Марковські процеси з дискретними станами та неперервним часом (реферат)
Таким чином, систему (157) за допомогою ймовірнісних твірних функцій зведено до простого лінійного диференціального рівняння відносно A (x, t).. А тому, припускаючи, що досліджуваний процес є марковським, скористаємося математичним апаратом дослідження марковських процесів. Якщо — достатньо мала величина, то ймовірність того, що за час t + не настане жодна з подій, можна подати, як показано… Читати ще >
Марковські процеси з дискретними станами та неперервним часом (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
РЕФЕРАТ На тему:
Марковські процеси з дискретними станами та неперервним часом.
Випадковий процес із дискретними станами і неперервним часом називають марковським, якщо для будь-якого моменту часу t умовні ймовірності всіх станів системи в майбутньому (за ) залежать лише від того, в якому стані перебувала вона у фіксований момент часу , і не залежать від того, коли і як саме система набула цього стану.
У реальному світі марковські процеси трапляються дуже рідко. Здебільшого доводиться стикатися з процесами, які лише наближено можна вважати марковськими.
А тому, припускаючи, що досліджуваний процес є марковським, скористаємося математичним апаратом дослідження марковських процесів.
Теорію марковських процесів із дискретними станами і неперервним часом застосовують до систем, в яких можуть відбуватися переходи з одного стану до іншого під впливом зовнішніх випадкових збурень, котрі, як правило, вважають пуассонівськими.
1. Пуассонівський процес Математичні моделі, які вивчатимуться в наступних темах, пов’язані переважно з пуассонівськими потоками подій. При цьому ставляться певні умови, які мають бути виконані, задовольняючи низку обов’язкових властивостей.
Для пуассонівського потоку ймовірність появи випадкової події k раз протягом проміжку часу t обчислюється за формулою:
(133).
де — інтенсивність потоку.
Тоді зі (133) випливає: ймовірність того, що за час t жодна з подій не настане, подається у вигляді.
(134).
а ймовірність настання однієї події за час t — у вигляді.
(135).
Тоді ймовірність настання за час t більш як однієї події буде така:
.
Розклавши в ряд функцію.
.
дістанемо відповідно.
(136).
, (137).
.
. (138).
Для малих значень t і значення нескінченно малі, а тому формули (136)-(138) набирають такого вигляду:
(139).
(140).
(141).
Ця властивість пуассонівського процесу (потоку) вельми важлива для багатьох практичних його застосувань.
Отже, якщо рівності (139)-(141) виконуються, то для малого інтервалу часу відповідно дістаємо:
(142).
(143).
(144).
де.
.
тобто — нескінченно малі вищого порядку порівняно з .
Нехай — імовірність появи k-ї події, що може відбутися за проміжок часу t, причому а також.
(145).
оскільки події несумісні й утворюють повну групу.
Якщо — достатньо мала величина, то ймовірність того, що за час не настане жодна з подій, можна подати, як показано на рис. 21.
Рис. 21.
Отже, подія не настане на інтервалі (0, t) і на проміжку Оскільки ці події незалежні, виконується рівність.
.
або.
. (146).
Аналогічно для ймовірності дістаємо (рис. 22):
Рис. 22.
З огляду на незалежність подій, які можуть відбутися в інтервалах (0, t) і (), маємо:
.
.
або.
.
Проте за є величиною нескінченно малою:
.
причому.
.
Тому.
.
де (сума нескінченно малих величин також нескінченно мала).
Беручи до уваги (142) і (144), дістаємо систему:
(147).
яку можна подати у вигляді.
.
або.
(148).
Поділивши ліву і праву частини обох рівнянь системи на , дістанемо:
.
Якщо то виконуються такі співвідношення:
.
Отже, за від системи (148) переходимо до системи.
(149).
яку називають системою диференціально-різницевих рівнянь.
Цю систему розв’язують методом імовірнісних твірних функцій.
Імовірнісною твірною функцією називають збіжний степеневий ряд виду.
(150).
де .
Звідси можна визначити для будь-якого значення .
Зокрема, за маємо:
.
Щоб знайти
продиференціюємо (150) один раз і візьмемо.
Тоді дістанемо.
..
Для визначення продиференціюємо (150) двічі і також візьмемо .
Отже,.
.
Аналогічно знаходимо:
(151).
Зауважимо, що виконуються такі рівності:
(152).
(153).
Помноживши обидві частини першого рівняння системи диференціально-різницевих рівнянь (149) на , а обидві частини другого рівняння на (), дістанемо:
(154).
Додамо почленно ліві і праві частини рівнянь системи (154):
(155).
Далі, підсумувавши (154) за k, запишемо:
(156).
або з урахуванням (152) і (156):
(157).
Таким чином, систему (157) за допомогою ймовірнісних твірних функцій зведено до простого лінійного диференціального рівняння відносно .
Розв’язуючи це рівняння, маємо:
.
. (158).
Тепер, скориставшись (151), дістанемо:
.
.
.
.
.