Вступ. 
Антикризове управління бізнесом

Знайоме усім нам управління, що сформувалося в рамках адміністративної системи, ґрунтувалося на всілякому обмеженні волі підприємництва й ідеї зумовленості основних подій і процесів на багато років уперед за допомогою всеохоплюючого централізованого планування. В умовах транзитивної економіки організації зіштовхнулися з високим ступенем невизначеності розвитку подій і такими ж несподіваними впливами зовнішнього середовища на підприємства, змушуючи їх динамічно функціонувати і пристосовуватися до факторів зовнішнього впливу. Дотепер, через нерозвиненість наукового передбачення, на кризу реагували тільки з її появою. А іноді, що гірше, тоді, коли надзвичайна ситуація ставала реальністю і назрівала катастрофа.

У сучасних економічних умовах внутрішні можливості підприємства та зовнішній вплив на його функціонування часто входять у невідповідальність, що зумовлено зовнішніми умовами, які часто змінюються, такими як розвиток світової економіки, конкуренція, політична ситуація в державі та iн. З іншого боку — нестійкий фінансово-економічний стан викликаний слабким, непрофесійним менеджментом, незваженою фінансовою стратегією, ризиковими стратегіями маркетингу, інноваційною та інвестиційною політикою та iн. Це призводить до того, що підприємство стикається з високим ступенем невизначеності розвитку подій, невизначеністю поведінки, високим ступенем ризику отримання очікуваного результату. У результаті підприємство змушене динамічно функціонувати і пристосовуватися до всіляких загроз, а також переходити до реактивної форми управління. Однак через iнертність, відставання в адекватному сприйнятті зовнішніх умов, які змінюються, це іноді призводить до банкрутства. Подібний стан справ не дозволяє досягти стабільної роботи підприємства в довгостроковій перспективі. Тому особливої актуальності сьогодні набуває формування ефективних технологій та механізмів антикризового управління підприємствами.

Антикризове управління — це управління, що певним чином передбачає небезпеку кризи, аналізує її симптоми, розробляє заходи щодо зниження негативних наслідків кризи. Необхідність антикризового управління, з одного боку, відображає потреби подолання і розв’язання кризи, можливого пом’якшення її наслідків, а з іншого боку, обумовлена цілями розвитку. Наприклад, виникнення кризових ситуацій в екології, що загрожують існуванню людини, її здоров’ю, примушує шукати і знаходити нові засоби антикризового управління, до якого належить ухвалення рішень про зміну технології.

Під час антикризового управління менеджер стикається з проблемами розпізнавання передкризових ситуацій, методологічними проблеми життєдіяльності організації, проблемами диференціації технологій управління, проблемами антикризового управління персоналом.

Зараз у діях ведучих фірм усе більш виразно вимальовується стратегія попередження кризи. Дійсно, набагато розумніше передбачити кризу і ввести в поведінку системи такі нововведення чи альтернативи, які згладять негативні моменти для того, щоб стабільний розвиток не зазнав значних порушень. Для запобігання кризи велике значення має своєчасне виявлення ознак майбутньої кризової ситуації.

Господарському керівнику, менеджеру необхідно вміти передбачати причини і джерела виникнення проблемних ситуацій і мати про запас заздалегідь спроектований механізм їх розв’язання для того, щоб наявними ресурсами і можливостями можна було якщо і не досягти поставленої мети, то хоча б не мати збитків.

Метою дипломної роботи є визначення та систематизація поняття «антикризове управління», а також розробка механізму і інструментарію антикризового управління.

Задачі дипломної роботи:

• 1. Визначити теоретичні аспекти поняття, сутності, причин кризи та антикризового управління
• 2. З’ясувати основні функції і принципи антикризового управління
• 3. Дослідити циклічність кризових явищ та процес їх розвитку
• 4. Дати характеристику діяльності ТОВ «Друк»
• 5. Оцінити фінансовий стан підприємства
• 6. Визначити тип фінансової стійкості
• 7. Здійснити аналіз антикризових заходів за 2009 рік на ТОВ «Друк»
• 8. Визначити симптоми, які вказують на загрозу виникнення кризи
• 9. Розробити модель процесу антикризового управління підприємством
• 10. Визначити можливі інструменти антикризового управління, які можуть бути застосовані на підприємстві

Об'єкт дослідження — антикризовий менеджер та принципи, методи, функції і інструменти, які він застосовує під час своєї діяльності.

Предмет дослідження — антикризове управління підприємством.

Методологічною основою проведеного дослідження є діалектичний метод пізнання. Дослідження ґрунтується на наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчих і нормативних актах органів державної влади щодо регулювання діяльності підприємств України. У роботі застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Аналіз і синтез — для вивчення фінансового стану підприємства. За допомогою методу порівняння досліджувались економічні показники діяльності підприємства на початок і кінець звітного періоду; з використанням методу групування — залежність результативних показників від складових їх формування. Інформаційна база дослідження ґрунтується на нормативно-довідковій та науковій літературі. Фактичні дані отримано з матеріалів фінансової звітності досліджуваного підприємства.