Педагогічна технологія організації алгоритмічної діяльності та її реалізація на практиці

У статті розглядається проблема організації алгоритмічної діяльності у процесі професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей на основі розроблення і практичного впровадження педагогічної технології. Розкрито сутність поняття «педагогічна технологія організації алгоритмічної діяльності», виокремлено основні складові її структури та етапи її реалізації.

Ключові слова: алгоритмічна діяльність, організація алгоритмічної діяльності, педагогічна технологія організації алгоритмічної діяльності.

В статье рассматривается проблема построения педагогической технологии организации алгоритмической деятельности будущих учителей гуманитарных специальностей. Сформулировано определение, выделены и описаны основные компоненты её структуры и этапы реализации.

Ключевые слова: алгоритмическая деятельность, организация алгоритмической деятельности, педагогическая технология организации алгоритмической деятельности.

In this article the pedagogical technology of organization of algorithmic activity is considered. The definition of algorithmic activity is formulated. The concept of pedagogical technology is considered. The structure of technology of organization of algorithmic activity is described.

Key words: algorithmic activity, organization of algorithmic activity, pedagogical technology of organization of algorithmic activity.

Актуальність проблеми пов’язана з необхідністю організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей. Сучасний період кардинальних змін у житті суспільства потребує від кожної людини прояву гнучкості мислення, ініціативи, здібності продукувати нові ідеї, реалізовувати власний творчий потенціал. Особливо важливим є творчий підхід в діяльності вчителя, тому що ця діяльність нетворчою не буває. Підготовку творчо розвиненого, конкурентоспроможного вчителя ставить за мету комплексна програма «Вчитель».

Використання шаблонів або єдиного підходу до вирішення всіх педагогічних ситуацій не надає необхідного ефективного професійного результату. У процесі фахової підготовки неможливо передбачити все різноманіття складних професійних ситуацій і підготувати майбутнього фахівця до їх вирішення. Однак можна розвинути діяльність, яка буде сприяти вирішенню професійних завдань, стане вагомим підґрунтям для ефективного опанування новими прийомами і технологіями в роботі, сприятиме вмінню швидко та продуктивно отримувати нові знання, вчитись, підвищуючи в такий спосіб рівень свого професійного розвитку та ефективність роботи, що і буде першим кроком у процесі прояву творчості у побудові нових власних алгоритмів дій у нестандартних професійних ситуаціях. Такою діяльністю, на наш погляд, є алгоритмічна. Саме вона відіграє роль чинника педагогічної творчості [1], сприяє найефективнішій роботі з новим матеріалом, а також організації власної роботи, опануванню швидкозмінними новими інформаційними технологіями, підвищенню професійного рівня підготовки і вдосконаленню здібності швидко прилаштовуватись до мінливих умов сьогодення.

Під алгоритмічною діяльністю розуміємо специфічну форму активності людини, що підпорядковується основним рисам алгоритму, спрямовується на створення нового засобами алгоритму, результатом якої є власні алгоритми, побудовані з урахуванням індивідуального стилю мислення та дій людини. алгоритмічний педагогічний технологія учитель.

Постановка проблеми у загальному вигляді пов’язана з необхідністю формування у майбутніх фахівців певного рівня розглядуваної діяльності. Для її формування необхідними є сукупність відповідних компонентів педагогічного процесу та певний педагогічний вплив на майбутніх викладачів, тобто організація діяльності. Організацію алгоритмічної діяльності майбутніх учителів розглядаємо як сукупність процесів керування діями студентів, що підпорядковуються основним рисам алгоритму, мають на меті створення нового засобами алгоритму та побудову власних алгоритмів. Такий процес керування, побудований з урахуванням особливостей гуманітарної підготовки, визначаємо як організацію алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей. [2] Практично реалізувати організацію алгоритмічної діяльності можна за допомогою відповідної педагогічної технології. Тому мету статті вбачаємо у теоретичному розробленні педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

Відповідно до мети статті виокремлюємо такі завдання:

• 1. Проаналізувати питання трактувань поняття «педагогічна технологія» у сучасній науці.
• 2. Розробити власну педагогічну технологію організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу статті почнемо з аналізу психолого-педагогічної літератури з метою визначення сутності поняття «педагогічна технологія» .

Термін «технологія» у перекладі з грецької означає мистецтво, майстерність, вміння впливати на предмет у будь-якій діяльності, де техніка — це шляхи, засоби та дії, що допомагають влучно, швидко, раціонально досягати спрогнозованої мети. Отже, технологія — це певна логіка виробничих процесів, що забезпечує виготовлення деякої продукції заданих параметрів. Технологія як виробничий процес складається з системи взаємопов'язаних елементів: ціль — зміст — дії та операції - результат.

Будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати основним критеріям технологічності:

• — «системності - цілісність, наявність логіки процесу, взаємозв'язку частин;
• — керованості - можливість діагностики досягнення цілей, планування процесу навчання;
• — ефективності - технологія повинна обиратися відповідно до результатів і отриманих затрат, досягнення певного стандарту навчання;
• — відтворюваності - можливості застосовування в інших однотипних навчальних закладах іншими суб'єктами» [3, с.23].

Таким чином, технологія передбачає порядок, правила, норми, заборони, ланцюги операцій, етапи реалізації. Прогресивні освітні, культурні та дозвільні технології у сучасному суспільстві сприяють вирішенню як соціально-економічних, так і морально-етичних проблем взаємодії та відносин людей. В принципі, будь-який вид соціальної діяльності піддається технологізації. Технологія, за С.Б.Бегалієвою, означає раціональну організацію роботи, для якої характерним є таке:

• — розподіл процесу на ланцюги операцій (етапів);
• — режим роботи — терміни і конкретні межі у загальному досягненні кінцевої мети;
• — однозначність виконання операцій (процедур) [4].

Унаслідок того, що технологія алгоритмізує діяльність, вона може бути використана багаторазово для вирішення аналогічних завдань. Тобто технологія регулює, спрямовує хід процесу у потрібному напрямі; контролює діяльність за допомогою відповідних стандартів, правил, норм, умов, вносить певні корективи у задану діяльність; гарантує спрогнозований результат за відповідних умов; забезпечує раціональність самого процесу діяльності.

У науковій літературі вважається, що поняття «педагогічна технологія» вперше було використано в США і мало різні тлумачення. Неоднозначне трактування поняття «педагогічна технологія» пов’язане з його еволюцією, у ході якої цей термін пройшов декілька суттєвих трансформацій. З точки зору В.І.Боголюбова, трансформація терміна — від «технології в освіті» до «технології освіти», а потім вже і до «педагогічної технології» — відповідає зміні його змісту, який охоплює відповідно три періоди.

На початку 20-х рр. минулого століття у працях таких педагогів, як І.П.Павлов, А. А. Ухтомський, С. Т. Швацький, В.М.Бехтерєв, з’явилися терміни «педагогічна технологія» та «педагогічна техніка». У педагогічній енциклопедії 30-х рр. педагогічна технологія визначається як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку та ефективну організацію навчальних занять [5].

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури робимо висновок, що і в сучасній науці існує декілька підходів до визначення розглядуваного поняття. Деякі дослідники нараховують близько 300 трактувань цього терміна, що різняться не лише за формою, а й за змістом, який у них вкладається. Одні науковці розуміють термін «технологія» як управління педагогічними процесами, інші - як способи організації діяльності учнів, різноманітні методи і прийоми досягнення педагогом навчальної мети [6]. Іноді навіть одними і тими ж дослідниками поняття «педагогічна технологія» трактується по-різному, залежно від контексту, в якому розглядається педагогічний процес. Якщо структурувати існуючі підходи, матимемо кілька груп тлумачення поняття. Отже, педагогічна технологія розглядається як:

• — наука;
• — раціональний спосіб досягнення свідомо сформульованої освітньої (навчальної, виховної) мети;
• — педагогічна система;
• — педагогічна діяльність;
• — реалізація системно-діяльнісного або інтегративного підходів до освітнього (навчального) процесу;
• — система знань;
• — мистецтво педагога;
• — модель;
• — засіб оптимізації і модернізації освітнього процесу;
• — процесуальний компонент (складова) освітнього (навчального) процесу;
• — інтегративний підхід в освіті.

Педагогічна технологія розглядається також як міждисциплінарний конгломерат, що має зв’язки фактично з усіма аспектами освіти — від короткого навчального фрагмента до національної системи з усіма її функціями [7].

Незважаючи на велику увагу до питання педагогічних технологій, натепер немає визначення поняття «педагогічна технологія організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей» .

Педагогічну технологію організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей розуміємо як засіб реалізації моделі організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей, що має певну мету, містить у собі педагогічні умови і передбачає правила, норми, заборони, ланцюги операцій та етапи їх впровадження у практику з відповідним контролем, корекцією, а також заздалегідь визначений результат.

Аналіз структури педагогічної технології в психолого-педагогічній літературі дозволяє нам виділити такі основні її компоненти:

• — концептуальний, який відображає «ідеологію» проектування і впровадження педагогічної технології; опору на певну наукову концепцію, систему ідей, які служать теоретичним обґрунтуванням цієї технології;
• — змістовий, який відображає мету (загальну і конкретні цілі), зміст навчального матеріалу;
• — процесуальний — відображає методи і форми навчання, виховання, розвитку студентів; методи і форми педагогічної діяльності викладача; діяльність викладача з управління навчально-виховним процесом, тобто власне технологічний процес;
• — діагностувальний, що передбачає оцінку якості навчального процесу, діяльності викладача і діяльності студентів, діагностику одержаних результатів, їх співвідношення з поставленою метою і завданням.

Виходячи зі структури розробленої моделі організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей, виокремлюємо та описуємо структурні компоненти цієї педагогічної технології.

Концептуальний компонент або педагогічний задум розробленої педагогічної технології полягає у моделюванні такого педагогічного процесу, який сприятиме ефективній організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей за рахунок його професійної творчої спрямованості, проблемності та урахування індивідуальних особливостей майбутніх фахівців.

Відповідно до розробленої моделі, організація алгоритмічної діяльності відбувається у педагогічному середовищі, яке створюють педагогічні умови. Саме вони диктують вибір змісту педагогічної технології, а також відповідно до етапів сформованості алгоритмічної діяльності обумовлюють вибір методів співпраці і керування студентами, необхідних для формування відповідних алгоритмічних дій.

У розробленій моделі чітко виокремлено етапи організації алгоритмічної діяльності, тому у розробленні педагогічної технології аналогічно будемо виділяти етапи її впровадження відповідно до етапів сформованості алгоритмічної діяльності.

Змістовий компонент педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей полягає у виокремленні загальних і конкретних цілей на кожному з етапів впровадження технології. Визначимо завдання кожного етапу.

За мету підготовчого етапу технології ставимо систематизацію і корекцію наявних знань студентів, доведення їх до рівня, на основі якого формування більш ґрунтовних знань під час упровадження наступних етапів буде досягати найбільшої ефективності.

Метою першого, другого, третього і четвертого етапів педагогічної технології вважаємо організацію першого, другого, третього і четвертого етапів формування здатностей алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

За мету останнього етапу технології було поставлено організацію п’ятого і шостого етапів формування вмінь алгоритмічної діяльності студентів.

До змістового компонента також віднесемо загальну мету з вибору і розроблення тематичної програми курсу, що відповідатиме створенню найкращих умов організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

Реалізація етапів та ефективне досягнення виокремленних цілей і завдань здійснювалися за допомогою процесуального компонента педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей. Процесуальний компонент відображає вибір найбільш ефективних методів співпраці та керування на кожному з етапів реалізації технології, а також створення заявлених педагогічних умов організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

У процесі роботи з конструювання технології необхідною умовою було дотримання загальної мети — створення педагогічних умов, за яких організація алгоритмічної діяльності набувала б найбільшої ефективності. Сутність розроблення процесуального компонента полягала у підборі найефективніших методів викладання матеріалу змістовного компонента з урахуванням реалізації загальної мети і конкретних цілей на кожному визначеному етапі.

Необхідною складовою педагогічної технології є перевірка її дієвості та ефективності. Діагностування результатів організації етапів здобуття знань, формування вмінь і навичок алгоритмічної діяльності студентів (за її компонентами) під час реалізації педагогічної технології відбувалося під час поетапного та підсумкового контролю на основі проведення контрольних і робіт для перевірки. Матеріали для контролю і перевірки, порядок їх використання склали діагностувальний компонент педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

До діагностувального компонента відносимо і рефлексію студента та викладача, оскільки результати проміжного контролю допомагали виявити і усвідомити допущені у процесі роботи помилки кожного учасника технології і запустити необхідні механізми корекції. На кожному етапі впровадження технології студент розробляв певний освітній продукт, який міг бути оцінений викладачем, що давало змогу молодій людині зробити висновки щодо сформованості знань і необхідності корекції.

Діагностування рівнів сформованості проводилось за трьома критеріями: мотиваційно-аксіологічним, когнітивно-інформаційним та операційно-технологічним з метою діагностування цільового, діяльнісного і результативного компонентів.

Ураховуючи те, що педагогічна технологія певним чином алгоритмізує діяльність, схематичне її зображення намагались побудувати з використанням засобів наочного представлення алгоритмів, а саме — за допомогою блок-схеми. Загальна схема розподілу компонентів моделі організації алгоритмічної діяльності, їх зв’язків з компонентами педагогічної технології представлена на рисунку 1.

Рис. 1 Схема педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей

Кожен з компонентів педагогічної технології представлений за допомогою графічних примітивів відповідно до їх функціонального значення. Тому концептуальний компонент зобразили в овалі, який позначає, зазвичай, початок будь-якого алгоритму, його назву. Після визначення концептуального компонента за правилом побудови блок-схем «зверху вниз» перейшли до змістового компонента. Оскільки вибір курсу і визначення цілей на кожному етапі проводиться одноразово, а до початку реалізації технології за допомогою цих вихідних даних будуть відбуватися відповідні дії під час впровадження технології в цілому, змістовий компонент зобразили за допомогою паралелограма, який позначає ввід та вивід даних у блок-схемах.

Діагностувальний і процесуальний компоненти є взаємопов'язаними, оскільки на кожному етапі, доки не був досягнутий результат, за допомогою рефлексії і системи контролю перевіряється сформованість відповідних знань, умінь і навичок. У разі позитивного результату за діагностувальним компонентом припиняється реалізація педагогічної технології; в іншому випадку відбувається повернення до процесуального компонента, в якому за допомогою апарата керування, який діє у просторі педагогічних умов, відбувається корекція загубленого рівня та перехід до процесу формування наступного, доки не буде досягнуто результату. Описаний процес має всі ознаки циклу з пост-умовою. Саме тому ці два компоненти зображено за допомогою графічних примітивів: прямокутника, який означає виконання певної дії, і ромба, який означає перевірку умови і вибір спрямованості виконання алгоритму у випадку її виконання. На кожному витку циклу відбувається певна дія процесуального компонента. Зображення діагностувального компонента як ромба вказує на способи подальшої роботи у разі позитивної діагностики та напрям повернення у негативному випадку. Дія технології завершується за умови досягнення результату, який зображений нами в примітиві, що позначає вивід даних.

Для реалізації теоретично розробленої педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей відповідно до визначених педагогічних умов обираємо курс «Основи інформатики» для студентів гуманітарних спеціальностей.

На основі проведення у статті аналізу проблеми педагогічної технології організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей робимо висновки про необхідність впровадження технології у практику з метою розвитку вмінь алгоритмічної діяльності у студентів. Встановлені компоненти педагогічної технології охоплюють усі необхідні напрями для організації алгоритмічної діяльності, на цій основі враховуються особливості професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

Подальші розроблення в цьому напрямі вбачаємо у перевірці ефективності запропонованої педагогічної технології, аналізі отриманих експериментальних даних.

Список використаної літератури

• 1. Сметаніна Л.С. Алгоритмічна діяльність майбутнього вчителя як чинник педагогічної творчості / Людмила Сергіївна Сметаніна // Наука і освіта. 2007. № 3. С. 106−110.
• 2. Сметаніна Л.С. Особливості організації алгоритмічної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей / Людмила Сергіївна Сметаніна // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. 2009. № 11. С. 107.
• 3. Пометун О. Компетентнісний підхід — найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / Олена Пометун // Рідна школа. 2005. № 1. С. 65−69.
• 4. Бегалиева С. Б. К вопросу о современном состоянии проблемы педагогической технологии / С. Б. Бегалиева // Педагогические науки. 2007. № 4. С. 26−28.
• 5. Пехота Е. Н. Индивидуализация профессионально-педагогической подготовки учителя / Е. Н. Пехота / ред. И. А. Зязюн.К., 1997. 357 с.
• 6. Назарова Т. С. Педагогические технологи: новый этап эволюции / Т. С. Назарова // Педагогіка. 1997. № 3. C. 24.
• 7. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: монографія / авт. кол.; за ред. С.О.Сисоєвої. К, 2001. 502 c.