Сюжетно — рольові ігри для дітей з порушенням інтелекту

Гра — це один із засобів згуртування дитячого колективу. Вона допомагає педагогу розкрити духовний світ дитини. Гра являє собою таку діяльність, де діти в ігрових умовах відтворюють життя дорослих, працю та стосунки між ними. У грі дитина задовольняє свою потребу в спілкуванні з дорослими у спільному житті з ними.

Педагогічне керівництво іграми дітей потребує глибокого знання основних вікових, індивідуальних особливостей особистості дитини, психічного розвитку кожної дитини, що обумовлює формування ігрових дій. Таким чином, ігрова діяльність здійснює вирішальний вплив на весь перебіг психічного розвитку в дошкільному віці, особливо для розумово відсталих дітей. Гра в її різних формах дає змогу розв’язувати широке коло корекційно-виховних завдань.

Рівень розвитку ігрової діяльності дитини визначає характер і зміст інших видів діяльності.

Щоб перетворити гру дітей з порушенням інтелекту на справді провідну діяльність, педагогу необхідно вирішувати певні завдання:

Викликати інтерес і позитивне ставлення до ігор, іграшок.

Формувати в дітей власні ігрові дії, які надалі увійдуть до складної структури ігрової діяльності.

Вчити дітей використовувати у грі не лише іграшки, а й предмети-замінники.

Розвивати властивість створювати уявну ігрову ситуацію, вміння брати на себе роль і діяти за роллю.

Виховувати в дітей партнерство в процесі колективних ігор.

Навчати відображати в іграх набутий життєвий досвід (екскурсії, ознайомлення з літературними творами).

Сюжетно-рольова гра — це перша проба соціальних сил, перше випробування, творча, самостійна, серйозна діяльність, радісна та приємна. Педагогічна цінність гри в тому, що в процесі гри формуються взаємини між дітьми, у грі видно, як дитина ставиться до успіхів або невдач партнерів по грі.

Отже, гра дошкільника — це не просто забавлянка, а особлива форма дитячої праці. Вона має бути максимально наближена до праці, наповнена трудовими завданнями.

Під час ігрової діяльності відбувається:

розумове виховання;

розвиток усіх психічних процесів;

аналіз, синтез, порівняння предметів, їх класифікація за певними ознаками; мовленнєвий розвиток (збагачення словника, розвиток комунікативної, пізнавальної та регулювальної функції мови);

трудове виховання (формування змістовних уявлень про працю дорослих, моделювання у грі окремих видів праці, що сприяє позитивному ставленню дітей до праці);

розвиток загальної та дрібної моторики.

Гра допомагає вихованню працелюбності, формує вміння турбуватись про партнерів.