Загальна характеристика роботи
Актуальність проблеми визначається також необхідністю вироблення такої концепції місця і ролі сучасних профспілкових формувань у взаємовідносинах між державою, роботодавцями та спілчанами, яка б оптимально відповідала параметрам сучасного цивілізаційного устрою. З цієї точки зору дослідження функціонування професійних спілок на попередній стадії розвитку має непересічне значення для сьогодення… Читати ще >
Загальна характеристика роботи (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Актуальність теми. Непростий і навіть суперечливий процес формування сучасної демократичної української держави об'єктивно вимагає всебічного вивчення процесу функціонування демократичних інституцій в історичному контексті не лише в день сьогоднішній, а й на попередніх етапах історичного розвою, який охоплює період радянського тоталітаризму. Ретельне, об'єктивне і позаідеологічне дослідження механізму функціонування різних ланок політичної системи, не останню роль у якій відігравали професійні спілки, дозволить глибше і ґрунтовніше зрозуміти природу сучасних проблем демократичного становлення держави і суспільства, що створює додаткові умови для їх успішного подолання.
Актуальність проблеми визначається також необхідністю вироблення такої концепції місця і ролі сучасних профспілкових формувань у взаємовідносинах між державою, роботодавцями та спілчанами, яка б оптимально відповідала параметрам сучасного цивілізаційного устрою. З цієї точки зору дослідження функціонування професійних спілок на попередній стадії розвитку має непересічне значення для сьогодення. Виявлення усіх метаморфоз, привнесених до суті профспілкової діяльності тоталітарною державою та правлячою на той час партією, дозволить швидше і якісніше сформувати сучасну концепцію профспілкового руху, допоможе позбавити її непритаманних для цієї громадської організації функцій та завдань.
Актуальність поставленої проблеми обумовлюється необхідністю зменшення ідеологічної напруженості в сучасному українському суспільстві, рецидиви якої час від часу виявляються сьогодні під час проведення різноманітних політичних та громадянських акцій і яка за своєю суттю значною мірою є результатом вироблених свого часу стереотипів, закріплених у свідомості сучасного покоління. Значний вплив на їх формування мали і радянські професійні спілки. Дослідження витоків цих стереотипів та механізму їх нав’язування суспільству через найдемократичнішу за своєю первісною сутністю громадську організацію сприятиме не лише позбавленню української спільноти багатьох ідеологічних постулатів, а й вихованню в неї нової політичної культури, основаної на повазі до свободи думки та розмаїття теорій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в контексті держбюджетної теми, що опрацьовується колективом кафедри вітчизняної та зарубіжної історії Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов «Проблеми повоєнного тоталітаризму в історичному контексті» (номер державної реєстрації 0104U003406).
Об'єктом дослідження є ідеологічний аспект функціонування радянської моделі тоталітарних відносин.
Предметом дослідження постає латентний бік культурно-масової діяльності професійних спілок України.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період «відлиги» (1956 — 1964 рр.), який за своїм характером був чи не «найдемократичнішим» етапом тоталітарних відносин, що надає додаткові можливості для підсилення об'єктивності висновків щодо характеру панівної на той час системи. Через зазначену обставину цей період, у порівнянні з іншими етапами радянської моделі тоталітаризму, також дозволяє точніше розкрити механізм і закономірності функціонування професійних спілок, визначити основні причини і перспективи тих стагнаційних процесів, які охоплювали цю громадську організацію.
Географічні рамки дослідження збігаються із державними кордонами Української РСР та кордонами сучасної української держави відповідно до існуючого адміністративно-територіального поділу.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні механізму підпорядкованості наймасовішої організації трудящих волі та інтересам держави через кардинальну видозміну їхньої культурно-виховної функції. Для реалізації поставленої мети у дослідженні вирішуються наступні завдання:
— з'ясовується ступінь наукової розробленості проблеми, систематизується і класифікується наукова література за проблемними ознаками;
— на основі систематизації та класифікації джерел визначаються особливості джерельної бази дослідження;
— науково обґрунтовується залежність ідеологічної діяльності профспілок України від їхньої організаційної будови;
— доводиться ідеологічне походження руху за комуністичну працю;
— визначається наявність ідеологічних аспектів контролюючої функції постійно діючих виробничих нарад;
— визначається та доводиться ідеологічна упередженість діяльності клубних установ українських професійних спілок;
— з'ясовується місце та роль профспілкових бібліотек України в ідеологічній системі комуністичної партії та радянської держави;
— доводиться належність червоних кутків до ідеологічних закладів надзвичайного характеру.
Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що порушена проблема ще не знайшла глибокого висвітлення в сучасній історіографії. В ній також відсутні праці, в яких би професійні спілки України розглядалися і як об'єкт, і як суб'єкт ідеологічної діяльності. В дисертаційному дослідженні зроблено одну з перших спроб комплексно розглянути ідеологічну діяльність масової громадської організації трудящих в період «відлиги».
На основі опублікованих документів та архівних матеріалів авторкою проаналізовано процес ідеологізації профспілкового руху в Україні серед робітників і службовців, які були членами громадської організації.
Дисертантка зробила спробу викрити латентний бік основних напрямків ідеологічної діяльності профспілок в період «відлиги».
Авторка дослідила процес одержавлення профспілок з позицій ідеолого-політичних закономірностей. Дослідження шляхів та методів реалізації ідеологічних заходів партії засобами виховної роботи профспілок, проведеного в дисертації, спрямоване на те, щоб показати ступінь викривлення природних функцій громадської організації, результативність впливу цієї роботи на продуктивність виробництва та на свідомість трудящих мас.
Водночас, зростання ідеологічної місії профспілок України розглядається дослідницею як невід'ємна складова частина процесу становлення «відлиги» і, відповідно, збереження у трансформованому вигляді радянської моделі тоталітаризму.
У дисертації також визначається сутність «відлиги» в контексті виховної функції громадської організації трудящих.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що його основні положення можуть бути використані у процесі формування взаємовідносин профспілкових формувань з органами державної влади та політичними партіями України; при подальшій розробці навчальних програм, спецкурсів, дисциплін за вибором, лекційних курсів з історії України при підготовці фахівців-істориків; як матеріал для подальшого наукового поглиблення проблеми.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати досліджень обговорювались на двох міжрегіональних конференціях молодих учених у м. Горлівка (2004 р., 2005 р.), на міжнародній конференції у м. Стаханов (2005 р.), на міжнародному науковому конгресі у м. Києві (2005 р.), на всеукраїнській науковій конференції у м. Горлівці (2005 р.), на всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції у м. Києві (2006 р.). Дисертація обговорена та схвалена на засіданні кафедри вітчизняної та зарубіжної історії Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.