Вирощування зернових культур

Зернове господарство відіграє важливу роль в аграрному секторі України. Виробництво, переробка й експорт зернових в Україні забезпечують суттєві грошові надходження до бюджету та є важливими секторами працевлаштування населення країни. Об'єктивна необхідність розвитку виробництва та збуту зерна зумовлена цілим комплексом причин. Окрім того, зернова галузь країни має значний потенціал розвитку, пов’язаний, перш за все, з наявністю багатих земельних ресурсів у нашій державі та достатньої кількості кваліфікованої робочої сили. Тому дослідження проблеми економічної ефективності виробництва зерна та рівня його конкурентоспроможності в сільськогосподарських підприємствах і пошук шляхів їх підвищення й надалі залишається актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Над дослідженням проблеми економічної ефективності виробництва зерна сільськогосподарськими підприємствами працювали такі відомі економісти як В.Г. Андрійчук, Ю.П. Воскобійник, О. Г. Шпикуляк, О.Г. Білозерцев, Ю.Д. Білик, П.І. Гайдуцький, М. Ю. Коденська, С. В. Кучер, М. Г. Лобас, Т. Ю. Приймачук, Д. Ю. Словей, П. Т. Саблук, В. П. Ситник, О. М. Шпичак і багато інших. Ними розроблені стратегічні аспекти розвитку зернового виробництва в Україні, обґрунтовано підвищення його економічної ефективності за рахунок раціонального використання ресурсів, удосконалення системи ціноутворення та функціонування ринку зерна. Питання конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції в цілому й зернових, зокрема, досліджувалися в роботах вітчизняних вчених: В.Я. Месель-Веселяка, М.Я. Дем’яненка, С.М. Кваші, Н.Є. Голомші та інших.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. У той же час низка проблем вимагає подальшого наукового обґрунтування й практичного вирішення з урахуванням умов сьогодення. Зокрема, це питання підвищення економічної ефективності виробництва зерна та забезпечення його конкурентоспроможності на рівні регіонів.

Формулювання цілей статті. Метою роботи є дослідження окремих аспектів економічної ефективності та конкурентоспроможності вирощування зернових культур у сільськогосподарських підприємствах для виявлення резервів їх підвищення. зерно економічний конкурентоспроможність Виклад основного матеріалу дослідження. Об'єктивна необхідність підвищення економічної ефективності виробництва зерна та рівня його конкурентоспроможності зумовлена цілим комплексом причин. По-перше, зерно є найважливішим продуктом, що визначає міжгалузеві пропорції не тільки в агропромисловому виробництві, але й в економіці країни в цілому. На продукти переробки зерна припадає до 40% загальної калорійності харчового раціону населення. По-друге, виробництво зерна є найважливішим джерелом доходів переважної більшості сільськогосподарських підприємств. По-третє, зерно складає значну частину кормових ресурсів тваринництва і є сировиною для харчової та переробної промисловості.

Для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва зерна в межах даної роботи за допомогою системи показників було проведено комплексний аналіз і здійснено оцінку різних явищ, що відбуваються в цій галузі. Аналіз економічної ефективності виробництва зернових у сільськогосподарських підприємствах Новоград-Волинського району Житомирської області було здійснено на прикладі таких показників як урожайність, повна собівартість і ціна реалізації 1 ц, прибуток на 1 ц продукції та на 1 га посіву, рівень рентабельності (табл. 1). Так, повна собівартість 1 ц зернових упродовж 2011;2015 рр. стрімко підвищилась — на 93,2%. Слід відмітити, що це явище є типовим для вітчизняної галузі рослинництва в цілому через низку об'єктивних причин, як то — зростання цін на паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослинтощо [6]. При цьому ціна реалізації 1 ц зернових зросла лише на 39,7% протягом досліджуваного періоду. Це свідчить про те, що продовжує зберігатися диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, який існує протягом останніх десятиліть. В свою чергу, це позначається на рівні рентабельності виробництва зернових культур. Якщо рівень прибутку на 1 ц продукції та на 1 га посіву протягом 2011;2015 рр. збільшився, відповідно, на 15,2% та в 2,8 рази, то рівень рентабельності за цей же період зменшився на 88,5 в.п. Можна констатувати зменшення рівня економічної ефективності виробництва зернових у період із 2011 по 2015 рр. та збільшення ризиків виробництва для сільськогосподарських товаровиробників.

У розрізі зернових культур у 2015 р., найбільш рентабельним було вирощування проса, рівень рентабельності якого склав 218,8% та пшениці (88,8%). А от вирощування озимого ячменю було збитковим — рівень збитковості склав 3,2%.

На ефективний розвиток виробництва зернових має вплив як рівень економічної ефективності, так і рівень конкурентоспроможності, так як конкурентоспроможність вітчизняної зернової продукції — найвагоміший чинник виходу сільськогосподарських підприємств-виробників зернових на світовий ринок До основних чинників, які визначають конкурентоспроможність зерна на ринку, відносять його якість та вартість. Крім того, в умовах сьогодення конкурентоспроможність виробництва зерна в основному визначається інноваційним напрямком розвитку галузі [3, 5]. У межах даної роботи показники конкурентоспроможності продукції було розраховано на рівні району та області (середні значення по НовоградВолинському району та Житомирській області). Сукупність показників було розділено на дві підмножини: стимуляторів і дестимуляторів. Вплив одних чинників прямий, а інших — обернений.

Як стимулятори взято показники: урожайність, коефіцієнт дохідності, товарність зернових, спеціалізація; виручка від реалізації 1 га, частка посіву зернових у ріллі. Такий показник, як виробнича собівартість продукції, є ознакою дестимуляції. Вихідні дані для розрахунку інтегрального індексу конкурентоспроможності вирощування зернових культур сільськогосподарських підприємствах Новоград-Волинськогорайону Житомирської області.

Оцінка рівня конкурентоспроможності була здійснена за допомогою системи одиничних, групових та інтегральних показників. Одиничний показник відображає відсоткове співвідношення показників одного й того самого параметра порівнюваних товарів. Груповий показник поєднує одиничні показники та характеризує ступінь задоволення потреби загалом.

Інтегральний показник конкурентоспроможності товару щодо товару-зразка — це числова характеристика конкурентоспроможних товарів, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами. На першому етапі було розраховано індекси співвідношення зазначених вище показників по району до середніх по області.

Конкурентоспроможність розглядається нами як властивість продукції. Її кількісною характеристикою є різні показники конкурентоспроможності продукції. Основний, найбільш розповсюджений показник конкурентоспроможності — це інтегральний показник якості. Якість продукції, як складова її конкурентоспроможності, забезпечує нині товаровиробнику переваги в конкурентній боротьбі та є головним критерієм для покупця [4].

Розрахунок інтегрального індексу конкурентоспроможності вирощування зернових культур у сільськогосподарських підприємствах Новоград — Волинського району Житомирської області свідчить, що зернові культури в даному регіоні мають високий рівень конкурентоспроможності (порівняно з областю), крім ячменю ярого.

У ході дослідження встановлено, що найвищий рівень конкурентоспроможності мають просо та овес (висока врожайність, вищий за обласний рівень ціни реалізації, виручки на 1 га та коефіцієнту дохідності), а низький рівень — ячмінь ярий (низька врожайність, дохідність, рівень товарності та спеціалізації).

На другому етапі було здійснено розрахунок зміни виробництва зернових культур у сільськогосподарських підприємствах Новоград-Волинського району Житомирської області залежно від зміни врожайності та площі та визначено індекс валового збору, середній індекс урожайності, індекс зміни площ і індекс структури посівів.

У результаті проведеного дослідження зміни виробництва зернових культур у сільськогосподарських підприємствах Новоград-Волинського району Житомирської області залежно від зміни врожайності та площі отримали наступні результати. Так, виробництво зернових культур збільшилося на 72,8%, як за рахунок збіль шення врожайності основних культур, так і за рахунок зміни структури посівних площ. Індекс врожайності виключає вплив структури посівних площ, дорівнює 1,356 і показує, що середня врожайність у 2015 році порівняно з 20І0 р. збільшилася на 35,6% за рахунок зміни врожайності окремих зернових.

Величина індексу структури посівів 1,126 свідчить про те, що збільшення питомої ваги високоврожайних культур у звітному періоді (кукурудзи з 16,6 до 32,6%) зумовило підвищення виробництва зернових (на 12,6%).

1,728 =1,356×0,9217×1,383.

Таким чином у результаті проведеного дослідження можна стверджувати, що сільськогосподарські підприємства Новоград — Волинського району Житомирської області мають всі резерви для підвищення рівня економічної ефективності вирощування зернових культур і рівня їх конкурентоспроможності. Перспективи подальших досліджень полягають у пошуку нових резервів і формуванні ефективного механізму використання виявлених.

Список літератури

• 1. Головне управління статистики у Житомирській області [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: http://www.zt.ukrstat.gov.ua
• 2. Гречка і просо — високоприбуткова альтернатива [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua
• 3. Дорофей Т. Ю. Формування конкурентоспроможності та якості ринку зерна в регіоні / Т. Ю. Дорофей [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
• 4. Карамушка О. М. Підвищення конкурентоспроможності виробників зернових культур в Україні / О. М. Карамушка // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. — 2016. — № 2. — С. 104−108.
• 5. Кривошея-Гунько І.О. Конкурентоспроможність виробництва зернових культур сільськогосподарськими підприємствами Київської області / І.О. Кривошея-Гунько [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.khntusg.com.ua
• 6. Мірзоєва Т. В. Розвиток рослинництва у Вінницькій області (на прикладі виробничої діяльності ТОВ «Поділля Агроінвест» / Т.В. Мірзоєва, І.А. Собчук // Молодий вчений. — 2016. — № 6 (33). — С. 65−69.