Класифікація цукрового діабету та інших категорій порушення толерантності до глюкози

Правильніше говорити про діабет, як про групу захворювань. Класифікація Світової організації охорони здоров’я (СООЗ) виділяє кілька його видів. Більшість хворих на діабет мають цукровий діабет І (інсулінзалежний) або ІІ (інсуліннезалежний) типу. Другий проявляється: а) у особин з нормальною масою тіла; б) з ожирінням.

Крім цього існують більш рідкісні, специфічні типи, на приклад, діабет, що розвинувся в результаті:

• * генетичних дефектів;
• * хвороб підшлункової залози;
• * деяких ендокринних захворювань (гіпофіза, щитовидної залози);
• * застосування ряду лікарських препаратів.

Особливу групу становить діабет вагітних. Всі ці варіанти зустрічаються набагато рідше, ніж І і ІІ типи цукрового діабету.

Цукровий діабет першого типу (тип I) раніше називали діабетом молодих, а другого типу (тип II) — діабет літніх або дорослих. Поділ цукрового діабету на два типи пов’язано з тим, що, з одного боку, це різні, за своїм походженням, хвороби, а з іншого, вони мають спільну ознаку — підвищений вміст цукру в крові, що й об'єднує їх в одну хворобу — цукровий діабет. Якщо діабет першого типу — рідкісне захворювання, то діабет другого типу зустрічається досить часто.

Цукровий діабет I типу виникає, як вважають, у спадково схильних до нього осіб під впливом певних вірусних інфекцій і антитіл до бета-клітин (аутоімунне ураження).

Цукровий діабет II типу, на відміну від діабету I типу, розвивається внаслідок вродженої, тобто успадкованої несприйнятливості тканин до біологічної дії інсуліну, що називається резистентністю до інсуліну.

Цукровий діабет як І, так і ІІ типу, — хронічні захворювання, при яких повне вилікування поки не можливо. Проте в даний час розроблені ефективні методи контролю і лікування діабету, і якщо дотримуватися цих сучасних методів, то захворювання не призводить до зниження тривалості життя чи до погіршення її якості.

Принципово важливим при цукровому діабеті (у більшій мірі, ніж при будь-яких інших захворюваннях) є активна і грамотна участь хворого в лікувальному процесі. Для цього кожен хворий діабетом повинен, перш за все, володіти чималими знаннями про своє захворювання.