З цього визначення виходить, що трудові ресурси включають в себе як реальних працівників, що вже зайняті в економіці країни, так і потенціальних, котрі не зайняті, але можуть працювати.

Щоб кількісно визначити межі трудових ресурсів, потрібно уяснити поняття «працездатне населення», «працездатний вік», «працюючі підлітки», «працюючі пенсіонери».

Працездатний вік — поняття узагальнене і дещо умовне. Воно визначається системою законодавчих актів. Нині в Україні працездатним віком вважається 16−60 роки для жінок, для чоловіків — 16−65 років включно.

Істотну роль у бухгалтерському обліку грає контроль за інформацією про розрахунки з персоналом, по оплаті праці (по усім видам заробітної плати, премій, посібників).

Виплати персоналу підрозділяються на виплати, зв’язані з витратами (роботи, що включаються в собівартість продукції, послуг, адміністративними витратами й ін.) і виплати, здійснювані за рахунок соціального страхування.

Відповідно до законодавства оплата праці може здійснюватися за відпрацьований і невідпрацьований на підприємстві час. У першому випадку вона включає оплату по тарифним ставкам і посадовим окладам, відрядним розцінкам, різного роду доплати і надбавки (доплати за роботу в нічний час, у вихідні і святкові дні, за понаднормовий час, надбавки за вислугу років, за сумісництво професій і ін.), текуче преміювання праці. У другому — оплату основної і додаткової відпусток, пільгових годин підлітків, перерв у роботі матерів, що годують, виконання державних і суспільних обов’язків, вихідна допомога й ін.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою