Об ідеології контртерроризма

Об ідеології контртерроризма

Введение

В.В. Луков, кандидат історичних наук, провідний співробітник інституту навіть Канади РАН В країнах НАТО точиться суперечка про заміну ідеології антитероризму ідеологією контртерроризма. «Сполучені Штати що неспроможні більше тільки відповідні заходи, як це ми робили у минулому, — йдеться у офіційній заяві Білого дому про національній стратегії США, — …Сполучені Штати, якщо потрібно, будуть діяти з випередженням» .

У європейськими союзниками США по НАТО дещо інші позиції щодо даному питанню. У програмному документі з питань європейської стратегії безпеки «Безпечна Європа — у кращому світі», був прийнятий Брюсселі у грудні 2003 року, також зазначено необхідність «діяти доти, як станеться криза». Однак цьому підкреслюється, що «запобігання конфлікту, й запобігання загрози що неспроможні починатися на занадто ранньої стадии"2 .

Рассмотрим загалом правомірність розбіжностей положень американців про «діях із випередженням» (to act preemptively) із впертим бажанням європейців ставку на запобігання (prevention) конфліктам та загроз, передусім, невійськовими методами, на прикладах розпочатої реструктуризації силові структури США. Можливо, деякі висновки допоможуть визначенні параметрів і швидкості трансформації російських силові структури, оголошеної у жовтні 2003 року міністром оборони Сергієм Ивановым3 .

В навіть деяких країнах НАТО (особливо в «нових європейців») апробується нова методика превентивних заходів з тероризмом, тобто контртерроризма, де конкретні запитання рассматриваются:

• Щоразу по-новому — «з чистої води» (Zero-based analysis), щоб позбутися вантажу колишніх уявлень, найчастіше швидко застарілих. Аналіз нові й очікуваних обставин дозволяє конструювати моделі запобігання, а чи не «адекватних заходів» до дій терористів. Використання Інтернету й аналітичних програмних додатків (smart software) дозволяє створювати віртуальну модель дій терористів і взаємодій з їхньої випередженню. Запропоновані геополітичні парадигми і прикладні методики можуть не відповідати загальноприйнятим по-різному по антитерроризму поняттям і нормам, що означає створення нової сфери знань у вивченні проблем війни" та мира;

• Як аномалій чи загальноприйнятих понять вивчення еволюції в свою протилежність. Такий метод дозволяє створювати чіткіші критерії на основі моніторингу щоденних потоків відкритої інформації, і санкціонованих владою негласних переглядів комерційних, приватних тощо. електронних баз даних. Пошукові системи швидко виділяють з цими потоками дані про новим об'єктах уваги контртеррористов;

• У нинішньому вигляді інформаційної конструкції (Information architecture), де співіснують відкриті й внутрішні (инсайдерские) доступні Інтернетом данные;

• Конкретні контртеррористические попередження, засновані на вивченні цілого комплексу даних про наміри терористів, унікальні. Вони цілком може суперечити відомим парадигмам і тенденційним рішенням, заснованим цього разу вже наявних знаниях.

Итак, суть нової методики контртерроризма — постійно пристосовуватися до нових подій, тенденціям і аномалій, а чи не під існуючі інструкцією, і вимоги, що і залишається притаманним антитерроризма.

I. Заміна антитероризму контртерроризмом

Серии терористичних актів 2004 року у Росії і близько там переконливо демонструють нову сутність тероризму. Жорстокі вбивства тисяч безвинних людей стають основна мета міжнародного тероризму. З горезвісних подій 11 вересня 2001;го року почався ескалація загроз терористів запровадити у подальшому і компоненти зброї масового поражения.

Сегодня цілком очевидний крах теорій про стримуванні насильства колишніми, наприклад, ракетно-ядерними, засобами. У у відповідь котрі розгорнулися у світі відповідні антитерористичні акції терористи мають намір і далі пристосовуватися до них. Тож у системах національної стратегії безпеки кожної країни швидко чи повільно, але відбуваються зміни у напрямі підготовки й розвитку випереджальних терористів дій, тобто контртерроризма.

Сущность тероризму пов’язані з «виробництвом страху» у сфері згортання ліберально-демократичних цінностей. Часто такий страх посилюється нездатністю урядів запобігти подальші терористів з потенційним використанням ними наисовременнейших видів вооружений.

В результаті населення переймається страхом, перед науково-технічним й іншим прогресом, а найбільш ретроградні чи консервативні політичні сили отримують у своїй найвищу визнання общества.

Рассмотрение тематики контртерроризма у ЗМІ дозволяє суспільству критично ставитися до заявам терористів, а фахівцям з військового насильству ефективніше виробляти нові методи взаємодії. Однією з них стає створення «сигнальною системи» про задумах терористів силами громадськості в так званому «людський вимір» (Human Intelligence). І тому необхідно заохочувати розвиток ліберально-демократичних цінностей, попри численні перешкоди у цьому пути.

В російських військових академій багато експертів з тероризму. У одних є великі академічні знання, в інших — має досвід спецоперацій. Дедалі більше їм надходить спеціальних коштів. Тим більше що, навчання новітнім превентивним діям терористам досі не розгорнуто через: 1) нестачі теоретичних і юридичиних обгрунтувань контртерроризма; 2) невисокою технологічної оснащеності саме превентивних дій не проти терористів; 3) відсутності підготовленого резерва.

Задача цієї статті показати, як і зв’язати деякі теоретичні і практичні «кінці з кінцями» при подальшій розробці концепції контртерроризма з метою вдосконалення співробітництва же Росії та НАТО, поки радіаційний і навіть ядерний «грім не гримнув» у війні з терроризмом.

Безусловно, є багато незрозумілого у майбутньому співробітництві давно сформованих систем гарантування національної і «колективної безпеки. Але з’явилася спільна концептуальна лінія. Вона пов’язані з запорукою щодо виникнення асиметричних терористичних загроз із застосуванням компонентів ЗМУ не однієї, а кільком країнам одночасно. Одне це змушує переглядати колишні оборонні і союзы.

Сегодня потрібні колективні зусилля колишніх противників по «Холодній війні» і гнучкі застережні заходи проти глобальних задумів террористов.

Изменилась загальна військово-стратегічна обстановка у світі. Тепер масові армії з ракетно-ядерними озброєннями всі у меншою мірою здатні забезпечити регіональну і міжнародний стабільність. Терористів не стримують і лякають ні ракетно-ядерний «щит і меч», ні «адекватні відповіді». За словами заступника міністра оборони США Дугласа Фейта (Douglas J. Feith), «Президент і міністр оборони Рамсфельд також думають про щодо далекому майбутньому. У планах перегрупування наших сил там вони зосереджуються не так на дипломатичних питаннях поточного моменту, але в стратегічних потребах і можливостях прийдешніх десятилетий"4 .

При розробці планів запобігання тероризму важливо не приєднатися до пастці спрощених поглядів і підходів. Наприклад, широко распространившиеся ідеологічні твердження про «ісламському», «чеченському», «магрибском» тощо. тероризмі сприяли відволіканню зусиль і коштів багатьох країн від економічної і політичного прагматизму, лежачого основу дій терористів. Саме щоденний спільний моніторинг такого прагматизму з допомогою «цифрових» технологій закладає основу загальної стратегії контртерроризма. Вона, безумовно, включає і піклування про внутрішній безпеці, гарантованої національними конституціями громадянам й живуть у тому числі иностранцам.

1.1. Нових формах терроризма

В останні роки з’явилося поняття радіаційний тероризм. Радіаційні кошти поразки чи пізно це звані «брудні ядерні бомби» отримують всі більше схвалення і розповсюдження серед терористів. Такі кошти з’явилися торік у у відповідь дорогі підготовку до війни великих держав.

Дешевизна і відносна легкість виготовлення коштів радіаційного тероризму пов’язана з злетом атомної енергетики, радіаційної медицини тощо. Вони стають все доступнішими для мирного використання. Якщо вжити превентивних заходів проти радіаційних терористів, вона може як статися серія «мини-Хиросим», але й сповільнитися процес заміни природотопливной складової атомно-энергетическои в стратегіях розвитку енергетики, і економіки багатьох країн мира.

В на відміну від колишньої політики держав у сфері нерозповсюдження ЗМУ, боротьба з радіаційним тероризмом неспроможна вестися методами антитероризму. Тому немає й виникли такі поняття, як контртерроризм проти недержавних формувань, які мають або які прагнуть для використання «брудних ядерних бомб» в асиметричних терористичних діях у багатьох регіонах мира.

Человечество які з перемінним успіхом прагне скоротити загрозу поширення ЗМУ. І тому через ООН використовує формальні канали зв’язку між державами. Тим більше що політична й інша нестабільність у низці регіонів вже загострилася у зв’язку з діями неурядових рухів і організацій, принципово не підпорядковуються нормам ООН. У його розпорядженні таких супертеррористов є новітні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), а суттєві матеріальні кошти дозволяють набувати легально чи на «чорному ринку» радіаційні й інші діляться матеріали виготовлення «брудних ядерних бомб».

По даним Міжнародного валютного фонду, у світі щорічно відмивається «брудних грошей» у вигляді 2−5% валового світового продукту. Під них припадає від 800 млрд. до 2 трлн. доларів. До речі, Росія зі списку країн, де відмивалися гроші, була виключена лише наприкінці жовтня 2002 года.

Таким чином, дешевизна «брудних ядерних бомб» накладається на великі фінансові можливості супертерроризма. Тому в людства виникають об'єктивні потреби захиститися превентивними средствами.

Выделим основні параметри ідеології превентивних, випереджальних дій, т. е. контртерроризма.

1.2. Від вибіркового антитерору — до глобальному контртерроризму

Еще минулого століття тероризм був прерогативою груп збройних людей, підтримуваних політичними колами та іноземними державами, вороже налаштованими до політичним, економічним та військовим інтересах тієї чи іншого страны.

Идеология стратегічної співпраці країн «Великий Вісімки» у сфері зміцнення міжнародної безпеки відбилася на оцінках поняття «глобальний тероризм». Понад те, після військових вторгнень навіть інших країнах НАТО в Афганістан і Ірак 2002;2003 рр. колишні «правил гри» для антитеррористов змінюються. У практичне запобігання тероризмові, особливо радіаційного, втягуються як професіонали, і сама широка громадськість. Причому завжди при цьому створюється ідеологічне обгрунтування, а основному, використовуються прагматичні мотивации.

Пока немає універсальної ідеології контртерроризма. Без неї протидія терористам мало суто національний, галузевої, етично вмотивований (этно-религиозный, наприклад) характер, ставало засобом придушення конкуренції у політиці, економіки та навіть інструментом пріоритетного розвитку тій чи іншій науки5. Але потреба протидіяти тероризму ставала все насущнее.

Не дивовижно, що впродовж останніх десятиліття з’явилося 109 визначень прояви тероризму, й щонайменше 2−3 «адекватних відповідей» кожне. На цьому безлічі визначень росли багатоглаві гідри антитерористичних заходів, оскільки загрози тероризму наростали. Проте, терористи добре навчилися орієнтуватися у тих «антитерористичних джунглях».

1.3. Зміна «правилами гри» з террористами

По колишнім правилами і загальноприйнятим поняттям, терористи мала б прагнути до того що, щоб якнайбільше людей дивилися з їхньої акти і жахалися, а чи не гинули за одним столом переговорів. Їм потрібна була не жертви, а змінили свої переконання прибічники, звані прозеліти. Сьогодні терористи особливо потребують прозелитах і більше США сідати за стіл переговорів. Кажучи образно, хочуть підірвати і стіл переговорів, і тих, хто ним сидить, та водночас і тих, хто цими переговорами следит.

С погляду сучасної політики, тероризм вже є ідеологією. Говорити тепер із терористами ні про що. Професія «переговорників» з терористами, котрі захопили заручників, фактично, втрачає своєї актуальності. Сьогодні на терористичні акти йдуть смертники, котрим сама ідея переговорів тотожна провалу.

Во багатьох країнах пост-индустриального світу вважають, що замість ідеології «взагалі», сучасний терорист надихається религиозным/этническим екстремізмом і сепаратизмом, тобто чимось хто стоїть від «магістральний дороги» сучасних відносин і на міжнародному співтоваристві. При безповоротному взаємопроникненні багатьох цивілізацій у світовій політиці, економіки та міжнародної безпеки всерйоз думати встановити влади всесвітнього «ісламського халіфату» можна лише фанатики-смертники, свято вірять у «всесвітній єврейська змова». Тобто, відбувається дзеркальне відображення (зі знаком мінус) власних ідеологічних ілюзій в приписуваних противнику замыслах.

Вместе про те, склалося парадоксальне становище — за всієї масштабності ідеологічних уявлень терористів про «всесвітньому халіфаті», наприклад, при оволодінні технологічними інноваціями визнають за краще діяти у малих осередках. Йде процес самоідентифікації цих осередків у нібито великих коаліції масі собі подібних. Однак у такі випадки «глобальні терористи» «не відповідають» нізащо свої цивілізації, ні тим паче за ініціативи своїх урядів. Це — ізгої етносу, конфесії і навіть соціальної групи. У цьому «глобальні терористи» вільно перетинають національні кордону багатьох держав, дедалі активніше використовуючи доступом до сучасних технологій подвійного призначення, делящимся матеріалам на «вільних» і «чорних» рынках.

Таким чином, дуже багато групи терористів пов’язані мотивами чи цілями, які ставлять суверенні держави. І, відповідно, на відміну терористичних груп, колись спонсировавшихся державами, сучасні религиозные/этнические/сепаратистские угруповання не беруть до уваги традиційні методи дипломатії й військової сдерживания.

Поэтому у сучасних групп/группировок терористів немає намірів обумовити чи наносити ударів у відповідь у тій чи іншому державі. Беручи до уваги ця обставина, будівництво Збройних Сил за умов глобальної війни з міжнародним тероризмом йде іншим, ніж торік столітті шляхом. Масові армії неминуче сегментируются на угруповання для оперативного, найчастіше превентивного, а чи не «адекватного», як тепер, відповідного дії проти терроризма.

1.4. Реструктуризація систем безопасности

О перевагах превентивних дій проти супротивника у конфліктах низького рівня інтенсивності (контртерроризме) велися суперечки давно — ще з кінця 80-х рр. Але вони не вплинули перебіг і спрямованість розбудови війська провідних ядерних держав. Ті воліли ховати свої глобальні і регіональні інтереси під свій чи союзницький «ядерний зонтик».

С бурхливим зростанням інтересу людства досягненням атомної галузі з 2001;2002 рр. — часу безпечного, надійного недорого виробництва електроенергії та тепла від ядерних реакторів — активізація тероризму виявилася прямо пов’язаної з протидією паливно-енергетичних комплексів «мирному атома». Той поширюється глобально у світі, а «енергетичний» тероризм з українським корінням, зокрема, у країнах ОПЕК, прагне цьому помешать.

Отсюда відбувається характер глобальної ядерної загрози: він тепер походить від зовнішнього противника, який володіє дорогої ядерно-ракетной технікою на суші, у морі і космосі, як від радіологічного тероризму всередині ядерних держав. На думку багатьох військових експертів, для економічно відсталих країн шантаж більш розвинених сусідів та світових держав з допомогою «брудних ядерних бомб» дешевше й ефективніше, ніж створення власних ядерних озброєнь. Усі необхідне терористам вже є на яких складах, в транспортних контейнерах і приватних медичних клініках, контрольно-измерительном обладнанні й всім іншому, що містить радіоактивні (діляться) материалы.

Поскольку одна з особливостей нового тероризму (радіаційного) стає його відносно мала вартість, відповідні заходи проти мають бути ще більш дешевими. Здешевлення контртерроризма стає актуальним, яку беруться виконувати лише за скороченні дублюючих функцій у численних антитерористичних формувань, що з’явилися всередині багатьох сучасних армій, і навіть що з ними силових структур.

В США, наприклад, рішуче характер стратегічного планування в військовому будівництві, тобто зміні військової організації держави, пов’язані з вступом країни при Адміністрації Дж. Буш має в «глобальну війну з тероризмом». У цьому основні загрози США виходити, судячи по концептуальним заявам військово-політичного керівництва, від будь-яких терористичних і кримінальних організацій, об'єднаних Інтернетом, але не регулярних армій інших стран.

В в зв’язку зі такий трактуванням загроз у збройних силах багатьох країн НАТО та СНД все більшої ваги набувають внутрішні функції, пов’язані зі старими і «новими трактуваннями антитероризму. Навіть у США, завжди які воліли «діяти локально, а мислити глобально», лунають критичні вислови стосовно того, наскільки глобальним буде участь цієї країни у оголошеної Адміністрацією Буша «глобальної війни з міжнародним терроризмом».

Тем щонайменше, попри гостру критику Президента Дж. Буша на рік президентських виборів, для налагодження майбутніх змін у військовому будівництві при вже розгорнутої війні проти «Глобального Тероризму» проти Іраку і Афганістані США спираючись на союзників проводять випробування нової операційній концепції контртерроризма. Її суть зводиться до превентивному знищення противника, тобто «встановлених» спецслужбами груп, і окремих терористів, на «суто технократичних» основаниях.

II. Технократична основа контртерроризма

За контртеррористическими «експериментами» (доки отримано схвалення ООН) стоять наміри керівників силові структури навіть інших країнах НАТО провести широкомасштабну реструктуризацію своїх відомств. І тому ними поставлено завдання — виявити через Інтернет-технології максимально широку мережу реальних, а краще потенційних терористів. З’явився навіть спеціальний термін — «сегментированная, полицентричная й ідеологічно інтегрована мережу» (Segmented, Polycentric, Ideologically Integrated Network). Після набрасывания такий мережі на Афганістан під час «мережевий війни» (Network-centric warfare) скоро настане чергу, й інших країнах чи прикордонних із нею «районов-инкубаторов тероризму». Що ширшим фронт боротьби з «глобальним тероризмом», то більше вписувалося виправдовується зростання військових витрат навіть інших країнах НАТО у мирний время.

Есть іще одна технократичний аспект ідеології контртерроризма у Адміністрації США. На думку американських і європейських стратегів, «мережна війна» нібито відповідає нормам ООН по «самооборони» і «відображенню агресії» до її осуществления.6 І це дозволяє підбивати суто технологічні обгрунтування фактичного військового присутності США там. Тепер які працюють у американських посольствах, компаній на т.п. цивільних об'єктах Интернет-средства вважаються ділянками «глобальної війни з міжнародним тероризмом». Крім того, висока комп’ютеризація населення багатьох країн і сталий розширення числа користувачів Інтернетом також нові параметри стратегії контртерроризма.

Проблемы роботи з населенням щоб одержати від цього інформації ознаки, наприклад, ядерного/радиационного тероризму самісінькому ранній стадії ставилися і вирішувалися різними структурами ООН досить давно. Але яка їх рішення гальмували невисокі темпи залучення населення, а точніше найпідготовленіших до цього верств населення та навіть окремих груп індивідів, до опанування інформаційними ресурсами «систем раннього попередження». Прорив стався з середини 1990;х рр., як у країнах «Великий Вісімки» були розсекречені суперкомп’ютерні системи та интернет-технологии.

С того часу комп’ютеризація Збройних Сил США набагато випереджає за темпами аналогічні процеси в арміях країнах Європейського Союзу. Експерти вважають, що за наявності різному коштах вирівнювання до армій процесів комп’ютеризації завершиться під час 2005;2015 гг.7 І тоді обробка даних «знизу» про задумах терористів у режимі реального часу (через мережу суперкомп’ютерів) допоможе здійсненню превентивних ударів силами НАТО.

В час «цифрові» кошти визначення ознак ядерного/радиационного «неблагополуччя», тобто передаварійній обстановки, є у розпорядженні МАГАТЭ.8.

2.1. Ідеологічні «ізми» задля контртерроризма

Современные терористи не пов’язують себе, немов колись турботами про притягнення зважується на власну бік «прозрілих прибічників» чи прозелітів. Помиляються ті, хто вбачають у численних Інтернет-сайтах терористів ідеологічні методи вербування в своїх рядах. Вони не потрапляють з «віртуальної вулиці». Які Прагнуть до компонентами ЗМУ терористи високо організовані й мотивовані внецивилизационными установками. Не бояться знищувати безневинне громадянське населення, наприклад, «золотого мільярда». Їх не турбує також обмеження втрат надходжень у своїх ж таки лавах. Понад те, релігійні екстремісти, наприклад, з «Аль-Кайды» прагнуть найбільшим втрат в себе й у своїх жертв. Культ жертовності і мучеництва (martyrdom) освячує дії сучасних терористів в багато разів більше, ніж ранньше.

Новый тероризм ХХІ сторіччя не збігаються з колишніми ідеологіями комунізму, капіталізму, маоїзму тощо. Ті ідеології обговорювалися у «владних інституціях і навчальних аудиторіях, видозмінювалися внаслідок виборів і навіть інших дій. У ідеологіях була помітна роль «людини вулиці», а й у сучасних міжнародних терористів її немає. Вони все тримається на фігурі типу Усами бен Ладена.

Прежние найдавніші методи лікування й інструменти врегулювання конфліктів з реальною чи демагогічної турботою «простий людині» залишаються у минулому. Та актуально мудре наставляння Сун-Ци: «У війні програє інший, хто менш озброєний, а той, хто менше знає про противнике».

Считается, що обійдеться сьогоднішній тероризм прагне глобальному впливу великі маси людей. Йому позиції окремих осіб чи партій нібито не цікаві. З цієї логіці контртерроризм немає права превентивно діяти проти індивідів і партій, а впливати тільки массы.

Есть й інша школа «стратегічного мислення». Вона має сумасшедшие-одиночки чи «посланці Бога». На них, як вважають прибічники цієї школи, можна «вішати» відповідальність за терористичні акти із застосуванням компонентів ЗМУ. А довгі ланцюжка простих виконавців, зокрема і добровольцев-смертников, пропонується не судити суворо після здійснення превентивних мер.

2.2. Технічні кошти глобального противостояния

Для визначення «винних» і «невинних» підготовкою кривавих терактів контртерроризму потрібні потужні компьютерно-аналитические кошти. Їх надає глобалізація, зокрема, інформаційна революция.

«Цифровые» технології стосовно потребам війни з міжнародним тероризмом давно стали предметом докладного вивчення до й інших країнах НАТО. Там давно виявили, що у Інтернету терористи здатні переводити одна одній великі кошти. Це потрібно по банківським електронних системах, наприклад, з Судану, де з Усами бін Ладена великий дорожно-строительный і фармацевтичний бізнес, до Філіппін мусульманам-повстанцам Руху Моро чи з Флориди до Австралії, де місцеві аборигени спроможні створити «головний біль» при транспортуванні урану, партії його можуть виявитися на «чорному ринку» делящихся материалов.

За що ця ненависть США і Ізраїлю, наприклад, в арабському й ширшому ісламському світі? Примітивне пояснення до березневих (2004 року) вибухів в Іспанії зводилося до і «брудному ядерного» реваншизму цих сил за поразка у трьох арабсько-ізраїльських війнах і агресії проти Іраку 1991 і 2003 гг.

Но з урахуванням грудневий (2003 року) відмова Лівії та Ірану від розробки ядерного зброї, то ці аргументи втрачають свій сенс. Тепер у цих країнах що неспроможні вестися офіційні пошуки коренів Глобального Тероризму. Проте, неофіційні, із застосуванням превентивних ударів, — могут.

При цьому постає запитання етики протидії тероризму, особливо з «ядерним» чи «радіаційним обличчям». Хто має є юридичне й ведення переговорів, або превентивне знищення террористов?

2.3. Технологія прийняття політичної й юридичної ответственности

На протязі століть поняття «терор» змінювало свій сенс. За часів Великої Французькій революції було узаконене «правління терору». У Росії її також був офіційно визнаний «червоний терор» часів громадянської війни 1918;1921 рр. як системно-образующий. Від неї пішло юридичне оформлення терору стосовно до «класовим ворогам» радянської влади, правлячої КПРС, Радянському уряду і т.п.

Поэтому терор як політична концепція держави підрозділятися на типи здійснення насильства чи погроз застосування коштів насильства, зокрема і ядерних і радіологічних. Але загрози цього рівня (з допомогою компонентів зброї масового знищення — ЗМУ) переслідують мети, пов’язані з регіонального чи навіть глобальними політичними змінами чи, по меншою мері, захопленням влади у ключовою для таких змін стране.

При такому підході до тероризму виявляються фундаментальні особливостіце спланована, добре розрахована і систематично здійснювана акція. У залежність від технічною відсталістю та кадрової оснащеності тероризм може мати локальний, регіональний і глобального характеру. Хто і як у його оцінювати, запобігати і судити винних? Виникли багато колізії, які криза колишньої антитерористичної структури, наприклад, в США.

Там криза антитероризму і политико-юридические потреби контртерроризма стали обговорюватися нещодавно Грузія й то, «завдяки» подій 11 вересня 2001;го року, і навіть недавнім юридичним скандалам навколо полонених «талібів» на американської базі в Гуантанамо на Кубе.

Сторонники Адміністрації Дж. Буша вважають, що терористів, через важких наслідків від своїх дій, потрібно «локалізувати», а знешкоджувати до звершення ними терористичного акту. У цьому, як стверджує колишній співробітник Держдепартаменту США по координації контртерористичних заходів Л. Пол Бремер (L. Paul Bremer), «ми мусимо шукати причини невдоволення бін Ладена нами і нашими цінностями… і винних шукати витоки його тероризму». На його думку, необхідно реально скорочувати як існуючу, і потенційну базу, з якої терористи можуть атакувати навіть інші країни-учасниці війни з глобальним терроризмом.

Итак, змінюють «війн ідеологій» і «сутичок цивілізацій», як звідси писав З. Хантингтон у 90-х рр., прийшла «конкретна» технологія боротьби з терроризмом.

В деідеологізації контртерроризма є своє закономірність. Зачасто змінювалися дійові особи й які стоять по них структури в історичному суперечці творців і жертв терору. Приміром, наприкінці XVIII століття лідер Великої Французької Революції Максиміліан Робесп'єр вважав, що революційний терор проти «старого режиму» був гідністю нарождавшейся тоді демократії. Аналогічно мислили більшовики у Росії маоїсти у Китаї та радикально налаштовані правлячі партії, у ряді соціалістичних країн Азії та Латинської Америки.

В наші дні в жодній країні світу в сучасних терористів немає колишніх романтично революційних надій перемогти над «старим режимом». Але в нього є конкретні ринкові і політичних інтересів, яке прикривається ідеологічними химерами запровадження на манівці мас своїх прибічників бандерівців і противников.

III. Потенціал контртерроризма

В США планування превентивних дій не проти терористів виходить з визначенні масштабності і інфраструктурною крепости/слабости бази, з якою плануються чи ведуться ворожі для США вилазки. Поруч із засобами технічної розвідки, дедалі ширше застосовуються можливості агентурної чи пізно це званої «народної» розвідки (HUMINT — Human Intelligence).

В деяких країнах до цих заходам додалися юридичні заходи, дозволяють випереджати дії терористів. Зокрема, після захоплення терористами заручників в таких країнах, як Перу (1997 р.) тощо., з’явилися закони, дозволяють знищувати лідерів «революційних» та інших радикальних рухів до винесення ними наказів початок терористичних актов.

В 2001;2004 рр. аналогічна практика поширювалася на «шахідів» чи одиночек-смертников, виявлених спецслужбами Ізраїлю, США, же Росії та т.п. У подальшому — принаймні використання терористами компонентів ЗМУ — превентивні заходи, швидше за все, поширяться і «суто технічних» виконавців терактів. Наприклад, можна говорити про контрабандистах, свідомо які йдуть на провезення територіями багатьох країн делящихся/радиоактивных матеріалів їхнього підриву США чи іншого стране.

Кроме цього, 16 вересня 2003 року зусиллями Держдепартаменту США, міністерства внутрішній безпеці, ЦРУ і ФБР створено спільний «Центр екранізування терористів» (Terrorist Screening CenterTSC). У цьому вся Центрі відбувається відсівання отриманої від технічних (супутникового) і «народної» розвідки даних про терористів. Саме це «екран» поставляють свою інформацію тисячі експертів, їх агентів і добровольців. Після оцінки достовірності вже відфільтрованих комп’ютерними програмами даних про наміри терористів Адміністрація США приймає рішення про нейтралізації реальних угроз.

В міністерстві внутрішній безпеці США створено спеціальний підрозділ по інформаційному аналізові досягнень і захисту об'єктів інфраструктури (Information Analysis and Infrastructure Protection — IA/IP). Воно дозволяє керівникам міністерства своєчасно оцінювати які з всіх куточків світу даних про задумах террористов.

Еще одна організаційна новинка США — створення Центру узагальнених даних про загрозах терористів (Terrorist Threat Integration Center — TTIC). Його створено для забезпечення одними й тими самими даними різних силових відомств США для ухвалення ними власних швидкого розв’язання на окремо виділених їм «фронтах» боротьби з міжнародним тероризмом. Складання мозаїчних даних про задумах терористів дозволяє приймати превентивні дії проти них. Такий було зроблено американцями висновок з уроків 11 вересня 2001;го года.

Центр TSC розробляє різноманітні індикатори ворожості стосовно конкретних особах і організаціям, які представляють інтереси США. Поки що незрозуміло, наскільки відрізняються «важливі» і «життєво важливі» інтереси у в рік президентських виборів у США у низці регіонів світу. У американських ЗМІ стверджувалося, що «євреї будуть голосувати демократів». Тоді як реагуватиме Адміністрація республіканців на загрози інтересам США перевищив на Близькому Востоке?

Тем щонайменше, за встановленими нібито «позапартійним» індикаторами загроз інтересам США стає можливим зупинити терористів доти, як вони завдадуть удари. Генеральний прокурор США Ешкрофт (Ashcroft) прямо заявив: «Прямо маємо є кілька списків підозрюваних у тероризмі осіб відповідні рішення щодо них. Центр екранізування терористів — це магазин по разової закупівлі всього потрібного й одразу». Держсекретар Пауелл також уважає, що його відомство із яким почуттям гордості стає частиною такого Центру, «визначаючи терористів під час видачі їм віз доти, як вони можуть завдати нам шкода». Завдяки співпраці з ФБР, міністерством юстиції, розвідувальним співтовариством та міністерством внутрішній безпеці, в Держдепартаменті США є програма «відбити особливість на цоколі лампи» (TIPOFF program). Вона поширюється на 100 000 імен встановлених терористів, отриманих з електронних баз даних TTIC і TSC.

Как підкреслив голова ЦРУ Тенет, «Центр TSC збільшить шанси затримання чи арешту терористів доти, як вони завдадуть удари». Директор ФБР Мюллер підкреслив оперативність цих дій: «Уся інформація постійно оновлюється як реального часу й круглосуточно… Более того, ми маємо доступом до експертам, готових виїхати за першим виклику й не допустити атаки терористів у будь-яке час дні й ночі». Аналогічні заяви, що за увагою їх відомств «навіть не підозрілі терористи — муха не пролетить» роблять керівники адміністрації з гарантуванню безпеки транспортних перевезень (Transportation Security Administration), національної адміністрації з питанням ядерної безпеки (National Nuclear Security Administration) і т.п.

Техническое забезпечення інтеграції силові структури США для успішного спостереження постійно обновлюваними списками підозрюваних у тероризмі облич іноземців здійснює спеціальний підрозділ ФБР (Foreign Terrorist Tracking Task Force — FTTTF). Воно діє із першого грудня 2003 року. А сам Центр TSC в час (до березня 2004 року) перебуває під колективним управлінням керівників міністерства внутрішній безпеці, держдепартаменту, Генерального прокурора й директори ЦРУ (по директиві Президента США № 6, виданій для міністерства внутрішній безпеці - HSPD 6). І на цій юридичної основі підписуються меморандуми про наміри і порозуміння з іншими та його відомствами, здійснюють контртеррористические действия.

Заключение

або про резервах контртерроризма

Провалы багатьох антитерористичних заходів у навіть інших країнах НАТО переконливо доводять, що широкої громадської підтримки профессионалы-силовики над стані перемогти, наприклад, ядерных/радиационных терористів у «асиметричної войне». 9 Природно, в еру «цифровий революції» таку підтримку має відповідні форми і методы.10.

Если США ідеологія контртерроризма охоче сприймається Адміністрацією Дж. Буша, те в представників Демократичній партії США інше, часто негативне ставлення до контртерроризму. Цьому є й світло партійні та інші пояснення. З іншого боку, ідеї контртерроризма ще отримали широке пошанування і схвалення ООН — цього головного законодавця міжнародного права. Тим більше що, очевидна нові й методи забезпечення глобальної безпеки. Отже, час перегляду полувековых і законів ООН щодо превентивних заходів з тероризмом настало.

Приложение I.

Определение понятий:

— тероризм піддає життя людей ризику, загрожує економіку й політику великими втратами. Зокрема, підриває відкритість та терпимість суспільства, без яких немає руху для її процвітанню, як стверджував в середині 1990;х рр. проповідник ліберально-демократичних цінностей Ф. Фукуяма.11 До речі, 2002;го року він зізнався, що «не була зовсім прав» щодо оцінки «кінця історії», касавшегося систем тоталітаризму і автократії при «неминучою» перемозі економічного либерализма;

— глобальний тероризм, використовуючи всесвітню комп’ютерну Мережа й інші електронні комунікації, прагне реалізувати необмежене насильство для нанесення широкомасштабних втрат окремих країнах і навіть співтовариствам (наприклад, «золотого мільярда»), Не тільки окремим індивідам, групам громадян, і верствам населення, колись виділених традиційними терористами за ідеологічними, етнічним і релігійною признакам;

— ядерный/радиационный тероризм — сучасний вигляд загроз із застосуванням расщепляющихся/радиоактивных матеріалів під час використання (загрозах використання) разом із загальнодоступними вибуховими засобами. Дедалі більше координується глобальними терористами при масштабних і добре спланованих розкраданнях і контрабанді радіоактивні матеріали. Він більш різноманітний, менш бачимо і більше непередбачуваний, ніж традиційний тероризм. Тому контртерроризм націлений для запобігання ядерного/радиационного тероризму як важливою складової частини глобального терроризма;

— ідеологія нетерпимості становить сутність тероризму. Тому хоча й ідеологія контртерроризма полягає в запереченні права існувати неурядових рухів, організацій, свідомо виходять за правове простір, особливо, коли ними планується застосування компонентів зброї масового поражения;

— якщо антитеррроризм готує до відповідним ударам (responsive strikes), то ідеологія і практика контртерроризма спрямовано випередження (pre-emption) і переривання ударів терористів на максимально ранньої стадии;

— технологія контртерроризма — це, передусім, цифрові (digital) кошти динамічного, як реального часу комп’ютерного прогнозування і моделювання атак терористів до ухвалення контрзаходів. У переліку перебуває система раннього попередження (early warning system) про можливі атаках терористів. У неї через неурядовими організаціями втягуються маси населення, складові якісно інші, колись небачені ресурси агентурної розвідки (Human Intelligence).

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.