Валовой дохід, валові витрати, облік товарних втрат надходжень у торговле

План.

Валовий доход.

Валові затраты.

Облік товарних втрат надходжень у торговле.

За законом про прибутку підприємства (Стаття 4.) валовий дохід окреслюється: 4.1. Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітний період в грошової, матеріальної чи нематеріальної формах як у території України, її континентальному шельфі, виняткової (морської) економічної зоні, і поза ними. Валовий дохід включає: 4.1.1. Загальні прибутки від продажу товарів (робіт, послуг), зокрема допоміжних й обслуговуючих виробництв, які мають статусу юридичної особи, а «також прибутки від продажу цінних паперів (крім операцій з їхньої первинному випуску (розміщення) і операцій із їх кінцевому погашення (ліквідації)). 4.1.2. Доходи від втілення банківських, страхових та інших операцій із надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами. 4.1.3. Доходи від імпортних операцій, передбачених статтею 7 даного Закону. 4.1.4. Доходи від спільної прикладної діяльності і у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від втілення операцій лізингу (оренди). 4.1.5. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, які передують звітному, і виявлені у звітній періоді. 4.1.6. Доходи з джерел і зажадав від позареалізаційних операцій, у цьому числі у вигляді: сум безповоротної фінансову допомогу, отриманої платником податку звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безплатно наданих платникові податку звітному періоді, крім випадків, коли такий безповоротну фінансову помошь і безплатні товари (роботи, послуги) виходять неприбутковими організаціями гаразд, певному пунктом 7.11 даного Закону, чи таких операцій здійснюються між платником податку та її як окремі підрозділами, які мають статус юридичної особи; сум невикористаної частини коштів, які повертаються з страхових резервів гаразд, передбаченому пунктом 12.2 даного Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню в валові доходи відповідно до пунктах 12.3 і 12.4 даного Закону; сум страхового резерву, використаних недоцільно; вартості тих матеріальних цінностей, переданих платникові податку відповідно до договорами збереження і використаних ним у власному виробничому чи господарському обігу; сум штрафів і/або неустойки або пені, отриманих у вирішенні сторін договору або за рішенням відповідних органів, суду, арбітражного чи третейського суду; сум державного мита, попередньо сплаченої позивачем, яка повертається у нього за рішенням суду (арбітражного суду). 4.2. Не входять у склад валового доходу: 4.2.1. Суми акцизного збору, податку додану вартість, отриманих (нарахованих) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), крім випадків, коли така підприємство-одержувач перестав бути платником податку додану вартість. 4.2.2. Суми коштів чи вартість майна, отримані платником податку як (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку випадках, передбачених законодавством. 4.2.3. Суми коштів чи вартість майна, отримані платником податку за рішенню суду (арбитражного суду) чи внаслідок задоволення претензій гаразд, встановленому законодавством як прямих витрат чи збитків, понесених таким платником податку результаті порушення його правий і інтересів, які охороняються законом, у разі, якщо не були віднесено таким платником податку склад валових витрат чи відшкодовано рахунок коштів страхових резервів. 4.2.4. Суми засобів у частини зайве оплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), які повертаються чи рідні мають повернутися платникові податку з бюджетів, коли такі суми були введено до складу валових витрат. 4.2.5. Суми коштів чи вартість майна, що надходять платникові податку вигляді прямих інвестицій або реінвестицій в корпоративні права, емітовані таким платником податку, зокрема грошові чи майнові внески, відповідно до договорів про спільну діяльності території України без створення юридичної особи. 4.2.6. Суми доходів органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування від надання державних послуг (видання дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов’язковість яких передбачена законодательством), в разі зарахування таких доходів у відповідні скарбниці. 4.2.7. Суми доходів, накопичуваних на пенсійних рахунках рамках механізму додаткового пенсійного забезпечення, створених відповідно до нормам пункту 5.8 даного Закону, і навіть суми надходжень у інші неприбуткові заклади і організації, що відповідають вимогам пункту 7.11 даного Закону. 4.2.8. Кошти взаємного інвестування інвестиційних фондів і інвестиційних компаній, якщо жодного з їх засновників (учасників, акціонерів) і що з ними осіб володіє понад десять відсотками статутного фонду таких інвестиційних фондів чи компаній, і коли такі інвестиційні фонди й компанії протягом 30 днів по закінченні податкового року розподіляють між акціонерами (засновниками) щонайменше 90 відсотків суми річного прибутку від інвестиційних операцій. 4.2.9. Суми отриманого платником податку емісійного доходу. 4.2.10. Номінальна вартість узятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, і навіть платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (з ім'ям) платника податку як забезпечення чи підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов’язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів). 4.2.11. Доходи від спільної прикладної діяльності території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку інших платників податку, які обкладені податком гаразд, встановленому пунктами 7.7 і 7.8 даного Закону. 4.2.12. Кошти чи майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної та кінцевої ліквідації такого юридичного особи-емітента чи влітку після закінчення договору спільної прикладної діяльності, але з вище від номінальної вартості акцій (часткою, паїв). 4.2.13. Кошти чи майно, які у вигляді міжнародної технічної допомоги, наданої іншими державами в згідно до міжнародних угодами, вступившими з у встановленому законодавством порядку. 4.2.14. Кошти, які надаються платникові податку з Державного інноваційного фонду на поворотній основі при здійсненні інноваційних проектів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 4.2.15. Вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з єдиною метою здійснення їх експлуатацію у випадках, передбачених законодател ьством: коли такі основні фонди отримані у вирішенні органів центральної виконавчої; у разі здобуття спеціалізованими що експлуатують підприємствами об'єктів енергопостачання, газоі теплозабезпечення. водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішеннями місцевих органів виконавчої влади і виконавчих органів рад, які у межах їхніх повноважень; у разі здобуття підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, вказаних у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 даного Закону, що були на балансі інших підприємств і що є їхнім коштом. Основні фонди, одержувані у разі, передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс по балансову вартість. Порядок безоплатної передачі таких основних фондів встановлюється Кабінетом Міністрів України. 4.2.16. Інші надходження, прямо певні нормами даного Закону. 4.3. Скоригований валовий дохід — валовий дохід, певний відповідно до пункту 4.1 цієї статті не враховуючи доходів, вказаних у пункті 4.2 цієї статьи.

Стаття 5. Валові витрати 5.1. Валові витрати виробництва та звернення (далі — валові витрати) — сума будь-яких витрат платника податку грошової, матеріальної чи нематеріальної формах, здійснюваних як вартості товарів (робіт, послуг), що розвиваються (виготовляються) таким платником податку їхнього використання у власному господарської діяльності. 5.2. До складу валових витрат включаються; 5.2.1. Суми будь-яких витрат, оплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3−5,8 цієї статті. 5.2.2. Суми коштів чи вартість майна, добровільно перелічених (переданих) в Державний бюджет чи бюджети територіальних громад, в неприбуткові організації, у разі, визначених у пункті 7.11 даного Закону, але з понад чотири відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітний період, крім відрахувань, запроваджених пунктом 5.8 цієї статті. 5.2.3. Сума коштів, перелічених підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у яких працює по за основним місцем роботи менш 75 відсотків таких осіб, цим об'єднанням підготовлено для проведення благодійної діяльності, але з більш 10 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітний період. 5.2.4. Суми коштів, внесених страхові резерви галузі у порядку, передбаченому статтею 12 даного Закону. 5.2.5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Завершив виконавчу напис про стягнення боргу чи закладеного майна. на другий — результати розгляді судом (арбітражний суд) позовів платника податку про стягнення з покупця боргу неоплаченим товарам (роботам, послуг); у третій — сума збільшення валового доходу на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) чи його частини вчених у розрізі не задоволених судом (арбітражний суд) з вини платника податку позовів про їхнє оплаті покупцем з урахуванням нарахованої пені; от у четвертій — сума збільшення валового доходу на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) чи значна її частина у межах задоволення судом (арбітражний суд) позовів платника податку — продавця щодо їх сплати. Облік товарних втрат надходжень у торгівлі Торговельна діяльність — ініціативна, самостійна діяльність юридичних і фізичних осіб для здійснення купівлі й наступного продажу споживчих товарів у цілях одержання прибутку. Підприємства, займаються торгової діяльністю, незалежно від форм власності належним чином класифікуються з вигляду торгової діяльності ми такі основні види: — підприємства оптової торгівлі, сфера підприємницької діяльності яких у придбанні і відповідному перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності; «— підприємства роздрібної торгівлі, сфера підприємницької діяльності яких у продажу товарів виходячи з усного чи письмового договору продажу-купівлі безпосередньо до споживачів; — підприємства комунального харчування, основний функцією якого є не тільки продаж продовольчих товарів безпосередньому споживачеві, але та вироблення продовольчих товарів хороших і продуктів з відповідного сировини; — підприємства торгово-посередницькі, виконують посередницьку функцію по продажу товару. Власне сутність торгівлі та її корисність полягають у процесі організації товарного руху на обмін кошти, тобто організації товарно-грошового обігу євро і доведення виробленого виробником продукту до кінцевого споживача, оскільки громадське визнання продукт має тільки під час проведення. У процесі руху товарів до споживача в підприємств торгівлі, соціальній та процесі випуску і реалізації продукції власного виробництва в підприємств громадського харчування виникають витрати, що отримали назву витрати звернення. Їх склад, номенклатуру і Порядок розподілу визначає типове Положення про складі витрат обігу євро і порядку їх планування і розподілу є у торгової діяльності, затверджене постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.96 р. № 334. Відповідно до даним Положенням витрати звернення групуються за такою номенклатурі статей: 1. Витрати перевезення. 2. Витрати оплату праці. 3. Витрати оренду й зміст основних фондів. 4. Амортизаційні відрахування На оновлення основних засобів і нематеріальних активів. 5. Витрати на: ремонт основних фондів. 6. Знос малоцінних і швидкозношувані предмети. 7. Витрати паливо, на газ і електроенергію для виробничих цілей. 8. Витрати зберігання, подсортировку, обробку, упаковку і передпродажну підготовку товарів. 9. Витрати рекламу. 10. Відсотки за кредит. 11. Втрати товарів у межах норм природного зменшення населення під час перевезення, збереження і реалізації. 12. Витрати тару. 13. Відрахування на соціальні заходи. 14. Витрати по обов’язковому страхуванню майна. 15. Решта витрат. Зупинимося докладніше на статті Втрати товарів у межах норм природною убування під час перевезення. зберіганні і реализации». .К даним втрат ставляться (по ціни придбання): — втрати товарів у межах норм природного зменшення населення під час перевезення, зберіганні та її реалізації, виникнувши внаслідок усушки і вивітрювання, утруски і распы-ла, раскрошивания, витікання (танення і просочування), розливу під час перекачування та організації продажу рідин, втрати ваги у процесі дихання плодів і овочів; — втрати товарів — від бою під час перевезення, збереження і реалізації скляній і порцелянової посуду з продовольчими товарами і пустої (в межах норм); — втрати від бою у процесі перевезення, збереження і реалізації порцелянових, фаянсових, скляних і керамічних виробів, ялинкових прикрас, грамплатівок, парфумерно-косметичних товарів, господарських і галантерейних виробів із пластичних мас, товарів побутової хімії у дрібній розфасовці та інших (не більше норм);

— втрати товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування (в межах встановлених норм^.

Торговим підприємствам у складі нових «комерційним структурам», працюючим за принципом самообслуговування. слід звернути особливу увагу на останню позицію у цьому, оскільки часто вони не використовує її в повному обсязі або взагалі, а недостачі з вини покупців стають тягарем до працівників самого предприятия.

Відповідно до пунктом 21 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності України, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 250, з цим і доповненнями по 11.08.97 р. включно (постанова Кабінету Міністрів України № 951), спад цінностей на межах затверджених норм убування списується у вирішенні керівника підприємства, установи відповідно на витрати звернення чи зменшення фінансування. Проте норми природного зменшення населення можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних нестач зв після регулювання інвентаризаційних різниць (заліку нестач цінностей надлишками з пересортицы). У цьому відповідно до підпункту 11.12 Інструкції по інвентаризації основних коштів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і майже розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.12.97 р. № 268), взаємний залік надлишків і нестач внаслідок пересортицы можуть допустити лише з товарно-материальным цінностям однакового найменування й у тотожних кількостях за умови, що надлишки і недостачі утворилися до одного і той ж проверяемый період, і в однієї й того проверяемого матеріально відповідального особи. Органи управління, до ведення яких ставляться підприємства, можуть встановлювати порядок, коли така залік може бути допущений щодо одному й тому ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають подібність по зовнішньому виду чи упаковані в однакову тару (за відпускання їх без розпакування тари). Що стосується, якщо заліку нестач надлишками при пересортице вартості цінностей, виявлених недостачу, більше вартості цінностей, виявлених надлишку, різниця вартості мусить бути віднесена з винних осіб. Якщо конкретні винуватці пересортицы не встановлено, то сумарні різниці розглядаються як недостачі цінностей понаднормово природного зменшення населення з зарахуванням їх у результати фінансово-господарську діяльність. За такими сумарним разницам в протоколах інвентаризаційних комісій повинні прагнути бути наведено ґрунтовні пояснення причин, якими ці різниці що неспроможні належати з винних осіб. Слід звернути увагу, що перевищення вартості цінностей, виявлених надлишку, проти вартості цінностей, виявлених недостачу, при пересортице належить збільшення даних обліку відповідних тих матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарську діяльність, тобто здійснюється процес оприбуткування (надходження) товарнотих матеріальних цінностей. За відсутності норм спад сприймається як наднормативна недостача. Це означає, що з списання товарів у межах норм убування обов’язково здійснення інвентаризації встановлення розбіжності між фактичним кількістю товарів хороших і даними бухгалтерського обліку, причому фактичне кількість має менше відображеного у бухгалтерському обліку, тобто повинен мати місце недостача товарів. Наднормативна недостача товарів, а також втрати причини товарів ставляться з винних осіб, у цінах, якими обчислювався розмір шкоди від розкрадань, нестач, нищення і псування товарів. Там, коли винні не встановлено чи в стягненні з винних осіб відмовлено судом, наднормативні втрати ставляться на збитки чи зменшення фінансування. У документах, якими оформляється списання втрат перезимувало і понаднормативною недостачі товарів, має бути вказано, які вжито заходів по запобіганню подібних нестач і розмір втрат. Відповідно до пунктом 69 Положення про організацію облік і звітність в Україні, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 250, і підпунктом 2.40 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.08.95 р. № 139, з цим і доповненнями, здійсненими по 11.02.99 р. наказом Міністерства фінансів України № 40 включно, з метою рівномірного включення майбутніх витрат в витрати звернення звітний період підприємства, можуть створювати резерви з зарахуванням на витрати звернення лише за погодженням у встановленому установленому порядку з Міністерство фінансів України. Товарні втрати у підприємствах оптової торгівлі поділяються на нормируемые і ненормируемые. Нормируемые втрати — це втрати у межах природного зменшення населення товарів, щодо яких установлено чинним законодавством норми убування. Ненормируемые втрати — це недостачі товарів понад норм природного зменшення населення, і навіть втрати товарів, якими норми природного зменшення населення не встановлено. У оптову торгівлю значний питому вагу в витратах займає природне зменшення при транспортуванні, зберіганні та її реалізації товарів (усушка, утрясання, розпил, розлив, бій). Норми природного зменшення населення товарів при зберіганні прописані у залежність від термінів і умов зберігання, пори року, кліматичної зони. Втрати товарів з допомогою природного зменшення населення списуються при інвентаризації не більше фактичної собівартості, але з вище розміру, певного не більше норм природного зменшення населення. Зазвичай норми природного зменшення населення не застосовуються: — з товарів, отпускаемым зі складів без переважування (у кімнаті стандартного тарі по трафаретом, рахунку); — по транзитного обороту чи посредническому обороту без здійснення приходу товарів складу. До кожного виду товарів норми природного зменшення населення затверджені в окремішності. Природну спад товарів, що у залишку на даний момент інвентаризації, визначають з обігу товарів за межинвентаризационный період. Спад обчислюють в кожному товару окремо залежно від терміну зберігання, а при парти-онном зберіганні — у період зберігання партії товарів. При сортовом способі зберігання середній термін зберігання визначається шляхом розподілу середнього залишку товарів на одноденний оборот, а середній товарний залишок розраховується за середньої хронологічної величині, ухваленій у статистиці. Якщо рух товарів складі нерівномірно, то середній залишок зберігання розраховують розподілом середньодобового залишку товарів за межинвентаризационный період на одноденний їх обіг; середньодобовий залишок — розподілом суми залишку товарів наприкінці кожного дня за межинвентаризационный період на число календарних днів, у цьому періоді. У роздрібній торгівлі, як й у оптової, товарні втрати поділяються на нормируемые (за якими є встановлених норм списання) і ненормируемые (якими норми списання не передбачені). Нормируемые втрати включають природне зменшення і бій товарів у межах встановлених нормативів, відходи для підготовки товару на продаж, і навіть втрати у магазинах самообслуговування, передбачені діючими нормами. Ненормируемые втрати складаються з нестач, втрати товарів понад норм чи з товарам, якими норми природного зменшення населення не встановлено. У складі нормувальних втрат надходжень у роздрібній торгівлі найбільша питома вага займає природне зменшення на реалізовані товари, що у відсотках роздрібному товарообігу. Граничний розмір списання по природного зменшення населення з усього роздрібному підприємству розраховується бухгалтерією за межинвентаризационный період що з матеріально відповідальними особами, але окремо за кожним видом товарів хороших і тари. Товари, що надійшли в фасованном вигляді, і штучні товари до уваги на приймаються. Цри розрахунку природного зменшення населення на товари за нормами підсумовується нормативна спад початку межинвентаризационного періоду й на що надійшли товари, потім віднімається спад на документируемый витрати електроенергії і на залишок товарів на коней місяці. У роздрібній торгівлі списання на витрати звернення втрат внаслідок природного зменшення населення товарів здійснюється також із результатам інвентаризації при фактичної недостачу товарів. Підрахунок і списання товарних втрат надходжень у підприємствах комунального харчування мають особливості, пов’язані з виробничими особливостями, оскільки товарні втрати відбуваються у виробництві власного продукту і за реалізації товарів. Громадське харчування здійснює производственноторговий процес, який поєднає єдність виробництва кулінарній продукції, реалізації та молодіжні організації її споживання. Загальний реалізацію продукції комунального харчування вимірюється в грошах виручкою, як і становить оборот продукції власного виробництва. Підприємства комунального харчування здійснюють продаж супутніх товарів, обсяг продажу яких складає оборот по покупним товарам. Сумарний оборот від реалізації продукції власного виробництва й продажу покупних товарів становить загальний товарообіг комунального харчування, подразделяемый на роздрібний і оптовий. Списання товарних втрат надходжень у підприємствах комунального харчування не більше норм природного зменшення населення здійснюється після інвентаризації у вигляді фактичної недостачі товарів, але з вище розміру, передбаченого нормами природного зменшення населення. Природний спад може лише для вагових товарів за нормами, які встановлені роздрібної торгівлі, і системи комунального харчування. У норми включено відходи по гастрономічним товарам, продаваним порціями (очищення сиру, ковбаси). Ці відходи підлягають списанню за нормами, передбачених збіркою рецептур страв і кулінарних виробів. Природна спад у громадському харчуванні обчислюється у відсотках від реалізованих товарів. Норми природного зменшення населення підприємствам торгівлі встановлено на основі різним товарам кількома різними нормативними документами — наказами Міністерства торгівлі СРСР, діючими й у час. Наказом Міністерства торгівлі СРСР від 24.10.84 р. № 265, узгоджених із Міністерство фінансів СРСР, «Про затвердження Норм втрат парфюмернокосметичес-ких товарів при транспортуванні, зберіганні та її реалізації» затверджені Норми втрат перезимувало і Порядок застосування Норм втрат парфюмернокосметичних товарів при транспортуванні, зберіганні та її реалізації, причому встановлено, що це норми застосовуються до парфюмерно-косметическим товарам як вітчизняного. так_и_им-портного виробництва, які у скляній (порцелянової. пластмасової, металевої і паперової (картонної споживчої тарі. запакованим в картонні коробки. Списанню за нормами подлежащотеви наступних парфумерно-косметичних товарів, виявлених при приймання товару на яких складах оптових баз й у роздрібній торгівлі, і навіть які утворилися при зберіганні і реализации;

— парфумерних товарів, до яких належать духи, одеколони, запашні води, парфумерні набори;. косметичних товарів, до яких належать лосьйони і креми для догляду за шкірою особи, кошти на гоління, кошти на догляду за порожниною рота, кошти на догляду волоссям, декоративна косметика, інші косметичні вироби; 4, «,-r туалетного мила: порошкоподібного, кремообразно-го, рідкого і шампуню (крім твердого туалетного мила). Тому уважно стежте за назвою придбаних парфюмернокосметичних товарів, якщо хочете використовувати норми природного зменшення населення! Під втратами слід розуміти втрати товару внаслідок бою чи псування споживчої тари, результатом чого стали вихід, випаровування чи втрати товарного виду. Норми не поширюються на втрати парфумерно-косметичних товарів: 1) які утворилися при перевезеннях зі складу магазину чи підсобного приміщення до магазину; 2) які є наслідком виробничого шлюбу (посечки, свищи, поверхневі бульки, тонкостенность й інші вади склотари); 3) в аерозольним упаковці в інших видах тари, не передбачених Нормами. Списання втрат при транспортуванні здійснюється за приймання товару на основі відповідного акта, але з вище встановлених доз: — підприємствами оптової торгівлі у відсотках від суми вартості партії, перевіреної шляхом зовнішнього огляду заводський упаковки щодо «видимого», «чутного» бою чи поштучно. У разі перевищення фактичних втрат понад певних за нормою виробляється списання на витрати звернення лише доти норм природного зменшення населення, але в різницю виставляється претензія постачальнику; — підприємствами роздрібної торгівлі у відсотках від суми вартості товару, перевіреного поштучно. У цьому слід враховувати, у разі перевищення втрат понад норм природного зменшення населення списання на витрати звернення можливо також у межах норм природного зменшення населення, а пред’явлення претензії можливо до постачальнику і перевізникові, залежно від цього, що передбачено договором. Якщо доставку вантажу здійснювало дане підприємство роздрібної торгівлі, то можна тільки пред’явлення претензії виготовлювачу, але для стягнення суми потрібно довести, що ні було наднормативного бою під час перевезення. Варто також пам’ятати, що з порушенні вимог внутритарной упаковки виробником чи підприємством оптової торгівлі, результатом чого стали дані втрати, претензія по сверхнормативным втрат пред’являється відповідно порушнику. Якщо підприємство роздрібної торгівлі здійснює поштучную прийомку кожної партії товару, то списання втрат можна здійснювати по середнім нормам (п. 1.2 і 2.2 Норм) у відсотках від суми реалізованого товару. Приймання імпортних товарів здійснюється з участю експерта торговопромислової палати! Втрати при зберіганні та її реалізації списуються не більше норм природною убування у відсотках від суми реалізованого за межинвентаризационный період товару. При застосуванні даних норм слід звернути увагу. що вона перебуває у першої зоні. Наказом Міністерства торгівлі СРСР від 27.12.85 р. № 307 затверджені Норми і порядок застосування норм втрат (бою) ялинкових скляних прикрас при транспортуванні. зберіганні та її реалізації у відсотках від суми отриманого чи реалізованого за межинвентаризационный період товару обов’язкові для застосування в підприємствах оптової і роздрібної торгівлі. Ці норми поширюються на вироби вітчизняного і імпортного виробництва, що їх розсипом й у наборах незалежно від пакування й тари. Інколи справа виявлення наднормативного бою, що утворився при транспортуванні, претензія пред’являється виготовлювачу чи оптового постачальнику залежно від цього, хто порушив вимоги нормативної документації, котра регламентує упаковку товару. Наказ Міністерства торгівлі від 04.01.88 р. Ne 2 «Про затвердження Норм втрат (бою) фарфоро-фаянсовых, майолікових і гончарних товарів, посуду скляній сортовий, господарської, кухонної з жаростойкого скла і колб для термосів при транспортуванні, зберіганні та її реалізації і Порядку їх застосування» регламентує порядок списання не більше норм природною убування перелічених товарів вітчизняного і імпортного виробництва так: — під час перевезення залежно від відстані, виду транспорту, й умов перевезення виду товарів у відсотках від суми партії; — на оптових підприємствах при зберіганні та її реалізації у відсотках від суми вартості відпущеного розпакованого і поштучно перевіреного товару; — в роздрібних підприємствах, у відсотках від суми вартості реалізованого за межинвентаризационный період товару. Наказом Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.87 р. № 88 «Про затвердження норм природного зменшення населення продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їхньої застосуванню» встановлено норми природного зменшення населення та інструкції з їхньої застосуванню по: I. Продовольчим товарам у роздрібній торговельній мережі у відсотках роздрібному товарообігу на стандартні товари, яка реалізується справді на вагу, відповідно по зонам і групам магазинів за видами продуктів (при користуванні нормами слід помнить,-что сама Україна знаходиться У першій зоні, тому треба користуватися тільки нормами перша зони) отримати відшкодування втрат, які виникають при зберіганні товарів у підсобному приміщенні, на прилавках, під час до у продажу і під час продажу товарів внаслідок: а) усушки, раслыла, раскрошивания (коли вона виникає під час продажу товарів, крім сахара-рафинада і обсыпной карамелі); б) витікання (танення, просочування), розливу при перекачування і продаж рідких товарів; в) витрат речовин на подих (борошно, крупа). З іншого боку, в норми включені маса полімерної плівки, фольги і пергаменту, які видаляються під час продажу сирів, які поступили упакованими в зазначені матеріали, і навіть кінці оболонок, шпагат, металеві затискачі, які мають віддалятися при підготовки до продажу копченого сиру. У норми природного зменшення населення включено: — нормовані відходи, утворювані під час до продажу ковбас, мясокопченостей й, яку продають після попередньої обробки; — зачистки масла; — будь-якими втрати у результаті псування товарів, ушкодження тари і різниці між фактичної масою тари та величезною кількістю тари по трафаретом; — фактичні додаткові втрати, пов’язані з самообслуговуванням, в межах встановлених доз. На товари, фасуемые у книгарні, застосовуються самі норми, що у нефасованих товарів. При обчисленні розміру природного зменшення населення не більше встановлених доз в роздрібний оборот не включаються товари, відпущені іншим магазинів належать і організаціям (у яких окремий облік), продані порядку малого опту, повернуті постачальникам і здані на переробку, списані за актами внаслідок брухту, крошения, зурочень та ушкодження тари. Розрахунок природного зменшення населення на товари, продані роздріб, виробляється так До сумі природного зменшення населення на фактичні залишки товарів за даними інвентаризації початку звітний період додається суму нарахованої убування у документах на товари, що надійшли цей самий період, і віднімається спад, обчислена у документах на товари, не включаемые в роздрібний оборот, і навіть на фактичний залишок товарів наприкінці звітний період. За наявності роздрібному торговому підприємстві дрібнооптової й оптової реалізації товарів складаються подібні окремі розрахунки. За наявності магазині учнів норми природного зменшення населення збільшуються в наступних розмірах: при 25 — 50% учнів в среднесписочном кількості продавців — на 10%, за більш 50% — на 15% відповідно. II. Продовольчим стандартним товарам, які відпускаються по фактичної масі, отримати відшкодування втрат при зберіганні на яких складах і базах роздрібних торгових підприємств і закупівельних організацій комунального харчування в залежність від термінів зберігання ЕВР у відсотках за видами продуктів, причому у Україні треба користуватися колонкою по першої зоні. Норми застосовуються як граничні лише у випадках недостачі товарів проти дисконтних даних із кожному товару окремо для відшкодування витрат товарів при усушку, утрясанню, выветривании, розпорошення, вытекании (просочуванні) і розливання в процесі перекачування рідин. У норми включено втрати внаслідок псування товарів, ушкодження тари, різниці між фактичної і трафаретною масою тари і, пов’язані з додатковою технологічної обробкою товарів. Нарахування природного зменшення населення має здійснюватися з розрахунку добової норми шляхом подытоживания нарахованого кількості убування за кожні такі добу (крім, кондитерських і бакалійних товаров).

III. Продовольчим стандартним товарам при зберіганні і відпустці на дрібнооптових базах, при зберіганні і відпустці в комор підприємств комунального харчування у відсотках за видами продуктів, залежно від групи комор із застосуванням України першої зони. Норми встановлено на товари, які відпускаються по фактичної масі, у відсотках кількості (сумі) відпущеного товару отримати відшкодування втрат під час збереження і відпустки внаслідок усушки і вивітрювання, раскрошивания при нарезании і разделывании, ватекании, таненні і просочуванні, розливання при перекачування і відпустці рідких товарів. У норми включено втрати причини, бою, поломки товарів, примазывания товару до тарі, ушкодження тари, і навіть різниця між фактичної масою та величезною кількістю по трафарету.

Встановлені норми є граничними і застосовуються лише тоді, коли за перевірці фактичної кількості встановлюється недостача. Природний спад товару списується по фактичному кількості, але у межах встановлених доз. Норми природного зменшення населення не застосовуються: — з товарів, затверджені і відпускаються базою і комори без зважування (за рахунком чи з трафарету);

— з товарів, які враховані загалом обороті бази й комори, але фактично з урахуванням й у комори не зберігалися (транзитні операції); по товарам, списаним за актами внаслідок поломки, раскрошывания, псування, зниження якості товару, переваги й ушкодження тары.

Норми застосовуються з товарів, відпущеними за звітний період, незалежно від термінів зберігання цих товарів з урахуванням й у комори. Розмір природною убування визначається в кожному товару отдельно.

Розрахунок природного зменшення населення здійснюється шляхом множення кількості (суми) відпущеного товару «на встановлену при цьому товару норму природного зменшення населення. IV. Сирам, отпускаемым по фактичної масі і відповідатиме за термінами дозрівання і якістю нормативно-технічної документації, при зберіганні на розподільних холодильниках залежно від терміну зберігання, способу охолодження і температури охолодження у відсотках протягом місяця зберігання для відшкодування збитків усушки. Норми природного зменшення населення застосовуються лише при виявленні фактичної недостачі товару кожної партії окремо. Розмір фактичної природного зменшення населення визначається шляхом зіставлення даних про кількість реалізованих сирів з оприходованным кількістю при повну втрату партії чи фактичних залишків, виявлених при інвентаризації, із залишками за даними бухгалтерського обліку. Норми природного зменшення населення не застосовуються: — по партіям сирів, відпущених у впровадження по трафаретною масі нетто постачальника (виготовлювача, відправника) чи холодильника, яка встановлено під час приймання; — по сирам фасованным; — по сирам, спрямованим на товарну дообработку через наявність подкорковой плесневелости, глибоких тріщин та інших недоліків; — по сирам, які загалом обороті підприємства, але вони не зберігаються (транзитні операції). Граничний розмір природного зменшення населення нараховується по фактичним термінів зберігання сирів з початковій дати надходження, дати закриття марки чи дати інвентаризації, а разі товарної дообработки сирів — за термінами за актом, підтверджуючому цю операцію. Норми природного зменшення населення розраховуються відповідно до фактичними термінами зберігання (але з більш терміну зберігання у даному виду) шляхом підсумовування норм кожний місяць зберігання (при неповному місяці розрахунок робиться з 1/30 місячної норми за щодоби зберігання). Списання втрат складає витрати звернення до межах фактичної недостачі, але з вище розрахованої по нормі величини. V. Продовольчим стандартним товарам при транспортуванні залежно від виду транспорту, й відстані у відсотках масі нетто роздільно по складах і роздрібним торговим підприємствам, включаючи підприємства комунального харчування, отримати відшкодування втрат внаслідок усушки, раструски, розпилу, раскрошивания і витікання. У норми включено втрати внаслідок псування товарів, ушкодження тари, і навіть відмінність між фактичної масою тари та величезною кількістю тари по трафаретом (завіса тари). Зазначені норми є граничними і застосовують у випадках, якщо приймання товару виявлено фактична недостача проти масою, яка вказана у супровідних документах. Списання здійснюється за фактичної недостачу, але у межах норм природного зменшення населення. За товарами, прийнятим транспортуванню за рахунком чи з трафаретною тарі, норми природного зменшення населення не применяются.

VI. Втрат від бою скляній тари у відсотках роздільно по скляній тарі з харчовими товарами і пустої тарі від назви товару окремо по оптовим і роздрібним підприємствам (включаючи підприємства громадського харчування) від виду транспортної тари у відсотках чи залежність від виду операцій із пустої тарою (приймання, навантаження, зберігання, транспортування) і видів торгових підприємств у відсотках. Встановлені норми також є граничними і застосовуються лише тоді виявлення фактичної недостачі товарів. Визначення граничного розміру збитків бою скляній тари з товарами і порожній скляній тари на яких складах, у роздрібній торговельній сіті й на підприємствах комунального харчування проводиться незалежно від термінів зберігання цих цінностей за контрольований період наступному порядку. За товарами у скляній тарі (окремо з кожного виду тари): — на оптових складах — від отриманого і відпущеного кількості товарів у скляній тарі, діленого на два (окремо в кожному товару); — в роздрібних торгових підприємств і підприємствах комунального харчування — з обороту з продажу товарів у скляній тарі. По пустої скляній тарі: — на оптових складах — від отриманого і відпущеного кількості скляній тари, діленого на два; — за мінімального завантаження в залізничні вагони — кількості завантаженою порожній тари; — у роздрібній торговій сіті й на підприємствах комунального харчування — від відпущеного (зданої) кількості пустої тари. Норми природного зменшення населення звичайно поширюються на вироби і продовольчі товари, мають виробничі дефекти. Природну спад товарів відбивають по покупною вартості на рахунку 44 «Недоліки звернення», субрахунок 1 «У оптових предприятиях"по покупною вартості. У роздрібних підприємств і підприємствах комунального харчування облік товарів здійснюється за продажною вартості. Тому проводки залежатимуть від цього, яку ціну ведеться облік товарів на рахунку 41 «Товари»: по покупною чи з продажною. Однак у відповідність до Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів і майже розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 26.08.94 р. № 202/ 412, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів від 05.12.97 р. № 268, все недостачі і незалежно причини їх виникненню спочатку списуються з цього приводу 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей» і лише для того здійснюється їх розподіл за найважливішими джерелами фінансування. Що стосується, якщо облік товарів ведеться за покупної вартості, то, при списання на витрати звернення суми товарних втрат надходжень у межах норм природного зменшення населення робляться проводки: 1) Дп 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей» Кт 41 «Товари», субрахунок «У оптову торгівлю»; 2) Дп 44 «Недоліки звернення», субрахунок «У оптових підприємствах» Кт 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей». Але якщо створювався попередньо резерв з допомогою витрат звернення для рівномірного списання товарних втрат проводкою: Дп 44 «Недоліки звернення», субрахунок «У оптову торгівлю» Кт 89 «^Резерв майбутніх витрат і платежів», то пщ1 списання товарних втрат надходжень у межах норм природного зменшення населення робиться проводка: Дп 89 «Резерв майбутніх витрат і платежів» Кт 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей». Якщо облік товарних запасів ведеться за продажною ціні, то проводки будуть такі: — на дисконтну продажну ціну: Дп 84 «Нестачі і не більше норм природного зменшення населення» Кт 41 «Товари», субрахунок «У оптову торгівлю» чи субрахунок «У роздрібній торгівлі»; — на покупну вартість товарів, включаючи ПДВ: Дп 44 «Недоліки звернення» Кт 84 «Нестачі і причини товарнотих матеріальних цінностей: — р — у сумі оптової чи роздрібній торговельній (товарної) надбавки (націнки): Дт42 «Торговельна націнка», субрахунок 1 «Товарна надбавка» Кт 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей». Що стосується, якщо створювався для покриття втрат з допомогою витрат звернення проводкою: Дп 44 «Недоліки звернення» Кт 89 «Резерв майбутніх витрат і платежів», то, на покупну вартість товарів, включаючи ПДВ, робиться проводка: Дп 89 «Резерв майбутніх витрат і платежів» Кт 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей». Такий порядок обліку втрат надходжень у межах норм природного зменшення населення обумовлений пунктом 5 Інструкції по бухгалтерського обліку податку додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 р. № 141 (з цим і доповненнями), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 04.08.97 р. № 284/2088, оскільки до даному пункту підприємства, здійснюють торгово-посредничес-кую, оптово-збутову і роздрібну торгову діяльність й провідні бухгалтерський облік товарів у продажних цінах, у сумі податку додану вартість за отриманими товарам дебетують рахунок 41 «Товари» в кореспонденції з рахунком 42 «Торговельна надбавка», субрахунок 1 «Торговельна націнка». Проте інший варіант бухгалтерських проводок: 1) на покупну вартість товарних втрат надходжень у межах норм природною убування: Дп 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей» Кт 41 «Товари»; 2) у сумі торгової (товарної) надбавки (націнки) з приводу товарних втрат в межах норм природного зменшення населення: Дп 42 «Торговельна надбавка», субрахунок! «Товарна націнка» Кт 41 «Товари»; 3) віднесення втрат по природного зменшення населення на джерело фінансування: Дп 44 «Недоліки звернення» Кт 84 «Нестачі і». У підприємствах комунального харчування у разі виникнення товарних втрат надходжень у межах норм природного зменшення населення у виробництві робляться проводки: 1) Дп 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей» Кт 20 «Недоліки виробництва»; 2) Дп 44 «Недоліки звернення» Кт 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей». Обидві проводки робляться на вартість товарних втрат, через яку відповідні товари передано у виробництво. У підприємствах торгівлі залежно кількості товарів, здобутих у скляній тарі, встановлено спеціальні норми збитків бою у скляній тарі. Після визначення недостачі при інвентаризації бій списується не вище граничних норм бою посуду. Бій пустої посуду списується по заставних цінах. Втрати товарів внаслідок бою, зурочень та інших причин, є результатом халатності працівників, поганих умов зберігання або перевезення, не нормуються і сягають з цього приводу винних осіб. Ці втрати оформляються актом комісії, рішення стосовно якого приймає керівник підприємства. Списання нестач й гіркоти втрат понад норм природного зменшення населення у разі, якщо з товарів норма природного зменшення населення не встановлено, але визначено конкретні винні обличчя на псування чи втрати товару, здійснюється з допомогою винних осіб проводкою: Дп 72 «Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків», субрахунок 1 «По недостачам і розкраданням» Кт 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей». Погашення витрат на пальне здійснюється через з заробітної плати розмірі, передбаченому чинним законодавством, чи добровільного внеску суми недостачі до каси підприємства, що впливає проводками: Дп 70 «Розрахунки по заробітної плати» Дп 50 «Каса» Кт 72 «Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків», субрахунок 1 «По недостачам і розкраданням». Що стосується, якщо конкретні винних у товарних втрати не встановлено, чи разі рішення суду про відмову від в стягненні суми втрат з винних осіб списання втрат здійснюється з допомогою прибутку підприємства проводкою: Дп 80 «Прибули і збитки» Кт 84 «Нестачі і причини товарно-матеріальних цінностей». Слід зазначити, що розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами з приводу товарних втрат понад норм природного зменшення населення (недостачам) чи псування товарів, визначається відповідність до Законом України від 06.06.95 р. № 217 «Про визначення розміру збитків, заподіяних підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (пристрітом), нестачею чи пристрітом дорогоцінних металів, коштовного каміння і валютних цінностей» і Порядком визначення розмірів збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) тих матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 22.01.96 р. № 116 (з цим і доповненнями, внесеними постановами Кабінету міністрів України від 27.08.96 р. № 1009, від 20.01.97 р. № 34, від 15.12.97 р. № 1402). Розмір шкоди з вини матеріально відповідального особи за даними документам визначається по балансову вартість цих цінностей, але з урахуванням індексу інфляції, відповідної податок на додану вартість будівництва і акцизного збору з допомогою встановлених коефіцієнтів. У цьому у сумі різниці між балансовою і исчисленной вартістю товарних втрат робиться проводка: Дп 72 «Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків» Кт 83 «Доходи майбутніх періодів», субрахунок 3 «Різниця між дисконтними і роздрібними цінами стосовно товарно-материальным цінностям». При відшкодування цієї суми робиться проводка: Дп 50 «Каса» Дп 70 «Розрахунки по заробітної плати» Кт 72 «Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків». І водночас, що у відповідність до зазначеним Порядком різниця підлягає переліченню до бюджету: Дп 83 «Доходи майбутніх періодів», субрахунок 3 «Різниця між дисконтними і роздрібними цінами стосовно товарно-материальным цінностям» Кт 68 «Розрахунки з бюджетом». При перерахування засобів у до державного бюджету: Дп 68 «Розрахунки з бюджетом» Кт 51 «Розрахунковий рахунок». Слід звернути увагу до існування норм списання втрат надходжень у магазинах, відділах і секціях, які працюють у принципу самообслуговування. Ці норми затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 23.03.84 р. № 75 «Про затвердження диференційованих розмірів списання втрат непродовольчих і продовольчих товарів у магазинах (відділах, секціях) самообслуговування». Ці норми прописані у відсотках від товарообігу окремо за групами непродовольчих і продовольчих товарів. Застосовувати ці норми можна за умови реалізації товарів методом самообслуговування під час упорядкування окремого товарного звіту по секції (відділу, магазину). Якщо магазині (відділі, секції) частина товарів продається через прилавок з попереднім оплатою, або ж покупці не мають вільного до них доступу, розміри втрат з обігу цих товарів не застосовуються. Під самообслуговуванням розуміється метод торгівлі, у якому покупці мають вільний доступ до всіх товарів, відкрито выложенным (вивішеним) в торговому залі (на пристінному чи острівному устаткуванні, зокрема й таруустаткування), самостійно й більше з допомогою продавця-консультанта відбирають товари та пред’являють їх на виході з торгового залу магазину чи відділу, секції контролеру-кассиру, виробляючому розрахунок з допомогою касового апарату. Залежно від конкретних умов праці магазину оплата покупок може здійснюватися у вузлі розрахунків магазину, відділу, секції, а й у касах, встановлених в лінії гірок. Самообслуговування не виключає у певних розмірах можливість продажу продовольчих товарів, потребують нарізки і зважування продавцями, за умови, якщо робочі місця їх перебувають у залі самообслуговування і товари відпускаються покупцям без попередньої оплати їх вартості. Природно, розрахунок списання товарних втрат при самообслуговуванні проводиться у разі кожної групі товарів роздільно. У згаданому наказі є докладання з зразковим переліком товарів, реалізованих методом самообслуговування, і номенклатура великогабаритних товарів, списання яких за нормам на самообслуговування неможливо. При списання товарних втрат при самообслуговуванні бухгалтерські проводки немає від описаних вище проводок зі списання природного зменшення населення. Списання виробляється також із результатам інвентаризації у разі недостачі товарів, але тільки за конкретним групам. На закінчення слід зазначити, що у таких важливих питаннях, як визначення природного зменшення населення, необхідна розробка своїх національних норм, оскільки вони мають хочуть враховувати специфіки торгівлі країни, нових умов господарювання та наявність над ринком нових засобів сигналізації. Бо у час при вмілої організації торгівлі зовсім неважко фактично звести природне зменшення нанівець, проте отримати нестачу товарів при інвентаризації, метрів і, отримати додаткову вигоду. Причому зробити це практично має можливість кожне матеріально відповідальну особу практично напруження, а суми у своїй практично залежить від обігу субстандартні та вони досить чималі. У теж час застосування норм можна й потрібно в організацію торгівлі високому рівні: без обвеса, обраховування тощо. З огляду на розміри норм, торгівля справді може обходитися без неприємних ексцесів. З іншого боку, і податку з прибутку виходить економія: при списання товарних втрат залишок товару проти початком періоду зменшується, з сумою зменшення зменшує оподатковуваний прибуток рахунок збільшення валових витрат. Іноді зустрічається думка, що необхідно відносити втрати від списання товарів по природного зменшення населення до валових витрат прямим шляхом, керуючись підпунктом 5.2.1 статті 5 вищевказаного Закону, оскільки класифікують втрати від природного зменшення населення як витрати, понесені у зв’язку з з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції. Але ця хибна думка, оскільки застосування такого порядку призведе до подвійному рахунку, тобто валові витрати двічі зменшаться, потім, безумовно, відреагує відповідним чином податкова інспекція. Тому необхідна за податковому обліку відбивати втрати товарів — від природного зменшення населення лише шляхом зміни валових витрат з допомогою балансових залишків, застосовуючи пункт 5.9 статті 5 зазначеного закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». •.

Газета «Бізнес"(бухгалтерия, налоги, консультації) № 29(340) від 19 июля1999г. Шпаргалка для бухгалтера Поліграф. Запоріжжі 1999 р, Журнал «Баланс» ТОВ баланс-клуб № 4−6 1999г.