Організація пошуку та підрахунку резервів й обґрунтування їх величин

Організація пошуку та підрахунку резервів й обґрунтування їх величин

Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерв — це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів з їх мобілізації.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

• 1) аналітичний — на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;
• 2) організаційний — тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;
• 3) функціональний — коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

• — за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);
• — за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;
• — за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;
• — за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Іншим важливим напрямком пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками.

Економія затрат живої праці досягається за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньо-змінні простої тощо.

Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

• 1. Здійснення організаційно-технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.
• 2. Зменшення кількості робітників. Цей захід може забезпечити економію за багатьма напрямками через те, що він передбачає:
  • — збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;
  • — зміну трудомісткості продукції;
• 4. Зменшення прямих матеріальних витрат.
• 5. Зниження умовно-постійних витрат також може бути резервом збільшення прибутку. Таке зниження може статися у зв’язку зі зростанням обсягу випуску продукції.
• 6. Підвищення якості продукції. Це значний резерв збільшення прибутку.

Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибутку результати узагальнюються. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії. Використання цих резервів можливе за допомогою розроблення системи оперативних заходів.

Основними джерелами резервів збільшення суми прибутку є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізації її на більш вигідних ринках збуту і т.д. (рис.1).

Рис. 1 Резерви збільшення прибутку

Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок резервів збільшення обсягу реалізації продукції необхідно виявлений раніше резерв росту обсягу реалізації продукції помножити на фактичний прибуток у розрахунку на одиницю продукції відповідного виду:

Резерви збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості товарної продукції і послуг підраховуються в такий спосіб: попередньо виявлений резерв зниження собівартості кожного виду продукції збільшується на можливий обсяг її продажів з урахуванням резервів його росту:

Резерви збільшення рентабельності.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажів є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції. Для підрахунку резервів може бути використана наступна формула:

де Р^R — резерв росту рентабельності;

R_в — рентабельність можлива;

Rф — рентабельність фактична;

R^П — резерв зростання прибутку від реалізації продукції;

VРП_вi — можливий обсяг реалізації продукції з урахуванням виявлених резервів його росту.

Список використаної літератури

• 1. Баканов М. Н., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 263 с.
• 2. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001.-540 с.
• 3. http://www.lib.academy.sumy.ua/BiblList.Asp?WhatAction=RefList&Pos=1&ResCount=20&SearchStr=&RefType=AvtList&RefValue=&BaseType=BookListЕкономічний аналіз: Навчальний посібник: Навчальне видання. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. 556 c
• 4. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навчально-методичний посібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2000. 263 c.
• 5. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/ За ред. проф. А. Г. Загороднього. — Львів: «Магнолія Плюс», 2006. — 428 с.
• 6. Ковальчук М. І. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник. — К.: КНЕУ, 2004
• 7. Чебан Т. М., Калінська Т.А., Дмитрієнко І.О. Теорія економічного аналізу: Навчальний посібник: Навчальне видання. — К.: ЦНЛ, 2003. 214 c.