Информатизация у Раді Федерації

Информатизация у Раді Федерации

Наталья Дубова.

1994 рік знаменний комп’ютеризацією діяльності багатьох серйозних организаций.

.

На загальнодоступному Web-сайті Ради Федерації (internet можна отримати роботу різні відомості, починаючи з історії російського парламентаризму і до докладним освітленням заходів і структури Ради Федерации.

1994 рік у вітчизняної комп’ютерної історії знаменний істотним розширенням проектів комп’ютеризації діяльності багатьох серйозних організацій. У федеральних міністерствах, Центрвиборчкомі, столичної мерії і Москомимуществе, центробанку й низка комерційних банків розгортаються великих проектів по створенню інформаційних систем. Вищі органи виконавчої влади, звісно, було неможливо залишатися осторонь з посади цих процессов.

Без комп’ютерів при владі не обходилися й у радянські часи, але новий парламент — двухпалатное Федеральне Збори — висловив зацікавлення в нові підходи до інформатизації і автоматизації своєї роботи. У на самому початку 1994 року, після освіти Ради Федерації першого скликання, розпочато робота зі створення і поступового впровадженню Інформаційно-комунікаційної системы.

Разработку інформаційного забезпечення Ради Федерації почали практично від початку, адже це були нове владне освіту у Росії. В багатьох фахівців, які прийшли в Інформаційно-технічне управління СФ, за плечима було одне десятиліття роботи з інформатизації вищих союзних органів влади, інформаційне забезпечення З'їздів народних депутатів СРСР і ВЦВК РСФРР, отже специфіка цієї діяльності була їм добре відома. Відомі були й вічні проблеми, в частковості, несумісність систем, створюваних до різних владних структур, неможливість організувати автоматизований обміну інформацією з-поміж них. Євген Орлов, начальник Інформаційно-технічного управління апарату СФ, згадує, як і радянські часі ході розробки систем інформатизації для Ради міністрів СРСР і цк кпрс була спроба зробити єдині форми описателей баз даних. У ЦК і Радміні використовувалися різні формати документів, й умовити користувачів погодитися на уніфікований вид документації не вдалося.

Но була над формі. І на бутність СРСР, і після не було головна умова на шляху успішної інформатизації державні органи — ясна концепція управління: під час створення автоматизованих систем акцентувала робився України на технічне оснащення, а чи не на змістовну частина. Розробники Інформаційно-комунікаційної системи Ради Федерації спробували змінити ситуацію.

Официально розпочати роботи над системою не міг без спеціального указу президента. У результаті розширення зрештою, завдяки наполегливості голови Ради Федерації першого скликання Шумейко у лютому 1995 року указ було підписано. Технічні і комунікаційні питання реалізації і експлуатація системи покладено на Федеральне агентство урядового зв’язку і інформації, а постановником завдань і розробником змістову частину Інформаційно-комунікаційної системи став Апарат СФ.

Прежде ніж розпочати інформатизації верхньої палати парламенту, розробники прагнули визначити законодавчий процес як комплекс взаємоузгоджених операцій, які потім можна відбити у інформаційній інфраструктурі органу влади. У Інформаційно-комунікаційної системі Раду Федерації представлений многофазной операційній системою, де реалізуються різні класи парламентських операцій. Ці операції інтегруються в функціональні підсистеми. У Раді Федерації поступово розгортається потужна територіально розподілена, многопользовательская, багатофункціональна інфраструктура, що підтримує законодавчу діяльність верхньої палати забезпечує віддалений доступом до баз даних різних органів влади — на федеральному і місцевому рівнях. Раду Федерації має можливість оперативно взаємодіяти з Держдумою, адміністрацією Президента та урядом.

Перечисление основних компонентів системи займе назвати не одне сторінку. До завдань системи входить надання членам Ради Федерації необхідних даних, підтримка інформаційних фондів, електронна взаємодія членів СФ між собою й зовнішнім світом, проходження законодавчих актів, інформаційна підтримка необхідної аналітики та прийняття рішень, документообіг, організація електронних офісів членів СФ, технологічна підтримка засідань. Інформаційний фонд системи має понад 150 баз даних із правової, економічної, суспільно-політичної і довідкової інформації. Понад тисячу робочих місць оснащено персональними комп’ютерами, під'єднаними в локальні сіті й мають доступ в Internet.

Сегодня процес поступового розгортання Інформаційно-комунікаційної системи Ради Федерації рухається вперед. Але розробників системи хвилює більш глобальну проблему — комплексна інформатизація і включення до єдине інформаційне простір всіх органів влади. Проте цього потрібна єдина концепція управління, необхідний безперервний процес формування цілей управління різних рівнях — від вищих до місцевих органів влади. У разі, коли немає критеріїв оцінки ефективності прийнятих законів, неможливо говорити і як про ефективність інформаційних систем, підтримують діяльність тих чи інших органів влади.

Поэтому творці Інформаційно-комунікаційної системи прагнуть розширити накопичений досвід на держуправління загалом, уявити управління державою як процес виконання комплексу операцій задля досягнення державних цілей і основі виробити мову описи таких операцій, що дозволить покінчити з проблемою сумісності систем до різних органів влади. У кінцевому результаті ефективність інформаційного забезпечення структурі державної влади повинна визначатися через показники якості управління.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.