Маркетинг

1. Еволюція Маркетинга.

1. 1860−1950.

1. 1860−1920 — Удосконалення пр-ва із єдиною метою (обсягів продажів і асортименту вып-й прод.

2. 1920;1930 — Зосередження увагу пробл. совершенств-я вып-й прод. з допомогою її кач-ва і соверш-ия ассиртим. то-в.

3. 1930;1960 — в основі проблема орг-ции збуту прод-ции за чіт интенсиф-ции її і стимулу збуту. 1-ї етап хар-ся концентрацією пр-ва, його мех-цией і автом-цией. Цьому періоду хар-на спеціалізація пр-ва, укрупнен-е мастабов пр-ва, усил-е конкур-й боротьби, тобто. сформир-ся ринок покупця. П>С. 2. 1950;1960. розквіт масового Марк. М начин-т набувати контури концептуальної системы. Формир-ся базові М-е конц-ии, формир-я М споживача, основу теза: «потреб-ли віддають предпрочтение тов-м з більш высок-ми пок-ми кач-ва, не купують річ взагалі, лише ту кот-я хар-ся опред-й потреб-й корисністю». Появл. нового Эл-та М-га — М-е дослідження. Вони почали основою совр-ой М-ой деят-ти. Труднощі зі збутом США (М — філософія бізнесу. Почав формир-ся междунар-й М. 3. 1971;1990. М — однією з гл-х эл-ов корпоративного стратег-го упр-я і напр-ен на адаптацію предпр-я до зовнішньої экономич-й і полит-й середах. М-я деят-ть превращ-ся з односторонньої зв’язку препр-й з ринком на замкнене цикл. Діалог покупатель-продавец. (Исслед-я поведінки потреб-ля. 4. 1991;н.в. Перехід від продажу одного товару всім до удовлетв-ю индив-х вимог, і смаків. Тобто ориент-я на конкр-го споживача. Можливі напрями: 1. СверхМ — комплексне пропозицію. Одна річ — удовл-т неск-о потреб. 2. МультиМ — багатоканальне товародвижение. 3. ТурбоМ — сокращ-е часу на созд-е нов-го товару. 4. Таргетинг — пускові М-е прог-мы, оперативне реагування ринку. 5. Індивідуальний М.

Поняття М, цілі й принципы.

Мвид людської деят-ти, замова на удовлетв-е потреб та потреб у вигляді обміну. Цілі М.

1. Рыочные. Орієнтація на достиж-е рын-х рез-ов (нов-е ринки, (рын-й частки, ослабл-е рын-х позицій конкурентов).

2. Маркетингові. (Формир-е благопр-ого іміджу фірми, достиж-е високої удовлетв-ти споживача, (прибутковості М-й деятельности).

3. Структурно-управленческие. (надання орг-й стр-ре більшої гнучкості і адаптивности).

4. Щоб Забезпечити. (цінова, стимулир-я, сервісна политики).

5. Контролюючі. (поточний, стратегічний, фінансовий). Принципи М.- це основа М-й деят-ти.

1. Вихід ринку з рішенням проблем потребителя.

2. Націленість на комерційний рез-т.

3. Використання програмно-цільового методу. (комплексний підхід з исп-м всіх М-х средств).

4. Інтеграція стратегії і тактики. (активне приспособл-е до ринків шляхом на него).

5. Орієнтація на довгострокову перспективу. (Особливу увагу прогнозним исследованиям).

6. Облік соціального фактора.

М як ф-ция управління і філософія бизнеса.

Мар-г і Мен-т — дві сторони упр-я предпр-ем, у своїй М-г — генератор ідей, тобто. обеспеч-е предпр-я цілями та ідеями. З іншого боку М-г повинен выраб-ть страт-ю і тактику воплощ-я цих ідей, а мен-т має забезпечити їх досягнення. М-г обеспеч-т гнучкість упр-ния і пр-ва і созд-е стійкого попиту товар. М-г — генеральна хоз-я функція. Функції маркетинга.

1. Аналітична (внеш-я і внутр-я середовища, конкур-ы, потреб-ли и.т.д.).

2. Продуктово-производственная (обеспеч-т созд-е нов-х тов-в).

3. Збутова (тов-ое рух, тов-я політика, сервис).

4. Що Формує. (живе і стимулирование).

5. Управління контроль. М як філософія бізнесу. М — ринкова філософія, страт-я і так-ка мислення та дії усіх суб'єктів рын-х отнош-й. Це особливий спосіб мислення, стилю поведінки й управління. Философ-я М говорить, що завдання кожного сотр-ка компанії робити всі возм-е для удовлетв-я потребн-тей пок-ля.

4. Концепції М.

КМ — це інтегрована ориентир-я на споживача і прибуток филос-я бізнесу. Сущ-т 5 підходів до організації рын-й праці та соотв-о 5 концепций.

1. Виробнича (низька кач-во товару (соверш-ть орг-ю пр-ва і (эффек-ть сис-мы распред-я ((витрат ((цены).

2. Продуктова (товарна). (Удосконалення товарів, виріб кач-ое, ціна высока).

3. Збутова. (сфера збуту і стимулирования).

4. Концепція маркетингу (традиційна) отталкив-ся з ринку покупця з усіма прибамбасами. (исслед-е бажань, і потреб-ей, конкурентів, сегментация).

5. Концепція социально-этического М (збалансування цілей орг-ции, потреб обраних споживачів, суспільства загалом) Медицина, бразование, спорт тощо. Комплексний М. — начин-ся до поцесса пр-ва начин-ся з аналізу, основ-ся на інноваціях, носить адресний хар-р, і заканчив-ся анализом.

5. Поняття, елементи і классифик-я рынков.

Р з (.) зрен. М — сукупність усіх існуючих потенційних споживачів товарів. Елементи ринку: Попит — бажання, спроможність населення і готовність суб'єкта придбати товар. Ціна — грошовий вираз вартості товару Пропозиція — бажання і можливість фірми продавати товар. Ринкова кон’юнктура — ситуація над ринком включ-я у собі співвідношення м/у З повагою та П щодо окремих товарам і групам, рівень цін, і їх рух, товарні запаси, портфель замовлень за галузями тощо. Класифікація ринків. |Ознаки класифікації |Тип ринку | |1. структура господарства |1. Країни з эк-ой типу натур-го хоз-ва | |країни |2. Експортери сировини | | |3. Промислово що розвиваються | | |4. Промыш-но розвинених країн | |2. рівень доходів населення і хар-р |1. Стр-ы з преимущ-но дуже низьким ур-ем дох-ов | |їх розподілу |2. з дуже низьким і дуже високий рівнем дох-ов | | |3. з низьким, средн-м і високим ур-ем дох-ов | | |4. з преимущ-но середнім ур-м дох-ов | |3. територіальний охоплення |1. Міжнародний | | |2. Національний | | |3. Внутрішній (країна) | | |4. Регіональний (Азія, Європа) | | |5. Локальний | |4. товрно-отраслевой з |1. машин і оборуд-я | |багаторівневої детализацией|2. минер-ого сировини й палива | | |3. с/г сировини, продов-х і лісових товарів | |5. сфера громадського |1. товари матеріального пр-ва | |пр-ва |2. товари духовного пр-ва | |6. хар-р потенц-ого |1. товари произв-ого призначення | |використання |2. товари потреб-ого призначення | |7. Термін использов-я тоаров |1. длит-ого пользов-я | | |2. короткострокові | |8. Організаційна стр-ра |1. світовий ринок | |ринку |а) відкритий; б) закритий; в) з огранич-м доступом | | |2.внутренний ринок | | |а) оптовий; б) роздрібний |.

Сегментація потребителей.

Виды сегментации.

1. масовий Мшир-й потреб-й ринок, один план М-га.

2. нацелив-е на вузьку специф-ю групу потреб-ей — один план М-га.

3. множинна сегментация Признаки сегментации.

1. для потреб-ог ринку — географічний; - економічний (від рівня прибутків); - демографічний (підлогу, водраст тощо.); - поведінкові ознаки (частота купівлі, розміри); - психографический (увлеч-я. здоровий.) 2. підприємствам і закупівельних організацій — галузь; - экономич-е возм-ти; - орг-пра-й статус; - сфера деят-ти Методы сегментации.

Найпоширенішими методами сегментування ринку є метод угруповань за одним або декільком ознаками і силові методи багатовимірного статистичного анализа.

1. Метод угруповань полягає у послідовної розбивці сукупності об'єктів на групи з найвагомішим ознаками. Якоїсь ознака виділяється як системотворного критерію (власник товару, споживач, плануючи придбати товар), потім формуються підгрупи, у яких значимість цієї критерію значно вища, ніж у всієї сукупності потенційних споживачів певного товару. Шляхом послідовних разбивок на частини вибірка ділиться на цілий ряд подгрупп.

На рис. 2 представлена схема послідовних разбивок методом AID (автоматичного детектора взаємодії), який одержав широке поширення процедурах сегментации.

2. методи багатовимірного статистичного аналізу, коли поділ іде за рахунок комплексу аналізованих ознак одночасно. Найбільш ефективними є методи автоматичної класифікації, чи інакше кластерного анализа.

Рис. 2.

І тут, схеми класифікації базуються наступних припущеннях. Одного клас об'єднуються споживачі, подібні між собою за низкою ознак. Ступінь подібності в споживачів, які належать до одному класу, повинна перевищувати, ніж ступінь подібності люди, які належать до різним классам.

З допомогою подібного методу вирішується завдання типізації з одночасним використанням демографічних, соціально-економічних і психографических показателей.

Як приклад відзначимо вирішення завдання про сегментації ринку шляхом побудови типології споживачів, під якої розуміється поділ споживачів на типові групи, мають однакове чи схоже споживче поведінка. Побудова типології - це процес розбивки досліджуваної сукупності об'єктів досить однорідні і стійкі у часу й просторі группы.

7. Вибір цільового рынка.

Целевой ринок — сегмент чи неск-о сег-ов на котор-й напр-а деят-ть фірми. Він д.б.

1. достат-о емким.

2. повинні им-ся возм-ти його роста.

3. бути прибыльным.

4. же не бути об'єктом конкурентов.

5. такі потреби які фірма м-т задовольнити стратегії охоплення рынка.

1. недефференцированный М (1 товар всьому рынку).

2. диф-ый М (2 чи більше сегмента).

3. концентрований М (1 товар 1 сегмент) Стратегії Матриця Продукт-рынок Ансофф. | |Товар | |рынк| |Що Його Випускає |новий | |і | | | | | |існуючий |Стратегія проникнення на |Стратегія розширення номенклатури | | | |ринок (А) |товарів (У) | | |новий |Розширення кордонів ринку (Б) |Стратегія диверсифікації (Р) |.

А рахунок — интенсиф-и збуту, пошук нов-х покупат-й, вытеснен-е конкур-в, Б — створення нових областей примен-я тов-в, пошук нов-х ринків У — разраб-ка самотужки, купівля лиц-й, обмін продуктами Р — горизонт-я дивер-я (нов-е тов-ы з колишнім сировиною і пр-ми мощностями).

— вертик-я див-я.

— концентрическая диверс-я (нові товари на ринках) стратегії конкуренції. Матриця Портера | |Стратегічні переваги | |Стра| |Низькі витрати |Диференціювання | |теги| | | | |ческ| | | | |а | | | | |мета| | | | | |Широкий |Лідерство за затратами (цінове |Стратегія | | |ринок |лідерство) |диференціювання | | |Фокусування | | |Вузький ринок |З акцентом на витрати |З акцентом на | | | | |диференціацію |.

8. Позиціонування товару на рынке.

Сущ-т 2 шляху позиционир-я товара.

1. Створити товар кот-ого немає над ринком, а потребн-ть у ньому есть.

2. Позиционир-ть себе поруч із однією з конку-ов і почав боротьбу частку рынка.

Позиц-ие можна осущ-ть различн-ми мтодами:

1. з урахуванням преимущ-х кач-в товара.

2. на специфич-х потребах потребителя.

3. на специальом использ-и товара.

4. на орієнтацію на определ-ю категорію потребит-ей.

5. утворенні іміджу своєму товару.

6. на сопоставл-и і порівнянні з товарами конкурентов.

7. тощо. Усе, це програмі М-микс.

Товар та її производные.

Ассортиментная політика — визначення товарних груп наиб-е предпоч-х для успеш-й ринку і обеспеч-их экон-ю эф-ть деят-ти фірми загалом. АП включ-т след-е співвідношенні тов-х груп: 1. співвідношення видових груп 2. соотн-е то-в нах-ся різних стадіях ЖЦ 3. соотн-е тов-в з їхньої походженню (тов-ы самої фірми й у перепродажу) Асортимент (товар-микс) — сукупність всіх тов-х груп, і тов-х одиниць запропонованих покупцям конкретним продавцем. Товарна група (лінія) — група тов-в тісно взаємозалежних м/у собою у зв’язку з виконанням аналог-х ф-ций, предлаг-ся одним групам потреб-ей, распредся з одних каналам, в заданому ціновому діапазоні. Товарна одиниця — опред-е виріб у межах торг-й марки чи тов-ого асортименту, опред-го розміру, опред-й ціни, внеш-го виду та т.п. Товарна номенклатура — им-т опред-ю довжину, широту та глибину | |Тов-я номенклатура (ширина) | | |Мило |Стир-е |Зубна | | | |порошки |паста | |Довга |Конвалію |Тайд |Перлина | | |Роза |Лотос |Лісова | | | | | | |Усього |9 |11 |10 |.

Ширина товара-микс — показник предлаг-ых організацією асортиментних груп (3) Довга товара-микс — показ-ет загальне у тов-х одиниць (30) Глибина товара-микс — що не кол-ві різних вар-в предлаг-ся товар з асортиментного низки (з вигляду: перли — новий, перли з м’ятою; фасування: 50 г, 75 г, разом 2*2 глибина 4).

4. Узгодженість товара-микс — показ-т наскільки близькі м/у собою различн-е тов-е ніші з (.) зрен-я кінцевого использ-я, произв-ых требний, каналів распред-я. 4 виміру товара-микс опред-ет возм-е 4 напр-я товарної стратегії 1. Створення нов-х тов-х ліній (расшир-е товара-микс) 2. Подовження кожної тов-й лінії 3. створення нов-х вар-ов кожної з сущ-их товарних ліній (поглиблення продукта-микс) 4. (чи (узгодженості товара-микс в завис-ти від цього прагне орг-я завоювати стійку репут-ю вузькому сфері чи ориентир-на працювати в нескx областях.

10. Життєвий цикл товара ЖЦТ — період теч-ии якого товар купується на рынке.

Прибыль.

— крива сбыта.

1 2 3.

— крива прибутку Дорыночная стадия.

1. Стадія виведення товару ринку — осн-е видатки рекламу (информативную). Мета М створення ринку товару (лише базова модель, малі партії, обсяг реализ-ии зростає повільно, пр-ые потужності загруж-ы в повному обсязі (витрати високі (ціна висока, созд-ся нов-я система товародвижения.

2. Зростання — початок одержання прибутку. (темпи зростання, обсягів, продажів, випускаються модифікації товару, великі партії, витрати (, з’являються конкуренти (Витрати рекламу. Реклама перетворюється на убеждающую.

Увага зважується на власну фірму, торг-ю марку.

3. Зрілість — абсолютний приріст обсягу продажу, але темпи вже меньше.

Велике у модифікацій. Цінова конкуренція. Насичення ринку. Наприкінці поступовий спад обсягу сбыта.

4. Спад — обсяг продажу безупинно знижується. Звуження ассортимента.

Вивільнення пр-ых потужностей. Недоліки ростуть, ціни падають, прибуток падає. Реклама неэффективна.

Оцінка конкурентоспроможності товара.

КСТ — сукупність ф-ров, кот-е забезпечують товарам перевага над ринком над товарами-аналогами. Основні складового КСТ:

1. Якість товару. (призначення, надійність, технологічність, екологічність, эргономичность, безпека продукції та т.п.).

2. Маркетингова сост-я. (кач-во М-х исследований).

3. Комерційна сост-я. (кач-во роботи комерційних агентов).

4. 1+2+3=влияние на ціну продажи.

5. Економічна сост-я. (все затрарты связ-е з допомогою изделия).

6. 1+2+3+4= ціна потреблеия.

7. Імідж предприятия.

Брэдинг та шляхи перекладу товару до розряду марочных.

Бренд — це якесь враження про товарі умонастроїв споживачів, ярлик, який подумки наклеюється товару. Процес створення бренду та управління ним називається брендінгом. Він може охоплювати у собі створення, посилення, репозиціонування, оновлення й зміна стадії розвитку бренду, його розширення й поглиблення. Брендинг — це прийоми створення особливого враження, які роблять свій внесок у загальний імідж у питаннях цільового сегмента ринку до бренду. Процес створення довгострокового купівельного переваги розглядається як діяльність із уявленню покупцю достоїнств товару або ж послуги, їх особливостей проти схожими запропонованими товарами чи послугами, формуванню у свідомості споживачів стійких асоціацій, впечатавший, пов’язаних із цим товаром, його маркою. Ці асоціації, як образне з'єднання окремих вражень у загальну, яскраву і стійку картину взаємозалежного уявлення споживача про товарі, його марці, називають брендом. (від анг. brand — тавро; марка; виробляти враження). Бренд подається як образ марки цього товару (послуги), виділеної покупцем серед конкуруючих изделий.

Брендинг здійснюється з допомогою певних прийомів, методів і способів, що дозволяють довести розроблений бренд до покупця не лише сформувати у свідомості імідж марки товару, а й допомогти в сприйнятті покупцем функціональних і емоційних елементів товару. У цьому контексті брендинг допомагає покупцю прискорити вибір товару і ухвалення рішення про його покупці. Основними характеристиками бренду є: — основне його зміст — функціональні й емоційні асоціації, що виявляються покупцями і стали потенційними клієнтами — словесна частина марки чи словесний товарний знак — візуальний образ марки, формований рекламою в сприйнятті покупця — рівень популярності марки у покупця, сила бренду — узагальнена сукупність ознак бренду, яка характеризує його індивідуальність — вартісні оцінки, показники — ступінь просунутості бренду — ступінь залучення бренду в цільової аудиторії та її окремих сегментов.

Слід пам’ятати, що ні кожен товарний знак може бути брендом. І тому, товарний знак, торгову марку повинні здобути популярність на ринку й довіру у покупателей.

Брендинг допомагає покупцям спрощувати і прискорювати пошук необхідного товару і тим самим сприяє економії часу. Як ефективного інструмента брендинг використовує практику передачі покупцям безплатно зразків товарів, щоб споживач відчув розбіжності й отримав вагомі доведення їхніх наличия.

Брендинг особливо потрібен для товарів, які мають неощущаемыми чи уявлюваними відмінностями. Це стосується й товарам високої технології для розпізнавання, яких потрібні особлива підготовленість, грамотність споживачів, оскільки життєвий цикл товарів має тенденцію до зменшення, технічна складність товарів зростає, а явні різницю між товарами одного призначення важко уловить.

Схема робіт із формування бренда.

1. Позиціонування бренду над ринком, тобто. пошук місця бренду над ринком, а також набору покупательских потреб і сприйняття товару. Позиція бренду — це місце, який посів бренд у виставі покупців стосовно товару-конкуренту.

2. Формування стратегії бренду, тобто. програми стратегічного характеру, використовуваної фірмою до створення цінності бренда.

3. Розробка змісту, ідеї бренду. Основна ідея бренду повинна відбивати обіцянку, пропозицію його переваг. До сформування унікального бренду треба знати про товарі й про його виробника якнайбільше, все, що пов’язані з використанням товару у цій і суміжною галузях. Ідея бренду повинна зацікавити і захопити покупця, звернути його на марку і товар. 4. Аналіз торговельну марку та віднайдення імені бренду. Торговельна марка представляє собою умовний знак, який у вигляді асоціації його з товаром чи послугою повідомляє споживачеві інформацію про товарі, його споживчі характеристики. Вона переконує покупців у цьому, що з купівлі товару вони отримають той самий якість, як раніше. З іншого боку, торгову марку дає можливість виводити ринку нові товари та проводити роздрібних продавців. При аналізі торговельну марку необхідно брати до уваги наявність наступних її якостей: привабливість, економічність, коммуникативность в сфері позиціонування товару, легкість розпізнавання серед товарівконкурентів. Серед усіх компонентів бренду найбільше значення має тут ім'я бренду, яке найчастіше асоціюється під назвою фирмы-изготовителя чи, що рідше, посередницької фирмы.

13. Поняття, функції і класифікація цін маркетинге.

ЦП — заклч-ся у цьому, аби з’ясувати товару такі ціни, і так ними варіювати, щоб у результаті отримати наиб-ю прибыль.

На етапі висування мети: 1. Цілі засновані на збуті, тобто. високий обсяг реализ-и — ценопроикнов-е.

(Ц не великі) 2. Цілі основ-ые на максим-ции прибыли.(стратегия престижних цін, ціни проникнення) 3. Цілі основ-е на утримання ринку (низькі цены).

На етапі розробки стратегії: 1. Орієнтація на затраты+прибыль 2. на попит (самий трудомісткий метод) 3. на конкурентів (на средн-е рын-е Ц. чи лидера).

Стратегії ціноутворення: 1. Зняття вершків. (висока ціна нового продукт) 2. Проникнення ринку. (низька ціна) 3. Стратегія єдиних цін (одинак-я ціну всіх потребтелей за однакове поєднання товарів та послуг). 4. Стратегія гнучких цін. (торг доречний) 5. Стратегія неокругленных цін (999 рублів) 6. Стратегія цінового лідерства (основний продукт за ціною, приваблюючи у магазин) 7. Стратегія пільгових цін (знижки купити в больш-х кол-вах) ЦП должа бути гнучкою та адаптивної - інструменти — скидки (бонусы, дилерські, сезон-ные, повернення старої моделі, у свята, пільги в купонах (газеты), распродажа).

14. Канали розподілу є у маркетинге.

Канал розподілу — це, яким товари рухаються від виробників до споживачів. Завдяки йому ми усуваються тривалі розриви у часі, місці й праві власності, що відокремлюють товари та від, які б ними скористатися. Члени каналу розподілу виконують ряд дуже важливих функций.

1. Дослідницька робота — збирати інформацію, яка потрібна на планування і полегшення обмена.

2. Стимулювання збуту — створення й поширення увещевательных комунікацій про товаре.

3. Встановлення контактів — налагодження та підтримка зв’язки України із потенційними покупателями.

4. Пристосування товару — припасування товару під вимоги покупців. Ідеться таких видів діяльності, як виробництво, сортування, монтаж і упаковка.

5. Проведення переговорів — спроби узгодження цін, і інших умов для последую-щего здійснення акта передачі власності, чи владения.

6. Організація товароруху — транспортування і складування товара.

7. Финансирование-изыскание використання коштів покриття витрат щодо функціонування канала.

8. Прийняття риска-принятие він відповідальності за функціонування канала.

Виконання перших п’яти функцій сприяє висновку угод, а решти трьох — завершення вже укладених угод. Рівень каналу розподілу — це будь-який посередник, який виконує ту або ту роботу з наближенню товару і право власності нею до кінцевому покупцю. Оскільки певну роботу виконують і саме виробник, і кінцевий споживач, вони також входять до складу будь-якого каналу. Протяжність каналу ми із Вами будемо позначати за кількістю наявних у ньому проміжних уровней.

Канал нульового рівня (званий також каналом прямого маркетингу) складається з виробника, котрий продає товар безпосередньо споживачам. Три основних способи прямий продажи-торговля у рознос, посылочная торгівля і торгівля через належать виробнику магазины.

Одноуровневый канал включає у собі одного посередника. На споживчих ринках цим посередником зазвичай буває роздрібний торговець, а на ринках товарів промислового призначення ним нерідко виступає агент по збуту, хоч брокер.

Дворівневий канал включає у собі двох посередників. На споживчих ринках такими посередниками зазвичай стає оптовий і роздрібний торговці, на ринках товарів промислового призначення це бути промисловий дистриб’ютор і дилери. Типовий традиційний канал розподілу складається з незалежного виробника, однієї чи кількох оптових торговців і самого чи кількох роздрібних торговців. Кожен із членів каналу є окреме підприємство, що прагне забезпечити максимально можливі прибутку, на шкоду максимальному вилучення прибутку системи у цілому. Ні із членів каналу немає повного чи достатньо повного контролю за діяльністю інших членів. Вертикальні маркетингові системы.

КОРПОРАТИВНІ ВМС. У межах корпоративної ВМС послідовні етапи виробництва та розподілу перебувають у одиничному владении.

ДОГОВІРНІ ВМС. Договорная ВМС складається з незалежних фірм, пов’язаних дого-ворными відносинами і координуючих програми своєї діяльності спільного до-стижения більшої економії і/або великих комерційних результатів, чому це можна було б зробити на одиночку.

КЕРОВАНА ВМС. Керована ВМС координує діяльність низки последова-тельных етапів виробництва та розподілу не через загальної приналежності одному владель-цу, а завдяки розмірам й міці однієї з її участников.

Горизонтальна МС Іншим феноменом, властивим каналам розподілу, стала готовність двох або більш фірм об'єднувати зусилля у спільному освоєнні відкритті маркетингових можливостей. У окремої фірми або вистачає капіталу, технічних знань, виробничих потужностей чи маркетингових ресурсів для дій самотужки, або вона боїться ризикувати, або бачить у об'єднанні зусиль з іншого фірмою чималі вигоди собі. Фірми можуть співпрацювати на тимчасової чи основі, а можуть створити окрему спільну компанию.

Для охоплення одним і тих-таки Росії чи різних ринків фірми дедалі більше вдаються до використанню багатоканальних маркетингових систем.

Між учасниками одного каналу, і навіть між різними каналами можуть спостерігатися і різна ступінь співробітництва, та, і конкуренция.