Символіка кольорів «мотанки»

БІЛИЙ

Білий — символ невинності, чистоти й радості. Він — нейтральний: в ньому — чарівна сила денного сонячного світла, що виражає спорідненість із Божественною силою. Білий колір багатий своєю чистотою, бо несе в собі всю гамму веселкових кольорів, на які розпадається, коли зустрічається з чистими краплями небесної води. Тож у його небесно-світлій чистоті - гармонія всіх кольорів, як в Богові - гармонія цілого світу.В білих кольорах служиться Служба Божа на Різдво Христове, Вознесіння і Переображення Господнє, а також на Благовіщення і ранкова Служба на Великдень. У знак того, що людина приходить у світ для світлих справ, обряд хрещення здійснює священик, одягнутий в білі ризи… Тож білий колір — то символ створеного Богом світу, в якому — розмаїття явищ, як розмаїття кольорів-у кольорі білому…З ним пов’язане все видиме, осяяне небесним світлом. В давнину — це колір Білобога, а також колір ангелів, святих і праведників. Білий колір і небесне світло — поняття символічно однозначні, бо з ними пов’язані: сторона світу — Схід, пора рокувесна, пора доби — ранок, а напрям рухутільки вперед, бо попереду чекає світле і радісне, що нам приносить Сонце. Білий колір — осереддя світлого «правого» світу…

ЧЕРВОНИЙ

Червоний-символ крові й вогню, бо це — гарячий колір. У ньому — всі сторони життя: з однієї - повнота життя, свобода та енергія; з іншої - ворожнеча, помста й агресивність.З однієї сторони — це символ любові, а з іншої - символ страждань. Червоний колір — символ Божої любові до людей, до людського роду, бо Син Божий заради спасіння людства пролив свою святу кров, а після нього — інші мученики за віру Христову. В ризах червоного кольору правлять священики Службу Божу на Великдень і на честь святих великомучеників…Стихія червоного кольору — вогонь, а планета — Марс, планета бога війни, для кого проливати червону кров — звичайне явище. Його день — вівторок, бо тоді треба багато енергії для початку і звершення нових справ. А також і четвер, бо цього дня було видано Ісуса Христа на хресні страждання… Він — колір гарячий, тому його сторона світу — Південь, а пора року — літо, пора доби — день, навіть полудень, а напрямтільки вверх і вправо, тобто — за палюче-спекотним Сонцем. Туди, де гаряче, де грає-кипить кров.

ОРАНЖЕВИЙ

Оранжевий — символ слави, величі та гідності. В ризах такого кольору священики правлять Службу Божу в усі недільні дні, що приурочені Господеві…Його стихія — вогонь і Земля, а небесне світило-Сонце. День — неділя, яка приурочена Богу.

ЖОВТИЙ

Жовтий — символ тепла, радощів і поваги. Це — колір золота і стиглого колоса, через які він уособлює Сонячне світло.Він — колір Божественної величі та слави, тому в жовтих або золотих ризах правлять Службу Божу не тільки по неділях, але й в дні, приурочені пророкам, апостолам і великим святим. Його стихія — земля, бо на землі він золотить хлібні лани для блага і достатку людей і над Землею піднімає палахке Сонце, як знак Божественної турботи про людей. Його планета — Венера, а день — п’ятниця, бо цього дня від великої любові до людей помер на хресті Син Божий і Людський — Христос, котрого зрадили і віддали на страждання. Так через Венеру і п’ятницю переплелись любов і страждання, зрада і розлука — в усьому цьому проглядається жовтий фон… Він може мати і суперечливе значення: з однієї сторони, це — колір Сонця і золота, як застиглого сонячного променя, а з другої - колір опалого листя та достиглих хлібів, що означає завершення, кінець, а інколи і загибель. Тому, знаходячись біля золотого кольору, він разом з ним посідає центр світу, але схиляється до Заходу, де осінь; його напрям — вверх, як кольору Сонця, і, водночас, вниз і назад, як кольору стиглості; його стихія — вогонь, як кольору Сонця і золота, і, разом з тим, земля, як основа стиглих хлібів.

ЗОЛОТИЙ

Золотий — символ святості, свідчення Божественної Сили, світлого подвигу Сина Божого та чистоти Пресвятої Богородиці.Він також символізує Сонце і багатство. Та золотий колір має бути чистим, а багатство — духовним. Золотий колір символізує святість, поки золото — тільки символ; коли ж золото перестає бути символом багатства, а само стає багатством, воно втрачає символіку святості й стає символікою тлінної наживи… Стихія золотого кольору — вогонь, а світило небесне — Сонце: саме вони вимагають вогненно-сонячної чистоти від усього золотого. Як колір Сонця і вираз живого, але застиглого, сонячного променя, посідає особливе місце у світовій гармонії кольорів: його місце — тільки центр, його напрям — лише вверх, до Сонця; його стихія — тільки вогонь, бо наймогутніший і найсвятіший вогоньСонце, яке ще називається золотом…

ЗЕЛЕНИЙ

Зелений — символ природи і молодості; він -«міст» між двома протилежними кольорами веселкового спектругарячим червоним і холодним синім. А тому виступає кольором надії на злагоду, мир і спокій.Однак його перебування на межі протилежних кольорів свідчить також і про його недовершеність, недозрілість. Але це — вже плюси та мінуси молодості… Сам він — це синтез жовтого і голубого, через які на ньому сходяться червоний і синій. Через це саме в зелених ризах правлять Службу священики на честь праведників, котрі здійснили подвиги в ім'я Господа, віри і церкви, а також на Вербну Неділю і на Трійцю…Зеленим кольором, як поєднанням жовтого і голубого, стверджується, що людська вірність і відданість Богу (жовтий колір) підносить людину до Небес (голубий колір), що приносить в її душу спокій (зелений колір)…Його дні - понеділок і субота, які так сходяться до неділі, як протилежні спектрові кольори — до зеленого. Його стихії — вода і повітря, без яких не буває зеленого світу і зеленого кольору… Він — колір «компромісний», тобто колір злагоди між «червоним» теплом та «синім» холодом. Зелений колір опановує широкий простір між спекотним Півднем та прохолодним Заходом, а в часі - від весни до осені, коли поступається жовто-золотим барвам осіннього листя…

ГОЛУБИЙ

Голубий — близький за духом синьому кольору, символізує благородство, ніжність і вірність, і легкий сум через розуміння конечності прекрасного і неповторного в людському житті та недосяжності вічного, як недосяжна небесна блакить… Він — символ Божественних Небес, куди возносяться праведники Христової віри, і - найперша серед них — Пресвята Богородиця, яка носила в своїй непорочній утробі НебожителяІсуса Христа. В ризах голубого кольору правлять священики Божу Службу, приурочену Пречистій Діві Марії - Матері Божій…Його стихія — повітря, бо воно — і сама блакить, і шлях до голубого неба.

СИНІЙ

Синій — символ вірності, довір'я і безконечності. Як безконечними бачиться морська далечінь і небесна глибина. Він настільки серйозний, що аж холодний. Його серйозна холодність зближується з Божественною Істиною, яка вічна і непорушна. Як і голубий, він символізує Святі Небеса, людську праведність і чисту духовну відданість людини своєму Творцю і Судді, Владиці Небес і Світу…Його стихія — вода, котра не тільки сама синя, але й змикається із синім небом… В ньому — і фарби моря, і прохолода землі. То його стихії - і вода, і земля. Його сторона світу — Захід, бо там Сонце перестає бути спекотним; пора року — осінь, бо саме вона припиняє «ненависну» червону спеку; пора доби — вечір, коли синьо-сиві тумани вистуджують нагріту протягом дня землю; а напрям — назад, до неквапливого спокою…

ФІОЛЕТОВИЙ

Фіолетовий — особливий символ, бо поєднує в собі два протилежних кольори — гарячий червоний і холодний синій. Червоний — символ Христової крові й Воскресіння; синій — символ Небес. В загальному: пролита на розп’ятті червона кров відкриває шлях до праведних Небес. Саме тому Службу Божу, приурочену Хресту Господньому, правлять священики у фіолетових ризах…

ЧОРНИЙ

Чорний — символ темряви, зла і смерті. Взагалі, всіх злих сил, процесів гниття і затемнення. Однаково приховує і робить подібними Істину і Хибу, Красу і Потворність, Правду і Кривду. Для нього немає між ними відмінностей, бо в темряві - всі предмети темні.Він — володар темного «Лівого» світу, де не лише прохолодно, а навіть і дуже холодно. Тому його сторона світу — Північ, а пора року — зима; пора доби, зрозуміло, ніч; а напрям — вліво і вниз, тобто в протилежну сторону від руху яскравого Сонця. Він — ознака загибелі всього живого, бо живе любить і прагне світла, а він світло «ненавидить», тому постійно по-своєму знищує його — поглинає. Виступає символом глибокого трауру і тяжкого горя. В давнину — слуга Чорнобога і Мари та інших чорних демонічних і хтонічних (тобто підземних) лихих сил.

Символіка вишивки в одязі ляльки

У наряді будь-якої ляльки був завжди присутній червоний колір і вишивка (це колір сонця, тепла, здоров’я, радості, за старих часів вважали, що вони оберігають від непріємностей і травм.).

— Узор вишивки теж був не випадковий, кожен малюнок вишивки мав своє значення.

Символи води зображували в формі букви S, а символи сонця — в формі квітки.

Символи води і сонця здавна символізували найважливіше — життєдайну силу, необхідну для земного життя та процвітання.

Вишиті символи калини благословляють на продовження роду.

Листя хмелю також використовують у весільній тематиці - це символ буяння молодості.

Мак здавна використовується в українських оберегах — він має чарівну силу і захищає від зла.

Лілея — це жіночий символ. Символ чистоти, цнотливості, дівочої вроди.

Дуб символізує чоловічу енергію та силу.

Квіти чи зорі, які вишиють нескінченним узором-смужкою символізують постійне оновлення, безкінечність.