Пташок викликаю з теплого краю

Позакласний захід «Пташок викликаю з теплого краю» .

Мета: розвивати спостереження, любов до природи, виховувати особисту відповідальність кожного за стан довкілля, прищеплювати любов до національної культури, виховувати патріотичні почуття до рідного краю, здійснювати громадянське виховання.

Обладнання: святково прибраний зал, дитячі малюнки про птахів, вишиті рушники, серветки.

Вступне слово вчителя:

Шановні друзі! Ми раді вітати Вас на нашому святі. Як відомо життя українського народу тісно пов’язане з життям природи.

Природні явища, пори року, рослинний та тваринний світ назавжди увійшли в скарбницю усної народної творчості, повір'їв, легенд, пісень, приказок.

Уявіть собі на хвилину, що в наших садах, лісах не стало прахів, не чути їх мелодійного співу. Такий ліс чи пар став би мертвим, сумним, глухим, бо з давніх-давен птахи наші найкращі друзі.

(Чути спів пташок у записі. Виходить дівчинка співає пісню: «Щебетала пташечка»).

Потім вибігають дівчатка.

1 дівчинка: Благослови, Боа Мати, Весну-красну зустрічати!

2 дівчинка: Весну красну вітати, Та віночки сплітати.

3 дівчинка: А віночки сплетемо, Хороводом підемо!

(дівчатка танцюють хоровод «Весняночка», потім, притупуючи ногами, проказують:).

Всі: Топчу, топчу ряст, ряст Бог здоров’я дасть, дасть Буду новий ряст топтати Аби новий рік діждати!

(Дівчатка котять по траві писанки і промовляють:).

4 дівчинка: Котись, котись, писаночко, Як весела співаночка, По зеленій травичці.

Весні нашій сестричці!

5 дівчинка: Весна люба, уквітчай наш край, Дай нам добрий урожай!

(Чути спів пташок. Водить дівчинка Весна, збирає в кошик писанки).

Весна: А ось і я, Весна-красна, Куди ступлю, сонце сяє,.

Все навколо оживає.

Я пробуджую від сну Нашу землю чарівну…

Зацвіла у лузі червона калина То ж хай лине пісня ніжна солов'їна У вінок вам її вплітати Рада вас сьогодні я вітати!

1 дівчинка: Люба Веснонько благаю!

Поверни пташок до рідного краю, Щоб гаї всі і луки піснями озвались, Веселі промінця з небес засміялись!

Весна: Добре дівчатка, Прилетять до Вас пташатка,.

Але бачу до нас в гості

Наближаються хлоп’ята.

(Заходить гурт хлопців з виготовленими шпаківнями).

1 хлопець: Веснонько-голубонько!

Чи дозволиш на свято завітати, Щоб разом із вами пташок закликати?

2 хлопець. Та ми ось шпаківні для них змайстрували, Щоб мали, де жити і сад зберігали…

Весна: (радиться з дівчатками) Якщо ви назвали ознаки весни, То радо до гурту вас приймемо ми.

3 хлопець: (радиться з іншими) Якщо шпаки прилетіли прямо на гнізда ;

Буде рання весна.

4 хлопець: Журавель прилетів — скоро лід зійде.

5 хлопець: Просвистів байбак — ховай у затінок сіряк.

6 хлопець: Прилетіла й заспівала вівчарка — чекай весни.

Весна: Таж все це ознаки весни. Молодці, а веснянки ви вмієте співати?

Хлопці: (несміливо) Вміємо.

3 хлопець: Та ні, хай краще дівчата заспівають, будь-ласка, ми вас просимо.

(Дівчатка виконують інсценізовану пісню «Соловеєчку, сватку, сватку»).

3 хлопець: А ми шпаківні будували…

Як розпускалися садки,.

До нас весною завітали

Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо Вони співали нам пісні.

Повиростали їхні діти, Такі ж співуче-голосні.

Минуло швидко літо миле…

Як осипалися садки, В далекий вирій полетіли Веселі наші співаки.

Та хоч шпаки і відлітають, Вони весною — так і знай ;

Шпаківні наші пригадають.

І прилетять у рідний край.

Весна: Дякую любі хлопці і дівчата. А чи знаєте, як колись зустрічали птахів із вирію?

2 дівчинка: Однією з найпримітивніших прикмет приходу весни на Україну вважався приліт вівсянок — найперших перелітних птахів. В народі кажуть: «Як звеселилася вівсянка, то покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь!» .

З Кононового дня — 18 березня починався весняний сонцеворот, день уже переважував ніч. З цієї нагоди влаштовували цікаві дитячі забави — заклички птахів, ось так як з вами…

5 хлопець: А я ось знаю, що в деяких місцевостях птахів зустрічали з вирію на 40 Святих, або 40 мучеників — 22 березня.

У цей день матері випікали з тіста кожній дитині 40 «жайворонків» і дітлашня ходила вулицями, викликаючи з вирію птахів. Власне, це була друга зустріч весни. В народі казали: «На 40 святих сорока 40 паличок у гніздо вложить, а глухар 40 пісень заспіває». А на Благовіщення (7 квітня) був звичай випускати пташок з неволі щоб співати на волі, Бога прославляли та просили щастя — удачі тому хто їх випускав. Також вважалося, що на «Обертання» — свято знайдення голови Івана Хрестителя (9 березня), птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас з вирію. Це святий Іван повертає їх назад додому!

(Чути спів пташок).

Весна: (повільно проходжується і закликає).

Пташок викликаю з теплого краю!

Летіть, соловейки, на нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки, пасти коровоньки!!!

1 дівчинка: Дівчатка! Гуси летять! (показує рукою).

Гуси! Гуси! Гусенята! Нате вам землячки на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!

(дівчатка кидають у слід грудочки землі).

Знову чути спів пташок.

2 дівчинка: А он журавлі, журавлини у небі (показують).

3 дівчинка: А чому журавлі? Весною їх веселиками зовуть.

4 дівчинка: Так, так. Вони ж не журяться, а веселяться, бо на рідну землю повертаються.

Всі: Нарешті діждалися!

(Дівчатка дарують гостям спечені булочки-журавлики).

Діти: Хай веселики принесуть вам здоров’я і щастя!

3 дівчинка: Дорогі друзі! Птахи здавна викликали в народі багато спостережень:

• -.Як закувала зозуля, то можна купатися.

• -.Хто при грошах навесні перший раз почув кукання зозулі то буде мати гроші цілий рік.

• -.Першою летить у вирій і останньою повертається зозуля. На це є дуже вагома причина. Повір'я гласить: в зозулі зберігаються ключі, вона ключниця вирію.

4 дівчинка: Звиті ластівкою гнізда в обійсті віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається гріх.

• -.Лелека приносить щастя, віщує поповнення сімейства. Колись на Україні старші люди казали: «Будь-який птах безгрішний, бо ходить босий. Тому й заборонялося народною мораллю, народними методами вбивати корисних птахів. Не чіпай! Не займай! Не руш! Такі були народні перестороги, обереги щодо природи і птахів.

(Вірш вч. Ковалівської школи Зоєчко М.І. «Берізка»).

7 хлопець: Дуже багато є в Україні прикмет про птахів.

В народі давно підмічено, що птахи можуть передбачати погоду в різні пори року. Часто кажуть: «» Прикметі вір, але й перевір". Ось мої записи про птахів-синоптиків.

(зачитує з блокнота свої спостереження).

• -.Горобці дружно цвірінькають — перед відлигою.

• -.Птахи стовбурчать пір'я — на негоду.

• -.Граки просто на гнізда прилітають — буде дружна весна.

• -.Гуси високо летять — багато води буде, низько — мало.

• -.Рано прилетіли жайворонки — на теплу весну.

• -.Ластівки низько літають — дощ віщують.

• -.Купаються ворони — до негоди.

• -.У попелі порпаються кури — чекай бурі.

1 дівчинка: А я зібрала українські прислів'я і приказки, пов’язані з птахами.

Ось послухайте деякі.

• -.Рані пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють.

• -.Надувся, як сич на негоду.

• -.Красна пташка своїм пір'ям, а людина — знанням.

• -.Не літай вороно в чужі хороми.

• -.Видно сокола за польотом, а сову — за поглядом.

• -.Де не маєш співця, послухаєш горобця.

• -.Видно птаха по пір'ю…

(Уривок з вистави М. Підгірянки «В чужому пір'ї»).

5 дівчинка: (підходить до сумної синички) Трапляється й так, що невиразна маленька пташечка стає раптом такою близькою, рідною і дорогою, бо щодня прилітає до годівнички. Вона розумна навіть дякувати вміє за тепло і корм, звичайно по пташиному.

(Учениця читає вір «Пригоди синички»).

6 дівчинка: Існує давнє народне повір'я про те, що птахи несуть у хату радість і щастя. Ще вони люблять селитися лише біля добрих людей. Коли ж ластівка залетіла до кімнати, знайте, що так живуть добрі люди.

(Учениця читає вірш «Ластівка»).

Весна: А зараз для всіх вас загадки. Це теж своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Як влучно дає в загадках народ характеристику птахам — один, два штрихи, і ми безпомилково впізнаємо їх.

Ось послухайте і відгадайте:

• -.Які ключі до неба добираються? (Журавлині).

• -.Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека).

• -.Вдень мовчить, в вночі кричить (Сова).

• -.За вікном гніздо будує, тільки в нас не зимує (Ластівка).

• -.Дзьоб міцний і гострий має, шкідників ним добуває (Дятел).

• -.Двічі родиться, а раз умирає (Птах).

• -.Летіло, як міх, упало як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска).

• -.У воді купалася, а сухою зосталася (Качка).

• -.Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике (Пір'їна).

8 хлопець: А можна мені загадати загадку?

Весна: Будь-ласка!

8 хлопець: Гриць дивується. Питає,.

Що за пташка так співає:

Як горобчик цвірінчить, Мов сорока скреготить.

А ще інколи, бува, Що кричить, немов, сова!

Хто ж виспівує отак?

Та тож так співає - Шпак!

Весна: Дорогі діти! Як називають вас ласкаво ваші мами і бабусі?

Діти (по-черзі): «пташенятко», «соловейко», «ластівочка», «зозулька», «горобенятко» .

Весна: А ви бачили край дороги біля криниці з водою студеницею дерев’яного журавля? А розмальовані стіни й печі в сільських хатах? А вишиті рушники, обруси, картини народних художників, писанки із зображенням птахів? На нашому святі є майстриніписанкарки, бо почався Великий піст — час підготовки до Великодня. Отож познайомте нас із своєю роботою.

(Розповідь про писанки).

7 дівчинка: Я знаю чудову легенду, як пташка врятувала Ісуса, полегшила біль від тернового вінця. Колючки подряпали йому чоло, і кров текла із рани. Пташка підлетіла зовсім близько до Ісуса і витягла дзьобом колючку, що вп’ялася мученику в чоло. Розп’ятий Ісус розтулив уста і стиха промовив: «Милосердям своїм ти здобула те, що твої предки бажали від самого створення світу» .

(Дует дівчат виконує «Пісню про жайворонка»).

Весна: Українські народні пісні, колядки, щедрівки — то невичерпна наша скарбниця. В багатьох із них оспівані птахи. Чи знаєте ви українські народні пісні про птахів?

Дівчата (по-черзі): «Прилетіла перепілонька», «Ой у вишневому садочку», «Ой літає соколонько», «Гиля, гиля сиві гуси», «Летіла зозуля…» .

(Дівчата виконую українську народну пісню «Летіла зозуля»).

(На свято заходить поштар із сумкою через плече).

Поштар: Чи тут зібралися друзі птахів весну зустрічати?

Діти: Так.

Поштар: Тоді послухайте телеграму від пернатих друзів на вашу адресу.

Телеграма № 1

Село Замулинці. Всім друзям птахів.

Дивилися шпаківні виготовлені вами. Залишилися задоволеними. Дякуємо за турботу. Влітку віддячимо знищена всіх шкідників саду.

З привітанням — Шпаки.

Телеграма — № 2

Учасникам свята День зустрічі птахів.

Вилітаємо з Африки. Терміново повідомте, чи є вже у вас комахи. Якщо немає, затримаємось у дорозі.

Ластівки.

Телеграма № 3

Всім школярам с. Замулинці. Дуже вдячні за турботу про нас у тяжкий зимовий час. Ми вилітаємо додому з доброю згадкою про вас. На повітряних шляхах розповімо про вас іншим птахам. Даємо їм вашу адресу.

Снігурі.

(Виходять діти-юннати).

1 юннат: Любий друже мій, юннате, Уявляєш скільки птах Може нищить поїдати, Гризунів, черви, комах?

2 юннат: Тож птахи із нами в спілці ;

Поля й лісу сторожі:

Сови й дятли гонок рилі,.

Щигли, одуди, чижі.

3 юннат: Тож, як стрінеш непутящих, Що біжать поза двором Видирати гнізда в хащах, Ти одразу присором.

4 юннат: Між дорослих і малечі.

Пташка бачить все навкруг, Дружно сяде вам на плечі,.

Якщо ви їй справжній друг.

2 дівчинка: Бережімо птахів, як і все живе на Землі. Рідкісні птахи і що зникають, заносьмо до Червоної книги України, створюймо для їх збереження заповідники й заказники, взимку підгодовуймо, а влітку, навесні приваблюймо в сади.

7 дівчинка: В давні часи цього не було: ні заповідників, ні Червоної книги. Але були народні пісні, щедрівки про улюблених птахів, були приказки, прислів'я, повір'я, легенди, казки, загадки. І ми тепер збираємо їх по крупиночках, бо це душа нашого народу, це вияв його любові до природи, до життя.

Нині природі загрожує небезпека внаслідок нерозумного втручання людини в святині природи. Тож мусимо берегти її. Від кожного з нас залежить, якою ми передамо землю (з квітами, птахами, чистою водою, лісами) своїм дітям і внукам, майбутнім поколінням людей.

Весна: Людської треба доброти, Щоб цвіт з’явився на калині,.

Щоб ночі в ранок перейти, Щоб соловейко тьохкав нині, ;

Природі, звірові, людині.

Людської треба доброти.

1 дівчинка: Кожна рослина, дерево, пташина ;

То все чудова, мила Україна.

Наше завдання — зберегти природу, Для мене, тебе і всього народу.

(Пісня про рідну землю").

Закінчення свята. Розвішування шпаківень в шкільному саду.