Проблеми та напрями розвитку біржового товарного ринку в Україні

Проблеми та напрями розвитку біржового товарного ринку в Україні

Біржовий товарний ринок посідає чільне місце у сучасній ринковій економіці. Нині товарні біржі обслуговують потреби товарних ринків, забезпечуючи прозоре ціноутворення і віддзеркалюючи усі процеси, що відбуваються у суспільстві. У нинішніх реаліях стан розвитку економічної системи визначається рівнем функціонування біржового ринку [2].

Біржові механізми, на перший погляд, прості але вони забезпечують передбачене ціноутворення, демонополізацію, «деолігархізацію» ринків і, основне, ефективне управління, організацію виробництва, реалізації, зберігання промислової сировини і сільськогосподарської продукції, забезпечуючи достатній і максимально прогнозований рівень прибутковості для усіх учасників і стабільний розвиток економіки на макрота макрорівнях у цілому. біржовий товарний ринок дериватив Успішне функціонування цієї системи, як показує світова практика, досягається розумним поєднанням зусиль держави та громадськості, передусім біржової спільноти, шляхом вироблення чіткої довгострокової програми розвитку біржового ринку та створення відповідного законодавчо-правового поля, що забезпечує ефективність діяльності цього ринку. При цьому, стратегія його розбудови в кожній країні формувалась у залежності від традицій, ментальності та готовності спільноти сприйняти її, а головне старанно виконувати (рис. 1) [1, 3, 4].

Рис. 1. Основні функції біржового ринку в країнах з ринковою економікою.

Джерело: побудовано автором

Основні засади функціонування біржового товарного ринку в країнах з ринковою економікою відображено (табл. 1). Як бачимо, не дивлячись на національні відмінності всі стратегії розвитку біржового товарного ринку побудовані на провідній ролі держави у цьому процесі.

Сьогодні, не зважаючи на позитивний світовий досвід, у практиці побудови вітчизняного біржового товарного ринку домінує напрям мінімального втручання держави у цей процес. Відомий у світі фінансист, біржовик та філантроп Дж. Сорос, який накопичив багатомільярдний капітал на біржовому ринку зазначив, що не можливо збудувати цивілізований біржовий ринок без втручання держави, функції якої зводяться, перед усім, до створення законодавчо-правового поля і контролю за його втіленням. Наглядові і контролюючі функції в демократичному суспільстві розподіляються між громадськими організаціями і державним апаратом [5].

Таблиця 1. Основні засади функціонування міжнародного біржового товарного ринку

Джерело: побудовано автором

На превеликий жаль вітчизняний товарний біржовий ринок практично не виконує жодної з функцій, які він забезпечує в країнах з розвиненою ринковою економікою. Він створений і діє без наявності цілісної державної стратегії його розвитку та відсутності досконалого законодавчо-правового поля. Чітко розуміючи природу астрономічної кількості товарних бірж, їх примітивний рівень розвитку, законодавці та чиновники не поспішають внести зміни до основного Закону України «Про товарну біржу», який регулює цю діяльність і прийнятий ще в далеких 90-х роках минулого століття.

Координацію та управління розвитком біржового товарного ринку в країні протягом багатьох років здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України разом з профільними міністерствами і відомствами. Недооцінка з їхнього боку важливості його розбудови призвела до занепаду, дискредитації та повної деградації цього ринку. Обсяги торгівлі за останні роки різко скоротились. У товарній структурі біржового обігу домінує продукція агропромислового комплексу, питома вага якої коливається від 41 до 88 відсотків (табл. 2) [2].

Таблиця 2. Характеристика стану біржового товарного ринку України

Джерело: побудовано за даними Державної служби статистики України [2]

За 2014 рік 582 вітчизняні товарні біржі забезпечили торгівельний обіг в розмірі 25,6 млрд гривень, що дорівнює місячному обсягу торгівлі сільськогосподарською продукцією на Чиказькій товарній біржі. До речі, світовий товарний біржовий обіг, який вимірюється сотнями трильйонів доларів забезпечують близько 80 товарних бірж [2−4].

Практично всі вітчизняні біржі не мають сучасної матеріально-технічної бази, електронних систем торгівлі та клірингу, малопотужні, середній розмір статутного капіталу кожної із них не перевищує 300 тис. грн, а сума щорічних надходжень ледь досягає 100 тис. грн, вони і надалі залишаються інвестиційно непривабливими, укомплектовані фахівцями, що недосконало володіють знаннями сучасних біржових технологій і надалі залишаються інвестиційно непривабливими, торгують лише спотовими та форвардними контрактами [2].

В останні роки намагання активних прихильників біржового товарного ринку не призвели до покращення його розвитку. Розроблений і прийнятий ще в 2004 р. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України», в якому був врахований досвід країн з перехідною економікою щодо розбудови біржового ринку, визначив основи державної політики в бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах розвитку аграрного біржового ринку. Для вирішення вказаних цілей було передбачено створення Аграрного фонду, Аграрної біржі, Державного інтервенційного фонду та обґрунтовано організаційні механізми створення організованого аграрного ринку. Проте, цей закон і до цього часу існує без чіткої стратегії розбудови, в ньому не розроблений ефективно діючий механізм товарних і фінансових інтервенцій для підтримання рівноваги ціноутворення, що призвело до монополізації аграрного ринку трейдерами і поставщиками матеріально-технічних ресурсів. До цього часу на Аграрній біржі не впроваджена торгівля ф’ючерсами та опціонами на сільськогосподарську продукцію, не створена відповідна інфраструктура. Практично більшість позицій цього закону, що передбачали розбудову біржового товарного ринку не виконані.

На вітчизняному ринку зерна, олійних та інших культур сьогодні від імені держави продовжують приймати участь чотири державні установи. Не дивлячись на їх чітко визначені функції директивними документами, особливо ПАТ Аграрного фонду, їхня присутність не впливає на стабілізацію та регулювання ціноутворення, підвищення конкуренто спроможності на вітчизняному і світовому ринках, ефективність управління накопиченими товарними запасами, а відзначаються вони лише кількістю порушених кримінальних справ. Відсутність наполегливості у впровадженні біржових механізмів ціноутворення, монополізація ринків продовольчих товарів створює умови для постійного виникнення інфляційних процесів, необґрунтованого підвищення споживчих цін і призводить до дестабілізації економіки у цілому.

Про негативні наслідки відсутності біржового ринку свідчать факти монопольного ціноутворення на ринку зерна. Нині ціни на внутрішньому ринку, особливо в перші місяці збору урожаю, диктуються провідними зернотрейдерами внаслідок чого, як показують дослідження зарубіжних фахівців, вітчизняний товаровиробник одержує близько 66% від кінцевої ціни реалізації, щорічно не доотримуючи мільярди гривень (рис. 2) [2].

Рис. 2. Порівняльна структура розподілудоходів від реалізації зерна на вітчизняному та американському ринках.

Джерело: розрахунки USAID FINREP-II

Безплідні дискусії щодо ефективності функціонування державної Аграрної біржі та інших бірж, що постійно провокуються прихильниками «вільної економіки» привели до повного занепаду біржового ринку і більшість бірж, незалежно від їх форми власності, перестали функціонувати. Досвід Індії, Китаю та інших країн свідчить про високу ефективність функціонування бірж, де одним із засновників виступає держава. Ці біржі протягом останніх років постійно входять в топ-десять провідних бірж світу. Не до кінця сприймаючи, а можливо навіть не розуміючи, що відбувається в країні на фізичних ринках газу, металів, нафтопродуктів, валюти сучасні «реформатори», на превеликий жаль, направляють на такий же шлях розвитку і аграрний ринок, за мовчазної згоди Мінагрополітики України. Тому, вимагає особливої уваги розбудова інфраструктури для функціонування біржового товарного ринку, передусім, таких його елементів, як клірингово-розрахункова система, біржові склади, електронні платформи. Не менш важливе значення відіграє робота з підготовки і перепідготовки фахівців та охоплення інформацією виробників, переробників, трейдерів та інших верств суспільства щодо переваг біржової торгівлі.

Як показують дослідження фахівців USAID (табл. 3) серед учасників зайнятих у зерновому бізнесі країни понад 90% серед опитаних респондентів лише чули про можливості і переваги біржових механізмів при розробці стратегій виробництва, зберігання та реалізації продукції.

Рис. 3. Основні причини, вказані респондентами щодо відмови у використанні послуг вітчизняних бірж.

Джерело: дослідження USAID FINREP-II

Відповіді опитаних респондентів свідчать про повне нерозуміння принципів функціонування біржового товарного ринку і за своїм змістом вони відповідають рівню розуміння 50−60-х років минулого століття, характерного на той час для учасників сучасних країн з ринковою економікою.

Одна із важливих функцій біржового ринку — забезпечення стабільності податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, за наявності прозорого ціноутворення. Відсутність останнього у нашій країні на ринку енергоносіїв, металів породжує новітні схеми ціноутворення і, відповідно, оподаткування, по типу на вугілля — за формулою «Роттердам плюс», на газ — «Дюссельдорф плюс», тощо.

Можна лише прогнозувати, що при такому стані розвитку біржового аграрного ринку в нашій країні, що займає провідне місце у світі за експортом агропродовольчої продукції, найближчим часом можуть з’явитись і інші вище вказані схеми ціноутворення для фуражної кукурудзи, пшениці, ячменю і т.д. Отже, така перспектива уже сьогодні змушує нас задуматись.

Для негайного виправлення стану щодо подальшого розвитку біржового товарного ринку в країні необхідно:

• — включити в програму діяльності Уряду питання розвитку біржового товарного ринку, з одночасним затвердженням Концепції його розвитку до 2025 р.;
• — розроблену Концепцію розвитку біржового товарного ринку до 2025 р. винести на суспільне обговорення з подальшим затвердженням її Урядом. У рамках цієї концепції розробити та подати на розгляд до Верховної Ради проекти Законів «Про товарний біржовий ринок», «Про товарні деривативи», «Про кліринг та біржову розрахункову діяльність», в яких передбачити механізм державного регулювання біржового товарного ринку та створення спеціального державного органу його регулювання;
• — внести зміни і доповнення до Податкового, Господарського та Кримінального кодексів України, кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про ціни і ціноутворення», «Про банки і банківську діяльність»;
• — після прийняття закону України «Про товарний біржовий ринок» провести сертифікацію (відповідності) усіх бірж та прийняти відповідне урядове розпорядження, яким передбачити створення у країні 3−4 спеціалізованих товарних бірж (металу, газу, нафтопродуктів, енергоносіїв), за обов’язкової участі держави, як одного із засновників.

Стосовно функціонування біржового ринку продукції агропромислового комплексу, який найбільше потерпає від відсутності в країні чітко діючої системи ринкових взаємовідносин, то тут необхідно зробити наступні кроки:

• — прийняти в новій редакції Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України», де кардинально змінити підходи до розбудови організованого аграрного ринку, підвищення ролі держави в цьому процесі, а головне передбачити фундаментальне реформування ринку сільськогосподарської продукції;
• — реорганізувати та об'єднати державні структури, що працюють на агропродовольчому ринку в єдину структуру, головними функціями якої повинно стати виконання міждержавних торгівельних угод з продажу агропродукції, активна торгова позиція на внутрішньому ринку, товарні та фінансові інтервенції, фундаментальна робота по впровадженню форвардної закупівлі агропродукції через біржовий ринок;
• — враховуючи позитивний досвід багатьох країн світу, де за активної участі держави створений високоефективний біржовий ринок, вважаємо за необхідне реорганізувати діючу Аграрну біржу, залучивши до її засновників провідних вітчизняних зернотрейдерів, керівників аграрних холдингів, інвесторів, одну із провідних бірж світу, інформаційні агентства, професійні об'єднання. При цьому, залишивши за державою (50 +1 акція);
• — забезпечити у короткий термін на реорганізованій Аграрній біржі функціонування єдиної національної торгової електронної системи та клірингово-розрахункового центру, що дасть можливість здійснювати біржову торгівлю одночасно в усіх регіонах країни за всіма видами біржових товарів та організовувати товарні і фінансові інтервенції на цьому ринку.

Враховуючи національну важливість ринків зерна та олійних культур, для забезпечення їх стабільності функціонування необхідно розробити систему законодавчо-правових актів якими передбачити:

• — експорт зерна зарубіжними та вітчизняними зернотрейдерами дозволяється здійснювати лише за умов формування цін на організованому біржовому ринку;
• — купівля і продаж товарного зерна, насіння олійних культур на внутрішньому ринку в обсязі понад 400 тонн здійснюється виключно через електронну платформу та клірингово-розрахунковий центр Аграрної біржі;
• — на угоди купівлі-продажу товарного зерна, насіння олійних культур в обсязі понад 100 тонн, що не зареєстровані на біржі, встановлюється акциз;
• — здійснювати першочергову фінансову підтримку (пільгове кредитування та ін.) лише тих виробників сільськогосподарської продукції, які здійснюють реалізацію її через біржовий ринок;
• — преференції з відшкодування ПДВ мають лише ті суб'єкти ринку, що провели розрахунки своїх угод через клірингово-розрахункову систему Аграрної біржі;
• — сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, що спеціалізуються на виробництві зерна, олійних культур, мають право оподатковуватись єдиним податком IV групи за умови реалізації на біржовому ринку не менше 70 відсотків задекларованих обсягів виробництва цієї продукції.

Висновки

Комплексний підхід до виконання перелічених заходів стане ефективним у розбудові вітчизняного біржового товарного ринку лише за умов спільних зусиль з боку держави, біржової спільнити, учасників аграрного ринку, що дозволить наблизити біржовий товарний ринок до цивілізованих засад його розвитку і забезпечить прискорення формування ринкових засад економіки в нашій країні.

Література

• 1. Маслак О. М. Розвиток біржового ринку зерна / О.М. Маслак// Вісник Сумського НАУ. — 2008. — Вип. 1. — С. 202−206.
• 2. Яворська В. О. Біржовий товарний ринок: навч. посіб.// В. О. Яворська, М. О. Солодкий, — К.: ЦП КОМПРИНТ, 2015. — 576 с.
• 3. Яворська В. О. Світовий біржовий ринок: сучасний стан та тенденції розвитку [Електронний ресурс]/ В. О. Яворська, М.О. Солодкий// Агросвіт. — 2013. — № 13. — Режим доступу: http://www.agrosvit.info/pdf/13_2013/9.pdf.
• 4. Яворська В. О. Етапи розвитку ф’ючерсної торгівлі на світовому біржовому ринку [Електронний ресурс]/ В.О. Яворська// Приазовський економічний вісник. — 2017. — № 3. — Режим доступу: http//pev.kpu.zp.ua/journals/2017/3₀₃_uk/4.pdf.
• 5. Сорос, Джордж. Новая парадигма финансовых рынков. / Дж. Сорос. — Манн: Иванов и Фербер, 2008. — 192 с.