Язык програмування Паскаль і ветвление

Мова Паскаль створили як мову програмування 1968;го -1971г. Никлаусом Віртом. Нині цю мову має як широку сферу застосування, ніж передбачалося під час створення. Метою роботи Вірта було створення мови, який: — Будувався на невелику кількість базових понять; - Мав б простий синтаксис; Допускав б переклад програм, у машинний код простим компілятором; Усе це зробили мову дуже і зручним до застосування в школе.

Знайомлячись із мовою Паскаль я вибрав для своєї роботи конструкцію розгалуження як найбільш распространённую і интересную.

Мета моєї роботи — вивчити конструкцію розгалуження і її використання у мові програмування Паскаль. Виходячи з цього поставив такі задачи:

1) Вивчити літературу на цю тему. 2) Скласти план своєї роботи. 3) Вивчити алгоритмічну конструкцію розгалуження. 4) Розглянути її використання у Паскале. 5) Навчитися виконувати завдання з Ветвлением. 6) Скласти пакет завдань зі темі «Галуження в Паскале».

I. Галуження в алгоритми. Блок — схеми і словесне опис ветвлений.

1.1 Основні етапи вирішення завдань на компьютере.

Процес вирішення завдань за комп’ютером — це співпраця чоловіки й ЕОМ. Цей процес відбувається можна вигляді кількох послідовних етапів. Перед людини припадають етапи, пов’язані з творчої діяльністю — постановкою, алгоритмізацією, програмуванням завдань аналізом результатів, але в частку комп’ютера — етапи обробки інформації з відповідність до розробленим алгоритмом.

Перший етап — завдання. Аналізуючи цей етап бере участь людина, добре що становить предметну область завдання. Вони повинні чітко визначити мета завдання, дати словесне опис змісту завдання й запропонувати загальний підхід до її рішенню. Для обчислення суми двох цілих чисел людина, знає, як складаються числа, може описати завдання так: запровадити два цілих числа, скласти їх і вивести суму ролі результату рішення задачи.

Другий етап — математичне та інформаційний моделювання. Мета цього етапу — створити математичну модель розв’язуваної завдання, яка може бути в комп’ютері. Існує ціла ряд завдань, де математична постановка зводиться до простого переліченню формул і логічних умов. Цей етап тісно пов’язані з першим етапом, і можна окремо не розглядати, проте можливо, що з отриманої моделі відомі кілька методів рішення, і тоді доведеться вибрати найкращий. Для вищеописаної завдання даний етап сведётся ось до чого: введённые в комп’ютер числа запам’ятаємо у пам’яті під іменами Проте й У, потім обчислимо значення цих чисел за такою формулою А+В, і результати запам’ятаємо у пам’яті під ім'ям Summa.

Третій етап — алгоритмизация завдання. За підсумками математичного описи необхідно розробити алгоритм решения.

Четверте етап — програмування. Програмою називається план дій, підлягає виконання деяким виконавцем, за який може бути комп’ютер. Упорядкування програми забезпечує можливість виконання алгоритму і поставленого завдання виконавцем — комп’ютером. Багато завданнях при програмування на алгоритмическом мові часто користуються заміною блоку алгоритму однією чи кілька операторів, запровадженням нових блоків, заміна одних блоків на другими.

П’ятий етап — введення програми розвитку й вихідних даних в ЕОМ. Програма і вихідні дані уводять у ЕОМ з клавіатури з допомогою редакторів текстів, і для постійного зберігання здійснюється їх запис на гнучкий чи жорсткий магнітний диск.

Шостий етап — тестування і налагодження програми. Аналізуючи цей етап відбувається виконання алгоритму з допомогою ЕОМ, пошук і освоєння виняток помилок. У цьому програмісту доводиться виконувати рутинну роботу з перевірці роботи програми, пошукові та виключенню помилок, і для складних програм цей етап часто потребує значно більше час і, ніж написання початкового тексту программы.

Налагодження програми — складний і нестандартний процес. Вихідний план налагодження у тому, щоб оттестировать програму на контрольних примерах.

Контрольні приклади прагнуть вибрати те щоб під час роботи із нею програма пройшла все основні шляху блок — схеми алгоритму, оскільки у кожному із шляхів може бути своїх помилок, а деталізація плану залежить від того, як поведе себе програма цих прикладах: однією може зациклитися (тобто. нескінченно повторювати один і той ж дію); іншою — дати явно зрадливий чи безглуздий результат тощо. Складні програми отлаживаются окремими фрагментами.

На підвищення якості виконання цієї етапу використовуються спеціальні програми — отладчики, що дозволяють виконати програму «по кроків» з наглядом за зміною значень змінних, висловів та програми, із відстежуванням виконуваних операторов.

Сьомий етап — виконання налагодженої програми розвитку й аналіз результатів. Аналізуючи цей етап програміст запускає програму і задає вихідні дані, необхідні за умовою задачи.

Отримані внаслідок рішення вихідних даних аналізуються постановником завдання, на основі цього аналізу виробляються відповідні рішення, рекомендації, висновки. Наприклад, якщо рішення завдання за комп’ютером результат складання двох чисел 2 і трьох буде 4, то потрібно зробити висновок у тому, що треба змінити алгоритм і программу.

Можливо, що за підсумками аналізу результатів знадобиться перегляд самих підходів до вирішення завдання й повернення до першого етапу для повторного виконання всіх етапів з урахуванням набутого досвіду. Отже, в процесі створення програми деякі етапи повторюватимуться до того часу, коли ми одержав алгоритм і програму, задовольняють показаним вище свойствам.

1.2 Алгоритм.

Слово алгоритм походить від algorithmic — латинської форми написання імені латинського математика ІХ ст. Аль-Хорезми, який сформулював правила виконання чотирьох арифметичних дій над многозадачными числами. Надалі алгоритм почали називати опис будь-який послідовності дій, яку варто виконати на вирішення заданої задачи.

Алгоритм то, можливо орієнтовано виконання його людиною чи автоматичним пристроєм. Алгоритми, призначені до виконання комп’ютерами, зазвичай називають комп’ютерними програмами чи навіть программами.

Алгоритмом називається точне розпорядження, що б послідовність дій виконавця, вкладених у рішення поставленого завдання. У ролі виконавця алгоритмів можуть виступати люди, роботи, компьютеры.

Використовуються різні способи записи алгоритмів. Широко поширений словесний спосіб записи: це записи рецептів приготування різноманітних страв в кулінарній книзі, інструкції з використання технічних пристроїв, правила правопису і ще. Наочно представляється алгоритм мовою блок-схем. Наприклад алгоритм виконання завдання обчислення суми двох чисел мовою блоксхем буде записано, як показано на рисунке:

Властивості алгоритму. Під час упорядкування алгоритму необхідно забезпечити, що він мав поруч свойств.

Однозначність алгоритму, під якої розуміється одиничність тлумачення виконавцем правил виконання діянь П. Лазаренка та порядку їхнього виконання. Щоб алгоритм мав цією властивістю, повинен бути записано командами з системи команд виконавця. У нашій прикладу виконавець алгоритму повинен розуміти таку запис дій, як складність числа Проте й В.

Кінцівку алгоритму — обов’язковість завершення кожного з дій, складових алгоритм, і завершимость виконання кожного алгоритму загалом. Записаний малюнку алгоритм має цією властивістю, оскільки запис дій виконавця завершується записом про закінчення алгоритма.

Результативність алгоритму, передбачає, виконання алгоритму має завершиться отриманням певних результатів. Алгоритм у нашій прикладі має цією властивістю, оскільки для цілих чисел Проте й У завжди буде обчислена сумма.

Масовість, тобто. можливість застосування зазначеного алгоритму на вирішення цілого класу завдань, відповідальних загальної постановки завдання. Оскільки алгоритм, показаний малюнку, дозволяє правильно підрахувати суму як чисел 2 і трьох, але будь-який інший пари цілих чисел, він має здатність масовості. Щоб алгоритм ніколи масивності, слід складати алгоритм, використовуючи позначення величин і уникаючи конкректных значений.

Правильність алгоритму, під якої розуміється здатність алгоритму давати правильні результати рішення поставлених завдань. Поданий в прикладі алгоритм має здатність правильності, позаяк у ньому використана правильна формула складання цілих чисел, й у будь-який пари цілих чисел результат виконання алгоритму дорівнюватиме їх сумме.

Комп’ютерна програма — це план майбутніх робіт, складений розрахунку з його виконання компьютером.

Щоб комп’ютер зміг виконати програму, повинна бути записана в спеціальної формі, доступною комп’ютера; має бути записаною в відповідності зі спеціальним набором правил. Набір записи комп’ютерної програми називається «алгоритмическим языком».

1.2.1 Лінійні алгоритмы.

Обчислювальний процес називається лінійним (не разветвляющимся), якщо спрямування його продовження будь-якою етапі обчислень є єдиним. Алгоритм лінійного обчислювального процесу описує дії, послідовність виконання яких немає залежить від вихідних даних, і результатів проміжних обчислень, тобто є постійною. Цей процес відбувається є найпростішим виглядом обчислень. Лінійний процес (як і той обчислювальний процес) можна як наступних етапів: перший — завдання вихідних даних; другий реалізація обчислень; третій — висновок результатів рахунку і яка б пояснила інформації. Етапи відбиваються на блок-схеме, та був реалізуються в ПЕОМ у зазначеній послідовності. Алгоритм розподілу відрізка АВ навпіл: 1) поставити ніжку циркуля в точку, А 2) встановити розчин циркуля рівним довжині відрізка АВ 3) провести окружність 4) поставити ніжку циркуля в точку У 5) провести окружність 6) через точки перетину окружностей провести пряму 7) відзначити точку перетину цієї прямий з відрізком АВ.

Кожне вказівку алгоритму наказує виконавцю виконати одне конкретне значення дій. Виконавець неспроможна перейти наступній операції, не завершивши повністю попередню. Розпорядження алгоритму треба виконувати послідовно одне одним, з відповідність до порядком їх записи. Наслідування всім розпорядженням гарантує правильне вирішення завдання. Цей алгоритм цілком ясний исполнителю.

Блок-схема — алгоритм виражений з допомогою логічних блоків. Блок — схема служить у тому, щоб наглядней представляти ті чи якихось інших форм організацій дій. Кожне дію алгоритму, крім перевірки умови, будемо поміщати в прямокутник, а питання, виконується чи деяке умова, — в ромб. Ще існують: паралелограм, овал, обірваний листок,.

— це блок введення даних із клавиатуры.

— у тому блок вказується початок чи кінець алгоритма.

— це блок виведення даних на печать.

— у цьому блоці поміщаються дії алгоритма.

— блок у якому поміщаються условия.

Отак виглядає блок-схема лінійної функции.

1.2.2 Алгоритм з ветвлением.

У розглянутих досі алгоритми і програмах все команди виконувалися послідовно одна одною у порядку, у якому вони були записані. Проте в такий спосіб буде побудовано алгоритм на вирішення далеко ще не будь-якої завдання. У відомі завдання, подальший розвиток рішення яких залежить від виконання жодних условий.

Розглянемо простий приклад завдання з курсу алгебри. Потрібна побудувати алгоритм обчислення значення функції у = I x I. Вона ставиться соотношением.

Х при x >=0,.

У = (.

— x при При вирішенні цього завдання потрібно виконати такі условия.

1) Перевірити більше або нульовий х.

2) Якщо x більше або дорівнює 0, то привласнити у значення x (у:=x),.

Якщо x менше 0, то привласнити у значення -х (у:=-х).

Коротко алгоритм вирішення цього завдання то, можливо записано так: Якщо x>=0, ТЕ y:=x, Інакше y=-x Команди, з допомогою яких записується алгоритм такого типу (разветвляющие алгоритми), називаються командами ветвления.

Галуження — це такий форма організацій дій, коли у залежність від виконання (чи невиконання деякого умови учиняться або одна, чи інша послідовність действий.

Блок схеми на малюнках а, б, в, зображують відповідно послідовне виконання дій (лінійний алгоритм), галуження в повної та неповної формах.

А) б).

В) На малюнку зображено блок — схема алгоритму купівлі билетов.

Да.

Нет.

Ця блок схем відображає галуження стисло формі, коли дей ствия і дутий за однією ветке.

Та ще галуження з повним формою, коли дії точаться суперечки з обом веткам пропро.

Для відпрацювання складання блок схем з ветвлением я розглянув кілька алгоритмів і становить до них блок схеми: А) Присвоїти x значення суми кутів Проте й З Четырёхугольника ABCD. Присвоїти y значення суми кутів B і D четырёхугольника ABCD. Якщо х=у, то: Побудувати серединний перпендикуляр до відтинку AB. Побудувати серединний перпендикуляр до відтинку BC. Знайти те що побудованих перпендикулярів. Інакше: Повідомити «Побудова неможливо». Кінець ветвления.

Б) Присвоїти x значення суми сторін AB і CD четырёхугольника ABCD. Присвоїти у значення суми сторін BC і AD четырёхугольника ABCD. Якщо х=у, то: Побудувати бісектрису кута А. Побудувати бісектрису кута У. Знайти те що побудованих биссектрис. Інакше: Повідомити «Побудова неможливо». Кінець ветвления.

А).

Б) [pic].

II. Галуження в Паскале.

2.1 Мови программирования.

Щоб комп’ютер виконав рішення який — або завдання, він повинен одержати окрайчик від людини інструкції, як її вирішувати. Набір таких інструментів для комп’ютера, направлений замінити вирішення конкретного завдання, званої комп’ютерної программой.

Сучасні комп’ютери так скоєно, щоб усвідомити програми, записані якою — або уживаної людиною мові - російському, англійському, японським… Команди, призначені для ЕОМ, необхідно записати у зрозумілій її формі. Для цього він застосовуються мови програмування — штучні мови, алфавіт, словниковий запас і структура яких зручні людини й зрозуміліше компьютеру.

У узагальненому сенсі мовою програмування називається фіксована система визначень та правил для описи алгоритмів і структур даних. Мови програмування мають хіба що дві особи. Один із них звернене людині, котрі використовують мову для записи своїх програм, а інше адресовано ЕОМ, які мають розуміти команды.

Виходячи з цього мови програмування діляться мовами низького, високої професійності і надвисокої уровня.

Мови низького рівня — цей засіб записи інструкцій комп’ютера простими наказами — командами на апаратній рівні. Таку мову відбиває структуру даного класу ЕОМ і тому іноді називається Машинно — орієнтованим мовою. Користуючись системою команд, зрозумілою комп’ютера, можна описати алгоритм будь-якої складності. Щоправда, така запис для складних завдань буде стільки громіздкою, що в людини буде мало шансів зробити її безпомилкової, тому що цей язи мало пристосований від використання людиною, адже запис програми цією мовою є послідовність нулів і единиц.

Істотною особливістю мов програмування низького рівня жорстка орієнтація на певний тип апаратури (систему команд процесора). У своєму прагненні пристосувати мову програмування низького рівня до людини розроблений мову символічного кодування (автокод чи мову ассемблера), структура команд визначається форматами команд і даними Машиного мови. Програма цією мовою ближчий до людини, тому що найбільші оператори цієї мови — самі команди, але вони мають мнемонічні назви, а ролі операндов використовуються не конкретні адреси в оперативної пам’яті, які символічні имена.

Більше численну групу становлять мови програмування високого рівня, кошти від яких допускають опис завдання у наочному, легко сприйманому вигляді. Відмітною рисою цих мов був частиною їхнього орієнтація не так на систему команд тій чи іншій ЕОМ, але в систему операторів, притаманних записи певного класу алгоритмів. До мовам програмування цього ставляться: Бейсик, Фортран, Алгон, Паскаль, Сі. Програма мовами високого рівня записується системою позначень, близькій людині (наприклад, фіксованим набором слів англійської, мають суворо визначений призначення). Програму мовою високого рівня простіше зрозуміти й значна полегкість отладить.

До мовам програмування надвисокої рівня можна віднести Алгон- 68, розробки якого зроблено спробу формалізувати опис мови, який призвів до появі абстрактної і конкретні програм. Абстрактна програма створюється програмістом, конкретна виводиться з першого. Передбачається, що за такого підході принципово неможливо породити зрадливу синтаксично (а ідеалі семантично) конкретну програму. Мова APL належать до мовам свервысокого рівня рахунок запровадження надпотужних операцій та операторів. Запис програм такому мові виходить компактной.

Всі перелічені мови — обчислювальні. Більше молоді - декларативні (непроцедурные) мови, характерна риса яких — завдання зв’язків та відносин між об'єктами і величинами і відсутність визначення послідовності виконань дій. Такі мови зіграли значної ролі в програмуванні, оскільки вони дали поштовх розробці спеціалізованих мов штучного інтелекту і мов знаний.

2.2 Мова програмування Паскаль.

Мова програмування Паскаль (названий на честь видатного французького математика і філософа Блеза Паскаля (1623 — 1662)), розроблений в 1967 — 1971гг. Никлаусом Віртом, професором, директором інституту інформатики Швейцарської вищої політехнічної школи. Мова Паскаль, створений спочатку на навчання програмування як систематичної дисципліни, швидко став широко використаний розробки програмних засобів в професійному программировании.

Широкій популярністю Паскаля серед програмістів сприяли такі причины:

— Завдяки своєї компактності, вдалому початкового опису Паскаль виявилося досить легенею на навчання. — Мова програмування Паскаль. Відображає фундаментальні і найбільш важливі концепції (ідеї) алгоритмів в очевидною і легко сприймають формі, що предостовляет програмісту кошти, які допомагають проектувати програми. — Мова Паскаль дозволяє чітко реалізувати ідеї структурного програмування і структурної організації даних. — Мова Паскаль відіграв велику роль розвитку методів аналітичного докази правильності програм, тож дозволив реально вийти з методів налагодження програм до систем автоматичної перевірки і правильності програм. — Застосування мови Паскаль значно підняло «планку» надёжности розроблюваних програм рахунок вимог Паскаля до опису використовуваних у програмі змінних при компіляції без його виконання. — Використання в Паскале і гнучких структур управління: розгалужень, циклов.

2.3 Умовний оператор в Паскале.

Умовні оператори призначені для вибору до виконання однієї з можливих дій (операторів) залежно від деякого умови (при цьому з дій то, можливо порожнім, тобто. відсутні) Як умов вибору використовується значення логічного висловлювання. У Турбо Паскале є виду умовних операторів: if иcase.

Оператор условиа if. Оператор умови if одна із самих популярних коштів, мають природний порядок виконання операторів програми. Синтаксична діаграма оператора if виглядає таким образом:

[pic].

Оператори умови if виконуються так. Спочатку виражається вираз, записаний у умови. У результаті його обчислення виходить значення булевского типу. У першому випадку, якщо значення висловлювання є true (істина), виконується, зазначений після слова Then (то). Якщо результат обчислення висловів в умови естьFalse (брехня), то виконується. У другому — якщо результат висловлювання true, то виконується, якщо false — оператор, наступний відразу за оператором if. Оператори if може бути вкладеними. Read (Ch); If Ch='N' then parol:= True Else Parol := False; Read (x); If Parol = True then If x = 100 then Writeln (‘пароль і код правельны') Else begin Writeln (‘Помилка в коді'); End;

У цьому прикладі з клавіатури зчитується значення перемінної символьного типу Ch. Потім перевіряється умова Ch='N'. Якщо він виконується, то перемінної Parol булевского типу присваеватся значення True, якщо умова не виконується, False. Потім із клавіатури зчитується значення коду Х. Далі оператор перевіряє умова Parol = True. Якщо він має значення True, то виконується перевірка введённого пароля оператором if X=100. Якщо умова Х=100 має значення True, то виводиться повідомлення «Пароль і код правельны», і управління програмі передається на оператор, наступний по слову end, якщо воно має значення False, виконується соствной оператор, стоїть після слова else, який на екран відеомонітора повідомлення «помилка в коді», і стандартну процедуру Halt (1) для зупинки программы.

1. Складовою оператор (оператор варианта).

Умовний оператор дозволяє здійснити галуження програми лише з двох напрямах, одна з яких відповідає виконання проверяемого умови. Якщо перемінної потрібно здійснити ряд дій, залежних з інших умов, треба записувати або вкладені умовні оператори, або кілька операторів поспіль. Для цієї операції зручно використовувати оператор варианта.

Вхід у структуру містить обчислення чи раніше отримане значення перемінної (індексу варіанта). Це значення може збігтися з міткою, що стоїть перед оператором одній із гілок переключаються. У разі виконується оператор, позначений цієї міткою, й відбувається вихід із структури. Оператор буває простим чи складовим, ограниченым операторными дужками begin … end; Якщо значення індексу варіанта не збіглося ні з одного з міток, то виконується оператор з номером n + 1 з рядки else. Якщо оператор варіанта містить рядок else, це — повна форма оператора, якщо такий рядки немає, то використовується сокращённая форма оператора варианта.

Мітки оператора варіанта може бути константами будь-якого типу. Їх тип повинен збігатися з перемінної індексу варіанта. Можливо, щоб індекс варіанта мав, як ім'ям перемінної, і вираженням відповідного типа.

У розглянутих досі алгоритми і програмах все команди (оператори) виконувалися послідовно одна одною у порядку, в якому вони були записані. Проте в такий спосіб буде побудовано алгоритм на вирішення далеко ще не будь-якої завдання. У практиці добре відомі завдання, подальший розвиток вирішення яких залежить від виконання якого або умови. Розглянемо простий приклад завдання з курсу алгебри. Потрібна побудувати алгоритм обчислення значень функції у = |x|. Вона ставиться соотношением:

Y =.

На мові Паскаль оператор варіанта має вид:

Case індекс варіанта of.

Метка 1: оператор 1;

Метка 2: оператор 2; … Мітка n: оператор n; Else оператор n + 1 End;

Пример:

Составить программу-решатель. Дано: молярная маса речовини М, щільність даного речовини Р, маса R чи обсяг V. Потрібна знайти число молекул До: 1) в одиниці маси речовини; 2) в тілі заданої масою: 3) в одиниці обсягу речовини; 4) у тілі заданим обсягом. Аби вирішити задачм скористаємося формулой:

K = (NА/M)R, Де NA = 6,022 * 10Ііг/моль — число Авогадро.

На основі цієї формули отримуємо розрахункові формули для програми: 1) K=NA/M; 2) K=NAR; 3) K=NAPV/M 4) K=NAP/M.

Программа має вигляд: Program E20; Const NA = 6.022 E20; Var N: integer; M, R, P, V, K: real; Begin Writeln (‘знаючи постійну Авогадро, Щільність P даного речовини'); Writeln (‘та її молярную масу М, можна знайти число молекул в'); Writeln (‘1. в одиниці маси речовини'); Writeln (‘2. у тілі масою R'); Writeln (‘3. в одиниці обсягу'); Writeln (‘4. у тілі обсягом V'); Write (‘введіть номер що вирішує завдання'); Readln (N); Write (‘введіть вихідні дані: М ='); Readln (M); Case N of 1: K: = NA / M; 2: begin Write (‘R = ‘); Readln ®; K: = NA *R/M; End; 3: begin write (‘щільність речовини Р = '); Readln (P); Write (‘V = ‘); Readln (V); K: = NA *P*V/M; End; 4: begin write (‘щільність речовини P = '); Readln (P); K: = NA *P/V End; End; Write (‘число молекул K = ', K'); End.

2.3.2 Вкладені условия.

Існують завдання у яких за одній з гілки розгалуження треба розглянути ще одну умову. Розглянемо завдання: порівняти 3 цілих числа і вивести на печатку максимальне. Program chisla; Var a, b, з: integer; Begin Writeln (‘Запровадьте три числа'); Read (a, b, з); If ac then writeln (‘ максимально число ', a) Else if b>c then writeln (b максимально число', b) Else writeln (‘з максимальну кількість', з); End.

Вот блок — схема даної задачи:

2.3.3 Логічні выражения.

Алгоритм рішення квадратного рівняння містить перевірку умови D, =y) and (b>=x) or (a>=x) and (b>=z) or (a>=z) and (b>=x) or (a>=y) and (b>=z) or (a>=z) and (b>=y) Для трьох граней шість умов виходить оскільки можна кожну грань повернути на 90 і перевірити кожної межі два случая.

Определить принадлёжность точки фігурі. Нехай постать задана обмежують її прямими. [pic].

Для кожної прямий визначимо підлозі площину, у якій перебуває постатьтрикутник АВС. Полуплоскость ставиться неравенством.

Полуплоскость, які перебувають вище від осі x визначається нерівністю y>0.

Полуплоскость, які перебувають праворуч від прямий, що з'єднує точки (-1,0) і (0,2), ставиться нерівністю y-2x-2b) Then writeln (‘існують') Else writeln (‘не существуюет'); Readln End.

Ш. Технологічний пакет до уроків інформатики на тему «Галуження в.

Паскале".

Завдання з ветвлением та його решение.

Program vetvlenie; Var t: integer; Begin Writeln («Запровадьте температуру сьогодні «); Readln (t); If t.