Основний зміст дисертації

Вступ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет та об'єкт дослідження, хронологічні та географічні межі наукового пошуку, мету і завдання дослідження, доводиться наукова новизна та можливість практичного впровадження результатів проведеної роботи.

Стан наукової розробки проблеми, джерельна база та методологічні засади дослідження

У першому розділі «Стан наукової розробки проблеми, джерельна база та методологічні засади дослідження» аналізується стан дослідження теми, дається характеристика використаних джерел, обґрунтовуються методологічні засади вивчення.

Історіографію обраної теми за проблемно-хронологічним принципом умовно розподілено на п’ять груп: 1) дослідження, присвячені особливостям соціально-політичного розвитку радянського суспільства у 60−70-ті роки; 2) узагальнюючі роботи радянських авторів, присвячені історії міліції; 3) спеціальні дослідження фахівців у галузі права, юриспруденції, кримінології, криміналістики; 4) історичні розробки сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених; 5) популярно-публіцистична література, присвячена діяльності міліції.

Діяльність радянської міліції невід'ємно пов’язана з історією СРСР, УРСР, Донбасу. Тому в нашому дослідженні використані узагальнюючі праці як радянських, так і сучасних авторів, що певною мірою характеризують особливості соціально-політичного розвитку радянського суспільства 60−70-х років ХХ ст. Калініченко В.В., Рабалка І.К. Історія України. Частина ІІІ: 1917;2003.: Підручник для історичних факультетів вищих навчальних закладів. — Харків, 2004; Советское общество: возникновение, развитие, исторический финал: В 2 т. Т.2. Апогей и крах сталинизма / Под общ. Ред. Ю. Н. Афанасьева. — М., 1997; Баран В. К., Даниленко В. М. Україна в умовах системної кризи (1946;1980;і рр.). — К., 1999.

У період з 1965 по 1987 рр. з’являються перші комплексні дослідження з історії радянської міліції. Так, у колективній монографії під редакцією П. П. Михайленка на підставі нових архівних матеріалів було зроблено першу спробу узагальнити досвід правоохоронної діяльності української міліції з моменту її створення Из истории милиции Советской Украины / Под ред. проф. П. П. Михайленко. — К., 1965. З 1967 по 1987 р. виходять у світ ювілейні видання Еропкин М. И. Развитие органов милиции в Советском государстве. М., 1967; История советской милиции: В 2 т. / Под ред. Н. А. Щолокова. — М., 1977. — Т.2: Советская милиция в период строительства социализма (1936;1977); Советская милиция: история и современность (1917;1987). — М., 1987., які представляли собою досить ґрунтовні дослідження, підготовлені на підставі широкого кола джерел, в тому числі архівних. Проте, розділи, присвячені періоду 60−70-х років, представляють собою огляд успішного викоренення злочинності в умовах розвинутого соціалізму під провідною роллю партії в керівництві органами внутрішніх справ. Фактично відсутній критичний матеріал, бракує статистичних даних. Все це знижує науковість досліджень та піддає сумніву об'єктивність висновків. Популярними на той час були невеличкі історичні нариси про діяльність міліції по охороні громадського порядку, більш схожі на політичні агітки Панін М. М. Славний шлях (Про діяльність міліції по охороні громадського порядку). — К, 1965; Самойленко А. В. Иващенко В.Г. Верность присяге и Красному Знамени. — К., 1966. та ін. Отже, нечисленні історичні дослідження радянських авторів, присвячені діяльності міліції, відрізнялись суто класовим підходом, заідеологізованістю, чітко витримувались у окреслених партійними рішеннями рамках. Фактично відсутні були дослідження регіонального плану.

Наступну групу літератури представляють спеціальні дослідження фахівців у галузі права, юриспруденції, кримінології, криміналістики тощо. У роботах радянських правознавців досліджувалися окремі напрямки діяльності органів внутрішніх справ сприяння органам з боку громадськості, порушувалися різні аспекти законодавчого та кримінального напрямків боротьби зі злочинністю. Організаційно-правовим засадам діяльності міліції присвячено підручники українського автора О. П. Клюшниченка, російських юристів А. В. Самойленка і А. Л Стеблинки, А.Я.Малигіна та Р.С.Мулукаєва Клюшниченко А. П. Воплощение демократических принципов государственного управления в деятельности органов внутренних дел (милиции): Учеб. пособ. — К., 1974; Самойленко А. В., Стеблянко А. Л. Вопросы дальнейшего совершенствования организации и деятельности советской милиции в свете новых правовых актов: Пособ. для слушателей ФЗО. — К., 1973; Малыгин А. Я., Мулукаев Р. С. Развитие конституционно-правовых основ организации и деятельности органов внутренних дел. Учеб. пособ. — М., 1988. Велика увага радянськими авторами приділялася ролі державних органів і громадських організацій в охороні громадського порядку Викторов Б. А. Милиция и общественность в охране общественного порядка. — М., 1975; Головченко І.Х. Це обов’язок кожного. — К., 1965; Мулукаев Р. С. Развитие форм участия трудящихся в охране общественного порядка. — М., 1979 та ін. У 60−70-ті роки вийшли праці, присвячені розвитку різних форм сприяння міліції, а саме: народних дружин Закалюк А. П., Сушук З.І. Народні дружини. — К., 1966., руху за збереження соціалістичної власності Арзуманян Т. М. Участие общственности в предупреждении и расследовании хищений социалистической собственности // Вопросы борьбы с преступностью. — Вып.3. — М., 1966., дитячих кімнат на громадських засадах Баранова Л. М. Детские комнаты на общественных началах при ЖЭК — одна из форм предупреждения преступности среди несовершеннолетних // Вопросы борьбы с преступностью. — Вып.8. — М., 1968., громадських рад мікрорайонів Общественные советы микрорайонов. Опыт, инициатива, поиски. — Донецкая обл.: Сб. статей. — Донецк, 1971., в яких використовувався матеріал з історії руху добровільних народних дружин та громадськості Донбасу.

У центрі уваги дослідників знаходилася і проблема боротьби зі злочинністю. Всесоюзним інститутом з вивчення причин та розробки заходів попередження злочинності регулярно випускалися збірки праць з актуальних питань попередження, профілактики злочинів Вопросы борьбы с преступностью. — М., — Вып. 3. — 1966; Вып. 8. — 1968; Вып. 9. — 1968 та ін. Для нашого дослідження цінним є не тільки теоретичні аспекти, викладені у статтях, але матеріал з практики роботи органів внутрішніх справ СРСР. Багато досліджень радянські фахівці присвятили актуальним на той час, зважаючи на неухильний ріст злочинності, проблемам її прогнозування, попередження та організації боротьби проти неї Аванесов Г. А., Вицин С. Е. Прогнозирование и организация борьбы с преступностью. — М., 1972.; Жалинский А. Э. Специальное предупреждение преступлений в СССР (Вопросы теории). — Львов, 1976; Лопушанський Ф. А. Запобігання злочинам органами попереднього слідства. — К., 1973 та ін.

Велику занепокоєність влади викликала зростаюча з кожним роком і злочинність серед неповнолітніх, чому і було присвячено низку робіт радянських авторів Предупреждение правонарушений среди несовершеннолетних / Ред. Ю. В. Шабанов. — Минск, 1969; Причины преступности несовершеннолетних в Украинской ССР: Материалы науч.-практ. конф. — К., 1967; Индриков З. Я., Литвинов Л. Ф. Деятельность органов внутренних дул по искоренению беспризорности и безнадзорности, предупреждению и пресечению преступности несовершеннолетних. — М., 1979 та ін.

Ще одним актуальним напрямом досліджень фахівців стала проблема економічної злочинності. Громіздкий бюрократичний апарат, засилля номенклатури природно породжували хабарництво, зловживання службовим положенням тощо. Проте більшість радянських дослідників Арзуманян Т. М. Участие общественности в предупреждении и расследовании хищений социалистической собственности // Вопросы борьбы с преступностью. — Вып.3. — М., 1966; Берензон А. Д., Ястребов В. Б. Борьба с хищениями на предприятиях. — М., 1974 та ін., аналізуючи основні напрями організації боротьби з економічними злочинами, головне місце відводять виробничому колективу як ведучої сили у збереженні соціалістичної власності, а прояви хабарництва, зловживання владою пояснюють непродуманою кадровою політикою.

Шляхам подальшого вдосконалення діяльності внутрішніх справ були присвячені щорічні науково-практичні конференції професорсько-викладацького складу та працівників ОВС, що проводилися на базі Київської вищої школи МВС СРСР Пути дальнейшего совершенствования деятельности органов внутренних дел: Материалы науч.-практ. конф. профессорско-преподавательского состава КВШ МВД СССР / МВД СССР, КВШ МВД СССР. — К., 1977; К., 1978.

Отже, радянські фахівці, досліджуючи різноманітні аспекти діяльності міліції, були обмежені пануючим у будь-якій галузі науки класовим підходом, особливо що стосувалося злочинності та боротьбі з нею. Звідси, відсутність аналітичних даних щодо динаміки злочинності по країні та в регіонах, висвітлення тільки позитивних аспектів діяльності міліції.

Сучасні дослідження різноманітних аспектів діяльності правоохоронних органів та кримінологічних аспектів функціонування ОВС українських авторів Тимченко А. П. Основные организационно-функциональные характеристики милиции как составной части механизма государства: Учеб. пособ. — Луганск, 1998; Він же. Теоретико-правові проблеми взаємодії громадянського суспільства і правової держави в Україні. — Запоріжжя, 2000; Філонов В., Литвак О. Про причини зростання злочинності та умови, що цьому сприяють: деякі концептуальны положення // Віче. — 1997. — № 11; Тимченко С. М. Теоретико-правові проблеми взаємодії громадянського суспільства і правової держави в Україні. — Запоріжжя, 2000; Шакун В.І. Урбанізація і злочинність: Монографія. — К., 1996; Филонов В. П., Федоренко Д. В. Преступность в особо крупном промышленном городе: состояние, причины и меры по ее предупреждению. — Донецк, 2002. дають можливість використати теоретико-методологічні засади у з’ясуванні багатьох аспектів діяльності міліції 60−70-х років ХХ ст., зокрема застосовуючи методи аналогії, екстраполяції тощо.

Наступну групу представляють історичні розробки сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених. Кінець 80-х — 90-ті роки стали переломним етапом як у реальній історії нашої країни, так і у науці. Необхідність створення нових структурних підрозділів міліції, обґрунтування необхідності й можливості реформування системи МВС України, визначення соціального статусу міліції, стан криміногенної ситуації в країні та вплив ОВС на її динаміку та інше подавались у перших журнальних публікаціях Женунтій В., Біленчук П. Діяльність міліції - чітке правове регулювання // Право України. — 1991. — № 4; Как поднять авторитет милиции? Інтервью с председателем Комиссии Верховного Совета Украины по вопросам правопорядка и борьбы с преступностью Я. Ю. Кондратьевым // Именем закона. — 1992. — № 1; В коллегии МВД Украины. Каждая пядь нашей земли должна быть защищена от преступников … Президент Украины Л. Кравчук // Именем закона. — 1993. — № 27.

Виховання нинішніх працівників міліції, особливо молодого поновлення органів внутрішніх справ на бойових традиціях попередніх поколінь, врахування досвіду діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю попередніх років ставило перед науковцями нагальні потреби створення власної історії - історії міліції України. Так, за рішенням колегії Міністерства внутрішніх справ України групою наукових співробітників Національної академії внутрішніх справ України під керівництвом академіка Академії правових наук П. П. Михайленка було підготовлено і вийшло у світ тритомне видання «Історії міліції України у документах і матеріалах» Михайленко П. П., Кондратьєв Я.Ю. Історія міліції України у документах і матеріалах: У 3-х т. — К., 1998;2000. Історії міліції України досліджуваного нами періоду присвячено низку статей вчених-юристів у журналі «Міліція України» Михайленко П., Довбня В. міліція України у складі Міністерства охорони громадського порядку УРСР (1962;1968 рр.) // Міліція України. — 2004. — № 3; № 4; Михайленко П., Кісілюк Е. Організація та діяльність міліції УРСР у 1969;1988 рр. // Там само. — № 5,6. — С.26−27; № 6. У статтях доволі повно висвітлено питання організаційно-структурних перетворень в органах внутрішніх справ України того періоду, окреслені головні напрями та форми діяльності міліції тощо. Проте, обсяг журнальних статей не може дати ані повної картини історії міліції зазначеного періоду, ані проаналізувати регіональні особливості її діяльності.

У 1999 р. побачила світ комплексне дослідження Ю. Ф. Кравченка, екс-міністра внутрішніх справ України «Міліція України» Кравченко Ю. Ф. міліція України. — К., 1999. — 432. Монографія складається з двох частин: першої - становлення міліції в Україні та основні періоди її розвитку до 90-х років, і другої - українська міліція на шляху перебудови. Дослідження побудовано на ґрунтовному фактичному та статистичному матеріалі, виокремлено регіональні особливості стану правопорядку і боротьби зі злочинністю деяких регіонах України, в тому числі в Донбасі, у 1996 р. Але періоду 60−70-х років присвячено лише дві сторінки.

На особливу увагу заслуговують дослідження з історії міліції Донбасу. Насамперед, слід відзначити видання колективу донецьких авторів, присвячене історії донецької міліції История Донецкой милиции. 1917;2000 / В. С. Малышев, В. Н. Бесчастный, Л. Д. Кириченко и др. — Донецк, 2000. На сьогоднішній день це єдина комплексна робота, присвячена історії правоохоронної системи Донецької області. Проте період другої половини 60-х років чомусь зовсім випав з поля зору дослідників, а 70−80-м рокам присвячено п’ять сторінок.

Досліджувалися й окремі аспекти діяльності Донецької міліції. Так, до 10-річного ювілею міліції України вийшла книга, присвячена історії транспортної міліції Донбасу, у 2002 р. — дослідження історії Державтоінспекції Донбасу История транспортной милиции Донбасса / Сост. А.Рудавин. — Донецк, 2001; Історія Державтоінспекції Донбасу / С. Макшатрьов, А. Шевченко, Ю. Красноносов т ін. — Донецьк, 2002. Авторами цих видань зібрано цінний архівний матеріал, спогади співробітників відповідних служб, ветеранів міліції, що представляє для нас певний інтерес.

Для більш повного висвітлення досліджуваної проблеми та з’ясування багатьох аспектів діяльності міліції взагалі у 60−70-ті роки ХХ ст. залучені роботи сучасних російських авторів Органы и войска МВД России: Краткий исторический очерк / Под ред. А. Г. Горлова. — М., 1996; История отечественных органов внутренних дел. Учебник для вузов. — М., 2005.

Зважаючи на певний брак досліджень з історії міліції Донбасу другої половини 60−70-х років, нами було використано науково-популярну та публіцистичну літературу, яка так чи інакше стосується нашої проблеми Солдаты мирных дней: Худож.-докум. Очерки / Сост. В. И. Муравьев. — 3-е изд., перераб. и доп. — Донецк, 1978; Сотрудник милиции: Очерки / Сост. В. И. Муравьев. — Донецк, 1983 та ін. Цінність даного жанру заключається в тому, що, як правило, або самі автори цих видань є свідками, безпосередніми учасниками тих подій, або вміщений матеріал, побудований на їх спогадах, оцінках подій, маловідомих фактах.

Підводячи підсумки аналізу історіографії історичного досвіду діяльності міліції Донбасу другої половини 60-х — у 70-ті роки, можна стверджувати, що дане дослідження є фактично першою спробою історичної ретроспективи діяльності міліції Донбасу періоду «застою».

Мета і завдання дослідження визначили його джерельну базу. Оптимальне використання різноманітних джерел потребує їх класифікації, для якої нами застосовано загальновизнаний принцип розподілу за походженням. Згідно з цим джерельна база нашого дослідження складається з таких груп: 1) зако-нодавчі акти владних структур; 2) документи виконавчих органів влади; 3) до-кументи і матеріали комуністичної партії та громадських організацій; 4) ста-тистичні дані; 5) матеріали періодичної преси; 6) документи особистого походження.

До першої групи джерел належать законодавчі та нормативні акти органів влади СРСР та Радянської України, що становили нормативно-законодавчу базу діяльності органів міліції у межах країни, республіки та на місцях.

Юридичною основою функціонування міліції СРСР у досліджуваний період були Конституції: так звана «сталінська» 1936 р., «Конституція розвинутого соціалістичного суспільства» 1977 р. та відповідні Конституції УРСР.

Підзаконні акти — укази Президії Верховної Ради СРСР і Президії Верховної Ради УРСР регламентували різноманітні аспекти діяльності міліції, визначали структурні зміни відповідних органів виконавчої влади. Рада міністрів СРСР та УРСР регулярно видавали постанови щодо підсилення боротьби зі злочинністю, про ювілейні заходи, про соціалістичні змагання та інші. Більшість цих документів опубліковано і містяться у збірнику «Історія міліції України у документах і матеріалах» Михайленко П. П., Кондратьєв Я.Ю. Історія міліції України у документах і матеріалах: У 3-х т. Т.3: 1946;1990. — К., 2000., збірнику законів і указів Президії Верховної Ради СРСР та збірнику законів Української РСР і указів Президії Верховної Ради Української РСР Сборник законов и указов Президиума Верховного Совета СССР: 1938;1975: В 4 т. — М, 1976. — Т.4; Сборник законов и указов Президиума Верховного Совета СССР: 1938;1975: В 4 т. — М., 1975. — Т.3; Сборник законов Украинской ССР и указов Президиума Верховного Сонета Украинской ССР: 1938;1979: В 2 т. / Под ред. Я. Я. Колотухи и Ф. Б. Бурчака. — К., 1980. — Т.2. Частина документів законодавчого характеру, використана в дисертації міститься у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, фонд 2 «Рада міністрів УРСР».

Другу групу джерел представляють документи виконавчих органів влади: Міністерств охорони громадського порядку СРСР та УРСР, союзно-республіканського Міністерства внутрішніх справ СРСР, які виконували постанови партії та уряду, впроваджували у життя законодавчі акти. Частина цих документів опубліковано, але їх оригінали у повному обсязі зберігаються у Державному архіві Міністерства внутрішніх справ України фонді 55 «Накази МОГП, МВС УРСР, МВС України». Документи, що відбивають місцеві особливості діяльності міліції, містяться в архиві УМВС Донецької області.

До цієї групи джерел можна також віднести виступи державних діячів, які обіймали державні посади: міністра внутрішніх справ СРСР Н. Щолокова, І.Головченка, міністра внутрішніх справ УРСР, які публікувалися у центральній та відомчій пресі.

Третю групу джерел становлять матеріали комуністичної партії і громадських організацій. Особливе місце посідають документи комуністичної партії. Рішення її органів на всіх рівнях були обов’язковими до виконання та визначали головні принципи роботи міліції. Матеріали, резолюції та рішення партійних з'їздів і конференцій, пленумів ЦК КПРС, КПУ, обласних партійних конференцій і пленумів партійних комітетів видавалися окремо та друкувалися в місцевій пресі. Пізніше матеріали центральних і республіканських партійних органів публікувались у збірниках резолюцій і рішень з'їздів, конференцій і пленумів комуністичної партії. Частина матеріалів міститься у Центральному державному архіві громадських об'єднань України, фонді 1 «Центральний комітет Комуністичної партії України». Саме до ЦК КПУ з регіонів та областей України надходила інформація про криміногенну обстановку на місцях, місцеві партійні організації звітувалися про заходи щодо охорони громадського порядку та ін. Але, слід відзначити, що досліджуваний період досить фрагментарно відбився в контексті статистики.

Серед документів цієї групу особливу цінність для нашого дослідження представляють матеріали Донецького обласного комітету комуністичної партії України (зокрема, відділу адмінорганів), первинної партійної організації УВС Донецької та Ворошиловградської області, первинних партійних організацій управлінь внутрішніх справ міст і районів Донецької та Ворошиловградської області, які містяться у Державних архівах Донецької та Луганської області. Переважну більшість цих документів уведено до наукового обігу вперше.

Статистичні дані, використані в дослідженні, дають можливість доповнити аналіз історичних процесів та явищ кількісними характеристи-ками. Так, оприлюднені дані Державного комітету статистики України, статистичні збірки розвитку народного господарства Донецької та Ворошиловградської області Донецкая область за 50 лет. — Донецк, 1967; Народное хозяйство Донецкой области. — Донецк, 1981; народное хозяйство Ворошиловградской области. — Ворошиловград, 1981. дозволяють встановити взаємозв'язки між кількістю та складом населення, рівнем його освіченістю та ступенем злочинності, рівнем забезпеченості міліцейськими кадрами тощо.

Матеріали періодичної преси надають інформацію про роботу центральних, республіканських та місцевих органів влади, до компетенції яких входило забезпечення діяльності органів внутрішніх справ і мобілізацію їх на боротьбу зі злочинністю. Це передусім журнал «Советская милиция», газета «Радянський міліціонер», на сторінках яких розглядалися загальні питання правоохоронної діяльності та реформування міліції, наводилися приклади успішної роботи конкретних підрозділів міліції та правоохоронців, висвітлювалися недоліки та підтримувався зворотний зв’язок з населенням. Значну інформацію про діяльність міліції регіону, керівництво нею з боку державних і партійних місцевих органів, взаємовідносини правоохоронців з населенням містять місцеві видання «Социалистический Донбасс», «Комсомолец Донбасса» (Донецк), «Луганская правда», «Ворошиловградская правда» (Ворошиловград).

Матеріали особистого походження, як опубліковані, так і використані з архіву автора, відтворюють невідомі факти і регіональні особливості протистояння злочинності періоду застою.

Таким чином, наявна джерельна база, значна частина якої вводиться до наукового обігу вперше, та її всебічний аналіз дозволяють у повному обсязі виконати окреслені завдання та досягти поставленої мети дисертаційної роботи.

Теоретико-методологічні засади дослідження ґрунтуються на синтезі комплексного та системного підходів. Методологічній сутності зазначеної проблеми відповідають такі методологічні принципи: прагнення до неупередженості, історизму, розуміння історії як процесу. Теоретичні принципи здійснюються за допомогою методів структурного та функціонального аналізу, методу порівняння, кількісного аналізу, поєднання хронологічного та аналітично-логічного методів, комплексного аналізу, екстраполяції.