Підготовка учнів до екскурсії

Здоров’я дитини — багатство родини!

Здоров’я народу — багатство країни!

А як ви дітки думаєте, що таке здоров’я?

Де ви можете його взяти?

Зілля різне, страви, води;

Все вживаєш, як хворієш.

Бігаєш, шукаєш ліки,.

На них гроші не жалієш,.

Та не купиш і за гроші

Ти здоров’я, мій хороший!

А що потрібно, що зберегти здоров’я?

Саме цілющі рослини допомагають зберегти здоров’я. Тому сьогодні я хочу вас повести до лісу на галявину і ознайомити коротенько вас з рослинками, як не тільки можуть лікувати, а вживають для приготування їжі, косметики. Я хочу щоб зібрали ми цілющі рослини для збереження нашого здоров’я.

Підготовка вчителя до екскурсії.

Підібрати загадки, вірші, дидактичні ігри на дану тематику.

Придумати назви зупинкам — «станціям» збору лікарських рослин. Розробити індивідуальні завдання кожного учня під час екскурсії.

Підготовка учнів до екскурсії.

1.Перед екскурсією повторити правила поведінки у природі, пам’ятку збирачеві лікарських рослин.

2.Підготувати вірші, загадки, ігри про лікарські рослини нашого краю.

3.У членів шкільного екологічного клубу дізнатись про лікарські рослини, які занесені до червоної книги.

Калчан, калина і кавун, Капусти і кульбаби квітка, Рослини різні збережуть Здоров’я всім маленьким діткам.

А які ви знаєте рослинки, які допоможуть вам зберегти здоров’я?

Людина нині використовує лише 10% диких рослин, 90% ще не вивчені.

Тоді давайте, ми зупинимося з вами на «Поляні здоров’я» .

Давайте ще раз повторимо правила збору лікарських рослин.

— Які ви, знаєте правила збору лікарських рослин?

Тому, що коли ми неправильно проведемо збір лікарських, можемо залишити птахів без їжі, адже багато з них використовують насіння і плоди цих рослин. Далі підводжу до того, що коли птахам не буде що їсти, то що ними станеться? А що ж то за сад, чи ліс без лісних птахів, без їхнього співу, без лікарів?

Небо без птахів — не небо!

Море без риби не море!

Земля без звірів — не земля?

Ліс без квітів — не ліс!

Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Потім стало біле-біле,.

І за вітром полетіло (Кульбаба) Пропоную дітям помилуватись красою цвітінням кульбаби. Що вам нагадує поле кульбаби?

Квіти кульбаби використовують з лікувальною, а також з них готують варення, салат, супи, каву. А в косметиці, щоб видалити веснянки.

А, що це за рослинка? (Грицики).

— Що, ви, знаєте про них?

Їх використовують, як продукт харчування, знижують артеріальний тиск крові, зміцнюють кровоносні судини.

Може хтось знає чому так називається ця рослинка? Зараз я розкажу вам легенду.

У давнину жила в українському селі вдова, і виростало в неї троє синів. Чоловік її, козацький син Гриць загинув у бою з татарами ще тоді, коли найменшому і року не було. Дуже любила свого сина Гриця молода жінка, тому і всіх синів нарекла його іменем. Але, щоб якось їх розпізнати, старшого звала Григорієм, середульшого — Грицем, а найменшого — Грициком. А про всіх 3-х говорила: «Це мої Грицики». Так і люди їх звали.

Коли ж виросли сини, поклонилися вони матері тай пішли захищати свою землю від загарбників. За якийсь час до неньки долинула вістка, що вони теж загинули у жорстокому бою з татарами. Похоронили їх козаки у степу широкому.

Пішла мати шукати могилу. Ледве знайшла. На ній височіли три хрести, а на кожному з них сидів степових орел.

Коли сонце скотилось за обрій, орли заговорили до матері людським голосом:

— Не плачте мамо. Це ми, твої сини, ми стали орлами, щоб літати високо в небі в виглядати, чи не йдуть на нашу землю вороги. Високо літаємо, далеко бачимо, коли настає небезпека, підіймаємо козацтво і ведемо на ворога. А тепер і вам, і нам треба відпочити, На добраніч, мамо.

— На добраніч, Грицики мої любі, — озвалася мати і заплакала гіркими сльозами.

Впали ті сльози на могилу і виросли з них незнані до цього часу рослини. Назвали їх люди на згадку про братів грицикам. І з того часу почали збирати для лікування від різних недуг. Вірно служать грицики і нам, повертають найдорожчий скарб — здоров’я.

Грицики збирають під час цвітіння, сушать на відкритому просторі у затінку.

Ще розповім про подорожник, кропиву, суниці.

Наступна зупинка «Загадкова». На цій зупинці ми з вами порозгадуємо загадки.

1.З молоком, а не корова, літає не соловей (кульбаба).

2.Стоїть, колихається, червоною голівкою величається, голівкою величається, а як торкнеш, то заїкнеш (будяк).

3.Білі горошки на зеленій стеблині (конвалія).

Наступна наша зупинка:

" Червона книга". Запитую у дітей чому так називається ця книга. Бо дійсно, червоний колір говорить — «Зупинись». Зникає багато рослин рідного краю. Діти наводять приклади, що це — підсніжники, конвалії, первоцвіт.

Запитати у дітей, що вони б запропонували для збереження цих рослин. Відповіді різні:

вставити відповідні знаки у місцях цвітіння квітів, тих людей, що зривають квіти для продажу, штрафувати, пояснювати таким злим людям, що вітка жива, вона відчуває біль, як і ми.

Домашнє завдання: Написати замітку про лікарські рослини із шкільної газети.

З досить раціональних народних порад у «іванівські дні» необхідно згадати глибоке переконання українців про особливу поміч «іванівської роси». До схід сонця дівчата вмивали обличчя росою при юнацьких вуграх, гноячкових захворюваннях, засмазі, грибкових ураженнях, пігментних плямах. Наполегливо рекомендує народна мудрість «іванівську росу» хворим на екземи, дерматити, псоріаз, найродеміти. Недужі роздягаються і голими качаються по росі. Найбільше там де росте свербіжниця, чебрець, материнка, деревій, звіробій, вероніка лікарська, подорожник великий, м’ята польова.

Перші відомості знаходимо у «Ізборнику Святослава» (1073−1076 рр.), а першою спеціальною книгою з народно медицини вважають трактат «Мазі» написаний онукою В. Мономаха — Євпраксією. Цінні відомості про народні методи лікування, рецепти вміщено в літописах, численних «Травинниках», «Зілейниках», «Вертоградах» — своєрідних медичних енциклопедіях 16−17 ст.

Маємо дані про дівицю Февронію, яка лікувала Мурамського князя про Дем’яна цілебника, Аганіта, що жив у Києві (Х ст.) лікував князя Володимира і прекрасно знав, яким зіллям лікувати ту чи іншу хворобу. Здається в джерелах Єфрем Переяславський, що відкрив у 12 ст. В Переяславі «ЛічебницЮ», Григорій Премудрий, Укат Цілебник.