Нормативна та методологічна база обліку витрат

Основні положення та визначення витрат на виробництво

Витрати — це вартісне вираження використаних у господарській діяльності організації за звітний період матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів. Витрати можуть бути віднесені або в активи, або до витрат організації. Рекомендується групувати витрати за такими основними напрямками:

• · види виробництв (основне, допоміжне, непромислове);
• · в структурні підрозділи підприємства (місця виникнення витрат, центри відповідальності);
• · види, групи продукції (носії витрат);
• · економічні елементи витрат;
• · калькуляційні статті витрат.

Для обліку і планування витрат на виробництво і реалізацію продукції застосовуються дві взаємодоповнюючі класифікації: поелементно і калькуляційна (за статтями витрат).

Витрати називаються економічними елементами, якщо вони однорідні за своїм економічним змістом незалежно від місця здійснення і призначення.

Поелементний класифіка ція витрат необхідна для визначення завдань по зниженню собівартості продукції. За елементами групуються витрати, однорідні за економічним змістом (матеріальні, трудові, витрати, що мають характер комплексних грошових надходжень).

Згідно з Основними положеннями по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) угруповання витрат містить такі елементи: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів та інші витрати.

В елементі «Матеріальні витрати» відображається вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів, палива та енергії всіх видів, транспортних послуг сторонніх організацій, робіт і послуг виробничого характеру, знос малоцінних і швидкозношуваних предметів.

В елемент «Витрати на оплату праці» включаються витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства.

В елементі «Відрахування на соціальні потреби» відображаються обов’язкові відрахування (за законодавчо встановленими нормами) органам соціального страхування, пенсійному фонду від усіх видів оплати праці працівників, зайнятих у виробництві продукції.

В елементі «Амортизація основних фондів» містяться всі амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів виходячи з їх балансової вартості і встановлених норм, включаючи і прискорену амортизацію їх активної частини.

До елементу «Інші витрати» відносяться всі інші витрати, що не ввійшли в раніше перераховані елементи витрат: податки, збори, відрахування на бюджетні фонди, які відносять на собівартість продукції; платежі з обов’язкового страхування майна підприємства; плата за відсотками за короткострокові позики банків в межах законодавчо встановлених ставок, а також оплата послуг зв’язку, підготовки кадрів, реклами, пожежної охорони та інші витрати в межах законодавчо встановлених норм.

Калькуляційна класифікація відображає місце виникнення витрат і застосовується для обліку і калькулювання витрат на виробництво і реалізацію всієї продукції (робіт, послуг). Угрупування витрат за статтями здійснюється залежно від їх функціональної ролі у виробничому процесі: витрати, викликані виробничим споживанням ресурсів, і витрати, пов’язані з організацією, обслуговуванням, управлінням і збутом.

Основними положеннями з планування, обліку і калькулювання собівартості на промислових підприємствах встановлена типова угруповання витрат за такими основними статтями калькуляції:

• · сировину та матеріали;
• · зворотні відходи (віднімаються);
• · покупні напівфабрикати і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;
• · паливо і енергія на технологічні цілі;
• · заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова);
• · відрахування на соціальні потреби;
• · витрати на підготовку і освоєння виробництва;
• · загальновиробничі витрати;
• · загальногосподарські витрати;
• · втрати від шлюбу;
• · інші виробничі витрати;
• · комерційні витрати.

Сума одинадцяти перших статей утворює виробничу собівартість продукції, а сума дванадцяти статей — повну собівартість продукції.