Методика контролю вихідних характеристик монокуляра
Схема включає коліматор, що вміщує сітку 1, і об'єктив 2, випробовувану телескопічну систему 3 і зорову трубу 4. Спочатку за відсутності системи 3, візують зорову трубу 4 на сітку коліматора і визначають скільки поділок по сітці зорової труби міститься в зображенні визначеного інтервалу в сітці коліматора m2. Після цього встановлюють випробовувану телескопічну систему і знову визначають скільки… Читати ще >
Методика контролю вихідних характеристик монокуляра (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Методику контролю вихідних характеристик покажемо на прикладі телескопічної системи монокуляра.
На практиці в приладах на базі телескопічних систем контролюють два основних параметра:
- а) збільшення телескопічної системи,
- б) кут поля зору телескопічної системи.
Існує декілька способів контролю збільшення телескопічних систем. Всі вони базуються на основі формули для видимого збільшення телескопічної системи:
(6.1).
Схема установки для контролю видимого збільшення телескопічної системи по кутовому збільшенню наступна:
Схема включає коліматор, що вміщує сітку 1, і об'єктив 2, випробовувану телескопічну систему 3 і зорову трубу 4. Спочатку за відсутності системи 3, візують зорову трубу 4 на сітку коліматора і визначають скільки поділок по сітці зорової труби міститься в зображенні визначеного інтервалу в сітці коліматора m2. Після цього встановлюють випробовувану телескопічну систему і знову визначають скільки поділок за шкалою зорової труби міститься в зображені того ж інтервалу поділок сітки коліматора m1.
Видиме збільшення телескопічної системи визначають за формулою:
.
Другий спосіб контролю видимого збільшення заснований на використанні мікроскопа — динаметра. Згідно способу на оправу об'єктива телескопічної системи надівають діафрагму визначеного діаметра D і за допомогою мікроскопадінаметра визначають розмір її зображення d, а далі визначають збільшення за формулою (6.1). Схема контролю наступна:
Стенд містить джерело випромінювання 1, конденсор 2, світлофільтр 3, світлорозсіювач 4, діафрагму 5 розміром D. За випробуваною системою 6, розташовується мікроскоп-динаметр 7, що складається із мікрооб'єктива, котрий має збільшення, і окуляра, що має видиме збільшення. Достоїнством мікроскопа є велике лінійне поле зору 10 мм. Мікроскоп оснащений сіткою, що має 100 поділок з ціною поділки 0,1 мм. За допомогою мікроскопу визначають розмір d, а потім розраховують збільшення за формулою (6.1).
Для визначення кутового поля зору приладів на базі телескопічної системи використовують ширококутні коліматори на базі фотографічного об'єктива «Індустар-51». Схема стенда наведена на рисунку:
Схема складається із вузла підсвітки 1, сітки коліматора 2, з ціною поділки 5″, об'єктива «Індустар» 3, що має кут поля зору, випробуваної телескопічної системи 4. Навпроти об'єктива ширококутного коліматора закріплюють випробовувану телескопічну систему так, щоб зображення шкали коліматора проходило через центр сітки випробовуваного приладу. Ця сітка одночасно є польовою діафрагмою. Центр сітки необхідно сумістити з нульовим штрихом шкали коліматора. Визначають крайні поділки шкали коліматора, котрі видні в полі зору телескопічної системи і роблять два відліка від нульового штриха коліматора, обмежені справа і зліва польовою діафрагмою телескопічної системи. Сума відліків дає кутове поле зору приладу, що випробується.