Проектування управління виробничо-технічними ресурсами господарства

Розробка технічного регламенту виконання механізованих робіт

Перелік механізованих операцій, які планують для проведення на заданому полі сівозміни, визначаються технологією вирощування с.г. культур, які розміщуються в поточному та наступному за ним році. Для складання переліку операцій використовуємо технологічні карти та рекомендації щодо вирощування с.г. культур.

Послідовність операцій у переліку повинна відповідати календарному році:

• · Операції з ранньо-весняного обробітку грунту;
• · Сівба;
• · Догляд за посівами;
• · Збирання врожаю;
• · Основний обробіток грунту з внесенням основної дози добрив під наступну культуру.

Вид і загальна кількість операцій, залежить від біологічних особливостей вирощування культур, можливості застосування комбінованих с.г. машин і агрегатів, від ступеня зображеними посівами буряків.

Технологія вирощування ярого ячменю.

Ярий ячмінь має короткий вегетаційний період, коренева система його розвивається слабо і негусто засвоює поживні речовини із важкорозчинних сполук. Тому біологічна особливість ячменю, щодо сівозміни найбільше відповідають такі просапні попередники:

• · Картопля;
• · Кукурудза;
• · Буряки цукрові;

Їх цінність зумовлена тим, що ці культури вносять достатню кількість органічних добрив та мінеральних речовин. Вони не дають розвиватися бурянам і поля після цих культур залишаються чистими від бурянів.

Після кукурудзи на полі залишається стерня, яка не дає можливості якісно обробити грунт. Щоб забезпечити краще захоплення збиральних решіток, слід зразу після збирання застосувати лущильники на глибину 6−8 см.

Попередній обробіток грунту проводять при відповідній вологості, щоб створити оптимальні умови для насіння. З метою закриття вологи необхідно провести боронування та зябеву оранку. Лише структурні грунти з низьким вмістом гумусу розпушують культиватором з боронами та забезпечують прогрівання важких грунтів, їх культивують на глибину 12−14 см.

Перед сівбою на всіх типах грунтів виконують культивацію повторно в агрегаті з боронами на глибину 6−8 см.

Збирають урожай прямим або роздільним комбайнуванням, у період вологої стиглості зерна в другій, третій декаді липня. Обмолочують зерно комбайном СК-5 «Нива». Після обмолоту зерно очищають, просушують і засипають у заздалегідь приготовлені зерносховища.

Щоб знезаразити насіння ячменю від збудників хворіб, його протруюють. Протруювання проводиться у таких машинах: ГУ-1,0; ПУ-3,0; ПЗ-10.

Протруєне насіння слід окремо зберігати від куражного і продовольчого зерна. Протруєння можна здійснювати перед сівбою.

Норма висіву ячменю, як і у інших зернових культур залежить від грунтово-кліматичних умов, родючості та вологості грунту, попередників, біологічних особливостей сорту, пружності і якості насіння та способів сівби, та інших факторів.

Технологія вирощування кукурудзи на силос.

Кукурудзу вирощують у польових, кормових і спеціалізованих сівозмінах. Оскільки вона не дуже вимоглива до попередників її можна вирощувати на одному полі декілька років.

Найкращими попередниками є:

• · Озима пшениця;
• · Зернобобові;
• · Картопля;
• · Цукрові буряки.

Внесення добрив необхідно поєднувати з використанням ґрунтових гербіцидів. Кукурудза вимагає доброго догляду грунту від проростання насіння до кінця вегетації. Коли сіяти її після стерньових попередників в умовах достатнього зволоження і на грунтах засміченими бур’янами необхідно застосовувати напівпаровий обробіток грунту.

Лущення стерні на глибину 6−8 см., проводиться дисковими лущильниками, а через два тижні провидять глибинну зяблеву оранку, потім розпушення грунту культиваторами на різну глибину.

Найкраще сіяти кукурудзу, коли середньодобова температура на глибині 10 см., становить 10−12оС, на глибину 5−7 см. Визначаючи глибину загортання необхідно брати до уваги функцію насіння. Насіння на заводах розділяють на 5 фракцій.

Догляд за посівами, проводять до і після сходу доронування міжряддя. У фазі 6 листків проводять культивацію на глибину 6−10 см., культиватором із спіраль частими лапами і підгортачами. При застосуванні для боротьби з бурянами гербіцидного способу, використовують гербіцид «ероцитон».

Технологія вирощування вівса.

Овес належить до важливих зернофуражних культур. Його зерно відзначається високою поживністю.

В Україні овес вирощується переважно на Поліссі і в Лісостепу. У сівозміні овес слід висівати насамперед після зернобобових культур, при цьому він дає високо каліброве зерно. Грунт під овес готується з урахуванням особливостей попередника. Спочатку проводять боронування важкими боронами БДТ-7, після чого вносять добрива. Потім проводять зяблеву оранку на глибину 20−22 см.

Для сівби використовують пружну фракцію насіння з високими насіневими якостями, які забезпечують приріст урожаю.

Для отримання дружніх сходів в посушливі роки посіви коткують голчастими котками. Для знищення бурянів доцільно проводити після після сходове боронування.

Достигає зерно вівса нерівномірно. Скошують овес валковими жатками і через 3−4 дні проводять підбирання, обмолот валків комбайном СК-5 «Нива» з підбирачами. Після збору врожаю проводять скиртування соломи. Зерно очищають та протруюють, при потребі підсушують і зберігають при вологості 14−15%.