Розщеплення присудка. 
Синтаксис письмової мови

Розщеплення присудка — це заміна однослівного присудка двослівним: замість допомогти — надати допомогу, перемогти — здобути перемогу. Це стало в ділових паперах усталеним. Тому з цим явищем треба познайомитися ближче. Причин популярності розщепленого присудка у діловому стилі кілька:

• 1. Далеко не всі словосполучення «дієслово + іменник», вживані в ділових текстах, мають однослівний дієслівний відповідник, тому тут немає вибору. Так, не мають однослівного відповідника словосполучення здійснити (провести) захід, встановити порядок, виявити увагу, ви правити брак, вести справу, визнати провину, заподіяти ускладнення, відвернути правопорушення та ін. та ін.
• 2. Навіть у тих випадках, коли однослівний дієслівний відповідник у мові є, заміна неможлива, бо дієслово і «дієслово + іменник» далеко розійшлися за своїми значеннями. Порівняймо: провести операцію і оперувати; зроби ти огляд і оглянути; проводити змагання і змагатися; на дати допомогу і допомагати. Розщеплені присудки набули значення, близького до термінологічного, а дієслова зберегли свою багатозначність, широке загальномовне смислове наповнення.
• 3. У розщеплених присудках допоміжне дієслово не просто вказує на факт дії - воно ще може виражати деякі додаткові смислові відтінки. Порівняймо, наприклад, значення таких дієслів: давати й надавати; вести й проводити; проводити й здійснювати та ін.
• 4. До складу розщепленого присудка часто входить віддієслівний іменник-термін, який точно кваліфікує певне явище, дає йому назву й наукове визначення. Цього не може зробити звичайне загальновживане слово. Наприклад, наїхати (загальновживане слово) і зробити наїзд (назва певного типу правопорушень); переговорити з кимось про щось і вести переговори (дипломатичний термін) та ін.
• 5. Розщеплений присудок може бути розширений за рахунок одного або кількох означень: надати — грошову, матеріальну, технічну, юридичну допомогу; вести — дипломатичні, торговельні, попередні - переговори. Спробуємо замінити розщеплений присудок однослівним, дієслівним: допомогти матеріально — так сказати можна, допомогти технічно — не можна.
• 6. І ще одна цікава деталь: громіздкий, багатослівний розщеплений присудок начебто зупиняє, затримує увагу читача документа; інформація в цьому ви падку не втрачається, а навпаки, фіксується в пам’яті.

Як бачимо, у розщепленого присудка є цілий ряд переваг: здатність передавати точні термінологічні значення, властиві діловому стилю, створювати потрібний сухувато-офіційний, без домішок розмовності, колорит ділового тексту; неабияке значення мають і традиції ділового стилю.

Не скрізь вживання розщепленого присудка буває виправданим і доречним; досить часто це данина традиції, яку дехто розуміє надто спрощено, а то й неправильно. Не завжди розщеплені присудки вживаються точно — не враховується та обставина, що допоміжні дієслова можуть сполучатися далеко не з усіма віддієслівними іменниками. Наприклад: ставити, порушувати, висувати питання — можна; піднімати, загострювати — не можна; допускатися (припускатися) — помилки, суперечності, недоречності - можна, браку, поломки, розкрадання — не можна; викликати захоплення, радість, овації - можна; протест, хворобу — не можна.

Серед розщеплених присудків трапляються і порожні, беззмістовні, а то й просто неграмотні словосполучення, наприклад: забезпечувати покращення, відбувається зростання, організувати використання, проявити пошану та ін. та ін. Отже, оцінити вживання розщепленого присудка можна, лише виходячи з умов і завдань його використання в певному контексті, з урахуванням його виду, мети й при значення.