Загальна характеристика дисертації

черняховський військовий особистість світоглядний.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків, списку джерел і літератури. Загальний обсяг дисертації - 218 стор. (основний зміст — 198 стор.; список використаних джерел та літератури — 21 стор., 262 позицій).

Актуальність теми дослідження. Історія світової цивілізації доводить, що нація, країна на найскладніших етапах свого розвитку чи в скрутні години випробувань потребує людей, спроможних очолити і взяти на себе відповідальність за її долю. Жоден народ, жодна держава не могли вибороти і відстояти свою незалежність, свободу і право на майбуття без висунення зі свого середовища керманичів, спроможних повести за собою маси. В першу чергу це стосується полководців.

Ім'я українця Івана Даниловича Черняховського відомо далеко за межами нашої Батьківщини. Він належав до тих військових діячів, котрі зробили вагомий внесок до скарбниці військового мистецтва, а його блискавичний злет від командира дивізії до командувача фронтом під час Великої Вітчизняної війни не має аналогів в світовій практиці. І.Д. Черняховський був наймолодшим командувачем фронтом за всю історію Червоної Армії. Стрімкий кар'єрний злет І.Д. Черняховського став можливим за рахунок його неабияких здібностей та професійного ставлення до своїх обов’язків. Незважаючи на значний масив робіт, присвячених життєвому шляху та діяльності І.Д. Черняховського, його постать залишається «в тіні» таких полководців, як Г. К. Жуков, К. К. Рокоссовський, О. М. Василевський, І.С. Конєв та ін.

Актуальність даної роботи посилюється недостатньою розробкою порушеної теми в науковій літературі, відсутністю цілісного грунтовного й об'єктивного дослідження, присвяченого І.Д. Черняховському, як особистості та військовому діячеві, його ролі у визволенні української землі.

Зв’язок дисертації з науковими темами, програмами, планами. Дисертаційне дослідження здійснене в рамках науково-дослідної теми «Історія формування і розвитку Української держави» (державний реєстраційний № 01БФ4 601), яка внесена до тематичного плану Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дослідження є життєвий шлях і військова кар'єра полководця, двічі Героя Радянського Союзу, генерала армії Івана Даниловича Черняховського.

Предметом дисертаційного дослідження є особистість І.Д.Черняховського, його індивідуальні риси, етапи формування військових поглядів та військово-організаційна діяльність.

Мета дослідження? полягає у комплексному науковому аналізі та виявленні практичного внеску І.Д. Черняховського у розвиток вітчизняного та світового військового мистецтва.

Завдання дисертації визначені відповідно до поставленої мети:

проаналізувати історіографію і джерельну базу проблеми;

реконструювати життєвий шлях, формування І.Д. Черняховського як особистості, риси характеру, світоглядні орієнтири;

з’ясувати місце, роль і значення діяльності І.Д. Черняховського як військового діяча;

проаналізувати основні етапи становлення І.Д. Черняховського як військового фахівця у передвоєнний період;

розглянути діяльність І.Д. Черняховського під час Великої Вітчизняної війни як командира дивізії, корпуса, командувача армією, Західного і 3-го Білоруського фронтів;

окреслити його характерні риси як воєначальника;

Хронологічні межі дослідження обумовлено роками життя та діяльності І.Д. Черняховського — 1907 — 1945 рр.

Методологічну основу дисертації склали: принципи історизму, об'єктивності, всебічності та науковості; методи аналізу та синтезу, моделювання; системний підхід щодо визначення наукового розуміння ролі і місця особистості в історії. В роботі використані методи історичного джерелознавства: наукової евристики, класифікації та критики джерел; а також власне історичні методи дослідження: проблемно-хронолічний, порівняльний, історико-аналітичний. Особливе місце в дослідженні посідають історично-біографічні методики.

Наукова новизна роботи. Дисертація є першим в національній історіографії узагальнюючим, комплексним дослідженням життєвого шляху та військових здобутків І.Д. Черняховського. Вперше максимально повно відтворено та проаналізовано історіографію проблеми. На основі нововиявлених спогадів рідних, учителів, друзів дитинства, однокласників та соратників показано становлення І.Д. Черняховського як особистості. Вперше докладно подаються матеріали, які відтворюють довоєнний період біографії полководця. Введено до наукового обігу партійні (політичні) характеристики, атестації І.Д. Черняховського. Завдяки залученню журналів бойових дій та бойових донесень 28-ї танкової та 241- стрілецької дивізій, спростовано упереджені судження про хід та характеристику бойових дій на початковому етапі війни 1941;1942 рр. Обґрунтовано висновок, що І.Д. Черняховському були притаманні гнучкість мислення, ігнорування дій за шаблоном, до яких часто-густо спонукали директиви Верховного Командування. Доведено, що І.Д. Черняховський повністю заперечував репресивні методи керівництва військами, заохочуючи своїх підлеглих до виявлення ініціативи.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані результати і викладені положення можуть бути використані при написанні монографій, біографічних досліджень, підручників, курсів лекцій з історії України. Дослідження може бути використане також під час навчального процесу у військових навчальних закладах, створення художньо-документальних творів, музейних експозицій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження були представлені на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях: «Україна у Другій світовій війні», (Київ, 2005 р.); конференції, присвяченій 60-річчю Перемоги над фашизмом, (Київ, 2005 р.); «круглому столі» Інституту історії України НАН України з нагоди 60-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників. (Київ, 2004 р.); виставці в Меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941;1945 років», присвяченої 100-річчю двічі Героя Радянського Союзу генералу армії І.Д. Черняховського (Київ, 2006 р.), а також під час святкування ювілею полководця (Умань, 2006 р.). Результати дослідження знайшли відображення у 6 авторських публікаціях загальним обсягом 14 др. арк.