Проект реконструкції котла для переводу його на новий вид палива

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Проект реконструкції котла для переводу його на новий вид палива (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Зміст

Вступ Таблиця 1. Основні технічні характеристики котла ТП-230

Таблиця 2. Характеристика використовуваного палива Таблиця 3. Теоретичний об'єм повітря необхідного для спалювання 1 кг (1м³) палива, та технічні об'єми продуктів згорання палива Таблиця 4. Характеристика продуктів згорання у газоходах парогенератора Таблиця 5. Ентальпія теоретичного об'єму повітря та продуктів згорання палива, кДж/кг (кДж/м³)

Таблиця 6. Ентальпія продуктів згорання у газоходах, кДж/кг Таблиця 7. Розрахунок теплового балансу парогенератора та витрати палива Таблиця 8. Розрахунок конструктивних характеристик топки Таблиця 9. Розрахунок повної площі поверхні стін топки F_ст та площі промінесприймаючої поверхні топки Н_а

Таблиця 10. Повірений розрахунок теплообміну у топці

Таблиця 11. Повірений розрахунок фестона Таблиця 12. Конструктивні розміри та характеристики перегрівача Таблиця 13. Повірений розрахунок другого ступеня перегрівача Таблиця 14. Конструктивний розрахунок першого ступеня перегрівача Таблиця 15. Конструктивні розміри та характеристики економайзера Таблиця 16. Конструктивні розміри та характеристики повітрепідігрівача Таблиця 17. Повірений розрахунок другого ступеня економайзера Таблиця 18. Повірений розрахунок першого ступеня повітрепідігрівача Таблиця 19. Повірений розрахунок другого ступеня повітрепідігрівача Таблиця 20. Конструктивний розрахунок першого ступеня економайзера Таблиця 21. Розрахунок невязки теплового балансу парогенератора Висновки Література

Вступ

Котельні установки являють собою агрегати, які допомагають перетворити хімічну енергію палива в потенціальну та кінетичну енергію пари. Потім ця енергія у турбінах перетворюється у механічну енергію, а механічна — у електричну.

Котел ТП-230 двобарабанний, вертикально — водотрубний з дійсною циркуляцією, призначений для виробки пари високого тиску.

Котел — агрегат має П — подібну компоновку та складається з топочної камери (висхідний газохід) та конвективної шахти (опускний газохід), з'єднаними між собою поворотним газоходом.

Розрахункові параметри котла:

— Паровиробничість — 63,89кг/с;

— Тиск перегрітої пари у головній паровій засувки — 10Мпа;

— Тиск пари у барабані - 10,5Мпа;

— Температура перегрітої пари — 510

— Температура живильної води — 215

Цей котлоагрегат може бути віднесений до групи уніфікованих котлів, конструкція яких при спалювання різних за своєю якістю палив відмінюється лише, порівняно незначними змінами поверхні нагріву пароперегрівача та водяного економайзера, у той час коли всі інші елементи котла залишаються однаковими.

Виконуючи курсовий проект за дисципліною «Котельні установки промислових підприємств», я набуваю навички проектування котла та окремих його елементів при реконструкції у зв’язку з переводом його на новий вид палива, а також навички користування нормативними та проектними матеріалами, ГОСТами, довідниками і т.д.

Таблиця 1. Основні технічні характеристики котла ТП — 230


Найменування	Одиниці виміру	Значення
Паровиробничість	кг/с	63,89
Тиск перегрітої пари	Мпа	9,81
Температура перегрітої пари	.
Температура перегрітої води	.
Температура холодного повітря	.
Розрахункове паливо: -тверде	—;	АШ

Таблиця 2. Теоретичний об'єм повітря, необхідного для спалювання 1 кг (1м³) палива, та теоретичні об'єми продуктів згорання палива


Тверде паливо

	4,75
	1,20
	0,34

Таблиця 3. Характеристика продуктів згорання в газоходах парогенератора

Таблиця 4. Ентальпія теоретичного об'єму повітря та продуктів згорання палива, кДж/кг (кДж/м³)

Таблиця 5. Ентальпія продуктів згорання в газоходах, кДж/кг.

Ділянки газового тракту

Топка

II ступеня перегрівача

I ступеня ерегрівача

II ступеня економайзера

II ступеня повітрепідігрівача

I сткпеня економайзера

I ступеня повітрепідігрівача

= 1,27

= 1,29

=1,32

=1,36

=1,39

= 1,43

=1,48

Таблиця 6. Розрахунок теплового балансу парогенератора та витрати палива


Величини	Одиниці вимірювання	Значення
Найменування	Позначення	Спосіб визначення
Потрібна теплота палива		(0,	кДж/кг
Втрати теплоти від хімічної неповноти згорання палива		За таблицею 4−3 (див.Частухін)	%	0,5
Втрати теплоти від механічної неповноти згорання палива		За таблицею 2.1. — 2.2. (див.Частухін)
Температура відхідних газів		За завданням	.
Ентальпія відхідних газів		За І-таблицею	кДж/кг
Температура повітря у котельні		За вибором	.
Ентальпія повітря у котельні		За І-таблицею	кДж/кг	290,8
Втрата теплоти з відхідними газами		(;	%	6,9
Втрати теплоти від зовнішнього охолодження		На малюнку 3−1 (див. Частухін)	%	1,35
Сума теплових втрат	?q		%	14,8
ККД парогенератора		100-?q	%	85,2
Коефіцієнт збереження теплоти	ц		—;	0,984
Паровиробничість агрегату	D	За завданням	.	63,89
Тиск пари у барабані		За завданням	Мпа	10,79
Температура перегрітого пару		За завданням
Температура живильної води		За завданням
Питома ентальпія перегрітої пари		За таблицею VI-8 (див. Частухін)
Питома ентальпія живильної води		За таблицею VI-8 (див. Частухін)		900,85
Значення продувки	р	За вибором	%
Питома ентальпія кип’ячої води		За таблицею VI-7 (див. Частухін)		1446,8
Корисно використана теплота у агрегаті		D (D (+	Вт	160 844,8
Повне використане паливо	В		кг/с	6,69
Розрахунок розрахункового палива		В (100-)/100	кг/с	6,28

Топка

Топочна камера призначена для факельного спалювання антрациту марки АШ.

Топочна камера оздоблена п’ятьма пиловугільними горілками типу ГУП-Л тепловиробничістю 47,6МВт кожна з вбудованими в них газовими горілками з центральною роздачею газу. Під горілками розташовано 4 мазутних форсунки. Передні форсунки нерухомі з водяним охолодженням та дистанційним керуванням з теплового щита котла, задні нормально видвинуті форсунки.

Топка котла може бути пристосована до спалювання будь-якого виду палива. Для худого вугілля та АШ на бокових стінках топки встановлюють по три круглі горілки.

Всі стіни топки, стеля та холодна шлакова воронка закриті гладко трубними екранами з труб діаметром 766 мм, з кроком для спалювання АШ 95 мм та для спалювання фрезерного торфу та інших палив 90 мм, ошинованими та покритими спеціальною хромітовою масою від дна до відмітки 13,3 м, а труби заднього екрану — до відмітки 13,8 м. Топочна камера котлоагрегатів ТП — 230 виконана з холодною воронкою та твердим шлаковидаленням .

У нижній частині топочна камера має підвісне дно з охолоджуючою леткою. Під леткою встановлено скребковий транспортер неперервного шлаковидалення, ванна якого нормально заповнена водою. Дякуючи наявності спеціального гідро затвору практично виключені присоси холодного повітря через стрічку у топочну камеру котла.

При роз положенні горілок трикутником з вершиною до низу, з наявністю запального поясу, підвісного дна, виключень присосу холодного повітря через стрічку та через обшивку топки (особливо у нижній її частині) при налагодженому режимі горіння забезпечується видалення шлаку з топки у рідкому виді.

Таблиця 7. Повірений розрахунок теплообміну в топці


Величини	Одиниці вимірювання	значення
Найменування	Позначення	Спосіб визначення
Сумарна площа промінесприймаючої поверхні	Н_л	За конструктивними розмірами	м²	693,2
Площа промінесприймаючої поверхні відкритих екранів	Н_л.откр	За конструктивними розмірами	м²	555,8
Площа промінесприймаючої поверхні закритих екранів	Н_л.закр	За конструктивними розмірами	м²	137,42
Повна площа стін топочної камери	F_ст	За конструктивними розмірами	м²
Коефіцієнт теплової ефективності промінесприймаючої поверхні	Ш_ср	(ж_открН_л.откр+ ж_закрН_л.закр)/F_ст	-;	0,366
Ефективна товщина випромінюючого слою полумґя	s	3,6V_т/ F_ст	м	5,747
Повна висота топки	H_т	За конструктивними розмірами	м	16,8
Висота розміщення горілок	h_г	За конструктивними розмірами	м	2,3
Відносний рівень розміщення горілок	x_т	h_г/ H_т	-;	0,137
Параметр враховуючий характер розподілу температури у топці	M	0,56 — 0,5 x_т	-;	0,492
Коефіцієнт надлишку повітря на виході з топки	б_т	За завданням	-;	1,27
Присос повітря у топці	_т	За завданням	-;	0,1
Присос повітря у системі пилеприготування	_плу	За таблицею 2−1	-;	0,1
Температура гарячого повітря	t_г. в.	За попереднім вибором
Ентальпія гарячого повітря	I⁰_г. в.	За І-таблицею	кДж/кг
Ентальпія присосів повітря	I⁰_прс	За І-таблицею	кДж/кг	290,8
Кількість теплоти, що вноситься в топку повітрям	Q_в	(б_т-_т-_плу) I⁰_г. в.+ (_т+_плу) I⁰_прс	кДж/кг	3827,77
Корисне тепловиділення у топці1860	Q_т	[100-q₃-q₄-q_6шл)/ (100-q₄)]+Q_в — Q_в.вн	кДж/кг	31 902,6
Адіабатична температура горіння	_а	За І-таблицею
Температура газів на виході з топки	_тґґ	За попереднім вибором
Ентальпія газів на виході з топки	I_тґґ	За І-таблицею	кДж/кг	16 898,6
Середня сумарна теплоємність продуктів згорання	VC_ср	(Q_т— I_тґґ)/(_в-_тґґ)	кДж/кг	17,773
Обґємна доля : — водяних парів — триатомних газів	r_Н2О			0,079
	r_RO2			0,133
Сумарна обґємна доля триатомних газів:	r_n	r_Н2О+ r_RO2		0,211
Добуток	рr_n s	рr_n s	м*МПа	0,122
Коефіцієнт послаблення променів:
— Триатомними газами	k_г	За мал.5−5 або за формулою (5−26)	1/м*МПа	3,6
— Золовими частинами	k_зл	За мал.5−6 або за формулою (5−27)	1/м*МПа	0,0691
— Частинами коксу	k_кокс	За параграфом 5−2	1/м*МПа
Безрозмірні параметри	x₁	За параграфом 5−2
	x₂	За параграфом 5−2		0,1
Коефіцієнт послаблення променів топочного середовища	k	k_г r_n+ k_зл_ел+ k_кокс x₁ x₂	1/м*МПа	3,25
Сумарна сила поглинання топочного обґєму	k_ps	k_ps		1,9
Ступінь чорноти факела	a_ф	1-е^-^kps		0,85
Ступінь чорноти топки	a_т	За мал. 5−3 або по формулі (5−20)		0,94
Теплова нагрузка стін топки	q_F	В_рQ_т/ F_ст	кВт/м²	264,5
Температура газів на виході з топки	.	За мал.5−8 або по формулі (5−3)		1095,83
Ентальпія газів на виході з топки	I_тґґ	За І-таблицею або Ідіаграмою	кДж/кг
Спільне тепло сприйняття топки	.	ц (Q_т— I_тґґ)	кДж/кг	14 672,3
Середня питома теплова нагрузка промінесприймаючої поверхні топки		В_р/Н_л	кВт/м²	133,0

Циркуляційна система

Котел має два барабани:

а) основний (великий, нижній) барабан діаметром 130 087 мм, у який надходить живильна вода з економайзера та з якого виходять водоспускні труби, що живлять фронтовий, задній та боковий екрани та відбувається остаточна сепарація вологи та пари;

б) передвмикаючий (малий, верхній, розподільний) барабан 90 067 мм, у який відводиться вся пароводяна суміш з екранів для грубого розділення пари та води.

Основна перевага двобарабанної системи у порівнянні з однобарабанною вбачається у тому, що подальшому проходженні пара через два барабана з нього краще можна видалити вологу. У роздільний барабан, що знаходиться вище рівня води у основному барабані, надходить пароводяна суміш з екранів. У основний барабан вода надходить по нижньому пучку перепускних труб. Рівень води підтримується біля осі основного барабану.

Вибір відстані між осями барабанів (по висоті) 1100 мм визначається гідравлічним опором у з'єднуючих трубах.

Верхній роздільний барабан висить на шарнірних підвісках, нижній (основний) барабан котла встановлений на двох опорах. Кожна опора барабану складається зі стальної конструкції, що переміщується на роликах по подушці, привареній до балок каркасу котла.

В усіх котлах, у тому числі і в барабанних, завад передбачає наявність рівня води лише у одному барабані, що має, по можливості великий діаметр.

Для котлів, що працюють на металургійних заводах, виготовляють допоміжні горілки для спалювання газоподібного палива. Інколи передбачається підсос з топки гарячих газів на сушку палива або скидання частини запиленого повітря, крім горілок і т.д. Для всього цього потребується відповідне розведення у сторони екранних труб.

На котлі застосовано метод штучного розподілення сольових концентрацій у котловій воді «Ступеневе випаровування» .

Даний метод полягає у тому, що у водяному об'ємі парового котла створюють зони з різноманітною концентрацією солі у котловій воді: у частині котла, звідки ведеться продувка, підтримується висока концентрація солі у воді, а у частині котла, звідки у пароперегрівач виходить велика частина пари, утворюють понижену концентрацію, що практично піниться та не дає унесу солі.

У котлі застосована двоступінчата схема випаровування, солоний відсік утворений з середньої частини бокових екранів, що займає 2/3 їх поверхні нагріву .

Живильна вода вводиться у живильний відсік, що розміщується у середній частині основного барабану. По краям барабану симетрично розміщені два солоних відсіки, що живляться водою з чистої відсіки через особливі отвори у роздільних переборках.

Неперервна продувка виробляється лише з солоних відсіків, де концентрація розчинених у воді солей у декілька разів більша, ніж у чистому відсіку.

Двоступінчате випаровування пари дозволяє у декілька разів скоротити втрати з неперервної продувки.

Пароосушуючі пристрої у роздільному барабані виконані так, що пароводяній суміші надається обертальний рух навколо поздовжньої вісі барабану. Для цього по всій довжині роздільного барабану встановлені відбійні щітки (щітковий сепараційний пристрій конструкції ЦКТИ), якими вода відкидається до стінок, а потім стікає до низу, а пара з відносно малим змістом води піднімається до верхньої частини барабану.

З роздільного барабану вода та пара окремо відправляються у основний барабан двома потоками: по верхнім 84 пароперепускними трубами та по нижнім 132 водоперепускним трубам.

Через верхні перепускні труби проходить пароводяна суміш, причому головна небезпека при вводі її у барабан вище рівня води заключається у можливості розпилення вологи при ударі по рівню.

Для запобігання такого удару встановлюються спеціальні відбійні щітки як у місці виходу пароводяної суміші з перепускних труб у паровий простір барабану, так і на рівні дзеркала випаровування.

Щитки розташовані нахилено по відношенню до напрямку руху струї: при ударі по ним розбризкування майже не відбувається, а сепарація вологи забезпечується малою швидкістю підйому пари у нижньому барабані. Частина вологи осідає на поверхню води, інша частина облягає на металевих щітках, а потім крупними краплинами осідає до низу.

Додатковий щиток захищає вихід пари у пароперегрівач від потрапляння випадкових відбризків.

У паро промивних пристроях котла ТП — 230 живильна вода подається на дирчаті щити, а пара уверх до через отвори у щитах, а потім піднімається у шарах води. Проходячи над щитами, вода зливається у відкриті зверху коробки, а пара, піднімаючись, конечно висушується у жалюзійних сепараторах та розміщених над ними дирчатих листках.

Екранні поверхні нагріву розділені на 18 незалежних контури циркуляції. Так, кожний фронтовий та задній екрани розділені на 5 незалежних контури, кожний з бокових екранів розділений на 4 контури.

Середні циркуляційні контури бокових екранів включені у солоний відсік ступінчатого випаровування, крайні контури бокових екранів, а також фронтовий та задній екрани включені у чистий відсік роздільного (попереднього) барабану.

Фестон

Верхня частина заднього екрану утворює фестон, між трубами яких проходять вихідні гази з топки димові гази. Труби фестону розведені у 4 ряди з шахматним розміщенням труб. Велика відстань між трубами фестона й малий нахил їх до вертикалі краще запобігають їх від шлакування. Верхня кромка обігріву труб фестона розміщена нижче нижнього рівня води у барабані, що запобігає можливість появи у фестоні вільного рівня води при розпалюванні котлоагрегата. У верхній частині фестону для підвищення газової щільності перекриття труби зближені між собою. У нижній частині фестону розміщені лючки для рочного розшлоковування.

Таблиця 8. Повірений розрахунок фестону


Величини	Одиниці вимірювання	значення
Найменування	Позначення	Спосіб визначення
Повна площа поверхні нагріву	Н	За конструктивними розмірами	м²
Площа поверхні труб бокових екранів	Н_доп	За конструктивними розмірами	м²	16,4
Діаметр труб	d	За конструктивними розмірами	мм
Крок труб:
поперечний	S₁	За конструктивними розмірами
повздовжній	S₂	За конструктивними розмірами
Відносний крок труб:
поперечний	S₁/ d	За конструктивними розмірами		4,1
повздовжній	S₂/ d	h_г/ H_т		4,7
Кількість рядів труб за ходом газів	z₂	За конструктивними розмірами	шт
Кількість труб у ряді	z₁		шт
Розміри перерізу газоходу впоперек руху газів	А	За висотою	м	4,635
	В	За шириною	м	9,8
Площа живого перерізу для проходу газів	F	АВz₁ d l	м²	36,3
Ефективна площа випромінюючого слою	s	0,9[4s₁s₂ld²)-1]d	м	1,62
Температура газів перед фестоном	.	З розрахунку топки		1095,83
Ентальпія газів перед фестоном	Іґ	З розрахунку топки	кДж/кг
Температура газів за фестоном	ґ	За вибором
Ентальпія газів за фестоном	Іґґ	За І-таблицею	кДж/кг
Кількість теплоти, віддане фестону	Q_г	ц (Іґ- Іґґ)	кДж/кг	1171,4
Температура кипіння за тиском у барабані	t_кип	За таблицею VІ-7		317,3
Середня температура газу	_ср	0,5(+ґ)+		1060,9
Середній температурний напір		_ср— t_кип		743,6
Середня швидкість газів		В_рV_г(_ср+273)/(F273)	м/с	8,50
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією	б_к	За малюнком 6−5	кВт/м²К
Сумарна поглинальна здатність триатомних газів	рr_n s	рr_n s	м*МПа	0,034
Коефіцієнт послаблення променів:
— Триатомними газами	k_г	За мал.5−5 або за формулою (5−26)	1/м*МПа	7,4
— Золовими частинами	k_зл	За мал.5−6 або за формулою (5−27)	1/м*МПа	0,07
Сумарна оптична товщина запиленого пилового потоку	kps	(k_г r_n+ k_зл_зл)ps	;	0,5
Степінь чорноти випромінюючого середовища	а	1-е^- ^kps	;	0,391
Температура забрудненої стінки трубки	t_ст	t_кип+		397,3
Номінальна величина коефіцієнта тепловіддачі випромінювання	б_н	За мал. 6−12	Вт/м²К
Коефіцієнт тепловіддачі випромінювання	б_л	б_л= б_на	Вт/м²К	125,2
Коефіцієнт використання поверхні нагріву	ж	За параграфом 6−2	-;
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки	б₁	ж (б_к+б_л)	Вт/м²К	180,0
Вихідний коефіцієнт забруднення	?₀	мал.6−1	м²К/Вт	0,0038
Поправка на діаметр	С_d	мал.6−1	-;	2,00
Коефіцієнт забруднення		?=?₀ С_d С_фр+?	м²К/Вт	0,0126
Коефіцієнт тепловіддачі	k	б₁/(1+? б₁)	Вт/м²К	55,1
Тепло сприйняття фестона за р-ням тепловіддачі	Q_ф	kНt/(В_р10³)	КДж/кг	1068,8
Теплосприйняття настінних труб	Q_доп	kН_доп t/(В_р10³)	КДж/кг	106,9
Сумарне тепло сприйняття газоходу фестону	Q_т	Q_доп+ Q_ф	КДж/кг	1175,7
Розходження розрахункового теплосприйняття	Q_т	(Q_т— Q_г)100/ Q_т	%	0,364

Пароперегрівач

Насичена пара з основного барабану по 24 — м трубам діаметром 766 мм надходить у пароохолоджувач поверхневого типу.

Пароохолоджувач являє собою трубчатий теплообмінник, у якому охолодження пари відбувається живильною водою. Частина пари при цьому конденсується з цим, щоб знову випаровуватися у змієвики пароперегрівача. Підігріта вода повертається у живильну магістраль до водяного економайзера. Регулювання кінцевої температури пари відбувається за рахунок змінення кількості води, що протікає через пароохолоджувач. Підвід води у пароохолоджувач здійснюється з живильних ліній котла.

Вся утворена у котлі пара завжди повність проходить між змієвиками пароохолоджувача, подача живильної води може регулюватися та при необхідності відключатися. Однак повне закриття вентилів з обох сторін пароохолоджувача неприпустимо, бо тоді вода у трубах що залишилася згодом нагрівається до температури пари з відповідним підвищенням тиску з водяної сторони.

Великою перевагою поверхневих паро охолоджувачів є те, що їх ефективність збільшується за мірою зниження температури живильної води, коли відбуваються деяке підвищення температури перегрітої пари. У ці періоди пароохолоджувач знімає велику кількість тепла внаслідок збільшення температурного напору у його поверхні нагріву.

Насичена пара з колекторів пароохолоджувача надходить у другий за ходом газів (або першу за ходом пари) пакет змієвиків, де перегрівається до температури 360 — 420 .

паливо котел парогенератор тепловий

Таблиця 9. Конструктивні розміри і характеристики перегрівала


Величина	Одиниці вимірювання	Ступінь
Найменування	Позн.	Спосіб визначення		І	ІІ
Діаметр труб	d	За конструктивними розмірами	мм
Кількість в ряді (впоперек газоходу)	z₁	За конструктивними розмірами	шт
Кількість рядів труб (по ходу газів)	z₂	За конструктивними розмірами	шт
Середній крок труб:
Поперечний	s₁	За конструктивними розмірами	;
повздовжній	s₂	За конструктивними розмірами	;	176,6
Розміщення труб в пучці	-;	За конструктивними розмірами	-;	Коридорне	Коридорне
Характер омивання	;	За конструктивними розмірами	;	Поперечне	Поперечне
Середня довжина змієвика	l	За конструктивними розмірами	м	3,7	5,6
Сумарна довжина труб	? l	За конструктивними розмірами	м
Повна площа поверхні	Н	pdl	м²
Площа живого розрізу на вході	Fґ	аґbґ - lґzld	м²	19,96	38,6
Площа живого розрізу на виході	Fґґ	аґґbґґ - lґґzld	м²	38,2	28,54
Середня площа живого розрізу газоходу	F_ср	2 Fґ Fґґ/(Fґ +Fґґ)	м²	26,2	32,8
Кількість паралельно включених змієвиків	m	За конструктивними розмірами	шт
Діаметр труб	d_вн	За конструктивними розмірами	мм
Площа живого розрізу для проходження пари	f	pd²_внm/4	м²	0,135	0,164

Таблиця 10. Повірений розрахунок другого ступеню перегрівача


Величина	Одиниці виміру	Значення
Найменування	Позначення	Спосіб визначення
Діаметр труб	d	За конструктивними розмірами	мм
Діаметр труб	d_вн	За конструктивними розмірами	мм
Площа поверхні нагріву	Н	За конструктивними розмірами	м²
Температура пари на виході зі ступеня	tґґ	За завданням
Температура пари на вході в ступінь	tґ	За попереднім вибором
Тиск пари:
На виході зі ступеня	Рґґ	За завданням	МПа	9,81
На вході до ступеня	Рґ	За вибором	МПа	10,2
Питома ентальпія пари:
На виході зі ступеня		За таблицею VІ-8	кДж/кг
На вході в ступень		За таблицею VІ-8	кДж/кг
Сумарне тепло сприйняття ступені	Q	D ()/B_p	кДж/кг	3365,063
Середня питома теплова нагрузка промінесприймаючих поверхонь		З розрахунку топки	кВт/м²	133,02
Коефіцієнти теплового розподілення навантаження:
По висоті	?_в	За малюнком 5−9	;	1,2
Між стінами	?_ст	За таблицею 5−7	;	1,0
Питоме променисте тепло сприймання вихідного вікна топки	_л	?_в ?_ст	кВт/м²	159,62
Кутовий коефіцієнт фестона	х_ф	За малюнком 5−1	;	0,95
Площа поперечного перерізу газоходу перед степенем		аґbґ	м²	62,6
Променеве тепло сприйняття ступені	Q_л	_л(1- х_ф)/В_р	кДж/кг	79,5
Конвективне тепло сприйняття ступені	Q_к	QQ_л	кДж/кг	3285,6
Температура газів перед ступенем		З розрахунку фестона
Ентальпія газів на вході в ступень	Іґ	З розрахунку фестона	кДж/кг
Ентальпія газів на виході зі ступеня	Іґґ	Іґ- Q_к/ц+І⁰_прс	кДж/кг	12 470,4
Температура газів на виході зі ступеня		За таблицею І		817,2
Середня температура газів ступені		0,5()		921,6
Середня швидкість газів у ступені	_г	В_рV_г(273+ F_ср	м/с	8,54
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією	б_к	За малюнком 6−5(6) (б_к= б_нС_z С_s С_ф)	Вт/м²К
Середня температура пари	t_ср	0,5(tґ+tґґ)
Обґєм пари за середньої температури	V_п	За таблицею VІ-8	м³/кг	0,029
Середня швидкість пари	_п	D V_п/ f	м/с	11,3
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до пари	б₂	За малюнком 6−8 (б₂=С_а б_н)	Вт/м²К
Товщина випромінюючого слою	s	(0,9(4 s₁ s₂/d²-1) d	v	0,43
Сумарна поглинальна здатність триатомних газів	pr_ns	pr_ns	мМПа	0,009
Коефіцієнт послаблення променів триатомними газами	k_г	За мал.5−5 або формулі (5−26)	1/мМПа	16,3
Коефіцієнт послаблення променів золовими частинами	k_зл	За мал.5−5 або формулі (5−27)	1/мМПа	0,08
Сумарна оптична товщина запиленого пилового потоку	k _ps	(k_гr_n+ k_зл_зл) ps	;	0,22
Ступінь чорноти випромінюючого середовища	а	1-е^- ^kps	;	0,19
Вихідний коефіцієнт забруднення	?₀	мал.6−1	м²К/Вт	0,0028
Поправка на діаметр	С_d	мал.6−1	-;	1,20
Коефіцієнт забруднення		?=?₀ С_d С_фр+?	м²К/Вт	0,836
Температура забрудненої стінки труби	t_ст	t_ср+(?+1/ б₂)* В_рQ10³/Н		706,4
Номінальна величина коефіцієнта тепловіддачі випромінюванням	б_н	За мал.6−12	Вт/м²К
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням	б_л	За мал.6−11 (б_л= б_н а)	Вт/м²К	58,3
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки	б₁	ж (б_к+ б_л)	Вт/м²К	108,0
Коефіцієнт теплової ефективності	Ш	За табл. 6−2	;	0,55
Коефіцієнт тепловіддачі	k	Ш б₁ б₂/(б₁+ б₂)	Вт/м²К	56,378

Таблиця 11. Конструктивний розрахунок першого ступеня перегрівала


Величина	Одиниці виміру	Значення
Найменування	Позначення	Спосіб визначення
Діаметр труб	d	За конструктивними розмірами	мм
Діаметр труб	d_вн	За конструктивними розмірами	мм
Параметри пари на вході у ступень: — тиск — температура — зміст пари	рґ tґ х	рґ= р_б tґ= t_нас за вибором		10,79 317,3 0,98
Питома ентальпія: — кипґячої води — сухої нас. пари	іґ іґґ	За таблицею VІ-7 За таблицею VІ-7		1446,5
Питома температура пари на вході у ступень		хіґґ+(1-х) іґ		2682,77
Параметри пари на виході зі ступеня: — тиск — температура — питома ентальпія	рґ tґґ	З розрахунку ІІ ступеня перегрівача		10,2
Тепло сприйняття пароохолоджувача	_по	За вибором
Тепло сприйняття ступеня	Q	D ()/B_p	кДж/кг
Ентальпія газів на вході в ступень	Іґ	З розрахунку ІІ ступеня перегрівача	кДж/кг	12 470,4
Температура газів перед ступенем		З розрахунку ІІ ступеня перегрівача		817,2
Ентальпія газів на виході зі ступеня	Іґґ	Іґ- Q/ц+І⁰_прс	кДж/кг	7841,36
Температура газів на виході зі ступеня		За таблицею І		522,7
Середня температура газів ступені		0,5()		669,95
Середня швидкість газів у ступені	_г	В_рV_г(273+ F_ср	м/с	8,63
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією	б_к	За малюнком 6−5(6) (б_к= б_нС_z С_s С_ф)	Вт/м²К
Середня температура пари	t_ср	0,5(tґ+tґґ)
Обґєм пари за середньої температури	V_п	За таблицею VІ-8	м³/кг	0,022
Середня швидкість пари	_п	D V_п/ f	м/с	10,4
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до пари	б₂	За малюнком 6−8 (б₂=С_а б_н)	Вт/м²К
Ефективна товщина випромінюючого слою	s	(0,9(4 s₁ s₂/d²-1) d	м	0,50
Сумарна поглинальна здатність триатомних газів	pr_ns	pr_ns	мМПа	0,0102
Коефіцієнт послаблення променів триатомними газами	k_г	За мал.5−5 або формулі (5−26)	1/мМПа	17,8
Коефіцієнт послаблення променів золовими частинами	k_зл	За мал.5−5 або формулі (5−27)	1/мМПа	0,088
Сумарна оптична товщина запиленого пилового потоку	k _ps	(k_гr_n+ k_зл_зл) ps	;	0,27
Ступінь чорноти випромінюючого середовища	а	За мал.5−4	;	0,24
Вихідний коефіцієнт забруднення	?₀	мал.6−1	м²К/Вт	0,0030
Поправка на діаметр	С_d	мал.6−1	-;	1,20
Коефіцієнт забруднення		?=?₀ С_d С_фр+?	м²К/Вт	0,0086
Температура забрудненої стінки труби	t_ст	t_ср+(?+1/ б₂)* В_рQ10³/Н
Номінальна величина коефіцієнта тепловіддачі випромінюванням	б_н	За мал.6−12	Вт/м²К
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням	б_л	За мал.6−11 (б_л= б_н а)	Вт/м²К
Температура у обґємі камери перед ступенем	_к	З розрахунку ІІ ступеня перегрівача		817,2
Коефіцієнт	А	За параграфом 6−2	;	0,4
Глибина за ходом газів: — Ступеня (пучка) — обґєм перед ступенем	l_п l_об	За конструктивними розмірами	м м	1,2 0,5
Коефіцієнт тепловіддачі випромінювання з розрахунком випромінювання газового потоку		б_л[1+A (T_k/1000)⁰^,²⁵ (l_об/l_п)^0,07]	Вт/м²К	185,1
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки	б₁	ж (б_к+ б_л)	Вт/м²К	300,1
Коефіцієнт теплової ефективності	Ш	За табл. 6−2	;	0,55
Коефіцієнт тепловіддачі	k	Ш б₁ б₂/(б₁+ б₂)	Вт/м²К	135,0

Повітрепідігрівач

У конвективній частині котла встановлено двоступінчатий трубчатий підігрівач двоходовий.

Перша ступінь повітрепідігрівача (за ходом повітря) розміщена у газоході нижче першого ступеня водяного економайзера. Друга ступінь повітрепідігрівача розміщена у газоході між першим та другим степенем водяного економайзера.

ТКЗ приймає для повітрепідігрівача труби діаметром 511,5 мм.

В усіх конструкціях котлів ТКЗ труби повітрепідігрівача встановлені вертикально. Гази проходять всередині труб, а повітря двигається у горизонтальному напрямку й омиває труби ззовні.

Вся зовнішня поверхня повітрепідігрівача й повітреходи гарячого повітря повинна мати теплову ізоляцію. Практика освоєння котлів ТП — 230 показала, що тимчасова відсутність ізоляції приводило до зниження температури повітряного дуття приміром на 40.

У всіх повітрепідігрівачів ТКЗ труби встановлюють у шахматному порядку. Температура повітря у повітрепідігрівачі нагрівається з 30 до 400.

Зниження тиску пари у пароперегрівачі і у головній порозапорній задвижці складає майже 10ат при нормальному навантаженні котла.

Після другого ступеня пароперегрівача пара надходить у парозбірні колектори (діаметр 32 540мм), звідки по 8-м трубам діаметром 1089 мм відводиться у парозбірну камеру.

З останньої пара надходить у головний паропровід, а при розпалюванні у розпалювальний паропривід та лінію продувки пароперегрівача.

Водяний економайзер

Водяний економайзер гладко трубний, змієвиковий, двоступінчатий, кип’ячого типу, складається з двох труб (лівої та правої).

Перша ступінь водяного економайзера за ходом води розміщена у газоході котла між першою та другою ступенями повітрепідігрівача та складається з 248=96 змієвиків діаметром 384,5 мм, з'єднаних двома нижніми та двома верхніми колекторами. Розміщення змієвиків — шахматне. Змієвики й колектори виготовлені з сталі марки Ст. 20.

З верхніх колекторів першого ступеня по 28=16 трубам вода направляється у другу ступінь економайзера, розміщену в газоході котла вище повітрепідігрівача другого ступеня.

Друга ступінь економайзера складається з 254=108 труб діаметром 384,5 мм, двох вхідних та двох вихідних колекторів. Розміщення змієвиків — шахматне. З вихідних колекторів водяного економайзера другого ступеня вода по 24=8 трубам діаметром 1089 мм, відводиться в основний барабан (чистий відсік). Для запобігання температурних перекосів по воді, колектори водяного економайзера першого та другого ступеня з'єднані між собою перехресними водо перепускними трубами.

Таблиця 12. Конструктивні розміри та характеристика економайзера


Найменування	Позначення	Одиниці вимірювання	Ступінь
			І	ІІ
Діаметр труб: Зовнішній Внутрішній	d d_вн	мм
Розміщення труб:	-;	-;	шахматне	шахматне
Кількість труб у горизонтальному ряді	z₁	шт
Кількість горизонтальних рядів труб	z₂	шт
Середній крок труб:
Поперечний	s₁	мм
повздовжній	s₂	мм
Відносний крок труб:
Поперечний	s₁/ d	;	2,11	1,76
Повздовжній	s₂/ d	;	5,92	2,37
Площа поверхні нагріву	Н	м²
Розміри перерізу газоходу	А	м
Впоперек руху газів	В	м
Площа живого розрізу для проходу газів	F	м²	7,96	18,6
Кількість паралельно увімкнутих труб (за водою)	z	шт
Площа живого розрізу для проходження води	f	м²	0,9189	0,5545

Таблиця 13. Конструктивні розміри та характеристики повітрепідігрівача


Величина	Ступінь
Найменування	Позначення	Одиниці вимірювання
			І	ІІ
Діаметр труб: Зовнішній Внутрішній	d d_вн	мм мм
Довжина труб	L	м		5,8
Розміщення труб:	-;	-;	шахматне	шахматне
Кількість ходів по повітрю	n	шт
Кількість труб у ряді впоперек руху повітря	z₁	шт
Кількість рядів труб вздовж руху повітря	z₂	шт
Крок труб:
Поперечний (впоперек потоку повітря)	s₁	мм
Повздовжній (вздовж потоку повітря)	s₂	мм
Відносний крок труб:
Поперечний	s₁/ d	;	1,8	1,65
Повздовжній	s₂/ d	;	2,25	1,96
Кількість паралельно увімкнутих труб (за водою)	z₀	шт
Площа живого розрізу для проходу газів	F	м²	5,06	5,97
Ширина розрізу повітряного каналу	В	м
Середня висота повітряного каналу	h	м
Площа живого перерізу для проходження повітря	F_в	м²
Площа поверхні нагріву	Н	м²

Таблиця 14. Повірений розрахунок ІІ ступеня економайзера


Величина	Одиниці виміру	Значення
Найменування	Позначення	Спосіб визначення
Площа поверхні нагріву	Н	За конструктивними розмірами	м²
Площа живого перерізу для проходження газів	F_г	За конструктивними розмірами	м²	18,6
Площа живого перерізу для проходження газів	f	За конструктивними розмірами	м²	0,55
Температура газів на вході у ступінь		За конструктивними розмірами		522,7
Ентальпія газів на вході у ступень	Іґ	За конструктивними розмірами	кДж/кг	7841,4
Температура газів на виході зі ступеня		За таблицею І
Ентальпія газів на виході зі ступеня	Іґґ	За І таблицею	кДж/кг
Тепло сприйняття ступеня (теплота віддана газами)	Q_т	ц (Іґ-Іґґ+б)	кДж/кг	1755,2
Питома ентальпія води на виході зі ступеня	іґґ	і_п+і_по-В_р(+Q_к+Q_по)/D	кДж/кг	1132,1
Температура пари на виході зі ступеня	tґґ	За таблицею VІ-6
Питома ентальпія води на вході у ступень	іґ	іґґ-Q_тВ_р/ D_ек	кДж/кг	964,53
Температура пари на вході в ступінь	tґ	За таблицею VІ-6
Середня температура води	t	0,5(tґ+tґґ)
Середній питомий обґєм води	V_ср	За таблицею VІ-6	м³/с	0,0011
швидкість води в трубах		D_ек V_ср/ f	м/с	0,1305
Середня температура газів		0,5(qґ+qґґ)		461,35
Середня швидкість газів	_г	В_рV_г(273+ f	м/с	9,7
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією	б_к	За малюнком 6−5(6) (б_к= б_нС_z С_s С_ф)	Вт/м²К	85,4
Товщина випромінюючого слою	s	0,9(4 s₁ s₂/d²-1) d	м	0,1477
Сумарна поглинальна здатність триатомних газів	pr_ns	pr_ns	мМПа	0,0029
Коефіцієнт послаблення променів триатомними газами	k_г	За мал.5−5 або формулі (5−26)	1/мМПа	46,118
Коефіцієнт послаблення променів золовими частинами	k_зл	За мал.5−5 або формулі (5−27)	1/мМПа	0,1951
Сумарна оптична товщина запиленого пилового потоку	k _ps	(k_гr_n+ k_зл_зл) ps	;	0,1941
Ступінь чорноти газів	а	За малюнком 5−4	;	0,1764
Температура забрудненої стінки труби	t_ст	t_ср+
Номінальна величина коефіцієнта тепловіддачі випромінюванням	б_н	За мал.6−12	Вт/м²К
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням	б_л	За мал.6−11 (б_л= б_н а)	Вт/м²К	40,57
Температура у обґємі камери перед ступенем		З розрахунку перегрівача		522,7
Коефіцієнт	А	За параграфом 6−2	;	0,4
Глибина за ходом газів:
— ступеню	l_п	За конструктивними розмірами	м	2,5
— обґєма перед ступенем	l_об	За конструктивними розмірами	м	3,2
Коефіцієнт тепловіддачі випромінювання з урахуванням газового обґєму перед ступенем		б_л{1+A (T_k10^-3)^0,25(l_об/ l_п)^0,07}	Вт/м²К	56,167
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки	б₁	ж (б_к+ б_л)	Вт/м²К	141,57
Вихідний коефіцієнт забруднення	?₀	мал.6−1	м²К/Вт	0,0050
Поправка на діаметр	С_d	мал.6−1	-;	1,20
Коефіцієнт забруднення		За формулою 6−8	м²К/Вт	0,01
Коефіцієнт тепловіддачі	k	б₁ /(1+? б₂)	Вт/м²К	58,604

Таблиця 15. Повірений розрахунок першого ступеня повітрепідігрівача


Величина	Одиниці вимірювання	Значення
Найменування	Позначення	Спосіб визначення
Діаметр труб	d	За конструктивними розмірами	мм	5,1
Товщина стінок труб	s	За конструктивними розмірами	мм	1,5
Відносний крок труб:
— поперечний	s₁/d	За конструктивними розмірами	-;	1,804
— повздовжній	S₂/d	За конструктивними розмірами	-;	2,254
Кількість рядів труб	z₂	За конструктивними розмірами	шт
Кількість ходів по повітрю	n	За конструктивними розмірами	-;
Площа живого перерізу для проходження газів	F_r	За конструктивними розмірами	м²	5,06
Площа живого перерізу для проходження повітря	F_ct	За конструктивними розмірами	м²
Площа поверхні нагріву	H	За конструктивними розмірами	м²
Температура газів на виході зі ступеня		За таблицею (_ух)
Ентальпія газів на виході зі ступеня	Іґґ	За І таблицею	кДж/кг
Температура газів на виході зі ступеня	tґ	За завданням
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря		За І таблицею	кДж/кг
Температура повітря на виході зі ступеня	tґґ	За вибором
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря на виході зі ступеня	І⁰ґ	За І таблицею	кДж/кг	1783,2
Відношення		б_г-_т-_плу-_ІІ	;	1,10
Тепло сприйняття ступеня	Q	(+₁/2)(І⁰ґ;	кДж/кг	1664,031
Середня температура повітря у ступені	t	0,5(tґ+tґґ)
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря при середній температурі		За І таблицею	кДж/кг
Ентальпія газів на вході у ступінь	Іґ	Іґґ-+Q/ц	кДж/кг	4160,866
Температура газів на вході у ступінь		За І таблицею		261,4
Середня температура газів	_ср	0,5(		205,7
Середня швидкість газів	_г	В_рV_г(273+ _ср)/ 273 F_r	м/с	25,0
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки	б₁	За мал. 6−7 б₁ = б_нС_І С_ф	Вт/м²К
Середня швидкість повітря	_в	В_рV⁰ (+ F_r		1,4
Коефіцієнт тепловіддачі зі сторони повітря	б₂	За малюнком 6−5(6) (б₂= б_нС_z С_s С_ф)	Вт/м²К	30,5
Коефіцієнт використання поверхні нагріву	ж_пв	За таблицею 6−3	;	0,8
Коефіцієнт тепловіддачі	k	ж_пв б₁ б₂/(б₁+ б₂)	Вт/м²К	15,696

Таблиця 16. Повірений розрахунок другого ступеня повітрепідігрівача


Величина	Одиниці вимірювання	Значення
Найменування	Позначення	Спосіб визначення
Діаметр труб	d	За конструктивними розмірами	мм
Товщина стінок труб	s	За конструктивними розмірами	мм	1,5
Відносний крок труб:
— поперечний	s₁/d	За конструктивними розмірами	-;	1,65
— повздовжній	S₂/d	За конструктивними розмірами	-;	1,96
Кількість рядів труб	z	За конструктивними розмірами	шт
Кількість ходів по повітрю	n	За конструктивними розмірами	-;
Площа живого перерізу для проходження газів	F_r	За конструктивними розмірами	м²	5,97
Площа живого перерізу для проходження повітря	F_в	За конструктивними розмірами	м²
Площа поверхні нагріву	H	За конструктивними розмірами	м²
Температура газів на виході зі ступеня		За конструктивними розмірами
Ентальпія газів на виході зі ступеня	Іґ	За конструктивними розмірами	кДж/кг
Температура газів на виході зі ступеня	tґґ	За вибором
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря		За І таблицею	кДж/кг	3419,4
Температура повітря на виході зі ступеня		б_т-_т-_плу		1,07
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря на виході зі ступеня	tґ	З розрахунку І ступеня повітрепідігрівача
Відношення		За І таблицею	кДж/кг
Тепло сприйняття ступеня	Q	(+/2) (	кДж/кг	1775,3
Середня температура повітря у ступені	t	0,5(tґ+tґґ)
Ентальпія теоретичної кількості холодного повітря при середній температурі		За І таблицею	кДж/кг	2596,2
Ентальпія газів на вході у ступінь	Іґґ	Іґ-+Q/ц	кДж/кг
Температура газів на вході у ступінь	ґ	За І таблицею
Середня температура газів		0,5(		342,5
Середня швидкість газів	_г	В_рV_г(273+)/273 F_r	м/с	26,0
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки	б_г	За мал. 6−7 б₁ = б_нС_І С_ф	Вт/м²К
Середня швидкість повітря	_в	{В_рV⁰ (+ F_r}/(273+t)		1,7
Коефіцієнт тепловіддачі зі сторони повітря	б₂	За малюнком 6−5(6) (б₂= б_нС_z С_s С_ф)	Вт/м²К
Коефіцієнт використання поверхні нагріву	ж_пв	За таблицею 6−3	;	0,8
Коефіцієнт тепловіддачі	k	ж_пв б₁ б₂/(б₁+ б₂)	Вт/м²К	24,3
Різність температур між середовищами:
— найбільше	_б
— найменше	_м		.
Температурний напір при протитечії	_пр	(_б-_м)/ [2,3lg{_б/_м}]

Таблиця 17. Конструктивний розрахунок першого ступеня економайзера


Величина	Одиниці вимірювання	Значення
Найменування	Позначення	Спосіб визначення
Площа живого перерізу для проходження газів	F_r	За конструктивними розмірами	м²	7,96
Площа живого перерізу для проходження води	f	За конструктивними розмірами	м²	0,918
Температура газів на вході у ступінь		З розрахунку перегрівача
Ентальпія газів на вході у ступінь	Іґ	З розрахунку перегрівача	кДж/кг
Температура газів на виході зі ступеня		За вибором		261,4
Ентальпія газів на виході зі ступеня	Іґґ	За І таблицею	кДж/кг	4160,87
Тепло сприйняття ступеня	Q_г	ц (Іґ- Іґґ+)	кДж/кг	192,213
Розход води у економайзері	D_ek	D (1+p/100)	кг/с	65,81
Питома ентальпія води на вході у ступінь	iґ	і_пв +_по D/D_ек	кДж/кг	959,1
Температура води на вході у ступень	tґ	За таблицею VІ-6
Питома ентальпія води на виході зі ступеня	iґґ	iґ+Q_т/ D_ek	кДж/кг	977,6
Температура води на виході із ступеня	tґґ	За таблицею VІ-6		233,3
Середня температура води	t_ср	0,5(tґ+tґґ)		231,15
Середній питомий обґєм води	V_ср	За таблицею VІ-6	м³/с	0,0011
Швидкість води в трубах		D_ek V_ср/ f	м/с	0,078
Середня температура газів		0,5(		273,2
Середня швидкість газів	_г	В_рV_г(273+)/273 f	м/с	23,9
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією	б_к	За малюнком 6−5(6) (б_к= б_нС_z С_s С_ф)	Вт/м²К
Температура забрудненої стінки труби	t_ст	t_ср+		256,15
Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки	б₁	ж б_к	Вт/м²К
Поправка до коефіцієнта забруднення		За таблицею 6−1	м²К/Вт	0,0058
Поправка на діаметр	С_d	Мал.6−1		1,2
Коефіцієнт забруднення		За ф-лою 6−8	м²К/Вт	0,0098
Коефіцієнт тепловіддачі	k	б₁/(1+ ?б₁)	Вт/м²К	72,2645

Таблиця 18. Розрахунок неваязки теплового балансу парогенератора


Величина	Одиниці вимірювання	Значення
Найменування	Позначення	Спосіб визначення
Розрахункова температура гарячого газу	t_г.в	З розрахунку повітрепідігрівача
Ентальпія гарячого повітря при розрахунковій температурі		З розрахунку повітрепідігрівача	кДж/кг
Кількість теплоти що вноситься у топку	Q_в	(б_т—_плу)+ (_т+_плу)	кДж/кг
Корисне тепловиділення у топці	Q_т	(100-q₃-q₄-q_6шл)/ (100- q₄)+ Q_в	кДж/кг
Променеве тепло сприйняття у топці	Q^т_л	(Q_т-)ц	кДж/кг
Розрахункова невазка теплового балансу		(+ Q_ек) (1- q₄/100)	кДж/кг	— 9,26
Нев’язка	—;	100/	%	— 0,033

Висновок

У ході курсової роботи я провела тепловий розрахунок двобарабанного, вертикально — водотрубного котла ТП — 230 з дійсною циркуляцією, призначеного для вироблення пари високого тиску.

Були розраховані температури димових газів на різних ділянках газоходів котла. Були визначені температури нагріву води в I-й і в II-й ступенях економайзера та температура нагріву повітря у I-й та у II-й ступенях повітрепідігрівача. Також були розрахована необхідна поверхня нагріву першого ступеня пароперегрівача Н=715,5 м² та необхідна площа поверхні нагріву першого ступеня економайзера Н=404,3 м².

Особливістю розрахунку котла ТП — 230 являється те, що у повіреному розрахунку теплообміну у топці для того, щоб температура газів перед фестоном була менша 1100 (температура плавкості золи) для запобігання налипання золи на труби фестона, необхідно уменшити висоту розміщення горілок у топці на 2 метри, т. е. h_г=2,3 м.

Також було розраховано, що вода з другого ступеня економайзера виходить з температурою t=270, чого недостатньо, т.к. за завданням вода повинна надходити до барабану з t=317,3. Це свідчить про те, що внаслідок недогріву води необхідно збільшити площу поверхні другого ступеня економайзера.

У кінці розрахунку була складена зведена таблиця результатів розрахунків у якій є всі середні швидкості газів та теплоносія, температури газів та теплоносіїв.

Розрахункова нев’язка теплового балансу рівна 0,033%, що менше допустимого, значить розрахунок виконаний правильно.

Література

1. Тепловий розрахунок промислових парогенераторів: Учбовий посібник для ВУЗів/під редакцією В.И. Частухіна. — Київ :Вища школа. Головне видавництво, 1980р.-184с.

2. Сидельніковський А.Н., Юрнев В. Н. Парогенератори промислових підприємств. М., Енергія, 1977р

3. Теплотехнічний довідник, т.1.М., Енергія, 1975р.

4. Рабінович О.М. Котельні агрегати. М., Машгаз, 1963р.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою