Ілмарі Рантамала

Илмари Рантамала

К. Салонен.

Рантамала Илмари (Algoth Untola, псевд. Irmari Rantamala, 1868—1918) — фінський письменник. Син селянина з східної Фінляндії, Р. з ранніх років батраком. Вже дорослим вступив у Вчительську семінарію, після закінчення якої кілька днів вчителював. З 1898 протягом кількох років жив у Ленінграді, де посилено займався самоосвітою. Працював як журналіста, і брав участь у діяльності революц. організацій. Після повернення Фінляндію Р. приєднався до національно-консервативної партії, ставши навіть редактором її видань. У роки Р. знову різко повернув вліво. Під час революції 1918 став повністю набік пролетаріату. Опублікував у центральному органі соц.-дем. робочої партії «Робочий» ряд полум’яних статей з закликами до збройної боротьби робочого класу разом із селянством. У межах своїх популярних фейлетонах Рантамала розтинав всю гнилість і продажність национально-буржуазных партій. У травні 1918 він розстріляли фінськими білогвардійцями.

Р. — одного з найвидатніших письменників Фінляндії. Майже всі творчість його присвячено зображенню капіталістичного міста. Р. дав широку картину эксплоатации і гноблення широкої трудящих. У його романах («Harhama», «Martva») перед очима читача проходять картини біржових спекуляцій, підробок і і, якими досягаються багатства і розкіш правлячих класів. Даючи реалистически-правдивую картину сучасного буржуазного суспільства, Р. проте далекий до справжніх революційних висновків. Герой його першого вчителя і у художній відношенні найбільш цінного роману «Harhama» (Помилка, 1909) метається від однієї крайності в іншу у пошуках виходу з буржуазного суспільства, «у пошуках життєвої правди». Так, полум’яний борець серед революційних робочих, інтернаціоналіст, він несподівано ступає бік буржуазних націоналістів Фінляндії. Від захоплення атеїзмом і з буржуазними забобонами він легко переходить до релігійності і пацифізму. Ці метання, зображені в автобіографічному романі, характеризують як дрібнобуржуазного анархіста не лише його героя. Риси анархізму і індивідуалізму притаманні всього творчості Р. загалом. Виходець із селянства пригнобленої країни, Р. у своїй творчості відобразив ідеологію й настрої цієї соціальної групи. Його революційність — це революційність крестьянина-бунтаря, хоча вустами робочого Миколи з роману «Помилка» Р. і висловлює думку, що звільнення людства можна тільки через пролетарську революцію. Р. метається між революційної боротьбою й своєрідним богошуканням, інтернаціоналізмом і націоналізмом. Нестійкість світогляду наклала свій відбиток, і на стиль роману. У основному реалістичний, він несподівано ускладнюється елементами космізму і навіть містицизму. Суто реалістичні є її повісті піти з життя селян, які стоять на значної художньої висоті. Такі його «Avuttomia» (Безпорадні, 1913), «Turmantalo» (Будинок нещастя, 1917) — обидва піти з життя бедняков-арендаторов (торпарей), разоряемых зростання сільської буржуазією. З іншого боку Р. написав низку високо художніх оповідань із цивілізованого життя сучасної села. Більшість їх написано під псевдонімом Майю Лассила (Maiju Lassila). До них належать: «Tulitikkuja Lainaamassa» (У пошуках сірників, 1910), гумористична повість піти з життя селян східної Фінляндії «Elämän vaihteessa» (У життя, 1912), «Rakkautta» (Любов, 1912), «Liika viisas» (Занадто розумний, 1915), «livana» (Іван, 1915) та інших. Багато Р. приділяв також відображенню дитячої психології: «Pojat asialla» (Хлопчик за справою, 1911), «Tytöt talosilla» (Дівчатка грають у домогосподарство, 1912), «Isä ja poika» (Батько й син, 1914) та інших. Рантамала — автор також кількох п'єс: «Nuori mylläri» (Молодий мірошник, 1912), «Luonnon Lapsia» (Діти природи, 1912) І ін.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.