Методика навчання з курсу математики за 3 роки
Важливе значення Валентино Іванівно надає посиленню прикладної спрямованості математики. Задля реалізації поставлених завдань кожна тема визначено ідеєю. Наприклад, у вісім класах Тема: Функція. Ідея: Моя функція у світі. Я функціональна одиниця великого цілого — світобудови. 10 клас — повторення. Тема: системи лінійних рівнянь. Ідея: Немає межі людського пізнання. Ми реалізуємо лише 3−5% своїх… Читати ще >
Методика навчання з курсу математики за 3 роки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
=1=.
Работая над методичної темою школи протягом трьох років, МО вчителів математики ставило собі такі цели:
1. Будувати навчальний процес з урахуванням індивідуальності кожного дитини: його потреб, мотивів, активності, интеллекта.
2. навчитися працювати з учнями і навчити співпрацювати між собой.
3. Домагатися взаємозв'язку навчання дітей і вчення, які забезпечують розвиток особистості як индивидуальности.
У процесі роботи над темою вирішувалися такі задачи:
— вивчення індивідуальних особливостей кожного ребенка;
— визначення форми дифференциации;
— вплив формування творчого і інтелектуального потенціалу кожної дитини. Досягнення поставленої мети вчителями МО підготували план роботи, основою якого входило:
1. Вивчення необхідної документації по особистісно — ориентировочному підходу до процесу навчання і виховання школьников.
2. Вивчення індивідуальних особливостей кожного ребенка.
3. Обмін досвідом роботи з даної теме.
4. Уроки з особистісно — орієнтовною направленностью.
5. Виступ в різних засіданнях на цю тему. Коригування плану самоосвіти вчителів з урахуванням методичної теми школы.
Приступаючи на роботу на цю тему вчителями МО прокуратура вивчила такі материалы:
1) І.С Якиманская «Особистісно — орієнтовний навчання у сучасної школі», М, 1996 г.
2) Р. Г. Карандашова методична розробка «Диференціація освіти як засобу реалізації особистісно — орієнтовного підходи до учням», Ставрополь, СКИППРО,.
1999 г.
3) «Культура сучасного уроку» під редакцією Н. Е. Щурковой,.
М, 1998 г.
4) І.М. Чередов «Форми навчальної роботи у середньої школи», М,.
1998 р. На засіданнях МО заслуховувалися і обговорювалися такі питання даної темі; «Розвиток математичних здібностей як розвитку особистості школяра» (Попова В.І.); «Диференціація самостійних робіт школярів» (Байш Н.П.); «Особистісно — орієнтовний підхід у навчанні математики» (Позднякова І.В.); «Індивідуальна роботу з учнями як спосіб підвищення інтересу до предмета» (Семикіна С.В.); «Активізація пізнавальної діяльності під час уроків математики» (Кузнєцова О.Н.); «Розвиток інтересу під час уроків математики» (Малишева Н.В.), «Моделювання уроку математики» (Звягінцева Т.Б.). Працюючи над темою вчителя МО, використовують такі принципи педтехники:
— принцип свободи выбора;
— принцип открытости;
— принцип деятельности;
— принцип зворотної связи;
— принцип ідеальності; Приступаючи на роботу над темою школи «Особистісно — орієнтовний підхід до процесу навчання і виховання учнів», Кузнєцова О.Н. вивчила таку литературу:
=2=.
1. Зухвалі формули творчості: збірник (упорядник Селюцкий Г. Б. -.
Петрозаводськ: Карелія, 1987 г.).
2. Правила гри без правил: збірник (упорядник Селюцкий А. Б., 1989 г.).
3. Злошин Б. Л., Зусман А. В. винахідник прийшов у урок, 1989 г.
4. Альтшулер Г. С. Знайти ідею, 1996 р. Для успішної роботи Ольга Миколаївна проводить тестування які у початку кожного учбового року. У тестування воно охоплює питання визначенню бази математичних знань учнів; визначенню типу уваги. За результатами цих тестів Ольга Миколаївна планує індивідуальну роботу з кожним учням. У своєму плануванні вона враховує також результати вхідних зрізів. На своїх уроках, орієнтованих особистість, використовує такі прийоми і методы:
— Опитування у дошки. Але тільки, якщо впевнена, відповідь цей буде блискучим, що він виглядав за взірець відповіді, якого треба прагнути всім остальным.
— Опитування ланцюжком. Його Ольга Миколаївна використовує частіше, ніж попередня, а й намагається, щоб вийшов логічний, пов’язаний, розгорнутий рассказ.
— Тихий опитування. Розмова проводиться напівпошепки з однією чи декількома учнями, тоді як інші зайняті работой.
— Праця у групах. Часто застосовується за умови повторення і обобщении.
Одним групам даються завдання теоретичні (скласти конспект з певної теми), іншим практичні. Створюються також групи до виконання творчих заданий.
— Взаємний опитування. Розвитку пізнавальної активності учнів сприяють тижня математики, які щороку проводять у в нашій школі. У 1999;2000 навчального року Кузнєцова А.В. в 7А класі проводила «парад геометричних постатей», який пройшов формі театралізованого уявлення, з украпленням цікавих завдань. Діти розбилися самостійно на 3 команди (враховувалася психологічна сумісність учащихся):
1. Пряма і її родственники.
2. Углы.
3. Трикутники. Кожна команда підготувала костюми, склала пісню про своє фігурі, частівки про однокласників тощо. Також заходи дозволяють кожному школяреві вияву його як інтелектуальні, а й артистичні здібності; повірити у свої сили, сприяють поліпшенню інтересу до навчальної діяльності; формують позитивні мотиви учения.
Основна мета сучасної школи — створити освіти, — яка забезпечувала освітні потреби особистості відповідність до її схильностями, інтересами й потенційними можливостями, створювала б умови для самореалізації, готувала б до творчого інтелектуальному труду.
Знання у сфері математики є необхідною складовою інтелектуального балансу кожної освіченої человека.
Універсальний елемент мислення — логіка. Мистецтво визначати й уміння працювати зі визначеннями; вміння відрізняти відоме від невідомого, доведене від недоведеного, мистецтво аналізувати, класифікувати, ставити гипотезы,.
=3=.
пользоваться аналогіями — усе це й багато іншого людина освоює в значною мірою саме вивченню математики.
У своїй роботі щодо математики з учнями Попова В.І. ставить такі цели:
— інтелектуальне розвиток учнів, формування якостей мислення, притаманних математичної роботи і необхідних людині для повноцінного життя в обществе;
— оволодіння конкретними математичними знаннями, вміннями і навички, необхідні застосування в практичної діяльності, вивчення суміжних дисциплін, продовжити образования;
— виховання особистості процесі освоєння математики математичної деятельности.
Хороше значення вікових психологічних особливостей учнів при широке використання педагогіки співробітництва дозволяє Валентині Іванівні здійснити особистісний підхід вчених і обучении.
По-перше, вона практикує планування системи уроків на тему, в кінці якої проводить зачёт.
Під час вивчення теми, вчитель аналізує кількість годин, теоретичний матеріал і практичні завдання; вирішує завдання, пропоновані підручнику у тому, щоб виділити ключові, яких зводяться й інші; виділяє, які завдання потрібні для колективного рішення, які - груповому, які - для індивідуального, для самостійної праці та домашнього задания.
Такі уроки організують активну діяльність класу загалом і кожного учня окремо, змушують дітей думати свої здібності і можливостях, хочеш й розвивати свою пам’ять, смекалку.
Важливе значення Валентино Іванівно надає посиленню прикладної спрямованості математики. Задля реалізації поставлених завдань кожна тема визначено ідеєю. Наприклад, у вісім класах Тема: Функція. Ідея: Моя функція у світі. Я функціональна одиниця великого цілого — світобудови. 10 клас — повторення. Тема: системи лінійних рівнянь. Ідея: Немає межі людського пізнання. Ми реалізуємо лише 3−5% своїх можливостей. Чому? 11 клас: Тема: ступінь з ірраціональним показником. Ідея: Тема представляє багатющі змогу аналізу поняття «ступінь» з погляду величі Природи Людини, унікальності кожного живого существа.
Збагачуючих уроки за даними тем допомогли учням систематизувати все, що вони дізналися, осмислили, які здібності развили.
=4=.
Индивидуальная роботу з учнями є необхідною передумовою розвитку особистості школяра. Семикіна С.В. вважає, що це вид роботи з учнями повинен бути присутнім на кожному моменті уроку. Важливе значення має організаційний момент кожного уроку. Як швидко налаштувати дітей працювати, але це без понукань і строгости?
Світлана Володимирівна часто проводить оргмомент як математичної зарядки. Заздалегідь готує кілька карток із найелементарнішими прикладами. Приклади даються з відповідями. На одних картках відповіді вірні, інших — невірні. Кожне вправу зарядки і двох рухів. Учитель по черзі показує класу картки, а учні у відповідь роблять певний рух. Наприклад, якщо відповідь вірний — руки вгору, зрадливий — руки вперед. Спочатку діти не можуть зібратися, не потрапляють у ритм. Та поступово зосереджуються, а темп зарядки убыстряется. І з через 2−3 хвилини клас готовий піти на работе.
На підвищення інтересу до предмета Семикіна С.В. використовує швидкі математичні диктанти. Від звичайних диктантів їх відрізняють три особенности:
1. Завдання різні по труднощі. Спочатку пропонуються такі й легенькі, потім усе складніший і сложнее.
2. Зміняться темп диктанту. Спочатку повільний, потім убыстряется.
3. Поруч із класом у дошки працюють 2 учня. Це дає можливість перевірити свої ответы.
У своїй роботі Світлана Володимирівна використовує елементи проблемного навчання з виявлення нового властивості досліджуваного математичного об'єкта. Наприклад, тема: «Ознаки подільності». Учитель описує таку життєву ситуацію, коли він від деякого фінансового документа відірваний шматочок, і цього перша цифра числа X152 невідома. Бухгалтер знає, що їх кількість четырёхзначное, він повинен ділитися втричі (гроші доведеться порівну розділити на 3 бригади), і навіть пам’ятає, що як перша цифра цього числа більше 5. Як відновити невідому цифру? Цифра відновлюється з допомогою ознаки подільності на 3.
Досвід вкотре підтверджує, що з проблемному навчанні на всіх етапах, відзначається активна пізнавальна діяльність учащихся.
=5=.
Учитель має бути добрим стратегом та дійде вчасно створювати для інтелекту дітей посильні труднощі. У цьому полягає наша робота: не ліквідувати всі перепони по дорозі хлопців на вершину знання, а планомірно створювати їх. Це дозволить дітям як осмислене володіти шкільної програмою, а й просунутися по дорозі формування своєї личности.
Для цього він Байш Н. П. користується однією з способів організації самостійної діяльності учнів щодо нового матеріалу по наступній схеме:
1. намалювати картинку;
2. проаналізувати изображённую там ситуацию;
3. підмітити закономірність, якщо вона есть;
4. узагальнити отримані результати. Приміром, вчитель організував роботу щодо дій зі звичайними дробами. Тема: Складання дробів. А) Намалюйте прямокутник, ширина якого 1 клітина, а довга 15 клітин. Б) Заштрихуйте [pic][pic] його. У) Заштрихуйте [pic] його. Р) Встановіть, яким дією можна визначити, яка частина всього прямокутника заштрихована. Д) Які частки менше: пятнадцатые чи п’яті? Є) Скільки пятнадцатых часткою міститься у [pic]? Результат записується: [pic] У 7б класі група хлопців, цікавляться математикою: Гема Дарія, Шестакова Марія, Макаренка Марина. Найчастіше ці діти на уроці працюють самостійно; після викладу нового матеріалу, вирішують завдання просунутого уровня.
Самостійні роботи, проведені Байш Н. П. перед контрольної роботою, дозволяють виділити типові помилки і намітити план і змістом допомоги, наданої ученикам.
Математика пробуджує уяву, це до перших дослідам наукового творчості, шлях до розуміння наукової картини мира.
Математика вносить помітні внески у загальне розвиток особистості, а й в формування характеру, моральних чорт, сприяє формуванню інтелектуальної чесності, об'єктивності, наполегливості, здатність до труду.
Математика сприяє розвитку естетичного сприйняття світу. Кожен, хто пережив радість із гарним, несподіваною ідеєю, результатом, рішенням, погодиться про те, що математика, здатна настільки впливати на емоційну сферу людини, містить значну естетичну компоненту.
Нарешті, курс математики містить практичну, утилітарну складову. Для орієнтації в світі кожному цілком необхідний якийсь набір знань і умінь (навички обчислень, елементи практичної геометрії, впорядкування і рішення пропорцій і т.д.).
Позднякова І.В. намагається уроки будувати те щоб сприяти развитию.
=6=.
индивидуальности учнів, розвиваючи інтерес знаннями. Ірина Вікторівна в старших класах по геометрії практикує зачётную систему. Наприкінці теми проводиться залік 2 етапу: теоретичний практичним. Для прийому теоретичної частини заліку вчитель приваблює своїх помічників — консультантов.
Диференціювання завдання під час уроків і майже дають малі можливості навчати різних рівнях, тому Ірині Вікторівні доводиться використовувати додаткову літературу, дидактичні матеріали. На таких уроках учень почувається комфортно, йому робота посильна. Цим самим він підвищує свій рівень знань з математики. Ось приклад на построение.
У 11 класі під час проходження теми «Перерізу багатогранників» були використані картки з розпорядженнями залежно від цього, якому учневі видається картка. Після Виконання завдань вчитель підводить які у розмові до необхідних висновків. Отже, здійснюється диференційований підхід в навчанні контроль над засвоєнням материала.
Основні види уроків, які Позднякова І.В. у роботі: уроки — лекції; уроки — співбесіди; уроки — практикуми; урокисемінари; уроки — творчості; уроки узагальнення і систематизації знань як у однієї темі, і з кількох, і навіть по заключним тем всього курсу; уроки, у яких розглядаються нові на методи вирішення завдань. Намагається цих уроках учнів зробити активними учасниками; виклад супроводжує питаннями, куди відповідає самостійно або приваблює учащихся.
Такі - лекції на 10 кл. «Рішення тригонометрических рівнянь», в 11 кл. «Рішення рівнянь" — узагальнення рішення рівнянь від 1 ступеня до показових рівнянь, містять модулі і параметри. Під час вивчення стереометрії активними методами пізнання стає аналогія, порівняння, узагальнення. Так, на уроках стереометрії удесятеро кл. на тему: «Паралельність прямих і площин», «Перпендикулярність прямих і площин», а 11 класі на тему «Тіла обертання» і «Багатогранники» як один з видів домашнє завдання Ірина Вікторівна пропонувала учням розділити сторінку на 2 частини. У лівої частини виписати всі необхідні визначення, аксіоми і теореми, які активно використовуватимуться на уроці з планіметрії. Права частина заповнювалася на уроці під керівництвом учителя.
Походив процес порівняння математичних фактів, з’ясувалися аналогічні властивості, перенесення відомих властивостей налаштувалася на нові объекты.
Уроки — творчості (складання завдань). Уроці Ірина Вікторівна порушує питання: які завдання можна скласти і вирішити на цю тему? Такі уроки вона проводила в 8х, 10а і 11б класах. Відповіді були различны:
1) становили завдання готовим кресленням ;
2) складання одношаговых і двушаговых задач;
3) збільшення кількості завдань рахунок усного зміни умови. Уроки творчості дозволяють активізувати мислительну діяльність учнів, розвиває вміння і навички більш усвідомленого, практичного застосування учнями вивченого матеріалу, підвищує інтерес до вивчення математики.
Уроки — семінари (зачёты) проводяться після вивчення кожної теми. Там узагальнюються різні види завдань — на доказ, побудова, вычисления.
Цінним є групова робота які у період підготовки й проведення семінару, де їх ведуть колективний пошук виконання завдання, дають самооцінку і оцінюють роботу друг друга.
=7=.
Анкетування, яке провела Позднякова І.В. показало, що найбільше зацікавлення викликають уроки — семінари і уроки — творчества.
Використовуючи певну кількість годин искального компонента, Позднякова І.В. і Попова В.І. проводили факультативні заняття з учнями 10х-11х класів, і навіть групові заняття з сильними учнями. На таких заняттях розглядалося рішення конкурсних завдань, розбиралися такі питання как:
— звідки беруться сторонні корни;
— розширення галузі определения;
— застосування немонотонной функции;
— завдання з параметрами;
— вирішувалися варіанти вступних іспитів з математики у різні вузи міста, різні факультеты.