Ексудативний плеврит. 
Турбекульоз та його основні клінічні форми

Плеврит — запалення плеври. Розрізняють сухий (фібринозний) і випітний (ексудативний) плеврит. Ексудативний плеврит буває серозним, серозно-фібринозним, геморагічним, гнійним, хільозним, хелестриновим При туберкульозі спостерігається фібринозний, серозний, серозно-фібрирозний, рідко геморагічний плеврит. Ексудативний плеврит ускладнює перебіг первинного комплексу, бронхоаденіту, рідше є самостійним захворюванням. Найчастіше він розвивається при гематогенно-дисемінованому туберкульозі легень. Перифокальний або колатеральний плеврит виникає внаслідок переходу процесу із легень на плевру, дії на неї токсичних речовин і продуктів розпаду.

Ексудативний плеврит починається гостро, з вираженими ознаками інтоксикації і гарячки. Виникає частий поверхневий кашель, колючий біль у грудній клітці. Ексудат стискує легеню і зміщує середостіння в протилежний бік. Хворий набуває сидячої пози, прагне лежати на хворому боці, на якому помітне випинання міжреберних проміжків і відставання в акті дихання. Голосове дрижання не визначають або воно різко ослаблене. Перкуторний звук притуплений або тупий, аускультативно дихання різко ослаблене або не проводиться. Верхня межа ексудату має випуклу лінію, яку називають лінією ДамуазоСоколова. Під час рентгенологічного дослідження визначають інтенсивне затемнення з нерівною верхньою межею. Діагноз підтверджується плевральною пункцією.

Перебіг ексудативного плевриту у дітей сприятливий, залишкові зміни у вигляді плевральних нашарувань і шварт спостерігаються рідко.

При туберкульозі плеври відмічають висипання туберкульозних горбиків на плеврі внаслідок дисемінації із супровідним ексудативним плевритом. Перебіг захворювання тяжкий, тривалий, вираженою є інтоксикація, висока температура тіла. Ураження плеври визначають за допомогою плевроскопії або пункційної біопсії через торакоскоп.

Класифікація плевритів:

Плеврит косто-діафрагмальний;

костальний;

верхівковий;

діафрагмальний;

міжчастковий;

медіастинальний.