Педагогічні можливості гри в розвитку логічного мислення

Теоретичні та експериментальні роботи А. С. Виготського, Ф.Н. Леонтьєва, С. Л. Рубенштейна свідчать про те, що жодне зі специфічних якостей — логічного мислення, творча уява, осмислена пам’ять — не може розвиватися у дитини незалежно від виховання, в результаті спонтанного дозрівання вроджених задатків. Вони формуються протягом дитинства, в процесі виховання, яке відіграє, як писав Л. С. Виготський «провідну роль у психічному розвитку дитини» .

Необхідно розвивати мислення дитини, потрібно навчити його порівнювати, узагальнювати, аналізувати, розвивати мовлення, навчити дитину писати. Так як механічне запам’ятовування різноманітної інформації, копіювання дорослих міркувань нічого не дає для розвитку мислення дітей.

В.А. Сухомлинський писав: «…Не обрушуйте на дитину лавину знань… — під лавиною знань можуть бути поховані допитливість і допитливість. Умійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне, але відкрити так, щоб шматочок життя заграв перед дітьми усіма кольорами веселки. Відкривайте завжди щось недомовлене, щоб дитині хотілося ще і ще раз повернутися до того, що він дізнався «.

Тому навчання і розвиток дитини повинні бути невимушеними, здійснюватися через властиві конкретному віком види діяльності та педагогічні засоби. Таким розвивають засобом для старших дошкільнят виступає гра.

Незважаючи на те, що гра поступово перестає виступати в якості провідного виду діяльності у старшому дошкільному віці, але вона не втрачає розвиваючих функцій.

Я. А. Коменський розглядає гру як необхідну для дитини форму діяльності.

А. С. Макаренка звертав увагу батьків на те, що «виховання майбутнього діяча має полягати не в усуненні гри, а в такій організації її, коли гра залишається грою, але в грі виховуються якості майбутнього дитини, громадянина» [2, 17].

В основному вигляді гри сюжетно-рольової, творчої відображаються враження дітей про навколишній їх знання, розумінні подій та явищ. У величезній кількості ігор з правилами відображені різноманітні знання, розумові операції,.

Дії, які діти повинні освоїти. Освоєння це йде в міру загального розумового розвитку, разом з тим у грі це розвиток і здійснюється.

Розумовий розвиток дітей відбувається як у процесі творчих ігор (розвиваються вміння узагальнювати функції мислення), так і дидактичної гри. Сама назвадидактичні говорять про те, що ці ігри мають свою мету розумового розвитку дітей і, отже, можуть розглядатися як пряме засіб розумового виховання.

З'єднання в дидактичній грі навчальної задачі з ігровою формою, наявність готового змісту і правил дає можливість педагогові більш планомірно використовувати дидактичні ігри для розумового виховання дітей.

Дуже важливо, що гра — це не тільки спосіб і засіб навчання, це ще й радість, і задоволення для дитини. Всі діти люблять грати, і від дорослого залежить, на скільки ці ігри будуть змістовними та корисними.

Граючи, дитина може не тільки закріпити раніше отримані знання, а й набувати нових навичок, вміння, розвивати розумові здібності. У цих цілях використовуються спеціальні на розумовий розвиток дитини ігри, насичені логічним змістом. А. С. Макаренка чудово розумів, що одна гра, навіть найкраща, не може забезпечити успіху в досягненні виховних цілей. Тому він прагнув створити комплекс ігор, вважаючи це завдання найважливішої в справі виховання.

У сучасній педагогіці дидактична гра сприймається, як ефективний засіб розвитку дитини, розвиток таких інтелектуальних психічних процесів як увага, пам’ять, мислення, уява.

За допомогою дидактичної гри дітей привчають самостійно мислити, використовувати отримані знання в різних умовах згідно з поставленим завданням. Багато ігор ставлять перед дітьми завдання раціонального використання наявних знань в розумових операціях:

Знаходити характерні ознаки в предметах і явищах навколишнього світу;

Порівнювати, групувати, класифікувати предмети за певними ознаками, робити правильні висновки.

Активність дитячого мислення є головною передумовою свідомого ставлення до придбання твердих, глибоких знань, встановлення різних відносин вколективі [9, с 36].

Дидактичні ігри розвивають сенсорні здібності дітей. Процеси відчуття і сприйняття лежать в основі пізнання дитиною навколишнього середовища. Також розвиває мову дітей: наповнюється і активізується словник, формується правильне звуковимову, розвивається зв’язна мова, вміння правильно висловлювати свої думки.

Деякі ігри вимагають від дітей активного використання видових, родових понять, тренують в знаходженні синонімів, слів, подібних за значенням і т.д.

У процесі гри, розвиток мислення й мови вирішується в безперервного зв’язку; при спілкуванні дітей у грі мова активізується, розвивається здатність аргументувати свої твердження, доводи. Отже, з’ясували, що розвивають здібності гри великі. За допомогою гри можна розвивати й удосконалювати всі сторони особистості дитини. Нас цікавлять ігри, що розвивають інтелектуальну сторону ігри, які сприяють розвитку мислення молодших школярів. Математичними іграми вважаються ігри, в яких змодельовані математичні побудови, відносини, закономірності. Для знаходження відповіді (рішення), як правило, необхідний попередній аналіз умов, правил, зміст гри чи завдання. По ходу рішення вимагається застосування математичних методів і умовиводів [5, с. 31].

Різновидом математичних ігор і завдань є логічні ігри, завдання, вправи. Вони спрямовані на тренування мислення при виконанні логічних операцій і дій. З метою розвитку мислення дітей використовують різні види нескладних задач і вправ. Це завдання на знаходження пропущеної фігури, продовження ряду фігур, на пошук чисел, відсутніх в ряду фігур (знаходження закономірностей, що лежать в основі вибору цієї фігури і т. д.).

Отже, логіко математичні гри це ігри, в яких змодельовані математичні відносини, закономірності, що передбачають виконання логічних операцій і дій.

Л. А. Столяров виділяє наступну структуру навчальної гри, яка включає основні елементи, характерні для справжньої дидактичної гри: дидактичну задачу, ігрові дії, правила, результат.

Дидактичні завдання:

• — Завжди розробляються дорослими;
• — Вони спрямовані на формування принципово нових знань і розвиток логічних структур мислення;
• — Ускладнюються на кожному новому етапі;
• — Тісно пов’язані з ігровими діями і правилами;
• — Видаються через ігрову завдання і усвідомлюються дітьми.

Правила строго зафіксовані, визначають спосіб, порядок, послідовність дій за правилом.

Ігрові дії дозволяють реалізувати дидактичну задачу через ігрову.

Результати гри завершення ігрової дії чи виграш. У логіко-математичних іграх і вправах використовуються спеціальний структурований матеріал, що дозволяє наочно уявити абстрактні поняття і відносини між ними.

Спеціально структурований матеріал:

• · Геометричні форми (обручі, геометричні блоки);
• — Схеми;
• — Схеми-правила (ланцюжки фігур);
• — Схеми функції (обчислювальні машини);
• — Схеми операції (шахова дошка).

Отже, педагогічні можливості дидактичної гри дуже великі. Гра розвиває всі сторони особистості дитини, активізує приховані інтелектуальні можливості дітей.