Аналіз можливостей організації туризму в Новій Зеландії

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Загальна характеристика туристичної дестинації

1.1 Загальна характеристика Нової Зеландії: природно-ресурсний, соціально-економічний, рекреаційно-туристичний потенціал

1.2 Аналіз основних статистичних даних в галузі туризму Нової Зеландії

1.3 Види та типи туризму розвинуті в Новій Зеландії

РОЗДІЛ ІІ. Аналіз сучасного стану туристичної пропозиції українських туристичних підприємств

2.1 Характеристика міжнародних зв’язків України з Новою Зеландією

2.2 Загальна характеристика туристичних підприємств, що працюють на туристичному ринку Нової Зеландії

2.3 Характеристика основних маршрутів/турпродуктів, що пропонують українському споживачу РОЗДІЛ ІІІ. Пропозиція щодо розробки нового турпродукту для розширення турпропозиції (асортименту послуг) українського туристичного підприємства

3.1 Обґрунтування доцільності розробки нового турпродукту певного типу туризму в Новій Зеландії

3.2 Формування маршруту та програми перебування туристів в Новій Зеландії

3.3 Приклад розрахунку вартості індивідуального або групового туру ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП Нова Зеландія — це країна з високим туристичним потенціалом. Територія Нової Зеландії дуже багата на природні ресурси та менш на історико-культурні пам’ятки. Також через специфіку рельєфу не вся територія досліджена і відкрита для туристів, тому це питання є дуже важливим на сьогоднішній день. Практичне значення полягає в раціональному використанні туристичних ресурсів для подальшого перспективного розвитку території Нової Зеландії. Актуальністю даної курсової роботи є дослідження можливостей організації туризму Нової Зеландії, оскільки попит на тури до цієї країни росте. Об'єктом дослідження є Нова Зеландія, а предметом — дослідження можливостей організації туризму в Новій Зеландії. Метою роботи є аналіз можливостей організації туризму в Новій Зеландії. Завданнями даної курсової роботи, відповідно до поставленої мети є:

— дослідження основних показників соціально-економічного розвитку Нової Зеландії;

— характеристика найвідоміших туристичних об'єктів та пам’яток Нової Зеландії;

— рівень розвитку туристської інфраструктури Нової Зеландії;

— аналіз міжнародних зв’язків в галузі туризму України та Нової Зеландії.

Структура курсової роботи складається зі вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури; містить 33 сторінки. Основна частина вміщує в себе 3 розділи. В першому розділі подається загальна характеристика Нової Зеландії, яка включає в себе загальну інформацію про країну, природно-ресурсний, соціально-економічний та рекреаційно-туристський потенціал Нової Зеландії, основні статистичні дані в галузі туризму, а також види та типи туризму розвинуті в країні. В другому розділі розглядається аналіз міжнародних зв’язків в галузі туризму України і Нової Зеландії: аналіз діяльності вітчизняних туристичних підприємств, що працюють в Новій Зеландії, характеристика турів, що пропонується українським туристам в Новій Зеландії та перспективи співробітництва України з Новою Зеландією. В третьому розділі обгрунтовується доцільність розробки нового турпродукту певного типу туризму в Новій Зеландії, розглядається формування маршруту та програми перебування туристів в досліджуваній країні та подається приклад розрахунку вартості певного типу туру.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ

1.1 Загальна характеристика Нової Зеландії: природно-ресурсний, соціально-економічний, рекреаційно-туристичний потенціал зеландія туризм український Номва Зеламндія (англ. New Zealand, маор. Aotearoa) — держава в південно-західній частині Тихого океану, розташована на двох великих островах: Острів Північний (113,7 тис. км2), де зосереджено майже ¾ населення і Острів Південний (150,4 тис. км2) та великій кількості (приблизно 700) прилеглих дрібніших островів. Однією з основних особливостей Нової Зеландії є географічна ізольованість. Найближчими сусідами країни є — на захід Австралія, відокремлена Тасмановим морем (найкоротша відстань — близько 1700 км); на північ острівні території — Нової Каледонії (близько 1400 км), Тонга (близько 1800 км) та Фіджі (близько 1900 км). Королівство Нової Зеландії включає в себе незалежні в державному управлінні, але вільно асоційовані з Новою Зеландією острівні держави Острови Кука, Ніуе, а також несамоврядну територію Токелау й антарктичну Територію Росса. Довжина берегової лінії становить 15 134 км. Державний устрій — конституційна монархія. Площа країни становить 268 680 кмІ. Населення складає приблизно 4,44 млн. осіб. (станом на 2012 р.). Густота 16 чол./кмІ. Столиця — м. Веллінгтон. Адміністративний поділ — 17 районів, 9 з яких розташовані на Північному острові, 7 на Південному і 1 на Чатемському архіпелазі. Грошова одиниця — новозеландський долар. Офіційні мови — англійська, маорі та новозеладська мова жестів.

Природно-ресурсний потенціал Головними природними ресурсами Нової Зеландії є її земля і клімат.

В геологічному відношенні територія Нової Зеландії дуже молода, вона є частиною знаменитого «тихоокеанського вогняного кільця». Прояви вулканізму зустрічаються лише на Північному острові (Вулканічне плато являє собою заповідник сучасного вулканізму — з гейзерами, грязьовими вулканами та ін.), сейсмічна ж активність висока на всій території країни.

Геологічна молодість території пояснює порівняну бідність мінеральних ресурсів. Економічне значення мають лише окремі родовища кам’яного вугілля, природного газу і золота.

Нова Зеландія — гірська країна, особливо Південний острів. Понад ¾ території займають гори, височини і пагорби. Головний гірський хребет — Новозеландські Альпи, його найвища точка — гора Кука (інша офіційна назва — Аоракі) висотою 3754 метри. Вершини гір мають численні сніжники й льодовики (близько 360), найвідоміший серед яких — льодовик Тасман (довжиною 29 км при ширині 2 км) Клімат — переважно помірний, на півночі - субтропічний. Морський вплив робить його дещо прохолоднішим, натомість м’якішим. Середня температура липня (зима) коливається від +12°С на півночі до +5°С на півдні; січня (літо) — від +19°С на півночі до +14°С на півдні. Опадів на більшості території країни випадає 400—700 мм на рік, на навітряних схилах гір — 2000— 5000 мм.

Ріки Нової Зеландії починаються у горах, вони повноводні, багаті на електроенергію. Найбільшою рікою є Уаїкато (425 км), що судноплавна на 100 км. Ріки мають невелику довжину. Майже усі ріки Південного о-ва і значна частина рік Північного — гірські, більшість з них несудноплавні. У країні багато озер вулканічного, тектонічного і льодовикового походження. Новозеландські ґрунти досить родючі: бурі, червоно-коричневі, місцями — чорноземоподібні, але часто пошкоджені ерозією через кроликів. Сільськогосподарські угіддя займають 55% території (переважно це пасовища).

Довготривала історична ізоляція і віддаленість від інших материків і континентів створила унікальний і багато в чому неповторний природний світ островів Нової Зеландії, який відрізняється великою кількістю ендемічних рослин та тварин.

Найбільш відомими є птахи ківі, що стали національним символом країни. Серед птахів також слід відзначити кеа, какапо та такахе. Тільки в Новій Зеландії збереглися залишки знищених близько 500 років тому величезних нелітаючих птахів моа, що сягали 3,5 метрів у висоту. Трохи пізніше, імовірно всього близько 200 років тому, було винищено й найбільшого серед відомих видів орлів — орла Хааста, що мав розмах крил до 3 метрів і важив до 15 кг.

Серед рептилій, що мешкають у Новій Зеландії, можна відзначити гатерію (Sphenodon punctatus) та сцинка (Scincidae). Єдиним представником комахоїдних, якого завезено в країну та адаптовано до вільних умов проживання в ній, є їжак європейський (Erinaceus europaeus). У Новій Зеландії немає змій, і з павуків отруйні тільки катіпо. У прісних водоймах країни мешкає 29 видів риб, 8 з яких перебувають на межі зникнення[39](як наприклад, новозеландський прототрокт). У прибережних морях мешкає до 3000 видів риб та інших мешканців моря.

Флора Нової Зеландії налічує близько 2000 видів рослин, при цьому ендеміки складають не менше 70% відсотків. Ліси країни поділяються на два основних типи — змішані субтропічні й вічнозелені. У лісах домінують подокарп (Podocarpus). Збереглися, хоча й значно скоротилися за час промислового освоєння лісів, зарості агатіса новозеландського (Agathis australis) та дакридіума кипарисового (Dacrydium cupressinum).У штучних лісах, площа яких загалом становить близько 2 млн. гектарів, росте здебільшого сосна промениста (pinus radiata), завезена до Нової Зеландії в середині XIX століття. Насадження променистої сосни в районі Kaingaroa Forest створили найбільший у світі штучно вирощений ліс. Нова Зеландія має найбільшу кількість печінкових мохів у порівнянні з іншими країнами. На території країни їх налічується 606 видів, 50% з них складають ендеміки. З 187 видів квіткових трав’янистих рослин природної флори Нової Зеландії 157 — ендеміки. У Новій Зеландії зустрічається незвичайно велика, у порівнянні з іншими територіями зі схожими кліматичними умовами, кількість папоротей. Циатея срібляста (Cyathea dealbata) (також відома в країні як срібна папороть) є одним з національних символів, її зображено на гербі країни.

Соціально-економічний потенціал Нова Зеландія — розвинута країна з ринковою системою економіки, основу якої складають сільське господарство, обробна та харчова промисловість і туризм. Економіка країни сильно пов’язана з міжнародною торгівлею. Основними торговими партнерами Нової Зеландії є Австралія, США, Японія та Китай.

Валовий національний продукт (ВНП) Нової Зеландії складав в 2009 році 112,7 млрд. американських доларів, займаючи по цьому показнику 58−60 місце в світі. Прибутки державного бюджету — 4,36 млрд. доларів. Прибуток на душу населення в 2009 році складав 26 300 американських доларів, займаючи по цьому показнику 21 місце в світі. Рівень річного прирісту ВНП складає 4,8%. Рівень інфляції за даними 2009 року складав 3,8%. Кількість працеспроможного населення в країні в 2008 році — 2,18 млн. чоловік, більша частина яких (до 65%) зайнята в сфері обслуговування. Рівень безробіття в 2009 році складав 4,8%. Доля державного сектору в економіці невелика: в 2008 році під контролем держави знаходилося лише 19 підприємств та організацій.

Нова Зеландія є членом багатьох міжнародних організацій. В числі найбільш впливових: Організація економічного співробітництва та розвитку, Всесвітня торгова організація, Азіатсько-Тихоокенаське економічне співробітництво, Міжнародне енергетичне агентство.

Нова Зеландія — країна, що приділяє значну увагу торгівлі. Країна є одним з наїбільших постачальників вовни у світі, і на її долю припадає одна чверть світової торгівлі молочними продуктами. Іншими важливими статтями експорту Нової Зеландії є: яловичина, риба, деревина та вироби з деревини і продукція садівництва. Більшість імпортованих товарів — це нафта та нафтопродукти, цукор, одежа й електронні товари.

Господарство Нової Зеландії значно залежить від стану транспортної мережі. У країні функціонують 74 автомобільні дороги загальною протяжністю 92,3 тис. км, у т. ч. 59,1 тис. км з твердим покриттям. Автопарк містить1,7 млн. пасажирських і 353 тис. вантажних машин. Довжина залізниць становить 3,8 тис. км, електрифіковано — 506 км. Залізниці Північного та Південного островів з'єднані чотирма залізничними поромами через протоку Кука (порти Веллінгтон і Піктон). У зовнішньоторговельних зв’язках значущими є морські перевезення, хоча власний океанський флот Нової Зеландії невеликий (13 суден тоннажністю 77,5 тис. бр.-реєстр, т) і більшість перевезень здійснюють судна іноземних компаній. Великими портами є Окленд, Тауранга, Веллінгтон, Фангареї (нафтовий порт), Нью-Плімут, Нейпі тощо. Нова Зеландія має одну з найгустіших у світі мережу внутрішніх авіаліній, які обслуговують національна «Ейр Нью-Зіленд» і зарубіжні авіакомпанії. Головні міжнародні аеропорти знаходяться в Окленді, Крайстчерчі і Веллінгтоні. Десять аеропортів обслуговують внутрішні перевезення.

Визнаючи прекрасні можливості для успішного розвитку бізнесу, існуючі в Новій Зеландії, все більше зарубіжних компаній інвестують свої капітали в комерційний сектор країни. Провідна новозеландська компанія в сфері телефонного зв’язку та телекомунікацій, всі великі торгові банки і багато інших важливих секторів частково чи повністю належать іноземним компаніям.

Система освіти в Новій Зеландії включає в себе: дошкільні заклади, безкоштовну початкову та середню шкільну освіту і систему вищої освіти с рівним доступом до неї для всіх новозеландців.

Система охорони здоров’я Нової Зеландії базується на роботі регіональних рад по охороні здоров’я. В країні діє 21 подібна організація. Основною їх задачею є комплексне вирішення проблем охорони здоров’я населення на їх території і системна інтеграція всіх структур і ланок національної системи охорони здоров’я на своїй території.

Рекреаційно-туристичний потенціал Нова Зеландія (або мовою маорі — «Аотеароа», що означає «Довга Біла Хмара») славиться своєю багатою і різноманітною природою — гейзерами, горами і озерами, лісами і гротами, льодовиками і пляжами.

Широко розвинутий екологічний рух дозволяє зберегти всю цю пишність у майже первозданному вигляді, навіть у районі великих міст. А після виходу на екрани світу кінотрилогії «Володар кілець», яка повністю знімалася у Новій Зеландії, країну захлеснув бум «фродо-туризму». Справжні паломництва влаштовуються до пагорбів Бомбею і на простори Уаїкато та Такака, до вулканічних гір Нгарухое і Тонгаріро, на схили знаменитого вулкана Руапеху і гори Санді, у фіорди Квінстауна і на озеро Уанака.

Особливу увагу туристів привертають національні парки Маунт-Кук на Острові Південний, Тонгаріро, Фіордленд, Уревера, Егмонт та ін. (всього 14 національних парків), 4 морських парки, 21 морський та прибережний заповідники і численні резервати (більше 3000). До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО повністю включено 3 новозеландських райони — Національний парк Тонгаріро, південно-західний район Те-Вахіпонаму і новозеланські субарктичні острови. Острів Північний («Те-Іка-а-Мауї») — одне з наймальовничих місць на планеті.

Лижний сезон у горах острова триває 3 місяці (з червня по вересень), часто поєднуючись з купальним сезоном (вересень-жовтень).

Місто-порт Окленд, що було до 1865 р. столицею Нової Зеландії, розташовано у найвужчому місці Північного острова, між двома затоками, що належать різним морям. Це величезний мегаполіс (площа 5,6 тис. кв. км) унікальний у своєму роді - майже все місто забудовано одноповерховими будинками, але водночас це і промисловий, культурний і економічний центр країни. Відносно молоде місто небагате на історичні пам’ятки, але саме по собі є достатньо мальовничим місцем, при цьому Окленд входить до числа 10 найкращих для проживання міст на планеті.

Цікаві Університет, ціла фортифікаційна система форту на пагорбі «Північна голова», форт Вікторія, красиві маєтки у вікторіанському стилі в кварталі Парнелл, міст Харбор-Бридж (1959 р.), пам’ятник Майклу Севіджу, біля підніжжя якого відкривається чудова панорама на Окленд і морське узбережжя, меморіальний «Пагорб одного дерева», парк «Окленд-Домен», Парк розваг «Рейнбоу-Енд» у Манукау, телебажта Скай-Скі-Тауер (найвища споруда в Океанії - 328 м), навколо якої збудовано цілий культурно-діловий центр, Меморіальне село колоніальної епохи на вулиці Беллс-Роуд, Меморіальний парк Сентінел площею 10 тис. га, парк Чемберлен і величезний Акваріум. У місті величезна кількість культурних закладів, серед яких найцікавіші Музей Окленда з розкішною історичною колекцією, Національний Морський музей, новозеландський військово-меморіальний музей, Музей транспорту, Зоопарк на Моушен-Роуд, Ботанічний сад в Манурева, Лонг-Бей-Реджионал-парк і озеро Пупуке у Девонпорті та мальовничі виноградники вздовж Лінкольн-Роуд. З багаточисельних оглядових майданчиків, розташованих на вершинах вимерлих вулканів, можна одночасно побачити і Тихий океан, і Тасманове море.

Для любителів спорту побудовано величезну кількість спортивних споруд. Можна здійснити прогулянку на катері уздовж берега до мальовничих фіордів, або оглянути найближчі острови затоки Хауракі, деякі з них природні заповідники. За 20 км від центру Окленда розташований острів Уаїхеке (площа 93 кв. км), цілком відданий новозеландському яхт-клубу.

На південь від Окленда розташований обширний регіон Уаїкато, що славиться своїми колоритними ландшафтами, родючими землями та найбільшим озером в країні Таупо (площа 623 кв. км), яке розмістилося у величезному кратері вимерлого вулкана на висоті 357 м. Величезний інтерес у цьому районі викликають національний парк Тонгаріро (80 тис. га, входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), на території якого знаходяться три вулкани, що діють: Тонгаріро (1968 м), Наурохе (2291 м) і Руапеху (2797 м), причому на схилах вулканів працюють лижні станції.

Цікавими для відвідання є чудові пляжні райони Раглан (48 км на захід від Гамільтона) і Кафіа — визнані центри серфінгу, водоспади Брідал-Вейл-Фаллс недалеко від Кафіа, мінеральні джерела Те-Пуйа-Хот-Спрінгс, печери Уаїтомо (16 км від Отороханги), водоспади, що падають з 60-метрової висоти, на річці Марокопа, а також казково гарна ущелина Те-Тото біля гори Каорі (756 м) і парк Те-Коуту з мальовничим озером, де гніздяться сотні птахів.

Веллінгтон, столиця Нової Зеландії, з 1865 р. розташований на березі бухти Лембтон-Харбор на самому півдні Північного острова. «Легковажне місто», як називають столицю новозеландці, було засноване в 1839 р. трохи північніше від свого сучасного місця розташування.

У місті варто оглянути надзвичайний Ботанічний сад Веллінгтона на пагорбі Тінакорі (площа 26 га) з унікальною колекцією флори і оглядовим майданчиком Келбурн-Хайтс (122 м над рівнем моря), звідки відкривається приголомшливий вид на гавань і околиці, Меморіальний парк перших поселенців, будівлю Парламенту (1912 р.), будівлю колишнього Палацу уряду (XIX ст), Національний музей «Те-Папа-Тонгарева» (1998 р., загальна площа експозиції - близько 36 тис. кв. м), Морський музей на набережній Куїнс-варф, Художню галерею на Баклі-стріт, Портретну галерею Нової Зеландії на Малгрейв-стріт, Міську галерею мистецтв на Сивік-сквеа, Зоопарк поряд з Ньютон-парк, Новозеландський астрономічний центр і планетарій.

У районі столиці цікаві чудові пляжі і пташиний заповідник острова Капіті, містечко Мартінборо, де виробляють надзвичайно смачні вина, «печери світлячків» Руакокопутана, парк Хауранги-Форест, пташиний заповідник Фокстон-Біч, заповідники Кімберлі і Гледстоун-Роуд у районі Левіна, озеро Хорофенуа, старе місто Нової Зеландії - Нельсон, Парк Каїтоке і дивовижно красиве узбережжя з великою кількістю печер і гротів у районі Кастлпойнт.

Східне узбережжя, так званий «Берег Гібісків», досить щільно освоєне і приваблює багато відпочиваючих. Тут цікаві термальна станція Уаївера (40 км від Окленда), мальовничі острови Кавау і Гоат, Шекспірівський парк недалеко від Уоркворта тощо.

Дуже популярні у місцевих жителів землі Нортленда, що розташовані у північній частині острова, у найтеплішій частині країни. Звідси починалася колонізація країни європейцями, тут розташовано такі унікальні місця, як пустельний і казково привабливий Найнті-Міль-Біч, одне з найпопулярніших туристичних місць у країні - знаменита «Бухта островів» (Бей-оф-Айлендс) біля Паїхіа, в акваторії якої дійсно розкидано 150 острівців, один з найкрасивіших пляжів країни — Куперс-Біч і більше 100 км незайманих пляжів «Узбережжя Каурі», колоритне місто Даргавілл, озера Каї-Іві, величезний (9105 га) реліктовий ліс Уаїпуа за 50 км на північ від Даргавілла, чудова бухта Хокіанга-Харбор і розплідник птахів ківі у Салліван-парку біля Каїтаїа. Тисячі туристів відвідують мис Рейну (Те-Хіку-о-Те-Іка — «хвіст риби»), біля якого Тихий океан зустрічається з Тасмановим морем, Морський музей у Вайтанзі, Музей Кука в Расселі, найстаріші європейські будівлі країни в Керікері, приголомшливий Музей годинників у головному місті Нортленда, — Фангарєї, «землю золотої лихоманки» — півострів Коромандел і прилеглі до нього обширні зелені рівнини Хаураки-Плейнз, «гарячий пляж» Хот-Уотер-Біч, де гарячі джерела б’ють прямо біля краю прибою, чудові пляжі Фангамата (вважаються одними з найкращих і найбезпечніших у країні), парк Маршалл-Енімал-Парк біля Тауранга, «всесвітню столицю ківі» Те-Пуке, острів-заповідник Уайт-Айленд, на якому знаходиться діючий вулкан-пляж Уаіотахі-Біч (вважається, що тут можна побачити схід сонця першим на планеті) і т.д.

Окремої уваги заслуговує район величезного озера Роторуа (80 кв. км), розташованого приблизно за 200 км на південний схід від Окленда. У цьому районі діє більше сотні туристичних комплексів з грязелікарнями і гарячими джерелами, вулканами, гейзерами і мальовничими вулканічними формами ландшафту. На берегах річки Пуаренга розташувався заповідник Вакареварева, де можна побачити найвищий у цьому районі гейзер Похуту («вибух»), що викидає струмені гарячої води на висоту 30 м, гейзер Леді-Нокс у заповіднику Ваї-О-Тапу, долину гейзерів Ваймангу-Веллі, одну з найактивніших вулканічних зон країни — Хеллс-Гейтс, а також заповідне поселення маорі, що зберегли патріархальний устрій життя. Приблизно за 10 км на південний схід від Роторуа знаходяться знамениті блакитне і зелене озера Ваймангу, розташовані в кратері вимерлого вулкана, і оточені унікальними геотермальними формами рельєфу.

Між двома великими островами країни, у протоці Кука, лежить крихітний острів Стефенс, що є досить похмурим місцем, — голі скелясті береги, постійний прибій, мізерна рослинність і вічні тумани. Проте саме тут, на непоказному з виду острівці площею всього лише 3 кв. км, живе одна з рідкісних тварин планети, сучасниця і найближча родичка динозаврів — гаттерія (туатара). Це останній і єдиний представник цієї групи рептилій, що майже повністю вимерла багато мільйонів років тому. Уряд Нової Зеландії вже більш як 100 років підтримує на острові суворий заповідний режим — відвідувати острів дозволено лише за наявності спеціального пропуску, і порушники суворо караються.

Майже всі подорожі починаються в Піктоні - місті, в якому швартуються всі пороми з Північного острова. У самому місті варто відвідати невеликий Музей китобійного промислу на Лондон-Кі, але більшість гостей манить чудовий район фіордів Саундз північніше Піктона.

Одне з найвідоміших міст східного узбережжя — Бленем.

Тут цікаві Музеум-парк з обширною історичною колекцією, Сеймур-сквеа з кількома історичними видатними пам’ятками, парк Полард з надвичайною колекцією троянд, садом камелій і рододендронів. Бленем славиться як один з центрів виноробства, тому екскурсії на місцеві винокурні також приваблюють тисячі туристів, особливо в лютому, коли тут проходить свято винограду. За 130 км від Бленема розташована печера Маорі-Ліп, поблизу якої розкинулися простори галькових пляжів з багаточисельними колоніями морських птахів і лежбищами тюленів.

Нельсон розташований за 110 км від Піктона і знаменитий своїми фруктами, винами і прекрасною морською кухнею, але окрім цього, тут варто відвідати Музей Нельсона, старовинні будівлі Айзел-хаус (1848 р.) і Бродгрін-хаус, парк Куїнс-Гарден з розкішним розарієм, Фейрфілд-парк з садом камелій (близько 400 видів) і Зоопарк на березі пляжу Тахунануі-Біч. Але головне, заради чого тисячі туристів відвідують Нельсон — незліченні річки басейну Мальборо-Саундз і найменший з 16 національних парків країни — парк Абеля Тасмана.

Крайстчерч — третє за величиною місто країни, найбільший населений пункт на Південному острові і центр східної провінції Кентербері. Це красиве, повне англійського колориту місто, саме по собі викликає великий інтерес. Варто оглянути Соборний майдан з Міським собором (1901 р.), католицьку церкву на Барбадос-стріт, будівлю уряду (1858−1865 рр.), Центр мистецтв на Ворчестер-стріт, Музей Кентербері, Музей Антарктики, Історичний музей і Морську галерею Літтелтона, Зоопарк і акваріум на Біч-роуд, старовинне село на Пейдж-роуд, Хеглі-парк і фунікулер на вершину пагорба Маунт-Кевендіш, звідки відкривається приголомшуюча панорама міста.

На околицях цікаві тунель (довжина 2,4 км) між Крайстчерчем і його портом Літтелтон, прокладено прямо через кратер вулкана, величезний парк Орана-Парк-Уайлдлайф-Траст, заповідник Уїллоубенк-Уайлдлайф-Ресерв, одне з найбільших (і мілких) озер Нової Зеландії - Елесмер, Національний парк Артурс-Пасс (99,2 тис. га, 153 км від Крайстчерча), ущелина Ракаїа, найчистіше у південній півкулі озеро Текапо і три озера, — Херон, Кемп і Кліруотер, дуже популярні серед рибалок.

Данідін, розташований на півострові Отаго у південно-східній частині Південного острова, — п’яте за величиною місто країни. Чарівний замок Ларнах-Касл, будівля першого у країні університету (1869 р.), будівля залізничного вокзалу, Муніципалітет (1880 р.) і чоловіча гімназія (1884 р.), Собор Данідіна (1873−1878 рр.). Можна відвідати Музей Отаго з багатою колекцією витворів мистецтва маорі і археологічною експозицією, Краєзнавчий музей, Ботанічний сад, Художню галерею Данідіна, шоколадну фабрику, пивний завод, старі шахти з видобутку золота на околицях міста та пляж Сент-Клер-Біч.

Але головна «приманка для туристів» тут — казково мальовнича затока Мілфорд-Саунд за 260 км на захід від Данідіна. Будучи частиною Національного парку Фіордленд і одним з найвологіших місць на Землі, цей район буквально насичений природними феноменами і навіть у настільки красивій країні, як Нова Зеландія, вважається одним з найчарівніших місць.

Кінгстон, розташований на березі озера Вакатіпу в центрі новозеландських Альп, є найбільшим туристичним центром Південного острова. Багаточисельні приміські пам’ятники — долина річки Монтукітукі, каньйон Скіппер, відновлене село старателів Арроутаун та ін.

Західне узбережжя — найдикіший і суворий край країни. Тут варто звернути увагу на Національний парк Папароа (27,8 тис. га) і скелі Пенкейк-Рокс з їх знаменитою «діркою, що дихає» — отвором у скелі, через який морська вода виривається вгору з величезною силою.

Найпівденніша і слабо населена частина Нової Зеландії — Саутленд, земля фіордів і мальовничих ландшафтів. Головною пам’яткою регіону є національний парк Фіордленд (площа близько 1,2 млн. гектар), найбільший в країні. На його території знаходиться найглибше озеро Нової Зеландії — Хауроко, глибиною 463 м.

Інша перлина Саутленда — острів Стюарт, розташований за 30 км від узбережжя і має площу 1746 кв. км. Це райський куточок для любителів дикої природи — весь острів покрито бушем, в якому гніздяться тисячі птахів, у тому числі знаменитий птах ківі, а чудові піщані пляжі тягнуться на 745 км.

1.2 Аналіз основних статистичних даних в галузі туризму Нової Зеландії

Туризм відіграє значну роль в економіці Нової Зеландії з точки зору виробництва товарів і послуг і створення робочих місць. Витрати на туризм включають витрати всіх мандрівників, незважаючи, чи є вони іноземні, місцеві, бізнес або урядові мандрівники. Витрати на міжнародний туризм також включає витрати іноземних студентів, що навчаються в Новій Зеландії терміном менше 12 місяців.

Основними результатами за рік, що закінчився у березні 2012 є:

— загальна сума витрат на туризм склала 23,4 млрд. доларів, збільшившись на 2,4 відсотка в порівнянні з попереднім роком;

— витрати на міжнародний туризм збільшилися на 1,6 відсотка (149 млн.) до 9,6 млрд. і склали 15,4 відсока загального обсягу експорту товарів і послуг в Новій Зеландії;

— внутрішні витрати на туризм збільшилися на 3 відсотка (397 млн.) до 13,8 млрд. доларів;

— туризм викликав безпосередній внесок у ВВП в розмірі 6,2 млрд. доларів, або 3,3 відсотка ВВП;

— непрямою доданою вартістю галузей, що пов’язані з туризмом генеруються додаткові 9,7 мільярда доларів для туризму, або 5,2 відсотка ВВП;

— у сфері туризму безспосередньо зайняті 119 800 працівників (або 6,2 відсотка від загальної зайнятості в Новій Зеландії), що означає зниження на 0,7 відсотка в порівнянні з попереднім роком;

— небезпосередньо у сфері туризму зайнято 67 100 працівників (або 3,4 відсотка від загальної зайнятості), що означає зниження на 0,5 відсотка в порівнянні з 2011 роком;

— від туристів виручено 1,3 млрд. доларів з податку на прибуток;

— прибуття іноземців до Нової Зеландії зросло на 4,4 відсотка в рік, що закінчився у березні 2012 року і це обумовлено в основному відвідувачами Чемпіонату світу з регбі у 2011 році.

Основні події, які вплинули на туристичну діяльність за рік, що закінчився у березні 2012 року включають проведення в 2011 році Чемпіонату світу з регбі, наслідки руйнівного землетрусу в Крайстчерчі у лютому 2011 року, попіл від виверження вулкану в Чилі, що спричинив порушення в роботі повітряного транспорту та триваючі наслідки світової фінансової кризи.

На даний момент міжнародний туризм є другою за розміром галуззю, що приносить країні іноземну валюту після продажу молочної продукції. Порівняно з 2010, коли міжнародний туризм був галуззю, що приносила найбільший прибуток, за 2 роки прибуток від продажу молочної продукції зростав значно інтенсивніше ніж від туризму. Дані про зміну прибутку від різних галузей експорту за останні роки подано в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Прибуток від міжнародного туризму у порівнянні з іншим експортом, рік закінчується у березні з 2009 по 2012 роки

Далі розглянемо дані щодо доходів від туризму з 2007 по 2012 роки.

Таблиця 1.2

З таблиці 1.2 видно, що доходи від туризму поступово зростали з 2007 до 2009. Але у 2010 році доходи зменшилися у зв’язку зі світовою фінансовою кризою. Лише непрямий дохід продовжив зростати у 2010 році. Прямі доходи зменшувались з 2009 року. Надалі з 2010 по 2012 роки дохід від туризму продовжує зростати по всім секторам.

У таблиці 1.3 представлений розподіл міжнародних відвідувачів по регіонах їх останнього постійного місця проживання та за метою візиту за роки 2009;2012, що закінчувались у березні.

Таблиця 1.3

Число іноземних туристів зросло на 4,4 відсотка (111,291) у 2012 році, після збільшення на 0,3 відсотка у попередньому році. Число відвідувачів з Океанії та Антарктики, Азії, Європи, а також з інших регіонів збільшилося, а число відвідувачів з Північної і Південної Америки зменшилося.

Число відвідувачів з Океанії та Антарктики збільшилося на 5,4 відсотка (67 569) у 2012 році, після зменшення на 0,6 відсотка у попередньому році. Число відвідувачів з Північної та Південної Америки зменшується четвертий рік поспіль.

Більша частина зростання короткострокових приїздів до Новій Зеландії у 2012 році була обумовлена відвідувачами з метою відпочинку (на 29,587 або на 2,5 відсотка) та відвідуючими друзів і родичів (на 74 363 або на 9,6 відсотка). Обидві ці категорії були знижені попереднього року. Кількість відвідувачів з іншою метою зросло на 14,0 відсотків, швидше за все, через людей, що прибували в 2011 році на Чемпіонат світу з регбі.

Кількість короткострокових відвідувачів, що прибувають на конференції/ конвенції або для освіту чи через медичні причини знизилась на 14,0 відсотків і 4,2 відсотка, відповідно.

Основні події, які вплинули на індустрію туризму за 2009;2012 роки:

* у 2011 році відбувся Чемпіонат світу з регбі;

* попіл від виверження Puyehue-Cordon Caulle вулкана в Чилі порушив подорожі повітряного транспорту у березні 2012 року;

* руйнівні землетруси в регіоні Кентербері у вересні 2010 року та руйнівний землетрус 2011 року в Крайстчерчі.

* глобальна фінансова криза, що сприяла загальному спаду економічної активності, в тому числі туризму в 2009 і 2010 роках;

* компанія Air New Zealand придбала частку компанії Virgin Australia в 2011 році і придбала додаткову частку в 2012 році;

* компанія Air Asia представила недорогі рейси між Куала-Лумпур і Крайстчерчем на початку квітня 2011 року;

* компанія Pacific Blue вийшла з внутрішнього авіаційного ринку в березні 2011 року; компанія Jetstar представила недорогі рейси між Сінгапуром і Новою Зеландією починаючи з березня 2011 року;

* свинячий грип, або грип A (H1N1) викликав нестабільність в міжнародному середовищі подорожей в 2010 році;

* дешеві транстасманські авіаквитки та високий Новозеландський долар зберіг високі темпи зростання числа відпусток новозеландців в Австралії та в інших закордонних напрямках;

* щорічне прибуття гостей з Австралії перевищило 1 млн. в перший раз в 2009 році;

* більш ніж 50 фільмів були зняті повністю, або частково, в Новій Зеландії в період з 2009 по 2012 роки.

Отже, туризм в Новій Зеландії є провідною галуззю, що створює майже 10% ВВП та 10% загальної кількості робочих місць.

1.3 Види та типи туризму розвинуті в Новій Зеландії

В Новій Зеландії розвинуті такі типи і види туризму як:

— пішохідний туризм;

— автотуризм;

— велосипедний туризм;

— водний туризм;

— лижний туризм;

— гірський туризм;

— спелеотуризм;

— екстремальний туризм

— толкін туризм.

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТУРИСТИЧНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2.1 Характеристика міжнародних зв’язків України з Новою Зеландією

27 лютого 1992 року Нова Зеландія підтвердила своє визнання України, як незалежної держави. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 3 березня 1992 року. В цей же час Уряд України підтвердив згоду на акредитацію Посольства Нової Зеландії в Росії в Україні (за сумісництвом). Перший Посол Нової Зеландії в Україні (з резиденцією в Москві (РФ) Джеральд Реджінальд МакГі розпочав виконання своїх функцій 3 червня 1993 року.

На даний час Посол Нової Зеландії в Україні (з резиденцією в Москві (Росія) — Ян Хілл, який вручив Вірчі грамоти Президенту України 1 грудня 2009 року.

Посольство України в Австралії було акредитоване в Новій Зеландії (за сумісництвом) в грудні 2007 року.

З лютого 2007 до жовтня 2010 року в Новій Зеландії діяло Почесне консульство України в Окленді. Після смерті Почесного консула України Анатолія Лиха, з жовтня 2010 року повноваження ПКУ в Окленді призупинені до призначення наступного Почесного консула України в Новій Зеландії.

9 жовтня 2008 року в Києві було відкрите Почесне консульство Нової Зеландії, яке до цього часу очолює новозеландець Марк Райт, який протягом тривалого часу проживає і має свій бізнес в Україні. Водночас візове забезпечення здійснює консульський відділ Посольства Нової Зеландії в Росії.

25 вересня 2008 року у Верховній Раді України була створена Група з міжпарламентських зв’язків з Новою Зеландією, яку очолює Народний депутат України В.Павленко.

Нова Зеландія підтримала кандидатуру України до Ради ООН з прав людини на період 2009;2011 рр.

Нова Зеландія підтримала резолюцію Генеральної конференції ЮНЕСКО від 2007 року про «Вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні» і визнала Голодомор національною трагедією Українського народу. Уряди України та Нової Зеландії підтвердили готовність до обміну підтримкою кандидатур на виборах до РБ ООН.

Україна та Нова Зеландія брали участь в міжурядових зустрічах Регіональної організації з управління рибальством у південній частині Тихого океану.

В гуманітарній сфері між Україною та Новою Зеландією було здійснено низку важливих заходів.

10 травня 2008 року в одному з парків Окленду відбулося посадження символічної алеї дерев, присвячених пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932;1933 років. Зазначена акція також одержала підтримку з боку новозеландських урядових кіл.

Важливим з політико-гуманітарної точки зору був вітальний лист Спікера Палати Представників Парламенту Нової Зеландії Локвуда Сміта українській громаді з нагоди 50-ї річниці імміграції українців до цієї країни. У своєму листі Л. Сміт, окрім іншого, відзначив високий рівень розвитку української діаспори, а також підкреслив важливість історичних подій в розвитку українства, в тому числі трагедії Голодомору в Україні.

У квітні 2010 року Нову Зеландію відвідав голова Єпархії українських католиків Австралії, Нової Зеландії та Океанії Владика Петро Стасюк. В ході візиту Владика П. Стасюк, окрім іншого, продовжив просування організаційних рухів, спрямованих на офіційне визнання в Новій Зеландії української церковної організації та її відповідне юридичне оформлення. Наразі цей процес триває.

Тривалий час на розгляді новозеландської сторони без реакції знаходились проекти двосторонніх документів, зокрема, Спільної Декларації про принципи відносин та співробітництва, угод про торговельно-економічне співробітництво, про безвізові поїздки для власників дипломатичних паспортів, про співпрацю в галузі риболовства, меморандуму про взаєморозуміння між МЗС України та Нової Зеландії про проведення політичних консультацій високого рівня. На пропозиції української сторони про початок переговорного процесу щодо проектів угод про заохочення і взаємний захист інвестицій, про уникнення подвійного оподаткування, про співробітництво в галузі науки і технологій, освіти і науки новозеландська сторона відреагувала повідомленням про відсутність можливості узгодження цих документів у зв’язку з обмеженими переговорними ресурсами Нової Зеландії та порядком пріоритетності. На розгляді новозеландської сторони залишаються проекти міжвідомчих меморандумів про співробітництво у сферах кліматичних змін тапротидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

На сьогоднішній день чинним є лише Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту України та Департаментом морської безпеки Нової Зеландії про визнання дипломів (сертифікатів) моряків, відповідно до вимог Правила І/10 Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками 1995 року. Договір є двостороннім.

2.2 Загальна характеристика туристичних підприємств, що працюють на туристичному ринку Нової Зеландії

Туристичних підприємств, що працюють на туристичному ринку Нової Зеландії налічується значна кількість, хоча їх не так багато порівняно з ринками європейських країн та іншими популярними напрямками. Найбільш відомими туристичними фірмами, які пропонують тури до Нової Зеландії є:

— туристична компанія «Феєрія»;

— туристична компанія «Сага»

— туристична компанія «Плеяди-Тур»

— туристична компанія «Імпала тревел»

— туристична компанія «Artex-94»

— туристична компанія «Аванта-тревел»

та багато інших туристичних компаній.

2.3 Характеристика основних маршрутів/турпродуктів, що пропонують українському споживачу Туристичні компанії, що спеціалізуються на турах до Нової Зеландії, пропонують в своїй програмі туру відвідати такі відомі місця Нової Зеландії як: місто Окленд, місто Веллінгтон, місто Крайстчерч, місто Квінстаун, місто Данідін, озера Таупо та Роторуа, національні парки Маун-Кук, Фьордленд та Тонгаріро тощо.

РОЗДІЛ III. ПРОПОЗИЦІЯ ЩОДО РОЗРОБКИ НОВОГО ТУРПРОДУКТУ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ПРОПОЗИЦІЇ (АСОРТИМЕНТУ ПОСЛУГ) УКРАЇНСЬКОГО ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Обгрунтування доцільності розробки нового турпродукту певного типу туризму в Новій Зеландії

Три фільми («Володар перснів: Братство персня», «Володар перснів: Дві вежі» и «Володар перснів: Повернення короля») за твором Дж. Р. Р. Толкіна знімались в різних областях Нової Зеландії; багато декорацій зі зйомок були збережені і стали частиною індустрії туризму. Толкін-туризм робить значний внесок в економіку країни, де туризм є однією з найприбутковіших сфер. Щорічний приплив туристів в Нову Зеландію збільшився с 1,7 млн. осіб в 2000 році до 2,4 млн. осіб у 2006 році — на 40%, що значною мірою є заслугою феномену «Володаря перснів». Тож, розробка нового туру місцями зйомок трилогії «Володар перснів» є актуальною і доцільною.

3.2 Формування маршруту та програми перебування туристів в Новій Зеландії

Маршрут нового туру «Володар перснів» та програма перебування туристів наступні:

ОКЛЕНД (4 н) — РОТОРУА — ЗАТОКА ОСТРОВІВ — КВІНСТАУН (3н) -ГОРА КУКА — КРАЙСТЧЕРЧ (1н) 8н9 дн, ПРОГРАМА ТУРУ

3.3 Приклад розрахунку вартості індивідуального або групового туру

ВАРТІСТЬ ТУРУ в доларах США на чоловіка

Період дії цін: 01 листопада 2012 — 31 березня 2013

Готелі по програмі:

В вартість включено:

· Проживання в готелях по вибору, включаючи гарячий сніданок щодня;

· Зустріч російськомовним гідом в міжнародному аеропорту по прибуттю в Нову Зеландію, допомога в розміщенні, ознайомлення з програмою та додатковими послугами;

· Індивідуальний трансфер аеропорт — готель — аеропорт у всіх містах;

· Внутрішні авіа-перельоти по країні згідно з програмою.

Додатково оплачуються

· Візова підтримка в Нову Зеландію, консульський збір — 190 у.е.;

· Міжнародний авіапереліт від 1480 дол/чол.;

· Страхування 1 дол./чол./день;

· Факультативні екскурсії по програмі.

Cтоимость пакета факультативных экскурсий (нетто)

ВИСНОВКИ Нова Зеландія — держава, що розташована в південно-західній частині Тихого океану, на островах Північному та Південному, розділених проливом Кука та поблизу лежачих островів. Природно-ресурсний, соціально-економічний, та рекреаційно-туристичний потенціал країни дуже високий. Багатством країни є мальовнича природа, яка приваблює туристів з усього світу. Щороку Нову Зеландію відвідує понад 2 млн. туристів.

Туризм в Новіїй Зеландії є провідною галуззю, що створює майже 10% ВВП та 10% загальної кількості робочих місць.

Шкідливий вплив все більшої кількості авіаперельотів на навколишнє середовище и реакуія суспільства може загальмувати ріст туризму в Новій Зеландії. Тим не менш Міністерство Туризму Нової Зеландії передрікає щорічний 4% ріст загальної кількості туристів.

У Новій Зеландії розвинуті майже всі види туризму. Країні також притаманний так званий толкін-туризм. Це відввідання місць, де знімався фільм «Володар перснів» цілком знятий в Новій Зеландії.

Перспективи взаємного розвитку України та Нової Зеландії полягають в подальшому співробітництві обох країн в сфері турзиу та культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азар В.І. Економіка і організація туризму. — М.:Аспект-Пресс, 2003. — 439 с.

2. Александрова О. Ю. Міжнародний туризм: Підручник. М., Аспект Пресс, 2002.

3.Биржаков М. Б. Введення у туризм. — СПб.: Пітер, 2000. — 372 с.

4. Биржаков М. Б. Економічна безпеку туристської галузі. -Спб.: Видавничий будинок «Герда», 2007. — 464с.

5. Герчикова І.Н. «Міжнародне комерційне справа»: М., 2001. — 415с.

6. Гуляєв В. Г. Організація туристської діяльності. — М.: Проспект, 2003. — 422 с.

7. Исмаев Д. К. Робота туристської фірми з організації зарубіжних поїздок: Теорія і практика маркетингу. — М.:Аспект-Пресс, 2005, 475 с.

8. Міжнародний туризм: Підручник. / Під ред. О. Ю. Александрова. — М.:Аспект-пресс, 2004. — 470 с.

9. Монтехано X. М. Структура туристичного ринку. — СПб.: Пітер, 2002. — 362 с.

10. Немоляєва М. Еге., Ходорков Л. Ф. Міжнародний туризм: вчора, сьогодні, завтра. — М.: Проспекта, 2005. — 458 с.