Порядок проведення аудиту фінансових результатів на ТОВ «Вікторія»

Метою аудиту операцій з результатів діяльності на ТОВ «Вікторія» є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення формування фінансових результатів, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів і визначення результатів діяльності у звітності господарюючого суб'єкта.

Завданнями аудиту операцій з обліку фінансових результатів діяльності на ТОВ «Вікторія» є:

• — перевірка правильності розмежування фінансових результатів діяльності за кожною класифікаційною групою;
• — встановлення правильності умов визнання та оцінки результатів від звичайної діяльності;
• — перевірка правильності накопичення та віднесення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) на результати основної діяльності;
• — перевірка правильності накопичення та віднесення доходів операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності на фінансові результати;
• — підтвердження достовірності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку фінансових результатів діяльності;
• — підтвердження законності та правильності визначення і відображення в звітності фінансових результатів діяльності відповідно до принципів бухгалтерського обліку;
• — перевірка правильності формування чистого прибутку звітного періоду, його розподілу та використання.

Предметом аудиту операцій з обліку результатів діяльності є господарські процеси та операції, пов’язані з визначенням фінансових результатів діяльності, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами.

Джерелами інформації для аудиту операцій з обліку фінансових результатів діяльності на ТОВ «Вікторія» є наступні:

• · Наказ про облікову політику підприємства.
• · Первинні документи з обліку доходів і результатів діяльності.
• · Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності.
• · Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
• · Звітність.

Власне ж сама процедура аудиту фінансових результатів діяльності на ТОВ «Вікторія» розпочалася із написання листа-пропозиції до аудиторської компанії з проханням провести аудит.

У відповідь на отриманий лист аудиторська компанія в особі аудитора Іванова ознайомлюється з клієнтом шляхом особистого спілкування з керівництвом підприємства, вивчення установчих документів, результатів попередньої аудиторської перевірки, ознайомлення з діяльністю даного суб'єкта, визначення рівня аудиторського ризику та оцінки можливостей додержання аудитором професійної етики і надсилає на адресу замовник лист-згоду.

Перед укладанням договору з новим клієнтом аудитор вивчає такі питання:

• · чи існують професійні причини, через які недоцільно надавати послуги цьому клієнту;
• · які конкретно послуги повинні бути надані клієнту;
• · чи можуть бути повністю дотримані нормативи аудиту або інші релевантні вимоги в разі надання таких послуг.

Результатом проведеної роботи стає підписання договору на проведення аудиту фінансових результатів діяльності ТОВ «Вікторія».

У процесі підготовки загального плану і програми аудита аудиторська організація оцінює ефективність системи внутрішнього контролю, що діє на підприємстві і робить оцінку ризику системи внутрішнього контролю (контрольного ризику).

До складових елементів внутрішнього контролю при цьому відносяться:

• · Стиль та основні принципи управління.
• · Організаційна структура підприємства.
• · Діяльність Ради директорів та аудиторського комітету.
• · Розподіл повноважень і відповідальності.
• · Управлінські методи контролю.
• · Внутрішній контроль.
• · Внутрішній аудит.
• · Кадрова політика і практика.
• · Визначення, класифікація, реєстрація і накопичення даних про здійснені господарські операції.
• · Адекватний розподіл обов’язків.
• · Контроль активів і облікових записів.
• · Нагляд.
• · Незалежні контрольні процедури.
• · Інші.

Вивчення системи внутрішнього контролю аудитором проводилось за допомогою анкетування. Опитування проводилось за допомогою спеціальної анкети з детальними специфічними та цільовими питаннями стосовно характеристики контрольного середовища, а також процедур обліку і контролю. Але відповіді на поставлені питання не розглядалися як остаточний доказ, оскільки, анкету пропонували заповнити компетентному працівникові, який може й не знати всіх деталей функціонування системи і відповідати, якою має бути система контролю з його точки зору, а не якою вона є насправді. Опитування працівників стосовно системи бухгалтерського обліку і контролю допомогло аудитору скласти думку про її особливості.

Аудитор досягає придатного для планування аудиту розуміння внутрішнього контролю і робить попередню оцінку ризику контролю. Ризик контролю — це міра очікування аудитором того, що система внутрішнього контролю не дозволяє попереджати, виявляти і виправляти суттєві похибки у разі їх появи.

Ризик контролю на ТОВ «Вікторія» є прийнятним.

Початком проведення аудиту на ТОВ «Вікторія» стала підготовка загального плану і програми аудиту. Планування, будучи початковим етапом проведення аудита, містить у собі розробку аудиторською організацією загального плану аудита з вказівкою очікуваного обсягу, графіків і термінів проведення аудита, а також розробку аудиторської програми, що визначає обсяг, види і послідовність здійснення аудиторських процедур, необхідних для формування аудиторською організацією об'єктивної й обґрунтованої думки про бухгалтерську звітність організації. Загальний план служить керівництвом при здійсненні програми аудита.

У загальному плані аудиторська організація передбачала терміни проведення аудита і складала графік проведення аудита, підготовки звіту (письмової інформації керівництву економічного суб'єкта), аудиторського висновку. У процесі планування витрат часу аудитор врахував:

• — реальні трудозатрати;
• — розрахунок витрат часу в попередньому періоді (при проведення повторного аудита) і його зв’язок з поточним розрахунком;
• — рівень істотності;
• — проведені оцінки ризиків аудита.

У загальному плані аудиторська організація визначила спосіб проведення аудита на підставі результатів попереднього аналізу, оцінки надійності системи внутрішнього контролю, оцінки ризиків аудита.

Складовою частиною загального плану є положення по плануванню управління і контролю якості виконуваного аудита. У загальному плані передбачалося:

• — формування аудиторської групи, чисельність і кваліфікацію аудиторів, залучених до проведення аудита;
• — розподіл аудиторів відповідно до їхніх професійних якостей і посадових рівнів по конкретних ділянках аудита;
• — інструктування всіх членів команди про їхні обов’язки, ознайомлення їх з фінансово-господарською діяльністю економічного суб'єкта, а також з положеннями загального плану аудита;
• — контроль керівника за виконанням плану і якістю роботи асистентів аудитора, за веденням ними робочої документації і належним оформленням результатів аудита;
• — роз'яснення керівником аудиторської групи методичних питань, зв’язаних із практичною реалізацією аудиторських процедур;
• — документальне оформлення особливої думки члена аудиторської групи (виконавця) при виникненні розбіжностей в оцінці того чи іншого факту між керівником аудиторської групи і її рядовим членом.

Програма аудита є розвитком загального плану аудита і являє собою детальний перелік змісту аудиторських процедур, необхідних для практичної реалізації плану аудита. Програма служить докладною інструкцією для асистентів аудитора, а для керівників аудиторської організації й аудиторської групи — одночасно і засобом контролю якості роботи.

Аудиторські процедури — це детальна перевірка правильного відображення в бухгалтерському обліку оборотів і сальдо по рахунках. Програма аудиторських процедур собою перелік дій аудитора для таких детальних конкретних перевірок.

Висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми, документально відбиті в робочих документах, стали фактичним матеріалом для складання аудиторського звіту (письмової інформації керівництву ТОВ «Вікторія») і аудиторського висновку, а також підставою для формування об'єктивної думки аудитора про фінансові результати діяльності підприємства. Після закінчення процесу планування аудита загальний план і програма аудита були оформлені документально і завізовані у встановленому порядку.

Найбільш поширеним прийомом аудиту фінансових результатів, що застосовувався на ТОВ «Вікторія» була перевірка арифметичних розрахунків клієнта (перерахування). Перерахування полягає в перевірці раніше зроблених клієнтом арифметичних розрахунків і у виконанні незалежних підрахунків. Ця процедура дає математично точну інформацію. При виявленні помилок у підрахунку аудитор простежував подальший шлях цієї перекрученої інформації й оцінював її вплив на ступінь вірогідності звітності.

Перерахування звичайно здійснюється вибірково у відповідності зі стандартом «Аудиторська вибірка».

Аудит, як і доцільно, розпочався з інвентаризації. Цей прийом підтверджує фізичну наявність майна і фінансових зобов’язань, подає точну інформацію про їхнє існування. У ході аудиторської перевірки аудитор спостерігав за проведенням інвентаризації.

До початку проведення інвентаризації аудиторська організація з’ясувала, як часто проводилася інвентаризація, перевірила документи про колишні інвентаризації, проаналізувала їхню систему обліку і контролю, виявила її слабкі і сильні сторони.

Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов’язань підприємства, використовуючи лише прийом документального контролю.

В процесі вивчення операцій з обліку фінансових результатів діяльності з’ясовувалось:

• — облікова політика підприємства щодо організації обліку фінансових результатів діяльності,
• — умови визнання та оцінки результатів від звичайної діяльності,
• — чи ведеться окремий облік фінансових результатів, отриманих від здійснення різних видів діяльності,
• — чи відбувались зміни облікової політики;
• — методика формування чистого прибутку підприємства та його використання;
• — наявність необхідних пояснень у Примітках до річної фінансової звітності тощо.

Вивчення операцій з обліку фінансових результатів діяльності проводилася у встановленій послідовності. Перевірка правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів і результатів діяльності. Увага аудиторів при проведенні такої перевірки концентрувалася на умовах класифікації фінансових результатів діяльності.

Визнання доходів, які включаються до складу об'єктів облікового процесу, здійснюється на підставі принципів нарахування і відповідності доходів і витрат.

Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає зі змісту операції.

Разом з тим, окремі види доходу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку мають певні особливості визнання. Аудитор звернув увагу на те, які види надходжень не визнаються доходами.

При проведенні перевірки аудитор звертав увагу на правильність розмежування понесених витрат відповідно до одержаних доходів. Таким чином, встановлювалось чи дотримується підприємство вимог П (С)БО 15 «Дохід» і 16 «Витрати» щодо класифікації понесених витрат і одержаних доходів за відповідними напрямами діяльності.

Перевірка правильності відображення доходів і фінансових результатів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Операції з реалізації продукції відіграють основну роль у формуванні результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта, тому їх достовірність є досить високою.

Для успішного проведення перевірки процесу реалізації аудитор зайнявся вивченням інформації про характер і особливості ринків збуту продукції, що випускається господарюючим суб'єктом, про конкурентну ситуацію на цих ринках, про платоспроможність споживачів цієї продукції.

При перевірці операцій з реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) аудитор, з одного боку, використовував внутрішні джерела інформації (розрахунки собівартості реалізованої продукції, накладні на відвантаження готової продукції, акти ліквідації основних засобів), а з іншого — змішані (рахунки, виставлені господарюючим суб'єктом на оплату за відвантажену продукцію і акцептовані покупцями у встановленому порядку), які могли бути підтверджені відомостями, отриманими від третіх сторін (підтвердження обсягу дебіторської заборгованості).

Таким чином, при перевірці операцій з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) аудитор з’ясовував:

• — наявність Наказу про облікову політику підприємства із зазначенням умов визнання доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг;
• — правильність визначення і законність відображення фактичного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) на рахунках бухгалтерського обліку;
• — законність і обґрунтованість створення резервів по сумнівних боргах;
• — правильність відображення даних про угоди, які здійснюються на бартерній основі. При цьому встановлювалось, чи немає випадків нерівномірного відображення цих операцій, обминаючи рахунок 70 «Доходи від реалізації», а також чи правильно визначений фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) за бартерною угодою;
• — правильність ведення аналітичного та синтетичного обліку по рахунках: 70 «Доходи від реалізації», 791 «Результат основної діяльності», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» .

В ході перевірки відображення результатів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) аудитор зосереджував увагу на правильності визначення і відображення результату від реалізації продукції на субрахунку 791 «Результат основної діяльності» .

При перевірці операцій з обліку інших результатів діяльності аудитору необхідно встановити:

• — правильність і повноту відображення доходів від визнаних боржниками штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів. При цьому аудитору необхідно порівняти суми отриманих штрафів, пені, неустойок, відображених по кредиту відповідного субрахунку рахунку 71 «Інший операційний дохід», з сумами, зазначеними в договорах. Вияснити, чи не викликане порушення умов господарських договорів недопостачанням сировини іншими підприємствами, а також чи пред’явлені до них претензії. Під час дослідження необхідно порівняти суми отриманих штрафних санкцій, відображених по дебету рахунку 31 «Рахунки в банках», з сумою, відображеною по дебету субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями». У випадку виникнення розходжень, необхідно вияснити їх причину;
• — повноту отримання відсотків по сумах, які обліковуються на розрахункових, поточних, валютних та інших рахунках підприємства. Для цього аудитору слід перевірити договори підприємства з установами банків, де знаходяться рахунки підприємства;
• — правильність і повноту отриманих доходів від сум, які знаходяться на депозитних рахунках. Увага аудиторів при цьому концентрується на перевірці аналізу повноти і своєчасності отримання цих доходів, відповідно до договорів;
• — дотримання умов за договорами позики та повноти отримання доходів за всіма видами позик;
• — правильність отримання доходу від реалізації іноземної валюти. Аудитор перевіряв джерела надходження валюти, перерахунки валюти на кінець звітного періоду за курсом НБУ, відповідність відображення доходів згідно вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств «, відповідність П (С)БО 21;
• — правильність віднесення на доходи інших операцій;
• — правильність ведення синтетичного та аналітичного обліку на рахунках 71 «Інші операційні доходи», 94 «Інші операційні витрати» та його віднесення на фінансові результати в кінці кожного звітного періоду, який визначено в Наказі про облікову політику;
• — правильність відображення в обліку прибутків та збитків минулих років, виявлених у звітному періоді. Аудитор визначив структуру та склад виявлених прибутків та збитків, а також причини їх виникнення;
• — правильність відображення в обліку кредиторської, депонентської, дебіторської заборгованості та сумнівних боргів;
• — правильність відображення в обліку активів, отриманих безкоштовно. Перевірялось, чи оформлена договором безкоштовна передача майна відповідно до вимог чинного законодавства.

При перевірці операцій з обліку фінансових результатів аудитор встановлював:

• — правильність отримання і документального оформлення доходів від участі в капіталі інших підприємств. Особливу увагу при цьому зосередив на перевірці договорів по спільній діяльності,
• — правильність і повноту отримання дивідендів по акціях і доходів по облігаціях та інших цінних паперах, які належать підприємству;
• — правильність ведення синтетичного та аналітичного обліку на рахунках 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи» та його віднесення в кінці кожного звітного періоду на фінансові результати від фінансової діяльності.

Під час дослідження операцій з обліку інших результатів від інвестиційної діяльності увага була звернута на:

• — повноту перерахування та отримання доходів від здачі майна в оренду, при цьому перевірялись договори оренди;
• — законність списання витрат по утриманню законсервованих потужностей і об'єктів. Аудитору необхідно було виявити, чи є постанова відповідних керівних структур або рішення акціонерів про консервацію певного об'єкту, чи виділені кошти на охорону таких об'єктів, чи не відноситься до них частина витрат з охорони, освітлення, підтримання порядку підрозділів діючого підприємства;
• — правильність списання збитків від списання раніше присуджених боргів по недостачах і крадіжках, по яких повернуті виконавчі документи. Аудитору необхідно було уточнити, чи є повернуті виконавчі документи по позовних заявах, затверджені судами й актами про неспроможність боржників.

Перевірку відображення результатів від інвестиційної діяльності проводили вибірковим способом виходячи зі складу цих показників і сутності показника в сумі фінансового результату від інвестиційної діяльності. Перевірка проводилася з вивченням укладених договорів, первинних документів, що підтверджують операції, регістрів синтетичного та аналітичного обліку по рахунках 74 «Інші доходи», 793 «Результат іншої звичайної діяльності», 94 «Інші витрати операційної діяльності» .

При перевірці операційних доходів та витрат аудитор встановлював:

• — правильність відображення доходів від надання в тимчасове користування активів підприємства;
• — правильність відображення прибутку (збитку) від продажу, вибуття основних засобів та іншого майна. Аудитор перевіряв наявність дозволу власника на здійснення операцій по реалізації майна державного підприємства;
• — підстави для вибуття об'єктів основних засобів: безоплатна передача, списання у випадку морального та фізичного зносу, ліквідація при аваріях та стихійних лихах. Аудитор встановлював законність здійснення даних операцій та правильність їх відображення в бухгалтерському обліку;
• — правильність формування бази оподаткування, застосування ставок та арифметичних розрахунків;
• — правильність відображення інших доходів, до складу яких включається оплата послуг, що надаються кредитними організаціями (оплата розрахунково-касового обслуговування, оплата послуг банку при купівлі чи продажу іноземної валюти). Аудитор перевіряв правильність та своєчасність їх відображення в облікових регістрах бухгалтерського обліку.

При перевірці операцій з обліку результатів від надзвичайних операцій аудитор встановлював:

• — правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих втрат від стихійного лиха, а також в результаті пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, які викликані екстремальними ситуаціями;
• — правильність віднесення доходів від стихійного лиха, пожеж тощо. Для цього аудитор перевіряв наявність рішення компетентних органів про визнання факту техногенної аварії;
• — підтвердження надзвичайних доходів відповідними первинними документами, наявність рішення компетентних органів про визнання надзвичайної події, стихійного лиха, техногенної аварії тощо.

Одним із важливих завдань перевірки обліку фактичного прибутку є встановлення відповідності записів синтетичного та аналітичного обліку чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), валового прибутку, результату основної діяльності, результату фінансових операцій, результату іншої звичайної діяльності, результату надзвичайних подій записам в Головній книзі та формах бухгалтерської звітності.

Проведення перевірки операцій з обліку фінансових результатів передбачає наступну послідовність робіт:

• — перевірка тотожності показників бухгалтерської звітності і регістрів бухгалтерського обліку фінансових результатів;
• — встановлення правильності оформлення первинних документів;
• — перевірка правильності визнання доходів і витрат за видами діяльності та віднесення їх на відповідні рахунки бухгалтерського обліку;
• — вивчення організації обліку фінансових результатів за видами діяльності: основної, операційної, фінансової, інвестиційної та надзвичайної;
• — перевірка правильності розподілу чистого прибутку підприємства;
• — виявлення відхилень фактичного використання прибутку від планових значень, їх причин та наслідків;
• — перевірка правильності визначення належних до сплати в бюджет платежів та податків.

У висновку аудитор оцінював фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування. Це проводилося шляхом зіставлення відповідних показників з попередніми звітними періодами для того, щоб побачити динаміку показників та оцінити тенденцію їх зміни.

Поглиблюючи аналіз, аудитор вивчав результати від звичайної діяльності за видами продукції, а також доходи та витрати за кожним елементом таких операцій. Використовуючи прийоми перерахунку, аудитор з’ясовував вплив окремих факторів (зростання продажних цін, зміни обсягу і структури реалізованої продукції, витрат на її виробництво та збут) на величину прибутку, а також аналізував рентабельність діяльності підприємства.

На підставі підсумків аналізу обліку фінансових результатів діяльності аудитор розробляв заходи щодо прискорення реалізації продукції, зниження собівартості, запобігання непередбачуваних втрат тощо.

При складанні аудиторського звіту після перевірки операцій з обліку фінансових результатів діяльності аудитор має зазначив:

• — які операції перевірялись;
• — які порушення були виявлені в процесі документального оформлення реалізації продукції та визначення фінансових результатів діяльності;
• — помилки при відображенні фінансових результатів діяльності в обліку та звітності (приділити увагу відповідності ведення податкового обліку чинному законодавству);
• — повноту виконання договірних відносин.

Виявлені аудитором відхилення були занесені до його робочих документів, а пізніше — знайшли відображення у відповідних узагальнюючих документах (звіті та висновку).