Вікові зміни органів і систем центральної нервової системи
Нервова система пристосовує організм до навколишнього середовища, регулює всі внутрішні процеси і підтримує гомеостаз організму. Робота нервової системи базується на рефлекторній діяльності. Головні ланцюжки рефлекторної дуги зображені на мал. 1. Проблеми, що виникають у разі патологічних змін нервової системи й аспекти невідкладної допомоги. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи… Читати ще >
Вікові зміни органів і систем центральної нервової системи (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Ембріональний розвиток нервової системи.
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у новонароджених.
Безумовні рефлекси новонародженого.
Розвиток нервової системи у віковому аспекті,.
Формування моторних і психічних функцій у дітей.
Геронтологічні зміни нервової системи.
Аналізатори.
Вища нервова діяльність.
Виховання.
Проблеми, що виникають у разі патологічних змін нервової системи й аспекти невідкладної допомоги.
Оцінка стану пацієнта медичною сестрою та її дії.
Завдання для самоконтролю.
Нервова система пристосовує організм до навколишнього середовища, регулює всі внутрішні процеси і підтримує гомеостаз організму. Робота нервової системи базується на рефлекторній діяльності. Головні ланцюжки рефлекторної дуги зображені на мал. 1.
Ембріональний розвиток нервової системи
Нервова система на 1-му тижні ембріогенезу формується з ектодермального зародкового листка у вигляді медулярної пластинки, з якої в подальшому утворюється жолобок, краї його змикаються й утворюють медулярну трубку. Передній кінець трубки на 2-му тижні стовщується. З цього стовщення на 5—6-му тижні утворюються мозкові пухирі, які дають розвиток п’яти частинам головного мозку (мал. 2). Частини головного мозку розвиваються нерівномірно.
Задня частина медулярної трубки залишається тонкою і з неї розвивається спинний мозок. Таким чином нервова система має ектодермальне походження. Із самої трубки утворюється мозкова тканина, порожнина трубки стає спинномозковим каналом і шлуночками головного мозку. З країв жолобка утворюються периферійні ганглії та нерви.
Мал. 1. Схема будови спинного мозку, рефлекторної дуги.
Мал. 2. Схема відділів головного мозку:
1 — кінцевий мозок, 2 — проміжний мозок, 3 — середній мозок, 4 — міст, 5 — мозочок, 6 — довгастий мозок Найінтенсивніший поділ клітин мозкової тканини відбувається від 10-го до 18-го тижня внутрішньоутробного розвитку. Цей період називається критичним періодом формування нервової системи. Спочатку збільшується кількість нейронів, а потім прискорюється поділ гліальних клітин з допоміжною функцією, їх утворення продовжується після народження.
Різні відділи головного мозку мають свої терміни розвитку і свій темп формування. Внутрішній шар клітин мозкових пухирів росте і дозріває повільніше, ніж кірковий шар. Завдяки переважанню клітин кіркового шару утворюються складки і борозни кори великого мозку. Великі півкулі, стовбур мозку, шлуночки мозку, спинний мозок виділяються вже на 3-му місяці внутрішньоутробного розвитку плода.
На 4—5-му місяці ембріогенезу відбувається ріст і диференціювання ядер гіпоталамуса, клітин мозочка. На 5-му місяці диференціюються головні борозни кори великих півкуль і хоча кора залишається ще незрілою, однак на 6-му місяці починає виявлятися функціональна перевага вищих відділів мозку над підкірковими утвореннями. Складний процес формування головного мозку не закінчується до моменту народження дитини.