Художественное своєрідність роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита»

Художественное своєрідність роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита»

Роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита» дуже складний в композиційному плані. У його сюжеті паралельно існують два світу: світ, у якому жили Понтій Пілат та Ієшуа Га-Ноцрі, і сучасна Булгакову Москва двадцятих-тридцятих років XX століття. З складної композицією пов’язана .і непроста, розгалужена система персонажів, велика кількість двійників, паралелей і антитез.

В склад роману «Майстер і Маргарита» входять два розповіді (про долю Майстра й про Понтій Пілаті), що у складні стосунки протиставлення, але ж час і об'єднані спільною ідеєю.

Роман про Понтій Пілаті займає менше текстового простору, ніж роман про долю Майстра, але він відіграє винятково важливу значеннєву роль, бо містить глибокий філософський підтекст. Він з чотирьох глав, що ніби «розсипані» з тексту розповісти про Майстрі і Маргариті. Перша глава — «Понтій Пілат» — це розповідь Воланда, який вислуховують Іван Бездомний і Берліоз. Другий розділ — «Страта» — «представлена як сон Івана Бездомного. Третя і четверта глави — «Як прокуратор намагався врятувати Іуду з Кириафа» і «Поховання» — уводять у роман як відновлені Воландом рукописи Майстра, які читає Маргарита. Слід зазначити, що роман про Пілаті вводять у розповідь з допомогою персонажів, входять до системи образів головного роману, як наслідок глави про Понтій Пілаті стають частиною роману про Майстрі і Маргариті.

Главы, розповідають про прокуратора, суттєво різняться за стилем від глав, що описують Москву. Стиль вставного розповіді відрізняється однорідністю, скнарістю мірною, чеканної прози, переходить, наприклад, у розділі «Страта», в високий стиль трагедії: «Ти не всемогутній бог. Ти чорний бог. Проклинаю тебе, бог розбійників, їх покровитель і душа!».

Роман про Майстрі присвячений сучасної авторові Москві, її мешканцям та його нравам. Це розповідь містить у собі як гротескні сцени, і сцени лірико-драматичного і фантасмагоричного характеру, що зумовлює розмаїтість стилів розповіді. Він має і низька лексику («Якщо ти, наволоч, вкотре дозволиш собі вплутатися на розмову…»), і поетичну, особливо у епізодах, присвячених Майстру, де мову розповіді рясніє повторами і метафорами («тривожні жовті квіти»).

Следует відзначити, що сцени, у яких Воланд зустрічається на жителів Москви, будуються за одним плану: зустріч, випробування, викриття, покарання.

Воланд зі своїми почтом приїжджає у Москві, щоб подивитися, змінилися чи котрі мають того часу, що він востаннє їх бачив, не даремна торік була жертва Ієшуа.

И що він бачить? З москвичами Воланд зустрічається виставі тут «Вар'єте». Він бачить, що таку ж, які й були: залежно від жадібні, користолюбні, а й досить милосердні. «Люди як, квартирні негаразди лише зіпсував їх». Не відчувають своєї громадянської відповідальності, у місті поширені доноси і хабарництво.

Жители Кршалаима нічим немає від жителів Москви. Також, не помічаючи своєї особисту відповідальність та вибираючи смерть Ієшуа, який у ніж не винен, замість смерті Вар-Раввана, вони цим прислужують пітьмі.

Множество відвідувачів «Вар'єте» поміняли свій одяг нові, як тільки б уклали угоду і диявола. Вони підбирали що летіли банкноти і було покарані упродовж свого жадібність. Покараний був і директори видовищного сектора за бюрократизм. Булгаков наочно засвідчив, що директора міг виконувати навіть костюм без хазяїна. Покарані й інші працівники видовищного сектора, втягнуті у «гурткову лихоманку». Покараний за жадібність Никанор Іванович (вибирав між «не належить» і величезними грошима), відправлений у Ялту Стьопа Лиходеев. В усіх цих епізодах Воланд та її почет виконують роль справедливого відплати.

Так як роман «Майстер і Маргарита» і двох щодо автономних оповідань, він містить у системі персонажів двох головних героїв — Майстра й Ієшуа. Ці герої є героями-двойниками. Також двійниками є Іван Бездомний і Левій Матвій як послідовники його учителів, Алоизий Могарыч і Іуда з Кириафа як зрадники.

В романі «Майстер і Маргарита» є і любовна колізія. Любовні відносини Майстра й Маргарити пов’язані зі зміною пір року. Ця історія любові (ідилічна за своєю сутністю) руйнується, зіштовхуючись із зовнішнім світом, і відновлюється з допомогою потойбічних сил. Як і герої у романі, Майстер і Маргарита роблять свій вибір. Майстер робить свій вибір цілком свідомо: йому став ненависний плід праць всього життя, роман про Понтій Пілаті, занадто багато горя відчув Майстер від цього роману. Маргарита постає на шлях самовіддачі, жертвуючи собою заради коханого людини. Вона за краще Майстра своєї багатою, безтурботної життя жінок у будинку люблячого, але нелюбого чоловіка, потім вона знову приносить себе у жертву в ім'я любові, віддавшись до рук нечистої сили та ставши відьмою через те, щоб отримати хоч щось Майстрі. І це Маргарита отримала винагороду вічної любов’ю.

Таким чином, бачимо, що Булгаков порушує жанрові канони роману. Він робить головним об'єктом розповіді не історію окремих осіб, а історію всього народу.

Роман М. А. Булгакова «Майстер і Маргарита» побудований як «роман у романі». У результаті у ньому можна назвати дві різко контрастують манери розповіді, двох головних героїв. Роман про Майстрі набагато складніше в композиційному плані, ніж роман про Пілаті, але за читанні немає відчуття розрізненості частин твори. Уся таємниця композиційною цілісності роману — в сполучних нитках між минулим і настоящим.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.